Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Терентій Пилипович Мороз нар 10 листопада 1924 19241110 пом 24 березня 2005 радянський військовик часів Другої світової

Мороз Терентій Пилипович

Мороз Терентій Пилипович

Терентій Пилипович Мороз (нар. 10 листопада 1924(19241110) — пом. 24 березня 2005) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир гармати 258-го легкого артилерійського полку 200-ї окремої легкої артилерійської бригади (4-а танкова армія), сержант. Герой Радянського Союзу (1945).

Терентій Пилипович Мороз
image
Народження10 листопада 1924(1924-11-10)
Полянецьке, Савранський район, Балтська округа, Одеська губернія, Українська СРР, СРСР
Смерть24 березня 2006(2006-03-24) (81 рік)
Полянецьке, Савранський район, Одеська область, Україна
Країнаimage СРСР
image Україна
Приналежністьimage Радянська армія
Вид збройних силСухопутні війська
Рід військimage артилерія
Роки служби1942–1947
ПартіяКПРС
Званняimage Старший сержант
Формування258-й легкий артилерійський полк
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
image
image
image image image image
image
image
Медаль «За оборону Ленінграда»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мороз.

Життєпис

Народився 10 листопада 1924 року в селі Полянецькому Савранського району Одеської губернії (нині Савранський район Одеської області) в селянській родині. Українець. Після закінчення семирічки вступив до Одеського ремісничого училища № 6.

З початком німецько-радянської війни разом з училищем евакуйований до міста Йошкар-Ола (Марійська АРСР), де продовжив навчання. Після закінчення училища працював слюсарем і випробувачем на заводі № 297 (нині — Марійський машинобудівний завод).

До лав РСЧА призваний Йошкар-Олинським РВК у жовтні 1942 року. З листопада того ж року — на фронті. У складі 258-го легкого артилерійського полку 20-ї легкої артилерійської бригади 2-ї артилерійської дивізії на Волховському фронті. Брав участь у прориві блокади Ленінграда, боях на річці Волхов, в районі міст Мга і Тосно. В лютому 1944 року дивізія увійшла до складу 67-ї армії Ленінградського (з квітня — 3-го Прибалтійського) фронту. Брав участь в боях на території Естонії, 26 червня 1944 року отримав поранення. З вересня 1944 року — в складі військ 4-ї танкової армії 1-го Українського фронту.

Особливо відзначився в ході Сандомирсько-Сілезької фронтової наступальної операції. 12 січня 1945 року, під час прориву оборони супротивника, обслуга гармати сержанта Мороза, перебуваючи за 300 метрів від ворожих траншей, під сильним мінометним і рушнично-кулеметним вогнем, вогнем прямого наведення знищила: 2 міномети, 6 вогневих точок, 1 гармату, 2 реактивних важких метальних апарати, утворили прохід у дротових загородженнях супротивника завширшки 20 метрів. 15 січня в бою за місто Конське (Польща) вогнем зі своєї гармати знищив 3 бронетранспортери і 2 протитанкових гармати. Під час зачищення міста очолив групу військовиків батареї. Своїм несподіваним нападом змусив ворога до втечі, залишаючи озброєння і техніку, внаслідок чого було захоплено до 40 справних автомашин, 3 танки, знищено до 50 і взято у полон 18 солдатів супротивника. Оговтавшись, супротивник організував контратаку при підтримці 30 танків, що викликало паніту в лавах радянської піхоти. Доручивши навідникові і заряджаючому вести вогонь по ворогу, сержант Мороз з двома бійцями почав наводити лад у бойових порядках піхоти. Загальними зусиллями контратаку ворога було відбито, при цьому обслуга гармати підбила 2 танки і 3 бронетранспортери.

Демобілізований у 1947 році. Повернувся до рідного села, працював у колгоспі, згодом — слюсарем на Савранській ГЕС. У 1957 році закінчив Білгород-Дністровське педагогічне училище. До виходу на пенсію працював викладачем військової справи у Полянецькій середній школі.

Помер 24 березня 2006 року, похований в рідному селі.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 квітня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, сержантові Морозу Терентію Пилиповичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6721).

Також був нагороджений українським орденом Богдана Хмельницького 3-го ступеня (14.10.1999), радянськими двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (03.07.1945, 11.03.1985), орденами Червоної Зірки (29.01.1945), Слави 3-го ступеня (10.08.1944) і медалями.

Примітки

  1. «Подвиг народа»: Представлення до присвоєння звання Героя Радянського Союзу. (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 22 липня 2015.
  2. Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 10 января 1944 года [ 7 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 19 января (№ 3 (263)). — С. 1

Література

  • «Подвиг во имя жизни: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Одесской области». / Сост.: Абрамов А. Ф., Бульба А. И. — Одеса: Маяк, 1984, стор. 210–213. (рос.)
  • Мороз Т. Ф. // Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — С. 112. — 100 000 прим. — . (рос.)

Посилання

  • Мороз Терентій Пилипович. // Сайт «Герои страны» (рос.).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Terentij Pilipovich Moroz nar 10 listopada 1924 19241110 pom 24 bereznya 2005 radyanskij vijskovik chasiv Drugoyi svitovoyi vijni komandir garmati 258 go legkogo artilerijskogo polku 200 yi okremoyi legkoyi artilerijskoyi brigadi 4 a tankova armiya serzhant Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 Terentij Pilipovich MorozNarodzhennya10 listopada 1924 1924 11 10 Polyanecke Savranskij rajon Baltska okruga Odeska guberniya Ukrayinska SRR SRSRSmert24 bereznya 2006 2006 03 24 81 rik Polyanecke Savranskij rajon Odeska oblast UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silSuhoputni vijskaRid vijsk artileriyaRoki sluzhbi1942 1947PartiyaKPRSZvannya Starshij serzhantFormuvannya258 j legkij artilerijskij polkVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za oboronu Leningrada U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Moroz ZhittyepisNarodivsya 10 listopada 1924 roku v seli Polyaneckomu Savranskogo rajonu Odeskoyi guberniyi nini Savranskij rajon Odeskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinec Pislya zakinchennya semirichki vstupiv do Odeskogo remisnichogo uchilisha 6 Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni razom z uchilishem evakujovanij do mista Joshkar Ola Marijska ARSR de prodovzhiv navchannya Pislya zakinchennya uchilisha pracyuvav slyusarem i viprobuvachem na zavodi 297 nini Marijskij mashinobudivnij zavod Do lav RSChA prizvanij Joshkar Olinskim RVK u zhovtni 1942 roku Z listopada togo zh roku na fronti U skladi 258 go legkogo artilerijskogo polku 20 yi legkoyi artilerijskoyi brigadi 2 yi artilerijskoyi diviziyi na Volhovskomu fronti Brav uchast u prorivi blokadi Leningrada boyah na richci Volhov v rajoni mist Mga i Tosno V lyutomu 1944 roku diviziya uvijshla do skladu 67 yi armiyi Leningradskogo z kvitnya 3 go Pribaltijskogo frontu Brav uchast v boyah na teritoriyi Estoniyi 26 chervnya 1944 roku otrimav poranennya Z veresnya 1944 roku v skladi vijsk 4 yi tankovoyi armiyi 1 go Ukrayinskogo frontu Osoblivo vidznachivsya v hodi Sandomirsko Silezkoyi frontovoyi nastupalnoyi operaciyi 12 sichnya 1945 roku pid chas prorivu oboroni suprotivnika obsluga garmati serzhanta Moroza perebuvayuchi za 300 metriv vid vorozhih transhej pid silnim minometnim i rushnichno kulemetnim vognem vognem pryamogo navedennya znishila 2 minometi 6 vognevih tochok 1 garmatu 2 reaktivnih vazhkih metalnih aparati utvorili prohid u drotovih zagorodzhennyah suprotivnika zavshirshki 20 metriv 15 sichnya v boyu za misto Konske Polsha vognem zi svoyeyi garmati znishiv 3 bronetransporteri i 2 protitankovih garmati Pid chas zachishennya mista ocholiv grupu vijskovikiv batareyi Svoyim nespodivanim napadom zmusiv voroga do vtechi zalishayuchi ozbroyennya i tehniku vnaslidok chogo bulo zahopleno do 40 spravnih avtomashin 3 tanki znisheno do 50 i vzyato u polon 18 soldativ suprotivnika Ogovtavshis suprotivnik organizuvav kontrataku pri pidtrimci 30 tankiv sho viklikalo panitu v lavah radyanskoyi pihoti Doruchivshi navidnikovi i zaryadzhayuchomu vesti vogon po vorogu serzhant Moroz z dvoma bijcyami pochav navoditi lad u bojovih poryadkah pihoti Zagalnimi zusillyami kontrataku voroga bulo vidbito pri comu obsluga garmati pidbila 2 tanki i 3 bronetransporteri Demobilizovanij u 1947 roci Povernuvsya do ridnogo sela pracyuvav u kolgospi zgodom slyusarem na Savranskij GES U 1957 roci zakinchiv Bilgorod Dnistrovske pedagogichne uchilishe Do vihodu na pensiyu pracyuvav vikladachem vijskovoyi spravi u Polyaneckij serednij shkoli Pomer 24 bereznya 2006 roku pohovanij v ridnomu seli NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 10 kvitnya 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimeckimi zagarbnikami ta viyavleni pri comu vidvagu i geroyizm serzhantovi Morozu Terentiyu Pilipovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 6721 Takozh buv nagorodzhenij ukrayinskim ordenom Bogdana Hmelnickogo 3 go stupenya 14 10 1999 radyanskimi dvoma ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 03 07 1945 11 03 1985 ordenami Chervonoyi Zirki 29 01 1945 Slavi 3 go stupenya 10 08 1944 i medalyami Primitki Podvig naroda Predstavlennya do prisvoyennya zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu ros Arhiv originalu za 13 bereznya 2012 Procitovano 22 lipnya 2015 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza generalam oficerskomu serzhantskomu i ryadovomu sostavu Krasnoj Armii ot 10 yanvarya 1944 goda 7 grudnya 2021 u Wayback Machine Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1944 19 yanvarya 3 263 S 1Literatura Podvig vo imya zhizni Ocherki o Geroyah Sovetskogo Soyuza urozhencah Odesskoj oblasti Sost Abramov A F Bulba A I Odesa Mayak 1984 stor 210 213 ros Moroz T F Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1988 T 2 S 112 100 000 prim ISBN 5 203 00536 2 ros PosilannyaMoroz Terentij Pilipovich Sajt Geroi strany ros

Дата публікації:
Топ