Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мухаммед Наджибулла пушту محمد نجيب الله Mohammad Najibullāh 6 серпня 1947 Гардез 27 вересня 1996 Кабул афганський держа

Мохаммад Наджібулла

Мохаммад Наджібулла

Мухаммед Наджибулла́ (пушту محمد نجيب الله‎ — Mohammad Najibullāh; 6 серпня 1947, Гардез — 27 вересня 1996, Кабул) — афганський державний і політичний діяч, дипломат, начальник Служби державної інформації (ХАД) (1980–1986), генеральний секретар ЦК НДПА (1986–1992), голова Революційної ради (1986–1987) та президент Афганістану (1987–1992). На посту президента провадив політику «національного примирення», сприяв перетворенню політичного та соціального життя країни. За три роки після виведення радянських військ з Афганістану, 1992 року, уряд Наджибулли було скинуто збройною опозицією. Останні роки проживав на території місії ООН в Кабулі, поки 1996 року не був захоплений, а потім страчений талібами.

Мухаммед Наджибулла
пушту محمد نجيب الله‎
image
2-й Президент Афганістану
24 листопада 1986 — 16 квітня 1992 року
Попередник: Посаду відновлено
Наступник: Бурхануддін Раббані
4-й Голова Революційної ради Афганістану
30 вересня — 30 листопада 1987 року
Попередник: Бабрак Кармаль
Хаджі Мухаммед Чамкані
Наступник: Посаду скасовано
image
Прапор
 4-й Генеральний секретар ЦК НДПА
4 травня 1986 — 16 квітня 1992 року
Попередник: Бабрак Кармаль
Наступник: Посаду скасовано
1-й Начальник Служби державної безпеки Афганістану (ХАД)
січень 1980 — травень 1986 року
Попередник: Посаду започатковано
Наступник:
 
Народження: 6 серпня 1947(1947-08-06)
Гардез, Королівство Афганістан
Смерть: 27 вересня 1996(1996-09-27) (49 років)
Кабул, Ісламський Емірат Афганістан
Причина смерті: повішення
Поховання: Гардез, Пактія
Країна: Афганістан
Релігія: Іслам, сунітського спрямування
Освіта: Кабульський університет
Партія: НДПА (з 1965)
Батько: Ахтар Мухаммед
Шлюб: Фатана Наджиб
Діти: Три дочки
Нагороди:
image image
image
image image image image image

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Юність

Мухаммед Наджибулла народився 6 серпня 1947 року в Гардезі в родині державного службовця Ахтара Мухаммеда. За походженням пуштун з клану ахмадзай племені сулейманхель гільзайського племінного союзу. Його родинне коріння знаходиться у провінції Пактія. Пластун та Адріанов у своїй праці «Наджибулла. Афганістан у лещатах геополітики» називають рідним селом Наджибулли селище Мілан. 1964 року Наджибулла закінчив ліцей «Хабібія», після чого вступив на медичний факультет Кабульського університету. 1965 року він вступив до лав НДПА, а з серпня 1971 року — член керівних органів легальної Асоціації студентів Кабульського університету.}}

Студентом Наджибулла активно брав участь у масових антиурядових виступах столичної молоді, за що двічі був заарештований. 1969 року його було заарештовано вперше. На судовому процесі його звинувачували в «участі у протизаконних страйках і демонстраціях», «порушенні громадської безпеки та нагнітанні напруги», а також у «створенні умов для заклику народу до повстання» і «провокуванні заворушень та сутичок з поліцією». У січні наступного року його знову було заарештовано за участь в антиамериканській демонстрації в Кабулі у зв'язку з візитом до країни віце-президента США Спіро Агню. 1975 року він закінчив Кабульський університет за фахом лікар-гінеколог. Того ж року за рішенням фракції НДПА «Парчам» він очолив кабульську провінційну комісію партії зі створення в столиці та провінції чарунок і комітетів Демократичної організації молоді Афганістану.

Партійна діяльність

Після Квітневої революції Наджибулла увійшов до складу вищого органу республіки — Революційної ради, очоливши Кабульський комітет партії. 28 червня 1978 року Наджибулла був відряджений послом ДРА в Іран. Однак вже у жовтні того ж року, звинувачений разом з іншими лідерами «Парчам» в антиурядовій змові, Наджиб був знятий з посту й позбавлений громадянства. Після цього він був змушений переховуватись у Москві, де перебував аж до введення Радянської армії в Афганістан.

У грудні 1979 року після повернення до країни Наджибулла отримав пост керівника Служби державної інформації (ХАД). 1983 року йому було присвоєно військове звання генерал-лейтенанта.

На чолі держави

24 листопада 1986 року XX пленум ЦК НДПА прийняв відставку Бабрака Кармаля. Новим головою Революційної ради ДРА 1 жовтня став Мухаммед Наджибулла.

Політика національного примирення

30-31 грудня 1986 року в Кабулі відбувся надзвичайний розширений XXI пленум ЦК НДПА, на якому з великою доповіддю виступив Наджибулла. На пленумі були ретельно викладені необхідність та цілі національного примирення, які полягали передусім у встановленні миру й безпеки в країні та припиненні братовбивчої війни. Наджибулла у своїй доповіді запропонував два напрямки: внутрішній та зовнішній. У внутрішній політиці пропонувалось припинити вогонь усіх ворожих сторін з 15 січня наступного року; залучити племінних вождів та місцевих авторитетів племен, Хазараджата й Нурістану до співробітництва з народною владою; перейти до діалогу з політичними силами, які перебували в опозиції, а також сміливо й відкрито встановити контакти зі збройною опозицією та нейтралами; створити необхідні умови та сприяти поверненню на батьківщину афганських біженців.

Політика національного примирення почалась зі звільнення кількох тисяч політичних в'язнів. 15 січня 1987 року афганська армія припинила вогонь з усіх видів зброї. Наджибулла закликав збройну опозицію припинити вогонь з 12 години ночі 15 січня до 12:00 16 липня, але вже за два дні після припинення вогню з боку афганської армії лідери збройної опозиції на нараді в Пешаварі рішуче відкинули мирні ініціативи афганської влади, підтвердивши свій намір вести збройну боротьбу до переможного кінця. Незважаючи на це, за три дні перемир'я на бік народної влади в Гераті перейшли 3,5 тисяч збройних повстанців, у провінції Фарьяб — 500, а до країни повернулись 120 родин афганських біженців. Разом до 10 лютого на бік влади перейшло понад 20 збройних груп загальною чисельністю понад 10 тисяч чоловік, а кількість біженців, які повернулись із Пакистану та Ірану, до середини березня сягнула понад 34 тисяч чоловік.

25 лютого Наджибулла запропонував опонентам зустрітись для перемовин у столиці, або у нейтральній країні з метою обговорення питання щодо створення уряду національної згоди, але противники кабульського керівництва не пристали на цю пропозицію. Афганський лідер, дотримуючись курсу на національне примирення, здійснив нову спробу для реалізації поставленої мети. У липні того ж року в країні було запроваджено багатопартійну систему. Представникам збройної опозиції пропонувалось зайняти державні пости у керівництві країни й надати повноваження самостійно створювати у місцях свого проживання органи влади й забезпечувати на підвладній ним території мир і безпеку. До кінця серпня представники афганської збройної опозиції очолювали 14 повітів та чотири провінції, а до жовтня під контроль уряду перейшло 1600 кишлаків, практично цілком від збройних банд були звільнені провінції Фарах та Німруз, населення яких оголосило їх зонами миру, 30 тисяч повстанців зі 174 збройних формувань та понад 100 тисяч членів їх родин перейшли на бік чинної влади, ще 90 тисяч чоловік повернулись із пакистанських та іранських таборів біженців. Однак при всьому цьому громадянська війна в Афганістані не припинялась. Політика національного примирення відкидалась не лише непримиренною опозицією, але й спричиняла суперечності в самій НДПА, а військово-політична напруженість в країні тільки посилювалась.


З 30 листопада до 1 грудня в Кабулі пройшло засідання Лойї-джирги, в ході якого було затверджено Конституцію Афганістану, нову назву країни — Республіка Афганістан, а Мухаммед Наджибулла був обраний президентом Афганістану. Дотримуючись курсу на національне примирення, Президія Революційної ради наприкінці січня наступного року оприлюднив Указ «Про помилування деяких командирів збройних груп опозиції, яких було раніше заочно засуджено до смертної кари», зокрема, помилувавши таких польових командирів, як , та Ісмаїл-хан. З приходом до влади Наджибулла спробував також змінити відносини, що склались між НДПА та мусульманським духовенством. Афганський лідер і члени керівництва країни почали відвідувати найбільші мечеті Кабула й брати участь у п'ятничних намазах; уряд надавав підтримку в країні Ісламу й духовенству. При президенті була утворена Ісламська консультативна рада, а 13 березня 1988 року Наджибулла оголосив про рішення уряду відкрити Ісламський університет. За період з січня 1987 до лютого 1988 року за рахунок державних коштів у країні було зведено 20 мечетей і 324 знаходилось у ремонті, почала видаватись щотижнева газета «Ершад-є іслам», на потреби 4200 паломників у Мекку й Медину з казни було виділено 313 млн афгані (близько $6,2 млн) та 4,7 млн афгані (близько $93 тис.) для 102 паломників у Кербелу. З іншого боку держава підтримувала діяльність всього 10 медресе, 10 будинків «хранителів Корану», 134 шиїтських молитовних домів і 2 474 мечетей з 15 тисяч у країні. За даними Слінкіна держава забезпечувала зарплатнею близько 20 тисяч служителів культу, а за даними Христофорова тільки 11 500 служителів культу стояли на частковому державному забезпеченні, причому розміри щомісячних виплат муллам в середньому становили від 500 до 2 900 афгані (від $10 до $60), натомість ісламські комітети, організовані опозицією на підконтрольній їй території, сплачували духовним особам щомісячне утримання, що перевищувало урядове втричі.

Заколот Таная

У серпні 1989 року в Кабулі було розкрито підпільну диверсійно-терористичну організацію та невдовзі слідству було подано змову з метою усунення чинної влади, де виявились замішаними армійські офіцери. До кінця року були заарештовані сотні чоловік, включаючи кількох генералів афганської армії, що спричинило зворотну реакцію у міністра оборони і члена фракції «Хальк» , який в один із днів, залишаючи кабінет президента, з обуренням сказав: «Це — змова проти мене особисто і проти халькістів». Він сховався в Міністерстві оборони й під загрозою підняти армію зажадав звільнити заарештованих генералів. Тоді Наджибулла звільнив чотирьох генералів. Однак на цьому конфлікт між міністром оборони й президентом не було вичерпано.

6 березня 1990 року Шахнаваз Танай очолив збройний заколот халькістів проти Наджибулли. Вранці цього дня він із групою офіцерів та сильною охороною прибув на аеродром Баграм, який розташовувався за 50 км на північ від Кабула. На його боці виступили 4 й 15 танкові бригади, а також підтримали 52-й полк зв'язку і 40 дивізія. Генерал особисто віддав наказ про завдання бомбоштурмових ударів Кабулом. Невдовзі за наказом президента проти путчистів було введено весь арсенал сил і засобів. Запеклі бої урядових військ із заколотниками розгорнулись в районі Міністерства оборони, Головного політичного управління армії та навколо авіабази Баграм. Блокувавши спочатку будівлі Міністерства оборони й Гловного політичного управління, частини президентської гвардії потім узяли їх штурмом. Авіація, розміщена в районі Мазарі-Шарифа, яка залишилась відданою президенту, завдала авіаударів Баграмському аеродрому; дивізіоном реактивних снарядів «Ураган» по аеродрому було випущено 200 снарядів, уразивши злітно-посадкову смугу та стоянки літаків. Наджибулла згодом казав: «Я так бомбив Баграм, що від нього навіть каменю не лишилось». О 12 годині 25 хвилин 7 березня Танай разом з іншими повсталими генералами й родинами вилетів з аеродрому Баграм і приземлився в Пакистані, де він зустрівся з начальником сухопутних військ Пакистану генералом Аслам Бегом і шефом пакистанської розвідки Шамсур Рахманом Каллу, причому в зустрічі брав участь один з лідерів збройної опозиції . До 8 березня урядові війська взяли під контроль Баграмський аеродром.

Пластун вважає, що «виступ Ш. Н. Таная, незважаючи на весь трагізм ситуації, став знаковим моментом в житті Наджибулли. Він почав перетворюватись на все більш визнаного лідера загальнонаціонального масштабу, з яким почали пов'язувати свої надії на майбутнє все більш широкі верстви афганського народу».

Продовження війни. Усунення від влади

Виведення радянських військ з Афганістану почалось 15 травня 1988 року, відповідно до укладених у квітні того ж року Женевських угод про політичне врегулювання положення навколо ДРА. 15 лютого 1989 року останній радянський військовослужбовець залишив Афганістан. З виведенням радянських військ з Афганістану для державних органів та афганської армії складалась важка обстановка, оскільки кабульський режим залишився один на один проти збройної опозиції. За чотири дні після виведення радянських військ у країні було введено надзвичайний стан. З метою здійснення централізованого керівництва країною за умов надзвичайного стану указом президента була створена Вища рада оборони батьківщини (ВРОБ). Пакистанські й американські чиновники очікували на швидку перемогу моджахедів. Однак упродовж півроку ці очікування не справдились. В результаті своєчасної поставки зброї та боєприпасів з СРСР афганські збройні сили змогли відбити багаторазові наступи загонів збройної опозиції на Джелалабад, Гардез, Газні, Кандагар, Шинданд, Файзабад, Саланг. 4 травня 1990 року указом президента надзвичайний стан було скасовано.

Упродовж трьох років уряду Наджибулли вдавалось триматись при владі. Невдовзі після серпневих подій в СРСР 1991 року, міністр закордонних справ РРФСР Андрій Козирєв заявив: «В Афганістані все готове до врегулювання — заважає цьому тільки радянська підтримка „екстремістів“ на чолі з Наджибуллою». 15 листопада того ж року міністр закордонних справ СРСР Борис Панкін дав офіційну згоду на припинення військових поставок кабульському режиму. З 1 січня 1992 року Росія припинила поставки всього озброєння та боєприпасів урядовим військам та, починаючи з цього часу, ситуація в Афганістані почала помітно погіршуватись. В країні почала відчуватись гостра нестача пального й продовольства, а опозиція на цьому тлі активізувала свою агітаційну та підривну діяльність, схиляючи на свій бік військовослужбовців урядових військ. Загони моджахедів стрімко почали захоплювати одну провінцію за одною, все ближче наближаючись до Кабула.

Наджибулла втратив контроль над внутрішньополітичною ситуацією одразу після того як він оголосив про свою готовність 18 березня 1992 року піти у відставку, щоб звільнити місце для нейтрального тимчасового уряду. З метою перетнути шлях Хекматіяра та його спробам першим увійти до столиці, Наджиб перекинув з Мазарі-Шарифа в Кабул частини 53-ї узбецької дивізії генерала Дустума. 16 квітня Наджибулла за порадою та за сприяння спецпредставника генсека ООН Севана спробував утекти з Кабула на літаку ООН, але був затриманий за закликом Вакіля узбецькими ополченцями Дустума. Президент разом зі своїм братом Шапуром Ахмадзаєм, начальником його канцелярії Тухі й начальником особистої охорони Джафсаром сховались у місії ООН в Кабулі. 28 квітня загони моджахедів на чолі з Масудом без бою увійшли в Кабул, скинувши режим партії НДПА, яка правила країною 14 років.

З падінням режиму НДПА й уходом Наджибулли з політичної арени мир в Афганістані так і не настав. Громадянська війна в Афганістані розгорнулась з іще більшою жорстокістю, а країну почали роздирати збройні протистояння загонів польових командирів моджахедів. Режим Наджибулли на цьому тлі почав оцінюватись людьми як вигідніший на відміну від розбрату моджахедів й тому невипадково, що нова хвиля біженців з Кабула залишала столицю зі словами: «Нехай живе Наджибулла!»".

Страта

Мухаммед Наджибулла прожив останні чотири роки безвиїзно в місії ООН. 27 вересня 1996 року таліби захопили Кабул. Вони увірвались до будівлі місії ООН, де Наджибулла разом із братом перебував з моменту свого усунення від влади, й вивезли їх обох. Як повідомили співробітники ООН, Наджибуллу взяли о 1:30 ночі та вбили о 4:30. Його піддали тортурам і застрелили. Прив'язавши тіло убитого президента до джипа, таліби протягнули його на відстані 2 км до перехрестя Аріана, яке розташоване поблизу президентського палацу Арг. Вони повісили понівечене і скривавлене тіло Наджибулли та його брата Шахпура Ахмадзая за сталеву дротову петлю на укріпленому КПП поблизу воріт президентського палацу. Командир Талібану Нур Хакмал сказав, що «Ми його вбили, тому що він був убивцею нашого народу». Таліби, також знущаючись над тілом убитого президента та його брата, вставляли між їхніми пальцями, до рота, носа й кишень купюри афгані й цигарки.

Викрадення і страта без суду Наджибулли та його брата спричинили засудження з боку Генеральної Асамблеї ООН.

Пам'ять

image Зовнішні відеофайли
image Пам’яті Наджибулли
image Звиад Пам’яті Наджибулли

2008 року одна з кабульських радіостанцій провела опитування серед жителів провінції Кабул. Під час відповіді на питання: «Який з політичних режимів минулого й сьогодення ви вважаєте таким, що найбільше відповідає вашим інтересам?» 93,2 % людей обрали прорадянський режим Наджибулли. Того ж року з нагоди 12-ї річниці з моменту загибелі прибічники Наджибулли вперше зібрались вшанувати його пам'ять. На траурному мітингу голова партії «Ватан» Ширулла Джабархел заявив, що убивство Наджибулли було здійснено «ворогами афганського народу за наказом їхніх хазяїв ззовні». 2009 року було створено Громадський фонд «Доктор Наджибулла».

Примітки

  1. Слінкін М.Ф. (1999). (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 вересня 2007. Процитовано 7 травня 2012.
  2. Слінкін М.Ф. (2003). (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 грудня 2013. Процитовано 7 травня 2012.
  3. Пластун В., Андріанов В. (1999). . Архів оригіналу за 16 листопада 2011. Процитовано 7 травня 2012.
  4. Пластун В., Андріанов В. (1999). . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 травня 2012.
  5. Слінкін М.Ф. (2003). АФГАНІСТАН. СТОРІНКИ ІСТОРІЇ (80–90-ті рр. XX ст.)/ Курс на національне примирення (PDF).[недоступне посилання з квітня 2019]
  6. Христофоров В.С. Афганістан. Правляча партія та армія (1978—1989). — Москва : Граница, 2009. — С. 92-162. — .
  7. Слінкін М.Ф. (2003). АФГАНІСТАН. СТОРІНКИ ІСТОРІЇ (80–90-ті рр. XX ст.)/ Політика національного примирення в дії (PDF).[недоступне посилання з квітня 2019]
  8. Слінкін М.Ф. (2003). АФГАНІСТАН. СТОРІНКИ ІСТОРІЇ (80–90-ті рр. XX ст.)/ Розділ 4. Заколот генерала Ш.Н. ТАНАЯ (PDF).[недоступне посилання з квітня 2019]
  9. Гареєв М. Афганські жнива. — Москва : Инсан, 2002. — С. 132-149. — .
  10. Пластун В., Андріанов В. (1999). . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 травня 2012.
  11. Слінкін М.Ф. (2003). (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2013. Процитовано 7 травня 2012.
  12. (англ.). Library of Congress Country Studies. Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 26 квітня 2022.
  13. Гареєв М. Афганські жнива. — Москва : Инсан, 2002. — С. 332. — .
  14. Барышев. (рос.). barichev.ru. Архів оригіналу за 9 березня 2012. Процитовано 7 травня 2012.
  15. (рос.). Російський союз ветеранів Афганістану. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 травня 2012.
  16. The Fall of Kabul, April 1992 [ 28 березня 2022 у Wayback Machine.]- Бібліотека Конгресу country studies
  17. Слінкін М.Ф. (2003). (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 2 грудня 2013. Процитовано 7 травня 2012.
  18. JOHN F. BURNS (1 жовтня 1996). (англ.). The New York Times. Архів оригіналу за 12 листопада 2012. Процитовано 7 травня 2012.
  19. Омар Нессар (27.09.2004). (рос.). Інформаційний портал "Афганистан.Ру". Архів оригіналу за 2 травня 2012. Процитовано 7 травня 2012.
  20. JOHN F. BURNS (September 28,1996). India offered Najib asylum in '92, UN envoy bungled (англ.). business-standard.com.
  21. (англ.). The New York Times. 27 вересня 1996. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 7 травня 2012.
  22. JOHN F. BURNS (30 вересня 1996). (англ.). The New York Times. Архів оригіналу за 20 грудня 2011. Процитовано 7 травня 2012.
  23. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН A/RES/51/108 «Положення в галузі прав людини в Афганістані» (PDF). 12 грудня 1996 року.[недоступне посилання з квітня 2019]
  24. (рос.). Інформаційний портал "Афганистан.Ру". 20.05.2008. Архів оригіналу за 2 травня 2012. Процитовано 7 травня 2012.
  25. (рос.). Інформаційний портал "Афганистан.Ру". 28.09.2008. Архів оригіналу за 1 травня 2012. Процитовано 7 травня 2012.
  26. (рос.). Інформаційний портал "Афганистан.Ру". 28.09.2009. Архів оригіналу за 17 січня 2012. Процитовано 7 травня 2012.

Посилання

  • 10 років без Наджибулли [ 10 травня 2012 у Wayback Machine.]
  • Біографія Наджибулли [ 25 січня 2012 у Wayback Machine.]

Відеоматеріали

  • Промова Наджибулли [ 20 грудня 2015 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Muhammed Nadzhibulla pushtu محمد نجيب الله Mohammad Najibullah 6 serpnya 1947 Gardez 27 veresnya 1996 Kabul afganskij derzhavnij i politichnij diyach diplomat nachalnik Sluzhbi derzhavnoyi informaciyi HAD 1980 1986 generalnij sekretar CK NDPA 1986 1992 golova Revolyucijnoyi radi 1986 1987 ta prezident Afganistanu 1987 1992 Na postu prezidenta provadiv politiku nacionalnogo primirennya spriyav peretvorennyu politichnogo ta socialnogo zhittya krayini Za tri roki pislya vivedennya radyanskih vijsk z Afganistanu 1992 roku uryad Nadzhibulli bulo skinuto zbrojnoyu opoziciyeyu Ostanni roki prozhivav na teritoriyi misiyi OON v Kabuli poki 1996 roku ne buv zahoplenij a potim strachenij talibami Muhammed Nadzhibulla pushtu محمد نجيب الله 2 j Prezident Afganistanu 24 listopada 1986 16 kvitnya 1992 roku Poperednik Posadu vidnovleno Nastupnik Burhanuddin Rabbani 4 j Golova Revolyucijnoyi radi Afganistanu 30 veresnya 30 listopada 1987 roku Poperednik Babrak Karmal Hadzhi Muhammed Chamkani Nastupnik Posadu skasovano Prapor 4 j Generalnij sekretar CK NDPA 4 travnya 1986 16 kvitnya 1992 roku Poperednik Babrak Karmal Nastupnik Posadu skasovano 1 j Nachalnik Sluzhbi derzhavnoyi bezpeki Afganistanu HAD sichen 1980 traven 1986 roku Poperednik Posadu zapochatkovano Nastupnik Narodzhennya 6 serpnya 1947 1947 08 06 Gardez Korolivstvo AfganistanSmert 27 veresnya 1996 1996 09 27 49 rokiv Kabul Islamskij Emirat AfganistanPrichina smerti povishennyaPohovannya Gardez PaktiyaKrayina AfganistanReligiya Islam sunitskogo spryamuvannyaOsvita Kabulskij universitetPartiya NDPA z 1965 Batko Ahtar MuhammedShlyub Fatana NadzhibDiti Tri dochki Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaYunist Muhammed Nadzhibulla narodivsya 6 serpnya 1947 roku v Gardezi v rodini derzhavnogo sluzhbovcya Ahtara Muhammeda Za pohodzhennyam pushtun z klanu ahmadzaj plemeni sulejmanhel gilzajskogo pleminnogo soyuzu Jogo rodinne korinnya znahoditsya u provinciyi Paktiya Plastun ta Adrianov u svoyij praci Nadzhibulla Afganistan u leshatah geopolitiki nazivayut ridnim selom Nadzhibulli selishe Milan 1964 roku Nadzhibulla zakinchiv licej Habibiya pislya chogo vstupiv na medichnij fakultet Kabulskogo universitetu 1965 roku vin vstupiv do lav NDPA a z serpnya 1971 roku chlen kerivnih organiv legalnoyi Asociaciyi studentiv Kabulskogo universitetu Studentom Nadzhibulla aktivno brav uchast u masovih antiuryadovih vistupah stolichnoyi molodi za sho dvichi buv zaareshtovanij 1969 roku jogo bulo zaareshtovano vpershe Na sudovomu procesi jogo zvinuvachuvali v uchasti u protizakonnih strajkah i demonstraciyah porushenni gromadskoyi bezpeki ta nagnitanni naprugi a takozh u stvorenni umov dlya zakliku narodu do povstannya i provokuvanni zavorushen ta sutichok z policiyeyu U sichni nastupnogo roku jogo znovu bulo zaareshtovano za uchast v antiamerikanskij demonstraciyi v Kabuli u zv yazku z vizitom do krayini vice prezidenta SShA Spiro Agnyu 1975 roku vin zakinchiv Kabulskij universitet za fahom likar ginekolog Togo zh roku za rishennyam frakciyi NDPA Parcham vin ocholiv kabulsku provincijnu komisiyu partiyi zi stvorennya v stolici ta provinciyi charunok i komitetiv Demokratichnoyi organizaciyi molodi Afganistanu Partijna diyalnist Pislya Kvitnevoyi revolyuciyi Nadzhibulla uvijshov do skladu vishogo organu respubliki Revolyucijnoyi radi ocholivshi Kabulskij komitet partiyi 28 chervnya 1978 roku Nadzhibulla buv vidryadzhenij poslom DRA v Iran Odnak vzhe u zhovtni togo zh roku zvinuvachenij razom z inshimi liderami Parcham v antiuryadovij zmovi Nadzhib buv znyatij z postu j pozbavlenij gromadyanstva Pislya cogo vin buv zmushenij perehovuvatis u Moskvi de perebuvav azh do vvedennya Radyanskoyi armiyi v Afganistan U grudni 1979 roku pislya povernennya do krayini Nadzhibulla otrimav post kerivnika Sluzhbi derzhavnoyi informaciyi HAD 1983 roku jomu bulo prisvoyeno vijskove zvannya general lejtenanta Na choli derzhavi 24 listopada 1986 roku XX plenum CK NDPA prijnyav vidstavku Babraka Karmalya Novim golovoyu Revolyucijnoyi radi DRA 1 zhovtnya stav Muhammed Nadzhibulla Politika nacionalnogo primirennya 30 31 grudnya 1986 roku v Kabuli vidbuvsya nadzvichajnij rozshirenij XXI plenum CK NDPA na yakomu z velikoyu dopoviddyu vistupiv Nadzhibulla Na plenumi buli retelno vikladeni neobhidnist ta cili nacionalnogo primirennya yaki polyagali peredusim u vstanovlenni miru j bezpeki v krayini ta pripinenni bratovbivchoyi vijni Nadzhibulla u svoyij dopovidi zaproponuvav dva napryamki vnutrishnij ta zovnishnij U vnutrishnij politici proponuvalos pripiniti vogon usih vorozhih storin z 15 sichnya nastupnogo roku zaluchiti pleminnih vozhdiv ta miscevih avtoritetiv plemen Hazaradzhata j Nuristanu do spivrobitnictva z narodnoyu vladoyu perejti do dialogu z politichnimi silami yaki perebuvali v opoziciyi a takozh smilivo j vidkrito vstanoviti kontakti zi zbrojnoyu opoziciyeyu ta nejtralami stvoriti neobhidni umovi ta spriyati povernennyu na batkivshinu afganskih bizhenciv Politika nacionalnogo primirennya pochalas zi zvilnennya kilkoh tisyach politichnih v yazniv 15 sichnya 1987 roku afganska armiya pripinila vogon z usih vidiv zbroyi Nadzhibulla zaklikav zbrojnu opoziciyu pripiniti vogon z 12 godini nochi 15 sichnya do 12 00 16 lipnya ale vzhe za dva dni pislya pripinennya vognyu z boku afganskoyi armiyi lideri zbrojnoyi opoziciyi na naradi v Peshavari rishuche vidkinuli mirni iniciativi afganskoyi vladi pidtverdivshi svij namir vesti zbrojnu borotbu do peremozhnogo kincya Nezvazhayuchi na ce za tri dni peremir ya na bik narodnoyi vladi v Gerati perejshli 3 5 tisyach zbrojnih povstanciv u provinciyi Faryab 500 a do krayini povernulis 120 rodin afganskih bizhenciv Razom do 10 lyutogo na bik vladi perejshlo ponad 20 zbrojnih grup zagalnoyu chiselnistyu ponad 10 tisyach cholovik a kilkist bizhenciv yaki povernulis iz Pakistanu ta Iranu do seredini bereznya syagnula ponad 34 tisyach cholovik 25 lyutogo Nadzhibulla zaproponuvav oponentam zustritis dlya peremovin u stolici abo u nejtralnij krayini z metoyu obgovorennya pitannya shodo stvorennya uryadu nacionalnoyi zgodi ale protivniki kabulskogo kerivnictva ne pristali na cyu propoziciyu Afganskij lider dotrimuyuchis kursu na nacionalne primirennya zdijsniv novu sprobu dlya realizaciyi postavlenoyi meti U lipni togo zh roku v krayini bulo zaprovadzheno bagatopartijnu sistemu Predstavnikam zbrojnoyi opoziciyi proponuvalos zajnyati derzhavni posti u kerivnictvi krayini j nadati povnovazhennya samostijno stvoryuvati u miscyah svogo prozhivannya organi vladi j zabezpechuvati na pidvladnij nim teritoriyi mir i bezpeku Do kincya serpnya predstavniki afganskoyi zbrojnoyi opoziciyi ocholyuvali 14 povitiv ta chotiri provinciyi a do zhovtnya pid kontrol uryadu perejshlo 1600 kishlakiv praktichno cilkom vid zbrojnih band buli zvilneni provinciyi Farah ta Nimruz naselennya yakih ogolosilo yih zonami miru 30 tisyach povstanciv zi 174 zbrojnih formuvan ta ponad 100 tisyach chleniv yih rodin perejshli na bik chinnoyi vladi she 90 tisyach cholovik povernulis iz pakistanskih ta iranskih taboriv bizhenciv Odnak pri vsomu comu gromadyanska vijna v Afganistani ne pripinyalas Politika nacionalnogo primirennya vidkidalas ne lishe neprimirennoyu opoziciyeyu ale j sprichinyala superechnosti v samij NDPA a vijskovo politichna napruzhenist v krayini tilki posilyuvalas Z 30 listopada do 1 grudnya v Kabuli projshlo zasidannya Lojyi dzhirgi v hodi yakogo bulo zatverdzheno Konstituciyu Afganistanu novu nazvu krayini Respublika Afganistan a Muhammed Nadzhibulla buv obranij prezidentom Afganistanu Dotrimuyuchis kursu na nacionalne primirennya Prezidiya Revolyucijnoyi radi naprikinci sichnya nastupnogo roku oprilyudniv Ukaz Pro pomiluvannya deyakih komandiriv zbrojnih grup opoziciyi yakih bulo ranishe zaochno zasudzheno do smertnoyi kari zokrema pomiluvavshi takih polovih komandiriv yak ta Ismayil han Z prihodom do vladi Nadzhibulla sprobuvav takozh zminiti vidnosini sho sklalis mizh NDPA ta musulmanskim duhovenstvom Afganskij lider i chleni kerivnictva krayini pochali vidviduvati najbilshi mecheti Kabula j brati uchast u p yatnichnih namazah uryad nadavav pidtrimku v krayini Islamu j duhovenstvu Pri prezidenti bula utvorena Islamska konsultativna rada a 13 bereznya 1988 roku Nadzhibulla ogolosiv pro rishennya uryadu vidkriti Islamskij universitet Za period z sichnya 1987 do lyutogo 1988 roku za rahunok derzhavnih koshtiv u krayini bulo zvedeno 20 mechetej i 324 znahodilos u remonti pochala vidavatis shotizhneva gazeta Ershad ye islam na potrebi 4200 palomnikiv u Mekku j Medinu z kazni bulo vidileno 313 mln afgani blizko 6 2 mln ta 4 7 mln afgani blizko 93 tis dlya 102 palomnikiv u Kerbelu Z inshogo boku derzhava pidtrimuvala diyalnist vsogo 10 medrese 10 budinkiv hraniteliv Koranu 134 shiyitskih molitovnih domiv i 2 474 mechetej z 15 tisyach u krayini Za danimi Slinkina derzhava zabezpechuvala zarplatneyu blizko 20 tisyach sluzhiteliv kultu a za danimi Hristoforova tilki 11 500 sluzhiteliv kultu stoyali na chastkovomu derzhavnomu zabezpechenni prichomu rozmiri shomisyachnih viplat mullam v serednomu stanovili vid 500 do 2 900 afgani vid 10 do 60 natomist islamski komiteti organizovani opoziciyeyu na pidkontrolnij yij teritoriyi splachuvali duhovnim osobam shomisyachne utrimannya sho perevishuvalo uryadove vtrichi Zakolot Tanaya U serpni 1989 roku v Kabuli bulo rozkrito pidpilnu diversijno teroristichnu organizaciyu ta nevdovzi slidstvu bulo podano zmovu z metoyu usunennya chinnoyi vladi de viyavilis zamishanimi armijski oficeri Do kincya roku buli zaareshtovani sotni cholovik vklyuchayuchi kilkoh generaliv afganskoyi armiyi sho sprichinilo zvorotnu reakciyu u ministra oboroni i chlena frakciyi Halk yakij v odin iz dniv zalishayuchi kabinet prezidenta z oburennyam skazav Ce zmova proti mene osobisto i proti halkistiv Vin shovavsya v Ministerstvi oboroni j pid zagrozoyu pidnyati armiyu zazhadav zvilniti zaareshtovanih generaliv Todi Nadzhibulla zvilniv chotiroh generaliv Odnak na comu konflikt mizh ministrom oboroni j prezidentom ne bulo vicherpano 6 bereznya 1990 roku Shahnavaz Tanaj ocholiv zbrojnij zakolot halkistiv proti Nadzhibulli Vranci cogo dnya vin iz grupoyu oficeriv ta silnoyu ohoronoyu pribuv na aerodrom Bagram yakij roztashovuvavsya za 50 km na pivnich vid Kabula Na jogo boci vistupili 4 j 15 tankovi brigadi a takozh pidtrimali 52 j polk zv yazku i 40 diviziya General osobisto viddav nakaz pro zavdannya bomboshturmovih udariv Kabulom Nevdovzi za nakazom prezidenta proti putchistiv bulo vvedeno ves arsenal sil i zasobiv Zapekli boyi uryadovih vijsk iz zakolotnikami rozgornulis v rajoni Ministerstva oboroni Golovnogo politichnogo upravlinnya armiyi ta navkolo aviabazi Bagram Blokuvavshi spochatku budivli Ministerstva oboroni j Glovnogo politichnogo upravlinnya chastini prezidentskoyi gvardiyi potim uzyali yih shturmom Aviaciya rozmishena v rajoni Mazari Sharifa yaka zalishilas viddanoyu prezidentu zavdala aviaudariv Bagramskomu aerodromu divizionom reaktivnih snaryadiv Uragan po aerodromu bulo vipusheno 200 snaryadiv urazivshi zlitno posadkovu smugu ta stoyanki litakiv Nadzhibulla zgodom kazav Ya tak bombiv Bagram sho vid nogo navit kamenyu ne lishilos O 12 godini 25 hvilin 7 bereznya Tanaj razom z inshimi povstalimi generalami j rodinami viletiv z aerodromu Bagram i prizemlivsya v Pakistani de vin zustrivsya z nachalnikom suhoputnih vijsk Pakistanu generalom Aslam Begom i shefom pakistanskoyi rozvidki Shamsur Rahmanom Kallu prichomu v zustrichi brav uchast odin z lideriv zbrojnoyi opoziciyi Do 8 bereznya uryadovi vijska vzyali pid kontrol Bagramskij aerodrom Plastun vvazhaye sho vistup Sh N Tanaya nezvazhayuchi na ves tragizm situaciyi stav znakovim momentom v zhitti Nadzhibulli Vin pochav peretvoryuvatis na vse bilsh viznanogo lidera zagalnonacionalnogo masshtabu z yakim pochali pov yazuvati svoyi nadiyi na majbutnye vse bilsh shiroki verstvi afganskogo narodu Prodovzhennya vijni Usunennya vid vladi Vivedennya radyanskih vijsk z Afganistanu pochalos 15 travnya 1988 roku vidpovidno do ukladenih u kvitni togo zh roku Zhenevskih ugod pro politichne vregulyuvannya polozhennya navkolo DRA 15 lyutogo 1989 roku ostannij radyanskij vijskovosluzhbovec zalishiv Afganistan Z vivedennyam radyanskih vijsk z Afganistanu dlya derzhavnih organiv ta afganskoyi armiyi skladalas vazhka obstanovka oskilki kabulskij rezhim zalishivsya odin na odin proti zbrojnoyi opoziciyi Za chotiri dni pislya vivedennya radyanskih vijsk u krayini bulo vvedeno nadzvichajnij stan Z metoyu zdijsnennya centralizovanogo kerivnictva krayinoyu za umov nadzvichajnogo stanu ukazom prezidenta bula stvorena Visha rada oboroni batkivshini VROB Pakistanski j amerikanski chinovniki ochikuvali na shvidku peremogu modzhahediv Odnak uprodovzh pivroku ci ochikuvannya ne spravdilis V rezultati svoyechasnoyi postavki zbroyi ta boyepripasiv z SRSR afganski zbrojni sili zmogli vidbiti bagatorazovi nastupi zagoniv zbrojnoyi opoziciyi na Dzhelalabad Gardez Gazni Kandagar Shindand Fajzabad Salang 4 travnya 1990 roku ukazom prezidenta nadzvichajnij stan bulo skasovano Uprodovzh troh rokiv uryadu Nadzhibulli vdavalos trimatis pri vladi Nevdovzi pislya serpnevih podij v SRSR 1991 roku ministr zakordonnih sprav RRFSR Andrij Koziryev zayaviv V Afganistani vse gotove do vregulyuvannya zavazhaye comu tilki radyanska pidtrimka ekstremistiv na choli z Nadzhibulloyu 15 listopada togo zh roku ministr zakordonnih sprav SRSR Boris Pankin dav oficijnu zgodu na pripinennya vijskovih postavok kabulskomu rezhimu Z 1 sichnya 1992 roku Rosiya pripinila postavki vsogo ozbroyennya ta boyepripasiv uryadovim vijskam ta pochinayuchi z cogo chasu situaciya v Afganistani pochala pomitno pogirshuvatis V krayini pochala vidchuvatis gostra nestacha palnogo j prodovolstva a opoziciya na comu tli aktivizuvala svoyu agitacijnu ta pidrivnu diyalnist shilyayuchi na svij bik vijskovosluzhbovciv uryadovih vijsk Zagoni modzhahediv strimko pochali zahoplyuvati odnu provinciyu za odnoyu vse blizhche nablizhayuchis do Kabula Nadzhibulla vtrativ kontrol nad vnutrishnopolitichnoyu situaciyeyu odrazu pislya togo yak vin ogolosiv pro svoyu gotovnist 18 bereznya 1992 roku piti u vidstavku shob zvilniti misce dlya nejtralnogo timchasovogo uryadu Z metoyu peretnuti shlyah Hekmatiyara ta jogo sprobam pershim uvijti do stolici Nadzhib perekinuv z Mazari Sharifa v Kabul chastini 53 yi uzbeckoyi diviziyi generala Dustuma 16 kvitnya Nadzhibulla za poradoyu ta za spriyannya specpredstavnika genseka OON Sevana sprobuvav utekti z Kabula na litaku OON ale buv zatrimanij za zaklikom Vakilya uzbeckimi opolchencyami Dustuma Prezident razom zi svoyim bratom Shapurom Ahmadzayem nachalnikom jogo kancelyariyi Tuhi j nachalnikom osobistoyi ohoroni Dzhafsarom shovalis u misiyi OON v Kabuli 28 kvitnya zagoni modzhahediv na choli z Masudom bez boyu uvijshli v Kabul skinuvshi rezhim partiyi NDPA yaka pravila krayinoyu 14 rokiv Z padinnyam rezhimu NDPA j uhodom Nadzhibulli z politichnoyi areni mir v Afganistani tak i ne nastav Gromadyanska vijna v Afganistani rozgornulas z ishe bilshoyu zhorstokistyu a krayinu pochali rozdirati zbrojni protistoyannya zagoniv polovih komandiriv modzhahediv Rezhim Nadzhibulli na comu tli pochav ocinyuvatis lyudmi yak vigidnishij na vidminu vid rozbratu modzhahediv j tomu nevipadkovo sho nova hvilya bizhenciv z Kabula zalishala stolicyu zi slovami Nehaj zhive Nadzhibulla Strata Muhammed Nadzhibulla prozhiv ostanni chotiri roki bezviyizno v misiyi OON 27 veresnya 1996 roku talibi zahopili Kabul Voni uvirvalis do budivli misiyi OON de Nadzhibulla razom iz bratom perebuvav z momentu svogo usunennya vid vladi j vivezli yih oboh Yak povidomili spivrobitniki OON Nadzhibullu vzyali o 1 30 nochi ta vbili o 4 30 Jogo piddali torturam i zastrelili Priv yazavshi tilo ubitogo prezidenta do dzhipa talibi protyagnuli jogo na vidstani 2 km do perehrestya Ariana yake roztashovane poblizu prezidentskogo palacu Arg Voni povisili ponivechene i skrivavlene tilo Nadzhibulli ta jogo brata Shahpura Ahmadzaya za stalevu drotovu petlyu na ukriplenomu KPP poblizu vorit prezidentskogo palacu Komandir Talibanu Nur Hakmal skazav sho Mi jogo vbili tomu sho vin buv ubivceyu nashogo narodu Talibi takozh znushayuchis nad tilom ubitogo prezidenta ta jogo brata vstavlyali mizh yihnimi palcyami do rota nosa j kishen kupyuri afgani j cigarki Vikradennya i strata bez sudu Nadzhibulli ta jogo brata sprichinili zasudzhennya z boku Generalnoyi Asambleyi OON Pam yatZovnishni videofajli Pam yati Nadzhibulli Zviad Pam yati Nadzhibulli 2008 roku odna z kabulskih radiostancij provela opituvannya sered zhiteliv provinciyi Kabul Pid chas vidpovidi na pitannya Yakij z politichnih rezhimiv minulogo j sogodennya vi vvazhayete takim sho najbilshe vidpovidaye vashim interesam 93 2 lyudej obrali proradyanskij rezhim Nadzhibulli Togo zh roku z nagodi 12 yi richnici z momentu zagibeli pribichniki Nadzhibulli vpershe zibralis vshanuvati jogo pam yat Na traurnomu mitingu golova partiyi Vatan Shirulla Dzhabarhel zayaviv sho ubivstvo Nadzhibulli bulo zdijsneno vorogami afganskogo narodu za nakazom yihnih hazyayiv zzovni 2009 roku bulo stvoreno Gromadskij fond Doktor Nadzhibulla PrimitkiSlinkin M F 1999 PDF Arhiv originalu PDF za 30 veresnya 2007 Procitovano 7 travnya 2012 Slinkin M F 2003 PDF Arhiv originalu PDF za 28 grudnya 2013 Procitovano 7 travnya 2012 Plastun V Andrianov V 1999 Arhiv originalu za 16 listopada 2011 Procitovano 7 travnya 2012 Plastun V Andrianov V 1999 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 7 travnya 2012 Slinkin M F 2003 AFGANISTAN STORINKI ISTORIYi 80 90 ti rr XX st Kurs na nacionalne primirennya PDF nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Hristoforov V S Afganistan Pravlyacha partiya ta armiya 1978 1989 Moskva Granica 2009 S 92 162 ISBN 978 5 98759 052 2 Slinkin M F 2003 AFGANISTAN STORINKI ISTORIYi 80 90 ti rr XX st Politika nacionalnogo primirennya v diyi PDF nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Slinkin M F 2003 AFGANISTAN STORINKI ISTORIYi 80 90 ti rr XX st Rozdil 4 Zakolot generala Sh N TANAYa PDF nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Gareyev M Afganski zhniva Moskva Insan 2002 S 132 149 ISBN 5 85840 312 3 Plastun V Andrianov V 1999 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 7 travnya 2012 Slinkin M F 2003 PDF Arhiv originalu PDF za 3 grudnya 2013 Procitovano 7 travnya 2012 angl Library of Congress Country Studies Arhiv originalu za 15 lyutogo 2019 Procitovano 26 kvitnya 2022 Gareyev M Afganski zhniva Moskva Insan 2002 S 332 ISBN 5 85840 312 3 Baryshev ros barichev ru Arhiv originalu za 9 bereznya 2012 Procitovano 7 travnya 2012 ros Rosijskij soyuz veteraniv Afganistanu Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 7 travnya 2012 The Fall of Kabul April 1992 28 bereznya 2022 u Wayback Machine Biblioteka Kongresu country studies Slinkin M F 2003 PDF Arhiv originalu PDF za 2 grudnya 2013 Procitovano 7 travnya 2012 JOHN F BURNS 1 zhovtnya 1996 angl The New York Times Arhiv originalu za 12 listopada 2012 Procitovano 7 travnya 2012 Omar Nessar 27 09 2004 ros Informacijnij portal Afganistan Ru Arhiv originalu za 2 travnya 2012 Procitovano 7 travnya 2012 JOHN F BURNS September 28 1996 India offered Najib asylum in 92 UN envoy bungled angl business standard com angl The New York Times 27 veresnya 1996 Arhiv originalu za 10 serpnya 2016 Procitovano 7 travnya 2012 JOHN F BURNS 30 veresnya 1996 angl The New York Times Arhiv originalu za 20 grudnya 2011 Procitovano 7 travnya 2012 Rezolyuciya Generalnoyi Asambleyi OON A RES 51 108 Polozhennya v galuzi prav lyudini v Afganistani PDF 12 grudnya 1996 roku nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ros Informacijnij portal Afganistan Ru 20 05 2008 Arhiv originalu za 2 travnya 2012 Procitovano 7 travnya 2012 ros Informacijnij portal Afganistan Ru 28 09 2008 Arhiv originalu za 1 travnya 2012 Procitovano 7 travnya 2012 ros Informacijnij portal Afganistan Ru 28 09 2009 Arhiv originalu za 17 sichnya 2012 Procitovano 7 travnya 2012 Posilannya10 rokiv bez Nadzhibulli 10 travnya 2012 u Wayback Machine Biografiya Nadzhibulli 25 sichnya 2012 u Wayback Machine Videomateriali Promova Nadzhibulli 20 grudnya 2015 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ