Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Монізм і дуалізм — дві різні теорії взаємозв'язку міжнародного та національного права. Багато держав, можливо навіть більшість, є частково моністами і частково дуалістами у фактичному застосуванні ними міжнародного права в їх національних системах.
Монізм
Моністи погоджуються, що внутрішні і міжнародні правові системи формують єдність. Визначення правомірності чи неправомірності певних дій здійснюється на підставі норм, як національного, так і міжнародного права, які держава прийняла, наприклад за допомогою договору. У більшості так званих «моністичних» держав проводиться різниця між міжнародним правом у формі договорів та інших джерел міжнародного права, наприклад, звичаєвого міжнародного права або jus cogens. Таким чином, такі держави можуть бути частково моністами і частково дуалістами.
У чисто моністичній державі, міжнародне право не потребує трансформації в національне право, воно просто включається та автоматично діє в складі національного або внутрішнього законодавства. Акт ратифікації міжнародного договору відразу інкорпорує його до національного права; звичаєве міжнародне право так само розглядається як частина національного права.
Міжнародне право може бути безпосередньо застосоване національним суддею, а також на нього можуть посилатися безпосередньо громадяни, так само, як якщо б це було національне право. Суддя може визнати національну норму недійсною, якщо вона суперечить міжнародним нормам, тому що в деяких державах останні мають пріоритет. В інших державах, наприклад, у Німеччині, договори діють також, як і законодавство, за принципом наступний закон скасовує попередній, вони мають пріоритет тільки щодо національного законодавства, прийнятого до їх ратифікації. У найбільш чистому варіанті, монізм передбачає, що національне право, яке суперечить міжнародному праву, є нечинним, навіть якщо воно передує міжнародному, і навіть якщо йдеться про конституцію. З точки зору прав людини, наприклад, такий підхід має деякі переваги. Припустимо, країна прийняла договір у галузі прав людини — Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, наприклад — але деякі з її національних законів обмежують свободу друку. Громадянин цієї країни, якого переслідують за порушення цього національного закону, може послатися на згаданий договір у національному суді та вимагати застосування цього договору та визнання національного закону нечинним. Особа не повинна чекати поки національне законодавство відтворить норми міжнародного права. Уряд такої особи може, зрештою, бути недбалим або навіть не бажати зробити це. Договір, мабуть, можуть прийняти лише з політичних мотивів, з метою створення позитивного іміджу перед країнами-донорами, наприклад.
- «Тому, коли хтось у Голландії зазнав порушень його прав людини, він може піти до голландського судді, і суддя має застосувати право Конвенції. Він повинен застосовувати міжнародне право, навіть якщо воно не відповідає голландському праву».
Дуалізм
Дуалісти підкреслюють різницю між національним і міжнародним правом, і вимагають трансформації останнього у перше. Без цієї трансформації міжнародне право не буде існувати як право. Міжнародне право має бути національним правом, інакше воно взагалі не є правом. Якщо держава приймає договір, але не приводить своє національне право у відповідність до договору або не створює національний закон, який явно інкорпорує договір, то це є порушенням міжнародного права. Але не можна стверджувати, що договір в такому разі стає частиною національного права. Громадяни не можуть покладатися на нього і судді не можуть його застосовувати. Національні закони, що суперечать йому, залишаються в силі. За твердженням дуалістів, національні судді ніколи не застосовують міжнародне право безпосередньо, а лише міжнародне право, трансформоване в національне.
- «Міжнародне право як таке не може надавати прав, які б визнавалися внутрішніми судами. Внутрішні суди можуть вважати міжнародне право підставою для виникнення прав та обов'язків лише в частині, в якій його норми включені до внутрішнього права».
Пріоритет міжнародного права є також правилом для дуалістичних систем, як і для моністичних. Герш Лаутерпахт відзначив, що суд рішуче перешкоджає ухиленню від міжнародних зобов'язань, і це ще одне підтвердження беззаперечного принципу міжнародного права, згідно з яким держава не може посилатися на положення свого внутрішнього права, як на достатню причину невиконання своїх міжнародних зобов'язань.
Якщо міжнародне право не є прямозастосовним, як це має місце в моністичних системах, воно має бути трансформоване в національне право, а наявні в останньому невідповідності міжнародному праву мають бути усунуті шляхом зміни чи скасування відповідних національних норм. Знову ж, з точки зору прав людини, якщо договір про права людини укладено з суто політичних причин, і держави не мають наміру повною мірою перевести його в національне право або прийняти моністичний погляд на міжнародне право, то імплементація (реалізація) договору є дуже непевною.
Приклади
У деяких країнах, наприклад, таких як Велика Британія, дуалісти переважають. Міжнародне право є частиною британського національного права лише тоді, коли воно сприйнято національним. Договір: "не має юридичної сили у національному праві до видання Акту Парламенту про надання йому чинності. В інших країнах таке розмежування, як правило, нечітке. У переважній більшості демократичних країн за межами Співдружності Націй, законодавчий орган або його частина бере участь у процесі ратифікації, відповідно ратифікація стає законодавчим актом, і договір набуває чинності в міжнародному та внутрішньому праві одночасно. Наприклад, Конституція США передбачає, що президент «має право за порадою чи за згодою Сенату укладати міжнародні договори за згодою двох третин присутніх сенаторів». Договори, ратифіковані відповідно до Конституції, автоматично стають частиною внутрішнього права США.
Сполучені Штати Америки мають змішану моністично-дуалістичну систему; міжнародне право безпосередньо застосовується в деяких випадках судами США, але не іншими суб'єктами. Конституція США у ст. 6 дійсно визначила договори як частину вищого права країни, як було зазначено вище; однак Верховний Суд у нещодавній справі Medellín v. Texas підтвердив позицію, що деякі договори не є «самовиконуваними». Такі договори мають імплементуватися через закон, перш ніж їх норми можуть визнаватися національними та субнаціональними судами такими, що мають юридичну силу. Аналогічно щодо звичаєвого міжнародного права Верховний Суд у справі Pacquete Habana (1900) установив, що «міжнародне право є частиною нашого права.» Тим не менш, він також заявив, що міжнародне право не застосовуватиметься, якщо є акт законодавчої, виконавчої чи судової влади, який йому суперечить та має пріоритетне значення.
Питання національної правової традиції
Міжнародне право не визначає, якій з точок зору слід віддавати перевагу — моністичній чи дуалістичній. Кожна держава вирішує для себе сама відповідно до своїх правових традицій. Міжнародне право лише вимагає дотримання його норм, і держави вільні вирішувати, яким чином їх дотримуватися та робити обов'язковими для своїх громадян та інших суб'єктів.
- «Трансформація міжнародних норм у внутрішнє право не є необхідною з точки зору міжнародного права…необхідність трансформації — це питання національного, а не міжнародного права.»
І моністичні, і дуалістичні держави можуть дотримуватися норм міжнародного права. Можна сказати, що в моністичній державі ризик порушити міжнародні норми менше, тому що її судді можуть застосовувати норми міжнародного права безпосередньо. Нехтування або небажання імплементувати норми міжнародного права в національному може створити проблеми лише в дуалістичній державі. Держави вільні обирати спосіб, в який вони будуть дотримуватися міжнародного права, але вони завжди несуть відповідальність за те, що не змогли адаптувати свої національні правові системи таким чином, щоб дотримуватися міжнародного права. Вони можуть затвердити конституційні положення, що реалізують моністичну систему, і норми міжнародного права застосовуватимуться безпосередньо без трансформації, а можуть цього не робити. Але тоді їм доведеться перевести всі норми міжнародного права в національне. У моністичних державах ми покладаємося лише на суддів, а не на законодавців, але судді теж можуть допускати помилки. Якщо суддя в моністичній державі допускає помилки, застосовуючи міжнародні норми права, тоді країна порушує міжнародне законодавство точно так само, як і в дуалістичній країні, яка, з тих чи інших причин, не дозволяє своїм суддям застосовувати норми міжнародного права безпосередньо і не в змозі перевести його правильно і ефективно. Єдина причина обрання дуалістичного підходу — саме страх того, що національні судді не знайомі з нормами міжнародного права — вельми складною сферою права — а отже схильні робити помилки.
Проблема «lex posterior»
У дуалістичних системах міжнародне право трансформується в національне право і положення останнього, які суперечать міжнародному праву, мають бути усунені. Вони повинні модифікуватися або виключатися — з тим, щоб відповідати нормам міжнародного права. Проте необхідність трансформації в дуалістичній системі породжує проблеми щодо національних законодавчих актів прийнятих після ухвалення акту про трансформацію.
У моністичній системі національне законодавство, ухвалене після прийняття відповідних міжнародно-правових норм, яким воно суперечить, автоматично стає недійсним з моменту прийняття. Міжнародне право продовжує превалювати.
У дуалістичній системі, однак, міжнародне право за відповідних умов трансформується в національне, але національне може бути змінене прийняттям нового національного акту за принципом «lex posterior derogat legi priori», тобто більш пізній закон замінює старий. Це означає, що країна — вільно чи мимоволі — порушує міжнародне право. Дуалістична система потребує постійного моніторингу всього наступного національного законодавства на предмет можливої несумісності з раніше трансформованими нормами міжнародного права.
Примітки
- Pieter Kooijmans, Internationaal publiekrecht in vogelvlucht, Wolters-Noordhoff, Groningen, 1994, p. 82.
- G.J. Wiarda, in Antonio Cassese, International Law in a Divided World, Clarendon Press, Oxford, 1992, p. 17.
- James Atkin, Baron Atkin, in M. Akehurst, Modern Introduction to International Law, Harper Collins, London, p. 45.
- See The Development of International Law by the International Court, Hersch Lauterpacht (ed), Cambridge University Press, 1982, , page 262
- A. Cassese, op. cit., p. 15.
- M. Akehurst, op. cit., p. 45.
- 552 U.S. 491 (2008).
- «Basic Concepts of Public International Law — Monism & Dualism», ed.Marko Novakovic, Belgrade 2013.
- A. Cassese, op. cit., p. 21-22.
- P. Kooijmans, op. cit., p. 83.
- там само, с. 83.
- там само, с. 84.
Джерела
- Шпакович О. Теоретичні засади співвідношення міжнародного та внутрішнього права держав // Віче. — 2010. — № 6. [Режим доступу: ]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Monizm i dualizm dvi rizni teoriyi vzayemozv yazku mizhnarodnogo ta nacionalnogo prava Bagato derzhav mozhlivo navit bilshist ye chastkovo monistami i chastkovo dualistami u faktichnomu zastosuvanni nimi mizhnarodnogo prava v yih nacionalnih sistemah MonizmMonisti pogodzhuyutsya sho vnutrishni i mizhnarodni pravovi sistemi formuyut yednist Viznachennya pravomirnosti chi nepravomirnosti pevnih dij zdijsnyuyetsya na pidstavi norm yak nacionalnogo tak i mizhnarodnogo prava yaki derzhava prijnyala napriklad za dopomogoyu dogovoru U bilshosti tak zvanih monistichnih derzhav provoditsya riznicya mizh mizhnarodnim pravom u formi dogovoriv ta inshih dzherel mizhnarodnogo prava napriklad zvichayevogo mizhnarodnogo prava abo jus cogens Takim chinom taki derzhavi mozhut buti chastkovo monistami i chastkovo dualistami U chisto monistichnij derzhavi mizhnarodne pravo ne potrebuye transformaciyi v nacionalne pravo vono prosto vklyuchayetsya ta avtomatichno diye v skladi nacionalnogo abo vnutrishnogo zakonodavstva Akt ratifikaciyi mizhnarodnogo dogovoru vidrazu inkorporuye jogo do nacionalnogo prava zvichayeve mizhnarodne pravo tak samo rozglyadayetsya yak chastina nacionalnogo prava Mizhnarodne pravo mozhe buti bezposeredno zastosovane nacionalnim suddeyu a takozh na nogo mozhut posilatisya bezposeredno gromadyani tak samo yak yaksho b ce bulo nacionalne pravo Suddya mozhe viznati nacionalnu normu nedijsnoyu yaksho vona superechit mizhnarodnim normam tomu sho v deyakih derzhavah ostanni mayut prioritet V inshih derzhavah napriklad u Nimechchini dogovori diyut takozh yak i zakonodavstvo za principom nastupnij zakon skasovuye poperednij voni mayut prioritet tilki shodo nacionalnogo zakonodavstva prijnyatogo do yih ratifikaciyi U najbilsh chistomu varianti monizm peredbachaye sho nacionalne pravo yake superechit mizhnarodnomu pravu ye nechinnim navit yaksho vono pereduye mizhnarodnomu i navit yaksho jdetsya pro konstituciyu Z tochki zoru prav lyudini napriklad takij pidhid maye deyaki perevagi Pripustimo krayina prijnyala dogovir u galuzi prav lyudini Mizhnarodnij pakt pro gromadyanski i politichni prava napriklad ale deyaki z yiyi nacionalnih zakoniv obmezhuyut svobodu druku Gromadyanin ciyeyi krayini yakogo peresliduyut za porushennya cogo nacionalnogo zakonu mozhe poslatisya na zgadanij dogovir u nacionalnomu sudi ta vimagati zastosuvannya cogo dogovoru ta viznannya nacionalnogo zakonu nechinnim Osoba ne povinna chekati poki nacionalne zakonodavstvo vidtvorit normi mizhnarodnogo prava Uryad takoyi osobi mozhe zreshtoyu buti nedbalim abo navit ne bazhati zrobiti ce Dogovir mabut mozhut prijnyati lishe z politichnih motiviv z metoyu stvorennya pozitivnogo imidzhu pered krayinami donorami napriklad Tomu koli htos u Gollandiyi zaznav porushen jogo prav lyudini vin mozhe piti do gollandskogo suddi i suddya maye zastosuvati pravo Konvenciyi Vin povinen zastosovuvati mizhnarodne pravo navit yaksho vono ne vidpovidaye gollandskomu pravu dd DualizmDualisti pidkreslyuyut riznicyu mizh nacionalnim i mizhnarodnim pravom i vimagayut transformaciyi ostannogo u pershe Bez ciyeyi transformaciyi mizhnarodne pravo ne bude isnuvati yak pravo Mizhnarodne pravo maye buti nacionalnim pravom inakshe vono vzagali ne ye pravom Yaksho derzhava prijmaye dogovir ale ne privodit svoye nacionalne pravo u vidpovidnist do dogovoru abo ne stvoryuye nacionalnij zakon yakij yavno inkorporuye dogovir to ce ye porushennyam mizhnarodnogo prava Ale ne mozhna stverdzhuvati sho dogovir v takomu razi staye chastinoyu nacionalnogo prava Gromadyani ne mozhut pokladatisya na nogo i suddi ne mozhut jogo zastosovuvati Nacionalni zakoni sho superechat jomu zalishayutsya v sili Za tverdzhennyam dualistiv nacionalni suddi nikoli ne zastosovuyut mizhnarodne pravo bezposeredno a lishe mizhnarodne pravo transformovane v nacionalne Mizhnarodne pravo yak take ne mozhe nadavati prav yaki b viznavalisya vnutrishnimi sudami Vnutrishni sudi mozhut vvazhati mizhnarodne pravo pidstavoyu dlya viniknennya prav ta obov yazkiv lishe v chastini v yakij jogo normi vklyucheni do vnutrishnogo prava dd Prioritet mizhnarodnogo prava ye takozh pravilom dlya dualistichnih sistem yak i dlya monistichnih Gersh Lauterpaht vidznachiv sho sud rishuche pereshkodzhaye uhilennyu vid mizhnarodnih zobov yazan i ce she odne pidtverdzhennya bezzaperechnogo principu mizhnarodnogo prava zgidno z yakim derzhava ne mozhe posilatisya na polozhennya svogo vnutrishnogo prava yak na dostatnyu prichinu nevikonannya svoyih mizhnarodnih zobov yazan Yaksho mizhnarodne pravo ne ye pryamozastosovnim yak ce maye misce v monistichnih sistemah vono maye buti transformovane v nacionalne pravo a nayavni v ostannomu nevidpovidnosti mizhnarodnomu pravu mayut buti usunuti shlyahom zmini chi skasuvannya vidpovidnih nacionalnih norm Znovu zh z tochki zoru prav lyudini yaksho dogovir pro prava lyudini ukladeno z suto politichnih prichin i derzhavi ne mayut namiru povnoyu miroyu perevesti jogo v nacionalne pravo abo prijnyati monistichnij poglyad na mizhnarodne pravo to implementaciya realizaciya dogovoru ye duzhe nepevnoyu PrikladiU deyakih krayinah napriklad takih yak Velika Britaniya dualisti perevazhayut Mizhnarodne pravo ye chastinoyu britanskogo nacionalnogo prava lishe todi koli vono sprijnyato nacionalnim Dogovir ne maye yuridichnoyi sili u nacionalnomu pravi do vidannya Aktu Parlamentu pro nadannya jomu chinnosti V inshih krayinah take rozmezhuvannya yak pravilo nechitke U perevazhnij bilshosti demokratichnih krayin za mezhami Spivdruzhnosti Nacij zakonodavchij organ abo jogo chastina bere uchast u procesi ratifikaciyi vidpovidno ratifikaciya staye zakonodavchim aktom i dogovir nabuvaye chinnosti v mizhnarodnomu ta vnutrishnomu pravi odnochasno Napriklad Konstituciya SShA peredbachaye sho prezident maye pravo za poradoyu chi za zgodoyu Senatu ukladati mizhnarodni dogovori za zgodoyu dvoh tretin prisutnih senatoriv Dogovori ratifikovani vidpovidno do Konstituciyi avtomatichno stayut chastinoyu vnutrishnogo prava SShA Spolucheni Shtati Ameriki mayut zmishanu monistichno dualistichnu sistemu mizhnarodne pravo bezposeredno zastosovuyetsya v deyakih vipadkah sudami SShA ale ne inshimi sub yektami Konstituciya SShA u st 6 dijsno viznachila dogovori yak chastinu vishogo prava krayini yak bulo zaznacheno vishe odnak Verhovnij Sud u neshodavnij spravi Medellin v Texas pidtverdiv poziciyu sho deyaki dogovori ne ye samovikonuvanimi Taki dogovori mayut implementuvatisya cherez zakon persh nizh yih normi mozhut viznavatisya nacionalnimi ta subnacionalnimi sudami takimi sho mayut yuridichnu silu Analogichno shodo zvichayevogo mizhnarodnogo prava Verhovnij Sud u spravi Pacquete Habana 1900 ustanoviv sho mizhnarodne pravo ye chastinoyu nashogo prava Tim ne mensh vin takozh zayaviv sho mizhnarodne pravo ne zastosovuvatimetsya yaksho ye akt zakonodavchoyi vikonavchoyi chi sudovoyi vladi yakij jomu superechit ta maye prioritetne znachennya Pitannya nacionalnoyi pravovoyi tradiciyiMizhnarodne pravo ne viznachaye yakij z tochok zoru slid viddavati perevagu monistichnij chi dualistichnij Kozhna derzhava virishuye dlya sebe sama vidpovidno do svoyih pravovih tradicij Mizhnarodne pravo lishe vimagaye dotrimannya jogo norm i derzhavi vilni virishuvati yakim chinom yih dotrimuvatisya ta robiti obov yazkovimi dlya svoyih gromadyan ta inshih sub yektiv Transformaciya mizhnarodnih norm u vnutrishnye pravo ne ye neobhidnoyu z tochki zoru mizhnarodnogo prava neobhidnist transformaciyi ce pitannya nacionalnogo a ne mizhnarodnogo prava dd I monistichni i dualistichni derzhavi mozhut dotrimuvatisya norm mizhnarodnogo prava Mozhna skazati sho v monistichnij derzhavi rizik porushiti mizhnarodni normi menshe tomu sho yiyi suddi mozhut zastosovuvati normi mizhnarodnogo prava bezposeredno Nehtuvannya abo nebazhannya implementuvati normi mizhnarodnogo prava v nacionalnomu mozhe stvoriti problemi lishe v dualistichnij derzhavi Derzhavi vilni obirati sposib v yakij voni budut dotrimuvatisya mizhnarodnogo prava ale voni zavzhdi nesut vidpovidalnist za te sho ne zmogli adaptuvati svoyi nacionalni pravovi sistemi takim chinom shob dotrimuvatisya mizhnarodnogo prava Voni mozhut zatverditi konstitucijni polozhennya sho realizuyut monistichnu sistemu i normi mizhnarodnogo prava zastosovuvatimutsya bezposeredno bez transformaciyi a mozhut cogo ne robiti Ale todi yim dovedetsya perevesti vsi normi mizhnarodnogo prava v nacionalne U monistichnih derzhavah mi pokladayemosya lishe na suddiv a ne na zakonodavciv ale suddi tezh mozhut dopuskati pomilki Yaksho suddya v monistichnij derzhavi dopuskaye pomilki zastosovuyuchi mizhnarodni normi prava todi krayina porushuye mizhnarodne zakonodavstvo tochno tak samo yak i v dualistichnij krayini yaka z tih chi inshih prichin ne dozvolyaye svoyim suddyam zastosovuvati normi mizhnarodnogo prava bezposeredno i ne v zmozi perevesti jogo pravilno i efektivno Yedina prichina obrannya dualistichnogo pidhodu same strah togo sho nacionalni suddi ne znajomi z normami mizhnarodnogo prava velmi skladnoyu sferoyu prava a otzhe shilni robiti pomilki Problema lex posterior U dualistichnih sistemah mizhnarodne pravo transformuyetsya v nacionalne pravo i polozhennya ostannogo yaki superechat mizhnarodnomu pravu mayut buti usuneni Voni povinni modifikuvatisya abo viklyuchatisya z tim shob vidpovidati normam mizhnarodnogo prava Prote neobhidnist transformaciyi v dualistichnij sistemi porodzhuye problemi shodo nacionalnih zakonodavchih aktiv prijnyatih pislya uhvalennya aktu pro transformaciyu U monistichnij sistemi nacionalne zakonodavstvo uhvalene pislya prijnyattya vidpovidnih mizhnarodno pravovih norm yakim vono superechit avtomatichno staye nedijsnim z momentu prijnyattya Mizhnarodne pravo prodovzhuye prevalyuvati U dualistichnij sistemi odnak mizhnarodne pravo za vidpovidnih umov transformuyetsya v nacionalne ale nacionalne mozhe buti zminene prijnyattyam novogo nacionalnogo aktu za principom lex posterior derogat legi priori tobto bilsh piznij zakon zaminyuye starij Ce oznachaye sho krayina vilno chi mimovoli porushuye mizhnarodne pravo Dualistichna sistema potrebuye postijnogo monitoringu vsogo nastupnogo nacionalnogo zakonodavstva na predmet mozhlivoyi nesumisnosti z ranishe transformovanimi normami mizhnarodnogo prava PrimitkiPieter Kooijmans Internationaal publiekrecht in vogelvlucht Wolters Noordhoff Groningen 1994 p 82 G J Wiarda in Antonio Cassese International Law in a Divided World Clarendon Press Oxford 1992 p 17 James Atkin Baron Atkin in M Akehurst Modern Introduction to International Law Harper Collins London p 45 See The Development of International Law by the International Court Hersch Lauterpacht ed Cambridge University Press 1982 ISBN 0 521 46332 7 page 262 A Cassese op cit p 15 M Akehurst op cit p 45 552 U S 491 2008 Basic Concepts of Public International Law Monism amp Dualism ed Marko Novakovic Belgrade 2013 A Cassese op cit p 21 22 P Kooijmans op cit p 83 tam samo s 83 tam samo s 84 DzherelaShpakovich O Teoretichni zasadi spivvidnoshennya mizhnarodnogo ta vnutrishnogo prava derzhav Viche 2010 6 Rezhim dostupu