Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Моше Шнітцер нар 1921 Чернівці 16 серпня 2007 президент Алмазної біржі Ізраїлю Румунський єврей який іммігрував до Ізраї

Моше Шніцер

Моше Шніцер


Моше Шнітцер (нар.1921, Чернівці —16 серпня 2007) — президент Алмазної біржі Ізраїлю. Румунський єврей, який іммігрував до Ізраїлю та став ключовим гравцем у міжнародній торгівлі алмазами. З 1967 року до 1993 року він був президентом Ізраїльської алмазної біржі (IDE), яка стала найбільшою у світі алмазною біржею.

Моше Шнітцер
Moshe Schnitzer
Народився1921(1921)
Чернівці, Румунське королівство
Помер16 серпня 2007(2007-08-16)
Ізраїль
Похованняd
Громадянствоimage Румунія

image Ізраїль
Національністьєврей
ДіяльністьАлмазний торговець
Відомий завдякиПрезидент Ізраїльської алмазної біржи (1967—1993)
Alma materЄврейський університет
Знання мовіврит
ЧленствоІрґун цваї леумі (1948)
Посадагенеральний директор
Родичіd
ДітиШмуель Шнітцер (син)
Ден Гертлер (онук)
Нагороди
image

Раннє життя

Шніцер народився в місті Чернівці (на той час Румунське королівство) в 1921 році. У 1934 році він емігрував до Підмандатної Палестини. Пізніше вивчав історію та філософію в Єврейському університеті в Єрусалимі.

У 1942 році, підштовхнутий батьком, він вступив у алмазний бізнес. Він залишив університет, щоб працювати на заводі для шліфування алмазів лише на знак протесту. Шнітцер навчився пиляти і різати на фабриці Пікеля в Тель-Авіві, де став керівником робіт у 1944 р. У 1945 р. він та Шломо Вініков заснували Товариство розвитку алмазної промисловості в Палестині. У 1944 році він ініціював і став видавцем журналу «Гайалом»(«Діамант»), який виходить донині. У 1946 р. Шнітцер та Елханан Гальперін стали співавторами посібника на івриті «Алмази» (Diamonds (Yahalomim)).

Шнітцер також воював в Іргуні — сіоністській воєнізованій групі, яка прагнула створити єврейську державу в Палестині. Налагоджені там зв'язки з майбутніми керівниками допомогли йому пізніше у діловому житті. Він став членом Іргуна в 1941 році, а солдатом ізраїльської армії після її об'єднання в армію в 1948 році.

У 1947 р. він був одним із засновників Ізраїльської алмазної біржі (ISDE), створеної в результаті об'єднання всіх алмазних установ країни. Шнітцер був обраний віце-президентом ISDE у 1949 р.

Шнітцер та його партнер заснували фірму Schnitzer-Greenstein у 1952 році. У 1960 році він відкрив власну фірму, M. Schnitzer & Co., зі своїм сином Шмуелем Шнітцером та зятем Шаєм Шнітцером.

Президент Ізраїльської алмазної біржі

image
Діамантова вежа IDE, відкрита в 1992 році

З 1967 року до 1993 року Шнітцер був президентом Ізраїльської алмазної біржі. За час його тривалого перебування біржа була перетворена з організації з відносно незначним становищем на міжнародному ринку в найбільшу та найсучаснішу біржу у світі. Щорічний експорт шліфованих алмазів із Ізраїлю зріс за його перебування у 17 разів — з 200 млн до 3,4 млрд доларів США.

Пов'язана діяльність

Шнітцер також був президентом Всесвітньої федерації алмазних біржів (WFDB) з 1968 року до 1972 року і з 1978 року до 1982 року. Він відповідав за створення в 1982 році Фонду Шнітцера з досліджень ізраїльської економіки та суспільства в Університеті Бар-Ілан, присвяченого фінансуванню академічних досліджень на економічні та соціальні теми. Шнітцер домовився про створення музею діамантів Гаррі Оппенгеймера в Рамат-Гані в 1986 році і був головою музею до липня 2003 року.

Дипломатична діяльність

У його позиції були політичні аспекти. І прем'єр-міністри Ізраїлю Іцхак Рабин та Голда Меїр використовували Шніцера для передачі повідомлень Радянському Союзу під виглядом ведення алмазних операцій. За часів Індіри Ганді Індія дуже критикувала політику Ізраїлю, і ворожість населення зберігалася і після її смерті в 1984 році. З цієї причини, коли Індія подала заявку на вступ до у липні 1986 року, Моше Шнітцер заявив, що Ізраїль проти прийняття Індії. Однак наступного місяця представники Ізраїльської алмазної біржі заявили, що заявку не відхилено.

Честі та спадщина

Моше Шнітцер був нагороджений Ізраїльською премією в 2004 році, найвищою цивільною нагородою, яку присудив Ізраїль. Нагорода була вручена за «внесок у розвиток Держави Ізраїль та ізраїльське суспільство». Він визнав його ключову роль у перетворенні Ізраїлю в один з головних центрів виробництва алмазів у світі. Він також був нагороджений орденом короля Бельгії Леопольда за внесок у міжнародну алмазну промисловість. Він отримав почесний ступінь доктора університету Бар-Ілан. Площа, що прилягає до алмазної біржі в Рамат-Гані, називається Moshe Schnitzer Plaza.

Шнітцер помер у серпні 2007 року. На його похорони прийшли віддати шану колишній прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу, колишній головний рабин Ізраїль Меїр Лау та інші видатні люди. У травні 2008 року під час церемонії відкриття Всесвітнього діамантового конгресу в Шанхаї він посмертно отримав першу в історії нагороду «Діамантер року». Його син Шмуель Шнітцер також був президентом IDE та WFDB. Його онук Ден Гертлер став відомим в алмазному бізнесі в Африці. Гертлер перший у своїй родині займався нешліфованими алмазами, нешліфованими каменями, що доповнює амбіції Шмуеля Шнітцера щодо Ізраїлю замінити Антверпен (Бельгія), як найбільший алмазний центр у світі.

За словами президента WFDB Ернеста Блома, «Моше Шнітцер був провидцем. Після закладання в Ізраїлі фундаменту для того, що в основному за його планом переросте в один з найважливіших алмазних центрів у світі, він звернув свою увагу на WFDB на міжнародну торгівлюя діамантами. Він зрозумів, що наша сила полягає в здатності доповнювати одне одного, працюючи разом як міжнародна мережа колег, а не як конкурентів. Покоління діамантерів з усього світу вважали його наставником і лідером».

Бібліографія

  • Meirav Halperin (2008). The Diamantaire: Moshe Schnitzer, Founder of the Israeli Diamond Industry (in Hebrew). Tel Aviv: Israel Diamond Institute Group of Companies.

Примітки

  1. . JCK magazine. 17 серпня 2007. Архів оригіналу за 27 квітня 2012. Процитовано 18 листопада 2011.
  2. Rob Bates (October 2007). . JCK magazine. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 18 листопада 2011.
  3. ISRAELI DIAMOND INDUSTRY PAYS TRIBUTE TO MOSHE SCHNITZER. Rappaport. 17 березня 2009. Процитовано 19 листопада 2011.
  4. Israel Diamond Exchange , The Fourth President– Moshe Schnitzer, of blessed memory [1], accessed 26 March 2018
  5. David De Vries (2010). Diamonds and War: State, Capital and Labor in British-Ruled Palestine. Berghahn Books. с. 285. ISBN .
  6. . The Israel Diamond Industry. 17 серпня 2007. Архів оригіналу за 14 червня 2012. Процитовано 18 листопада 2011.
  7. . The Schnitzer Foundation for Research on the Israeli Economy and Society. Архів оригіналу за 2 січня 2018. Процитовано 19 листопада 2011.
  8. . The Schnitzer Foundation for Research on the Israeli Economy and Society. Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 19 листопада 2011.
  9. Jacob Abadi (2004). Israel's quest for recognition and acceptance in Asia: Garrison State diplomacy. Psychology Press. с. 216. ISBN .
  10. . Diamond World. 17 серпня 2007. Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 18 листопада 2011.
  11. Rob Bates (June 2004). . JCK magazine. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 19 листопада 2011.
  12. . Tacy Ltd. Diamond Industry Consultants. 14 травня 2008. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 листопада 2011.
  13. Nicole Gaouette (21 лютого 2002). . Christian Science Monitor. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 19 листопада 2011.
  14. . Modern Jeweler. September 2007. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 листопада 2011.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Moshe Shnitcer nar 1921 Chernivci 16 serpnya 2007 prezident Almaznoyi birzhi Izrayilyu Rumunskij yevrej yakij immigruvav do Izrayilyu ta stav klyuchovim gravcem u mizhnarodnij torgivli almazami Z 1967 roku do 1993 roku vin buv prezidentom Izrayilskoyi almaznoyi birzhi IDE yaka stala najbilshoyu u sviti almaznoyu birzheyu Moshe ShnitcerMoshe SchnitzerNarodivsya1921 1921 Chernivci Rumunske korolivstvoPomer16 serpnya 2007 2007 08 16 IzrayilPohovannyadGromadyanstvo Rumuniya IzrayilNacionalnistyevrejDiyalnistAlmaznij torgovecVidomij zavdyakiPrezident Izrayilskoyi almaznoyi birzhi 1967 1993 Alma materYevrejskij universitetZnannya movivritChlenstvoIrgun cvayi leumi 1948 Posadageneralnij direktorRodichidDitiShmuel Shnitcer sin Den Gertler onuk Nagorodi Mediafajli u VikishovishiRannye zhittyaShnicer narodivsya v misti Chernivci na toj chas Rumunske korolivstvo v 1921 roci U 1934 roci vin emigruvav do Pidmandatnoyi Palestini Piznishe vivchav istoriyu ta filosofiyu v Yevrejskomu universiteti v Yerusalimi U 1942 roci pidshtovhnutij batkom vin vstupiv u almaznij biznes Vin zalishiv universitet shob pracyuvati na zavodi dlya shlifuvannya almaziv lishe na znak protestu Shnitcer navchivsya pilyati i rizati na fabrici Pikelya v Tel Avivi de stav kerivnikom robit u 1944 r U 1945 r vin ta Shlomo Vinikov zasnuvali Tovaristvo rozvitku almaznoyi promislovosti v Palestini U 1944 roci vin iniciyuvav i stav vidavcem zhurnalu Gajalom Diamant yakij vihodit donini U 1946 r Shnitcer ta Elhanan Galperin stali spivavtorami posibnika na ivriti Almazi Diamonds Yahalomim Shnitcer takozh voyuvav v Irguni sionistskij voyenizovanij grupi yaka pragnula stvoriti yevrejsku derzhavu v Palestini Nalagodzheni tam zv yazki z majbutnimi kerivnikami dopomogli jomu piznishe u dilovomu zhitti Vin stav chlenom Irguna v 1941 roci a soldatom izrayilskoyi armiyi pislya yiyi ob yednannya v armiyu v 1948 roci U 1947 r vin buv odnim iz zasnovnikiv Izrayilskoyi almaznoyi birzhi ISDE stvorenoyi v rezultati ob yednannya vsih almaznih ustanov krayini Shnitcer buv obranij vice prezidentom ISDE u 1949 r Shnitcer ta jogo partner zasnuvali firmu Schnitzer Greenstein u 1952 roci U 1960 roci vin vidkriv vlasnu firmu M Schnitzer amp Co zi svoyim sinom Shmuelem Shnitcerom ta zyatem Shayem Shnitcerom Prezident Izrayilskoyi almaznoyi birzhiDiamantova vezha IDE vidkrita v 1992 roci Z 1967 roku do 1993 roku Shnitcer buv prezidentom Izrayilskoyi almaznoyi birzhi Za chas jogo trivalogo perebuvannya birzha bula peretvorena z organizaciyi z vidnosno neznachnim stanovishem na mizhnarodnomu rinku v najbilshu ta najsuchasnishu birzhu u sviti Shorichnij eksport shlifovanih almaziv iz Izrayilyu zris za jogo perebuvannya u 17 raziv z 200 mln do 3 4 mlrd dolariv SShA Pov yazana diyalnist Shnitcer takozh buv prezidentom Vsesvitnoyi federaciyi almaznih birzhiv WFDB z 1968 roku do 1972 roku i z 1978 roku do 1982 roku Vin vidpovidav za stvorennya v 1982 roci Fondu Shnitcera z doslidzhen izrayilskoyi ekonomiki ta suspilstva v Universiteti Bar Ilan prisvyachenogo finansuvannyu akademichnih doslidzhen na ekonomichni ta socialni temi Shnitcer domovivsya pro stvorennya muzeyu diamantiv Garri Oppengejmera v Ramat Gani v 1986 roci i buv golovoyu muzeyu do lipnya 2003 roku Diplomatichna diyalnistU jogo poziciyi buli politichni aspekti I prem yer ministri Izrayilyu Ichak Rabin ta Golda Meyir vikoristovuvali Shnicera dlya peredachi povidomlen Radyanskomu Soyuzu pid viglyadom vedennya almaznih operacij Za chasiv Indiri Gandi Indiya duzhe kritikuvala politiku Izrayilyu i vorozhist naselennya zberigalasya i pislya yiyi smerti v 1984 roci Z ciyeyi prichini koli Indiya podala zayavku na vstup do u lipni 1986 roku Moshe Shnitcer zayaviv sho Izrayil proti prijnyattya Indiyi Odnak nastupnogo misyacya predstavniki Izrayilskoyi almaznoyi birzhi zayavili sho zayavku ne vidhileno Chesti ta spadshinaMoshe Shnitcer buv nagorodzhenij Izrayilskoyu premiyeyu v 2004 roci najvishoyu civilnoyu nagorodoyu yaku prisudiv Izrayil Nagoroda bula vruchena za vnesok u rozvitok Derzhavi Izrayil ta izrayilske suspilstvo Vin viznav jogo klyuchovu rol u peretvorenni Izrayilyu v odin z golovnih centriv virobnictva almaziv u sviti Vin takozh buv nagorodzhenij ordenom korolya Belgiyi Leopolda za vnesok u mizhnarodnu almaznu promislovist Vin otrimav pochesnij stupin doktora universitetu Bar Ilan Plosha sho prilyagaye do almaznoyi birzhi v Ramat Gani nazivayetsya Moshe Schnitzer Plaza Shnitcer pomer u serpni 2007 roku Na jogo pohoroni prijshli viddati shanu kolishnij prem yer ministr Izrayilyu Benyamin Netanyagu kolishnij golovnij rabin Izrayil Meyir Lau ta inshi vidatni lyudi U travni 2008 roku pid chas ceremoniyi vidkrittya Vsesvitnogo diamantovogo kongresu v Shanhayi vin posmertno otrimav pershu v istoriyi nagorodu Diamanter roku Jogo sin Shmuel Shnitcer takozh buv prezidentom IDE ta WFDB Jogo onuk Den Gertler stav vidomim v almaznomu biznesi v Africi Gertler pershij u svoyij rodini zajmavsya neshlifovanimi almazami neshlifovanimi kamenyami sho dopovnyuye ambiciyi Shmuelya Shnitcera shodo Izrayilyu zaminiti Antverpen Belgiya yak najbilshij almaznij centr u sviti Za slovami prezidenta WFDB Ernesta Bloma Moshe Shnitcer buv providcem Pislya zakladannya v Izrayili fundamentu dlya togo sho v osnovnomu za jogo planom pereroste v odin z najvazhlivishih almaznih centriv u sviti vin zvernuv svoyu uvagu na WFDB na mizhnarodnu torgivlyuya diamantami Vin zrozumiv sho nasha sila polyagaye v zdatnosti dopovnyuvati odne odnogo pracyuyuchi razom yak mizhnarodna merezha koleg a ne yak konkurentiv Pokolinnya diamanteriv z usogo svitu vvazhali jogo nastavnikom i liderom BibliografiyaMeirav Halperin 2008 The Diamantaire Moshe Schnitzer Founder of the Israeli Diamond Industry in Hebrew Tel Aviv Israel Diamond Institute Group of Companies Primitki JCK magazine 17 serpnya 2007 Arhiv originalu za 27 kvitnya 2012 Procitovano 18 listopada 2011 Rob Bates October 2007 JCK magazine Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 18 listopada 2011 ISRAELI DIAMOND INDUSTRY PAYS TRIBUTE TO MOSHE SCHNITZER Rappaport 17 bereznya 2009 Procitovano 19 listopada 2011 Israel Diamond Exchange The Fourth President Moshe Schnitzer of blessed memory 1 accessed 26 March 2018 David De Vries 2010 Diamonds and War State Capital and Labor in British Ruled Palestine Berghahn Books s 285 ISBN 1 84545 633 5 The Israel Diamond Industry 17 serpnya 2007 Arhiv originalu za 14 chervnya 2012 Procitovano 18 listopada 2011 The Schnitzer Foundation for Research on the Israeli Economy and Society Arhiv originalu za 2 sichnya 2018 Procitovano 19 listopada 2011 The Schnitzer Foundation for Research on the Israeli Economy and Society Arhiv originalu za 2 kvitnya 2017 Procitovano 19 listopada 2011 Jacob Abadi 2004 Israel s quest for recognition and acceptance in Asia Garrison State diplomacy Psychology Press s 216 ISBN 0 7146 5576 7 Diamond World 17 serpnya 2007 Arhiv originalu za 6 listopada 2018 Procitovano 18 listopada 2011 Rob Bates June 2004 JCK magazine Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 19 listopada 2011 Tacy Ltd Diamond Industry Consultants 14 travnya 2008 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 19 listopada 2011 Nicole Gaouette 21 lyutogo 2002 Christian Science Monitor Arhiv originalu za 7 serpnya 2020 Procitovano 19 listopada 2011 Modern Jeweler September 2007 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 19 listopada 2011 Posilannya

Дата публікації:
Топ