Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іва́н Микола́йович Моро́з — командир 3-го танкового батальйону 41-ї танкової бригади 5-го танкового корпусу 2-го Прибалтійського фронту, капітан.
| Іван Миколайович Мороз | |
|---|---|
 | |
| Народження | 14 квітня 1921 Любарський район |
| Смерть | 28 липня 1944 (23 роки) d, Латвія |
| Поховання | Даугавпілс |
| Країна |  СРСР |
| Рід військ | танкові війська |
| Роки служби | 1939-1944 |
| Партія | КПРС |
| Звання |  Капітан (СРСР) |
| Формування | 41-а танкова бригада |
| Війни / битви | Німецько-радянська війна |
| Нагороди |     |
Життєпис
Народився 14 квітня 1921 року в селі Мотовилівка нині Любарського району Житомирської області в селянській родині. Українець. Член КПРС з 1943 року.
У 1935 році закінчив середню школу з відзнакою, вступив до Харківського інституту інженерів залізничного транспорту. За сімейними обставинами залишив інститут і поступив на курси вчителів. Працював учителем у селі Великий Браталів на Житомирщині.
У вересні 1939 року призваний до лав Червоної Армії. У 1941 році закінчив Сизранське танкове училище, де був залишений курсовим командиром.
У боях німецько-радянської війни з травня 1942 року. Воював на Західному, Брянському і 2-м Прибалтійському фронтах. Був поранений.
Влітку 1944 року перед батальйоном капітана І. М. Мороза завдання стояло не з простих. Після прориву фронту він повинен був як передового загону рушити по тилах ворога і вийти до рубежу оборони противника біля шосейної дороги Даугавпілс — Резекне. Рубіж цей був укріплений і, за даними розвідки, мав навіть бетоновані точки. Прорвавши його, батальйон повинен був закріпитися і в що б те не стало триматися до приходу своїх військ. Готуючись до рейду, провели ряд навчань з відпрацювання взаємодії танків і піхоти.
На світанку другого дня операції по прориву фронту батальйон прослизнув в пролом, що утворився і стрімко рушив вперед. Години дві йшов, не зустрічаючи опору. Найчастіше капітан обходив райони резервів противника і його підготовлені позиції. Але в одному місці танки все-таки розчавили 20 ворожих машин з боєприпасами і продовольством. Потім розвідка донесла, що близько дивізіону ворожої артилерії влаштовується на позиції. Капітан зайшов з флангу і знищив 8 гармат.
На кінець дня передовий загін сховався в лісі. Виставили охорону з піхоти. Вночі розвідка намацала якийсь великий штаб. Одних офіцерів там було чоловік шістдесят-сімдесят. О п'ятій годині ранку танкісти разом з піхотою атакували штаб. Частин противника близько не виявилося, а з двома ротами охорони бій був короткий. Через годину рушили до основної своєї мети. А туди близько ста кілометрів. Два рази довелося проривати тилові позиції, правда, слабо прикриті військами.
В цей день, до вечора, батальйон підійшов до укріпленого рубежу ворога. Зупинилися в трьох кілометрах, замаскувалися в невеликих перелісках. Організували розвідку. Капітан І. М. Мороз з однією групою, командир підрозділу піхоти — з іншого. Встановили, що район зайнятий не скрізь однаково щільно. Там, де вогневі крапки не зайняті гарнізонами, ділянки ці добре прикриті мінними полями.
Довго командири обговорювали, як почати наступ. Зійшлися на тому, щоб атакувати слабо зайняті, хоча і заміновані ділянки. Для прориву через мінні поля три танка були оснащені спеціальними тралами. Вони повинні були прокладати дорогу іншим.
На наступний день танкісти атакували укріплену смугу. Атака була ураганна, стрімка. Сили противника виявилися слабкими. Через годину пробили «ворота» і закріпилися. Дві стрілецькі і дві танкові роти, ставши фронтом на північ і на південь, добре сховалися в складках місцевості і зруйнованих дзотах. Роту танків і взвод протитанкових рушниць капітан І. М. Мороз залишив в резерві.
У другій половині дня противник почав атаки. Але у нього, мабуть, не було тут достатніх сил, і танкістам контратаками вдалося навіть розширити «ворота» до двох кілометрів. З настанням темряви бій стих. Капітан І. М. Мороз знав, що за ніч ворог підтягне резерви і посилить атаки. А приспіють чи до завтрашнього дня головні сили бригади?
День 28 липня 1944 року виявився дійсно жарким. Бій почався з раннього ранку. Запівками повели гітлерівська авіація і артилерія. Весь простір, яке становило «ворота», покрилося сіро-жовтими фонтанами здибленої землі. Поле бою огорнулося димом. Ворожа піхота в супроводі танків, озвірівши, йшла в атаку то в одному, то в іншому місці. Ворог люто прагнув закрити «ворота». Але не тут-то було! Наші солдати билися мужньо. До полудня вони міцно утримували все рубежі. Накришили неабияк: 12 танків, 8 самоходок, 7 торпед-танкеток, більше 40 різних знарядь і до 300 солдатів і офіцерів. Але і сили батальйону танули. Після полудня становище ускладнилося. В одному місці піхота і танки ворога прорвалися всередину «воріт».
Капітан І. М. Мороз пильно стежив за ходом бою. Де була неустойка — кидався туди на своєму танку. З ним були тільки механік-водій і заряджаючий. Капітан І. М. Мороз сам вів вогонь і робив це майстерно. Бив він з ходу, з коротких зупинок. Там, де він з'являвся, горіли ворожі танки, вгору летіли гармати. Тріщали під гусеницями кулемети і міномети. Своєю відвагою капітан І. М. Мороз піднімав дух бійців, вселяв упевненість в перемозі.
Але сили були нерівні. На підрозділ капітана І. М. Мороза навалилося близько двох полків піхоти і до сорока танків. Гриміла артилерія. Бомбили літаки. За півгодини до підходу головних сил 41-ї танкової бригади смертельно пораненого механік привіз на командний пункт. І. М. Мороза винесли з танка і поклали на шинель в напівзруйнованому дзоті.
Він прийшов в себе на кілька хвилин. Насилу розплющив очі, глянув на бійців і сказав: «Зайнятий кордон утримати будь-що-будь!». Це були його останні слова. Капітан Іван Миколайович Мороз помер, але батальйон утримав кордон.
Був похований в селі Малиново Двінського повіту Латвійської РСР. Перепохований на військовому кладовищі в місті Даугавпілс (Латвія).
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому відвагу і геройство капітану Морозу Івану Миколайовичу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Нагороджений орденом Леніна, орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки.
Примітки
- . Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 30 листопада 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Mikola jovich Moro z komandir 3 go tankovogo bataljonu 41 yi tankovoyi brigadi 5 go tankovogo korpusu 2 go Pribaltijskogo frontu kapitan Ivan Mikolajovich MorozNarodzhennya14 kvitnya 1921 1921 04 14 Lyubarskij rajonSmert28 lipnya 1944 1944 07 28 23 roki d LatviyaPohovannyaDaugavpilsKrayina SRSRRid vijsktankovi vijskaRoki sluzhbi1939 1944PartiyaKPRSZvannya Kapitan SRSR Formuvannya41 a tankova brigadaVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Moroz ZhittyepisNarodivsya 14 kvitnya 1921 roku v seli Motovilivka nini Lyubarskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti v selyanskij rodini Ukrayinec Chlen KPRS z 1943 roku U 1935 roci zakinchiv serednyu shkolu z vidznakoyu vstupiv do Harkivskogo institutu inzheneriv zaliznichnogo transportu Za simejnimi obstavinami zalishiv institut i postupiv na kursi vchiteliv Pracyuvav uchitelem u seli Velikij Brataliv na Zhitomirshini U veresni 1939 roku prizvanij do lav Chervonoyi Armiyi U 1941 roci zakinchiv Sizranske tankove uchilishe de buv zalishenij kursovim komandirom U boyah nimecko radyanskoyi vijni z travnya 1942 roku Voyuvav na Zahidnomu Bryanskomu i 2 m Pribaltijskomu frontah Buv poranenij Vlitku 1944 roku pered bataljonom kapitana I M Moroza zavdannya stoyalo ne z prostih Pislya prorivu frontu vin povinen buv yak peredovogo zagonu rushiti po tilah voroga i vijti do rubezhu oboroni protivnika bilya shosejnoyi dorogi Daugavpils Rezekne Rubizh cej buv ukriplenij i za danimi rozvidki mav navit betonovani tochki Prorvavshi jogo bataljon povinen buv zakripitisya i v sho b te ne stalo trimatisya do prihodu svoyih vijsk Gotuyuchis do rejdu proveli ryad navchan z vidpracyuvannya vzayemodiyi tankiv i pihoti Na svitanku drugogo dnya operaciyi po prorivu frontu bataljon prosliznuv v prolom sho utvorivsya i strimko rushiv vpered Godini dvi jshov ne zustrichayuchi oporu Najchastishe kapitan obhodiv rajoni rezerviv protivnika i jogo pidgotovleni poziciyi Ale v odnomu misci tanki vse taki rozchavili 20 vorozhih mashin z boyepripasami i prodovolstvom Potim rozvidka donesla sho blizko divizionu vorozhoyi artileriyi vlashtovuyetsya na poziciyi Kapitan zajshov z flangu i znishiv 8 garmat Na kinec dnya peredovij zagin shovavsya v lisi Vistavili ohoronu z pihoti Vnochi rozvidka namacala yakijs velikij shtab Odnih oficeriv tam bulo cholovik shistdesyat simdesyat O p yatij godini ranku tankisti razom z pihotoyu atakuvali shtab Chastin protivnika blizko ne viyavilosya a z dvoma rotami ohoroni bij buv korotkij Cherez godinu rushili do osnovnoyi svoyeyi meti A tudi blizko sta kilometriv Dva razi dovelosya prorivati tilovi poziciyi pravda slabo prikriti vijskami V cej den do vechora bataljon pidijshov do ukriplenogo rubezhu voroga Zupinilisya v troh kilometrah zamaskuvalisya v nevelikih pereliskah Organizuvali rozvidku Kapitan I M Moroz z odniyeyu grupoyu komandir pidrozdilu pihoti z inshogo Vstanovili sho rajon zajnyatij ne skriz odnakovo shilno Tam de vognevi krapki ne zajnyati garnizonami dilyanki ci dobre prikriti minnimi polyami Dovgo komandiri obgovoryuvali yak pochati nastup Zijshlisya na tomu shob atakuvati slabo zajnyati hocha i zaminovani dilyanki Dlya prorivu cherez minni polya tri tanka buli osnasheni specialnimi tralami Voni povinni buli prokladati dorogu inshim Na nastupnij den tankisti atakuvali ukriplenu smugu Ataka bula uraganna strimka Sili protivnika viyavilisya slabkimi Cherez godinu probili vorota i zakripilisya Dvi strilecki i dvi tankovi roti stavshi frontom na pivnich i na pivden dobre shovalisya v skladkah miscevosti i zrujnovanih dzotah Rotu tankiv i vzvod protitankovih rushnic kapitan I M Moroz zalishiv v rezervi U drugij polovini dnya protivnik pochav ataki Ale u nogo mabut ne bulo tut dostatnih sil i tankistam kontratakami vdalosya navit rozshiriti vorota do dvoh kilometriv Z nastannyam temryavi bij stih Kapitan I M Moroz znav sho za nich vorog pidtyagne rezervi i posilit ataki A prispiyut chi do zavtrashnogo dnya golovni sili brigadi Den 28 lipnya 1944 roku viyavivsya dijsno zharkim Bij pochavsya z rannogo ranku Zapivkami poveli gitlerivska aviaciya i artileriya Ves prostir yake stanovilo vorota pokrilosya siro zhovtimi fontanami zdiblenoyi zemli Pole boyu ogornulosya dimom Vorozha pihota v suprovodi tankiv ozvirivshi jshla v ataku to v odnomu to v inshomu misci Vorog lyuto pragnuv zakriti vorota Ale ne tut to bulo Nashi soldati bilisya muzhno Do poludnya voni micno utrimuvali vse rubezhi Nakrishili neabiyak 12 tankiv 8 samohodok 7 torped tanketok bilshe 40 riznih znaryad i do 300 soldativ i oficeriv Ale i sili bataljonu tanuli Pislya poludnya stanovishe uskladnilosya V odnomu misci pihota i tanki voroga prorvalisya vseredinu vorit Kapitan I M Moroz pilno stezhiv za hodom boyu De bula neustojka kidavsya tudi na svoyemu tanku Z nim buli tilki mehanik vodij i zaryadzhayuchij Kapitan I M Moroz sam viv vogon i robiv ce majsterno Biv vin z hodu z korotkih zupinok Tam de vin z yavlyavsya gorili vorozhi tanki vgoru letili garmati Trishali pid gusenicyami kulemeti i minometi Svoyeyu vidvagoyu kapitan I M Moroz pidnimav duh bijciv vselyav upevnenist v peremozi Ale sili buli nerivni Na pidrozdil kapitana I M Moroza navalilosya blizko dvoh polkiv pihoti i do soroka tankiv Grimila artileriya Bombili litaki Za pivgodini do pidhodu golovnih sil 41 yi tankovoyi brigadi smertelno poranenogo mehanik priviz na komandnij punkt I M Moroza vinesli z tanka i poklali na shinel v napivzrujnovanomu dzoti Vin prijshov v sebe na kilka hvilin Nasilu rozplyushiv ochi glyanuv na bijciv i skazav Zajnyatij kordon utrimati bud sho bud Ce buli jogo ostanni slova Kapitan Ivan Mikolajovich Moroz pomer ale bataljon utrimav kordon Buv pohovanij v seli Malinovo Dvinskogo povitu Latvijskoyi RSR Perepohovanij na vijskovomu kladovishi v misti Daugavpils Latviya Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 24 bereznya 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimeckimi zagarbnikami i proyavleni pri comu vidvagu i gerojstvo kapitanu Morozu Ivanu Mikolajovichu posmertno prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Nagorodzhenij ordenom Lenina ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya Chervonoyi Zirki Primitki Arhiv originalu za 11 grudnya 2020 Procitovano 30 listopada 2020