Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

В іншому мовному розділі є повніша стаття Moral nihilism англ Ви можете допомогти розширивши поточну статтю за допомогою

Моральний нігілізм

Моральний нігілізм
В іншому мовному розділі є повніша стаття Moral nihilism(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з англійської.
  • Дивитись автоперекладену версію статті з мови «англійська».
  • Перекладач повинен розуміти, що відповідальність за кінцевий вміст статті у Вікіпедії несе саме автор редагувань. Онлайн-переклад надається лише як корисний інструмент перегляду вмісту зрозумілою мовою. Не використовуйте невичитаний і невідкоригований машинний переклад у статтях української Вікіпедії!
  • Машинний переклад Google є корисною відправною точкою для перекладу, але перекладачам необхідно виправляти помилки та підтверджувати точність перекладу, а не просто скопіювати машинний переклад до української Вікіпедії.
  • Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
  • Докладні рекомендації: див. .

Мора́льний нігілі́зм (також відомий як етични́й нігілі́зм) — це метаетичний погляд, згідно з яким ніщо не є морально правильним чи неправильним.

Моральний нігілізм відрізняється від морального релятивізму, який визначає неправильність з точки зору певної культури чи окремої людини. Він також відрізняється від експресивізму, який припускає, що коли ми робимо моральні заяви, «ми не намагаємося описати, яким є світ… ми даємо вихід нашим емоціям, наказуємо іншим діяти певним чином або розкриваємо план дій».

Нігілізм не означає, що ми повинні відмовитися від використання моральної чи етичної мови; деякі нігілісти стверджують, що вона залишається корисним інструментом.

Форми нігілізму

Моральні нігілісти погоджуються з тим, що всі твердження на кшталт «вбивство є морально неправильним» не відповідають дійсності. Але різні нігілістичні погляди відрізняються у двох аспектах.

Одні можуть сказати, що такі твердження не є ні істинними, ні хибними; інші кажуть, що всі вони хибні.

Нігілісти відрізняються за обсягом своїх теорій. Теоретики помилок зазвичай стверджують, що хибними є лише виразно моральні твердження; практичні нігілісти стверджують, що не існує жодних причин для дій; деякі нігілісти розширюють це твердження, включаючи в нього причини для віри.

Етична мова

Джей Л. Маккі стверджує, що нормативні моральні вимоги є істинними лише тоді, коли існують моральні властивості, але оскільки їх немає, то всі такі вимоги є хибними.

Інші версії теорії стверджують, що моральні вимоги не є ні істинними, ні хибними, оскільки вони припускають існування моральних фактів, яких не існує. Розглянемо, наприклад, твердження, що нинішній король Франції лисий. Дехто стверджує, що це твердження не є ні істинним, ні хибним, оскільки воно передбачає, що нинішній король Франції є, але його немає. Це твердження страждає від «помилки припущення». Річард Джойс (2001) захищає цю форму морального нігілізму під назвою «фікціоналізм».

Питання про сферу застосування

Теорія помилок базується на трьох принципах:

  1. У цьому світі немає жодних моральних рис; ніщо не є правильним чи неправильним.
  2. Отже, жодні моральні судження не є істинними,
  3. Наші щирі моральні судження намагаються, але завжди невдало, описати моральні риси речей.

Тому ми завжди помиляємося, коли мислимо моральними категоріями. Ми намагаємося говорити правду, коли робимо моральні судження. Але оскільки моральної правди не існує, то всі наші моральні твердження є помилковими. Звідси й помилка. Ці три принципи приводять до висновку, що морального знання не існує. Знання вимагає істини. Якщо немає моральної істини, то не може бути й морального знання. Тому моральні цінності є суто ілюзорними.

Аргументи на користь нігілізму

Аргумент Маккі

Найвідомішим аргументом на користь нігілізму є аргумент Маккі.

[en] стверджує, що не існує об'єктивних етичних цінностей, стверджуючи, що вони були б чужими (дивними):

Якби існували об'єктивні цінності, то вони були б сутностями, якостями або відносинами дуже дивного роду, абсолютно відмінними від усього іншого у всесвіті.

Для всіх тих, хто також вважає такі сутності рідкісними (prima facie неправдоподібними), є підстави сумніватися в існуванні об'єктивних цінностей.

У своїй книзі «Мораль без основ: захист етичного контекстуалізму» (англ. Morality without Foundations: A Defense of Ethical Contextualism) (1999) Марк Тіммонс пропонує реконструкцію поглядів Маккі у вигляді двох пов'язаних між собою аргументів. Вони ґрунтуються на відкиданні властивостей, фактів і відносин, які не вписуються у світогляд філософського натуралізму, ідеї, «що все — включно з подіями, фактами, властивостями тощо — є частиною природного фізичного світу, який досліджує наука» (1999, с. 12). Тіммонс додає: «Незаперечна привабливість цього погляду в сучасній філософії, безсумнівно, випливає з піднесення сучасної науки й віри в те, що наука є нашим найкращим шляхом до пізнання природи реальності».

Існує кілька способів, за якими моральні властивості нібито є рідкісними:

  • Наш звичайний моральний дискурс нібито посилається на внутрішньо приписані властивості й факти, «які б якимось чином мотивували нас або надавали причини для дій незалежно від наших бажань і відрази», але такі властивості й факти не узгоджуються з філософським натуралізмом.
  • Оскільки об'єктивні моральні властивості нібито керують природними властивостями (наприклад, біологічними або психологічними), зв'язок між моральними властивостями й природними властивостями є метафізично таємничим і не узгоджується з філософським натуралізмом.
  • Моральний реаліст, який підтримує існування метафізично дивних властивостей, фактів і відносин, повинен також запропонувати певну особливу здатність, завдяки якій ми маємо знання про них.

Відгуки та критика

[en] (1996) відповідає Маккі наступним чином: Інші критики дискусії вказують на те, що через сам факт, що такі сутності мали б бути чимось фундаментально відмінним від того, що ми зазвичай відчуваємо, а отже, ймовірно, поза межами нашого досвіду, ми не можемо prima facie мати підстав сумніватися чи стверджувати їхнє існування; отже, якби хтось мав незалежні підстави для припущення, що такі речі існують (такі, як, наприклад, редукція від протилежного), то аргумент дивакуватості не може дати особливих підстав думати інакше. Акіл Білґрамі (Akeel Bilgrami, 2006) навів відповідний аргумент.

Аргумент відносності

Аргумент відносності або незгоди також був висунутий Маккі. У ньому Маккі починає з емпіричного спостереження, «що існує величезна кількість варіацій у моральних поглядах, і що моральні розбіжності часто характеризуються незвичайним ступенем нерозв'язності». Маккі стверджує, що найкращим поясненням цих явищ є те, що моральні судження «відображають прихильність до різних форм життя та участь у них».

Аргумент неспроможності

Гілберт Харман стверджував, що нам не потрібно стверджувати існування об'єктивних цінностей, щоб пояснити наші «моральні спостереження».

Див. також

Примітки

  1. Shafer-Landau 2010, pp. 292—293
  2. Shafer-Landau 2010, с. 292—293
  3. Mackie 1977, p. 38
  4. Timmons 1999, с. 12-13)
  5. Timmons 1999, с. 50
  6. Timmons 1999, p. 51
  7. Mackie 1977, p. 36
  8. Harman 1977, глава 1

Література

  • Garner, Richard T.; Bernard Rosen (1967). Moral Philosophy: A Systematic Introduction to Normative Ethics and Meta-ethics, New York: Macmillan. (англ.)
  • Shafer-Landau, Russ (2003). Whatever Happened to Good and Evil?, Oxford University Press. (англ.)
  • Garner, Richard T.; (1994). Beyond Morality. Temple University Press, (англ.)
  • Shafer-Landau, Russ & Terence Cuneo (eds.) (2007). Foundations of Ethics, Blackwell Publishing Ltd.(англ.)
  • Sinnott-Armstrong, Walter (2006a). "Moral Skepticism, " The Stanford Encyclopedia of Philosophy, Edward N. Zalta (ed.). (англ.)
  • Sinnott-Armstrong, Walter (2006b). Moral Skepticisms, Oxford University Press.(англ.)
  • van Roojen, Mark (2004). "Moral Cognitivism vs. Non-Cognitivism, " The Stanford Encyclopedia of Philosophy, Edward N. Zalta (ed.).(англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Moral nihilism angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Divitis avtoperekladenu versiyu statti z movi anglijska Perekladach povinen rozumiti sho vidpovidalnist za kincevij vmist statti u Vikipediyi nese same avtor redaguvan Onlajn pereklad nadayetsya lishe yak korisnij instrument pereglyadu vmistu zrozumiloyu movoyu Ne vikoristovujte nevichitanij i nevidkorigovanij mashinnij pereklad u stattyah ukrayinskoyi Vikipediyi Mashinnij pereklad Google ye korisnoyu vidpravnoyu tochkoyu dlya perekladu ale perekladacham neobhidno vipravlyati pomilki ta pidtverdzhuvati tochnist perekladu a ne prosto skopiyuvati mashinnij pereklad do ukrayinskoyi Vikipediyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad Mora lnij nigili zm takozh vidomij yak etichni j nigili zm ce metaetichnij poglyad zgidno z yakim nisho ne ye moralno pravilnim chi nepravilnim Moralnij nigilizm vidriznyayetsya vid moralnogo relyativizmu yakij viznachaye nepravilnist z tochki zoru pevnoyi kulturi chi okremoyi lyudini Vin takozh vidriznyayetsya vid ekspresivizmu yakij pripuskaye sho koli mi robimo moralni zayavi mi ne namagayemosya opisati yakim ye svit mi dayemo vihid nashim emociyam nakazuyemo inshim diyati pevnim chinom abo rozkrivayemo plan dij Nigilizm ne oznachaye sho mi povinni vidmovitisya vid vikoristannya moralnoyi chi etichnoyi movi deyaki nigilisti stverdzhuyut sho vona zalishayetsya korisnim instrumentom Formi nigilizmuMoralni nigilisti pogodzhuyutsya z tim sho vsi tverdzhennya na kshtalt vbivstvo ye moralno nepravilnim ne vidpovidayut dijsnosti Ale rizni nigilistichni poglyadi vidriznyayutsya u dvoh aspektah Odni mozhut skazati sho taki tverdzhennya ne ye ni istinnimi ni hibnimi inshi kazhut sho vsi voni hibni Nigilisti vidriznyayutsya za obsyagom svoyih teorij Teoretiki pomilok zazvichaj stverdzhuyut sho hibnimi ye lishe virazno moralni tverdzhennya praktichni nigilisti stverdzhuyut sho ne isnuye zhodnih prichin dlya dij deyaki nigilisti rozshiryuyut ce tverdzhennya vklyuchayuchi v nogo prichini dlya viri Etichna mova Dzhej L Makki stverdzhuye sho normativni moralni vimogi ye istinnimi lishe todi koli isnuyut moralni vlastivosti ale oskilki yih nemaye to vsi taki vimogi ye hibnimi Inshi versiyi teoriyi stverdzhuyut sho moralni vimogi ne ye ni istinnimi ni hibnimi oskilki voni pripuskayut isnuvannya moralnih faktiv yakih ne isnuye Rozglyanemo napriklad tverdzhennya sho ninishnij korol Franciyi lisij Dehto stverdzhuye sho ce tverdzhennya ne ye ni istinnim ni hibnim oskilki vono peredbachaye sho ninishnij korol Franciyi ye ale jogo nemaye Ce tverdzhennya strazhdaye vid pomilki pripushennya Richard Dzhojs 2001 zahishaye cyu formu moralnogo nigilizmu pid nazvoyu fikcionalizm Pitannya pro sferu zastosuvannya Teoriya pomilok bazuyetsya na troh principah U comu sviti nemaye zhodnih moralnih ris nisho ne ye pravilnim chi nepravilnim Otzhe zhodni moralni sudzhennya ne ye istinnimi Nashi shiri moralni sudzhennya namagayutsya ale zavzhdi nevdalo opisati moralni risi rechej Tomu mi zavzhdi pomilyayemosya koli mislimo moralnimi kategoriyami Mi namagayemosya govoriti pravdu koli robimo moralni sudzhennya Ale oskilki moralnoyi pravdi ne isnuye to vsi nashi moralni tverdzhennya ye pomilkovimi Zvidsi j pomilka Ci tri principi privodyat do visnovku sho moralnogo znannya ne isnuye Znannya vimagaye istini Yaksho nemaye moralnoyi istini to ne mozhe buti j moralnogo znannya Tomu moralni cinnosti ye suto ilyuzornimi Argumenti na korist nigilizmuArgument Makki Najvidomishim argumentom na korist nigilizmu ye argument Makki en stverdzhuye sho ne isnuye ob yektivnih etichnih cinnostej stverdzhuyuchi sho voni buli b chuzhimi divnimi Yakbi isnuvali ob yektivni cinnosti to voni buli b sutnostyami yakostyami abo vidnosinami duzhe divnogo rodu absolyutno vidminnimi vid usogo inshogo u vsesviti Dlya vsih tih hto takozh vvazhaye taki sutnosti ridkisnimi prima facie nepravdopodibnimi ye pidstavi sumnivatisya v isnuvanni ob yektivnih cinnostej U svoyij knizi Moral bez osnov zahist etichnogo kontekstualizmu angl Morality without Foundations A Defense of Ethical Contextualism 1999 Mark Timmons proponuye rekonstrukciyu poglyadiv Makki u viglyadi dvoh pov yazanih mizh soboyu argumentiv Voni gruntuyutsya na vidkidanni vlastivostej faktiv i vidnosin yaki ne vpisuyutsya u svitoglyad filosofskogo naturalizmu ideyi sho vse vklyuchno z podiyami faktami vlastivostyami tosho ye chastinoyu prirodnogo fizichnogo svitu yakij doslidzhuye nauka 1999 s 12 Timmons dodaye Nezaperechna privablivist cogo poglyadu v suchasnij filosofiyi bezsumnivno viplivaye z pidnesennya suchasnoyi nauki j viri v te sho nauka ye nashim najkrashim shlyahom do piznannya prirodi realnosti Isnuye kilka sposobiv za yakimi moralni vlastivosti nibito ye ridkisnimi Nash zvichajnij moralnij diskurs nibito posilayetsya na vnutrishno pripisani vlastivosti j fakti yaki b yakimos chinom motivuvali nas abo nadavali prichini dlya dij nezalezhno vid nashih bazhan i vidrazi ale taki vlastivosti j fakti ne uzgodzhuyutsya z filosofskim naturalizmom Oskilki ob yektivni moralni vlastivosti nibito keruyut prirodnimi vlastivostyami napriklad biologichnimi abo psihologichnimi zv yazok mizh moralnimi vlastivostyami j prirodnimi vlastivostyami ye metafizichno tayemnichim i ne uzgodzhuyetsya z filosofskim naturalizmom Moralnij realist yakij pidtrimuye isnuvannya metafizichno divnih vlastivostej faktiv i vidnosin povinen takozh zaproponuvati pevnu osoblivu zdatnist zavdyaki yakij mi mayemo znannya pro nih Vidguki ta kritika en 1996 vidpovidaye Makki nastupnim chinom Inshi kritiki diskusiyi vkazuyut na te sho cherez sam fakt sho taki sutnosti mali b buti chimos fundamentalno vidminnim vid togo sho mi zazvichaj vidchuvayemo a otzhe jmovirno poza mezhami nashogo dosvidu mi ne mozhemo prima facie mati pidstav sumnivatisya chi stverdzhuvati yihnye isnuvannya otzhe yakbi htos mav nezalezhni pidstavi dlya pripushennya sho taki rechi isnuyut taki yak napriklad redukciya vid protilezhnogo to argument divakuvatosti ne mozhe dati osoblivih pidstav dumati inakshe Akil Bilgrami Akeel Bilgrami 2006 naviv vidpovidnij argument Argument vidnosnosti Argument vidnosnosti abo nezgodi takozh buv visunutij Makki U nomu Makki pochinaye z empirichnogo sposterezhennya sho isnuye velichezna kilkist variacij u moralnih poglyadah i sho moralni rozbizhnosti chasto harakterizuyutsya nezvichajnim stupenem nerozv yaznosti Makki stverdzhuye sho najkrashim poyasnennyam cih yavish ye te sho moralni sudzhennya vidobrazhayut prihilnist do riznih form zhittya ta uchast u nih Argument nespromozhnosti Gilbert Harman stverdzhuvav sho nam ne potribno stverdzhuvati isnuvannya ob yektivnih cinnostej shob poyasniti nashi moralni sposterezhennya Div takozhMoralnij skepticizm Moralnij relyativizm Eliminativnij materializmPrimitkiShafer Landau 2010 pp 292 293 Shafer Landau 2010 s 292 293 Mackie 1977 p 38 Timmons 1999 s 12 13 Timmons 1999 s 50 Timmons 1999 p 51 Mackie 1977 p 36 Harman 1977 glava 1LiteraturaGarner Richard T Bernard Rosen 1967 Moral Philosophy A Systematic Introduction to Normative Ethics and Meta ethics New York Macmillan angl Shafer Landau Russ 2003 Whatever Happened to Good and Evil Oxford University Press angl Garner Richard T 1994 Beyond Morality Temple University Press angl Shafer Landau Russ amp Terence Cuneo eds 2007 Foundations of Ethics Blackwell Publishing Ltd angl Sinnott Armstrong Walter 2006a Moral Skepticism The Stanford Encyclopedia of Philosophy Edward N Zalta ed angl Sinnott Armstrong Walter 2006b Moral Skepticisms Oxford University Press angl van Roojen Mark 2004 Moral Cognitivism vs Non Cognitivism The Stanford Encyclopedia of Philosophy Edward N Zalta ed angl

Дата публікації:
Топ