Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Мораль значення Мора ль лат moralitas система неофіційних уявлень н

Мораліст

Мораліст
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мораль (значення).

Мора́ль (лат. moralitas) — система неофіційних уявлень, норм та оцінок, що регулюють поведінку людей у суспільстві, практична реалізація положень якої забезпечується громадським схваленням чи осудом.

image
Алегорія з портретом венеціанського сенатора (Алегорія моральності земних речей), Тінторетто, 1585 рік

Сутність терміну

Філософ Джеремі Бентам зауважив, що мораль «у найзагальнішому розумінні — це вчення про мистецтво направляти дії людей таким чином, аби виробляти найбільшу суму щастя».

Моральні потреби — це потреби спілкування з іншими людьми за встановленими (прийнятими) правилами поведінки. Мораль завжди має соціально-груповий характер: мораль сім'ї, мораль соціальної групи. Мораль нав'язується особистості ззовні у формі певних норм та правил. Оцінка моральної поведінки виходить із соціального оточення.

Мораль у психології

Мораль — частина психологічної структури особистості (моральні засади — відповідник моралі на суспільному рівні), яка забезпечує ціннісну оцінку явищ у неусвідомлюваний для індивідуума спосіб. Мораль формується на основі «психологічних рефлексів», що виробляються внаслідок тривалої дії страху соціального суду, та неусвідомлюваних механізмів психологічного захисту. Переважно користується нейтральною пригнічувальною дією, в критичних моментах провокує негативні емоції та рідше задоволення від слідування власним цінностям (складний психологічний процес поєднання потреб та контролю).

Мораль, згідно «теорії потягів» Леопольда Сонді, є одним з базових спонукальних чинників людини. В даному контексті, моральні принципи розглядаються як перешкоди в житті індивіда, оскільки сприяють тому, що людина все ускладнює.

Мораль у юриспруденції

Мораль — один з основних способів соціальної неформальної регуляції дій людини. Мораль і право тісно переплітаються. Моральні норми суспільства, яке домінує у державі втілюються в законодавчих актах. І моральні, і правові норми є соціальними. Спільним для них є те, що обидва види слугують для регулювання та оцінки вчинків індивіда. До відмінностей можна віднести: 1) право розробляється державою, мораль — суспільством; 2) право закріплене в державних актах, мораль — ні; 3) за порушення норми права передбачаються санкції держави, за порушення норми моралі — суспільний осуд та критика.

Мораль у політиці

Це сукупність норм і зразків політичної поведінки, яка створює можливість оцінювати її на підставі критеріїв добра і зла. Моральність політична є наслідком конкретних суспільних умов, до складу яких входять рівень розвитку суспільства, його культурні досягнення, відкритість або закритість щодо впливів інших культур тощо. Формулюючи окремі критерії оцінки політичних дій, М.п. посилається на універсальні гуманістичні цінності, на цінності релігійні, на цілі політичних дій або інтереси індивідів чи великих суспільних груп. Різнорідність основ критеріїв оцінки створює умови для появи моральних дилем політичної діяльності, які можуть призвести до глибоких суспільних конфліктів. Етика переконань потребує від людини лише таких дій, які відповідають вимогам норм моралі. Етика відповідальності потребує від політика оцінювати не лише моральну якість своїх дій, але й їх суспільно-політичні наслідки. Політик, на відміну від приватних осіб, відповідає не лише перед судом своєї совісті, але й несе відповідальність перед суспільством, доля якого значною мірою залежить від його рішень і дій.

Див. також

Примітки

  1. Мальцев О.В. (27.09.2018). . oleg-maltsev.com (рос.). Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 12 грудня 2018.

Джерела

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Moral znachennya Mora l lat moralitas sistema neoficijnih uyavlen norm ta ocinok sho regulyuyut povedinku lyudej u suspilstvi praktichna realizaciya polozhen yakoyi zabezpechuyetsya gromadskim shvalennyam chi osudom Alegoriya z portretom venecianskogo senatora Alegoriya moralnosti zemnih rechej Tintoretto 1585 rikSutnist terminuFilosof Dzheremi Bentam zauvazhiv sho moral u najzagalnishomu rozuminni ce vchennya pro mistectvo napravlyati diyi lyudej takim chinom abi viroblyati najbilshu sumu shastya Moralni potrebi ce potrebi spilkuvannya z inshimi lyudmi za vstanovlenimi prijnyatimi pravilami povedinki Moral zavzhdi maye socialno grupovij harakter moral sim yi moral socialnoyi grupi Moral nav yazuyetsya osobistosti zzovni u formi pevnih norm ta pravil Ocinka moralnoyi povedinki vihodit iz socialnogo otochennya Moral u psihologiyiMoral chastina psihologichnoyi strukturi osobistosti moralni zasadi vidpovidnik morali na suspilnomu rivni yaka zabezpechuye cinnisnu ocinku yavish u neusvidomlyuvanij dlya individuuma sposib Moral formuyetsya na osnovi psihologichnih refleksiv sho viroblyayutsya vnaslidok trivaloyi diyi strahu socialnogo sudu ta neusvidomlyuvanih mehanizmiv psihologichnogo zahistu Perevazhno koristuyetsya nejtralnoyu prignichuvalnoyu diyeyu v kritichnih momentah provokuye negativni emociyi ta ridshe zadovolennya vid sliduvannya vlasnim cinnostyam skladnij psihologichnij proces poyednannya potreb ta kontrolyu Moral zgidno teoriyi potyagiv Leopolda Sondi ye odnim z bazovih sponukalnih chinnikiv lyudini V danomu konteksti moralni principi rozglyadayutsya yak pereshkodi v zhitti individa oskilki spriyayut tomu sho lyudina vse uskladnyuye Moral u yurisprudenciyiMoral odin z osnovnih sposobiv socialnoyi neformalnoyi regulyaciyi dij lyudini Moral i pravo tisno pereplitayutsya Moralni normi suspilstva yake dominuye u derzhavi vtilyuyutsya v zakonodavchih aktah I moralni i pravovi normi ye socialnimi Spilnim dlya nih ye te sho obidva vidi sluguyut dlya regulyuvannya ta ocinki vchinkiv individa Do vidminnostej mozhna vidnesti 1 pravo rozroblyayetsya derzhavoyu moral suspilstvom 2 pravo zakriplene v derzhavnih aktah moral ni 3 za porushennya normi prava peredbachayutsya sankciyi derzhavi za porushennya normi morali suspilnij osud ta kritika Moral u politiciCe sukupnist norm i zrazkiv politichnoyi povedinki yaka stvoryuye mozhlivist ocinyuvati yiyi na pidstavi kriteriyiv dobra i zla Moralnist politichna ye naslidkom konkretnih suspilnih umov do skladu yakih vhodyat riven rozvitku suspilstva jogo kulturni dosyagnennya vidkritist abo zakritist shodo vpliviv inshih kultur tosho Formulyuyuchi okremi kriteriyi ocinki politichnih dij M p posilayetsya na universalni gumanistichni cinnosti na cinnosti religijni na cili politichnih dij abo interesi individiv chi velikih suspilnih grup Riznoridnist osnov kriteriyiv ocinki stvoryuye umovi dlya poyavi moralnih dilem politichnoyi diyalnosti yaki mozhut prizvesti do glibokih suspilnih konfliktiv Etika perekonan potrebuye vid lyudini lishe takih dij yaki vidpovidayut vimogam norm morali Etika vidpovidalnosti potrebuye vid politika ocinyuvati ne lishe moralnu yakist svoyih dij ale j yih suspilno politichni naslidki Politik na vidminu vid privatnih osib vidpovidaye ne lishe pered sudom svoyeyi sovisti ale j nese vidpovidalnist pered suspilstvom dolya yakogo znachnoyu miroyu zalezhit vid jogo rishen i dij Div takozhEtika Etiket Moral i pravo Zolote pravilo moraliPrimitkiMalcev O V 27 09 2018 oleg maltsev com ros Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 12 grudnya 2018 DzherelaMoral Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Filosofskij slovnik za red V I Shinkaruka 2 ge vid pererob i dop K Golovna red URE 1986 Shajgorodskij Yu Zh Suspilna moral yak sistema cinnostej Pravovi zasadi zahistu osobistisnih cinnostej ta suspilnoyi morali K Ukrayinskij centr politichnogo menedzhmentu 2007 S 5 20 LiteraturaA Yermolenko Deontologichna i teleologichna etiki Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X T Abolina I Nadolnij Moral Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 397 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X A Yermolenko Normativna etika FES s 434PosilannyaMoral 22 sichnya 2021 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M S 770 ISBN 966 7492 03 6 Zagalnolyudke i nacionalne v morali 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416s ISBN 978 966 485 156 2 Moral Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 1035 1036 1000 ekz 385 mode 1up view theater Moral Sila Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 76 385

Дата публікації:
Топ