Монумент підкорювачам космосу — монумент в ознаменування досягнень радянського народу в освоєнні космосу в столиці Росії місті Москві.
Монумент підкорювачам космосу | |
---|---|
55°49′22″ пн. ш. 37°38′23″ сх. д. / 55.82277777780555539° пн. ш. 37.63972222225000053° сх. д.Координати: 55°49′22″ пн. ш. 37°38′23″ сх. д. / 55.82277777780555539° пн. ш. 37.63972222225000053° сх. д. | |
Тип | пам'ятка історії пам'ятник і музей |
Статус спадщини | d[1] |
Країна | Росія |
Розташування | Останкінський |
Матеріал | титан |
Висота | 110 м |
Засновано | 1964 |
Монумент підкорювачам космосу (Росія) | |
Монумент підкорювачам космосу у Вікісховищі |
Загальна інформація
Монумент розташований біля головного входу до Всеросійського виставкового центру (ВВЦ, кол. ВДНГ / рос. ВДНХ), поруч з Алеєю Космонавтів на проспекті Миру в Північно-Східному адміністративному окрузі Москви.
Монумент було встановлено 1964 року. Автори — скульптор А. П. Файдиш-Крандієвський та архітектори А. Н. Колчін і М. О. Барщ.
Опис
Головна частина монументу — обличкований титановими панелями обеліск заввишки 107 метрів, що символічно зображує шлейф у повітрі, який лишає після себе ракета (саме вона й зображена на вершечку монумента).
У стилобаті монумента розмістився Меморіальний музей космонавтики.
Сам стилобат оздоблений горельєфними фігурами радянських людей, причетних до великої справи освоєння космосу — збиральні образи вчених, інженерів, робітників. А на фасаді стилобата металічними літерами викладено поетичні рядки М. М. Гибачова (оригінал російською):
- И наши тем награждены усилья,
- Что, поборов бесправие и тьму,
- Мы отковали пламенные крылья
- своей
- стране
- и веку своему!
- стране
- своей
Нижче наведено посвяту: «В ознаменування видатних досягнень радянського народу в освоєнні космічного простору споруджено цей монумент» (рос. «В ознаменование выдающихся достижений советского народа в освоении космического пространства сооружён этот монумент»).
Перед монументом було споруджено пам'ятник основоположнику космонавтики Костянтину Едуардовичу Ціолковському.
З історії монумента
У березні 1958 року, тобто за декілька місяцяв після запуску першого штучного супутника Землі (4 жовтня 1957 року), було оголошено конкурс на найкращий проект обеліску на честь відкриття космічної ери в історії людства. З понад 350 пропозицій було обрано са́ме проект скульптора А. П. Файдиш-Крандієвського та архітекторів А. Н. Колчіна й М. О. Барща.
Урочисте відкриття монумента відбулося 4 жовтня 1964 року — в 7-у річницю запуску першого супутника.
А 1981 року в стилобаті монумента почав свою роботу Меморіальний музей космонавтики.
Вже у 2000-х рр. монумент було доповнено архітектурними зображеннями планет Сонячної системи і пам'ятником С. П. Корольову (роботи завершено 2008 року).
11 квітня 2009 року, в переддень Міжнародного Дня космонавтики відбулося урочисте відкриття Музею після реконструкції, в ході якої було значно збільшено виставкові площі (до 4 350 м²), відновлено і осучаснено експозицію, оснащено новітніми технічними засобами і належними зручностями задля комфорту перебування і перегляду музею тощо, не уникнувши, втім, значної комерціалізації об'єкта, що традиційно був і лишається значною туристичною принадою для гостей, в тому числі закордонних, столиці Росії.
Виноски
- Постановление Совета Министров РСФСР № 624 от 04.12.1974
- Памятник Королеву будет установлен вблизи обелиска «Покорителям космоса» в Москве [ 11 березня 2007 у Wayback Machine.] // «Собственник», 04.07.2006
Джерела і посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Monument to the Conquerors of Space |
- (Северо-Восточный Административный Округ города Москвы, официальный сайт)
- «Культура», № 14 (7524) 13—16 апреля 2006 г.
- Мемориальный музей космонавтики [ 19 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Кристина Полищук, «Музей космонавтики скоро удивит посетителей новыми экспонатами» [ 19 лютого 2017 у Wayback Machine.] (Российская Газета, 02.08.2006)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Monument pidkoryuvacham kosmosu monument v oznamenuvannya dosyagnen radyanskogo narodu v osvoyenni kosmosu v stolici Rosiyi misti Moskvi Monument pidkoryuvacham kosmosu55 49 22 pn sh 37 38 23 sh d 55 82277777780555539 pn sh 37 63972222225000053 sh d 55 82277777780555539 37 63972222225000053 Koordinati 55 49 22 pn sh 37 38 23 sh d 55 82277777780555539 pn sh 37 63972222225000053 sh d 55 82277777780555539 37 63972222225000053Tippam yatka istoriyi pam yatnik i muzejStatus spadshinid 1 Krayina RosiyaRoztashuvannyaOstankinskijMaterialtitanVisota110 mZasnovano1964Monument pidkoryuvacham kosmosu Rosiya Monument pidkoryuvacham kosmosu u VikishovishiZagalna informaciyaMonument roztashovanij bilya golovnogo vhodu do Vserosijskogo vistavkovogo centru VVC kol VDNG ros VDNH poruch z Aleyeyu Kosmonavtiv na prospekti Miru v Pivnichno Shidnomu administrativnomu okruzi Moskvi Monument bulo vstanovleno 1964 roku Avtori skulptor A P Fajdish Krandiyevskij ta arhitektori A N Kolchin i M O Barsh OpisGolovna chastina monumentu oblichkovanij titanovimi panelyami obelisk zavvishki 107 metriv sho simvolichno zobrazhuye shlejf u povitri yakij lishaye pislya sebe raketa same vona j zobrazhena na vershechku monumenta U stilobati monumenta rozmistivsya Memorialnij muzej kosmonavtiki Sam stilobat ozdoblenij gorelyefnimi figurami radyanskih lyudej prichetnih do velikoyi spravi osvoyennya kosmosu zbiralni obrazi vchenih inzheneriv robitnikiv A na fasadi stilobata metalichnimi literami vikladeno poetichni ryadki M M Gibachova original rosijskoyu I nashi tem nagrazhdeny usilya Chto poborov bespravie i tmu My otkovali plamennye krylyasvoejstranei veku svoemu dd dd dd Nizhche navedeno posvyatu V oznamenuvannya vidatnih dosyagnen radyanskogo narodu v osvoyenni kosmichnogo prostoru sporudzheno cej monument ros V oznamenovanie vydayushihsya dostizhenij sovetskogo naroda v osvoenii kosmicheskogo prostranstva sooruzhyon etot monument Pered monumentom bulo sporudzheno pam yatnik osnovopolozhniku kosmonavtiki Kostyantinu Eduardovichu Ciolkovskomu Z istoriyi monumentaU berezni 1958 roku tobto za dekilka misyacyav pislya zapusku pershogo shtuchnogo suputnika Zemli 4 zhovtnya 1957 roku bulo ogolosheno konkurs na najkrashij proekt obelisku na chest vidkrittya kosmichnoyi eri v istoriyi lyudstva Z ponad 350 propozicij bulo obrano sa me proekt skulptora A P Fajdish Krandiyevskogo ta arhitektoriv A N Kolchina j M O Barsha Urochiste vidkrittya monumenta vidbulosya 4 zhovtnya 1964 roku v 7 u richnicyu zapusku pershogo suputnika A 1981 roku v stilobati monumenta pochav svoyu robotu Memorialnij muzej kosmonavtiki Vzhe u 2000 h rr monument bulo dopovneno arhitekturnimi zobrazhennyami planet Sonyachnoyi sistemi i pam yatnikom S P Korolovu roboti zaversheno 2008 roku 11 kvitnya 2009 roku v peredden Mizhnarodnogo Dnya kosmonavtiki vidbulosya urochiste vidkrittya Muzeyu pislya rekonstrukciyi v hodi yakoyi bulo znachno zbilsheno vistavkovi ploshi do 4 350 m vidnovleno i osuchasneno ekspoziciyu osnasheno novitnimi tehnichnimi zasobami i nalezhnimi zruchnostyami zadlya komfortu perebuvannya i pereglyadu muzeyu tosho ne uniknuvshi vtim znachnoyi komercializaciyi ob yekta sho tradicijno buv i lishayetsya znachnoyu turistichnoyu prinadoyu dlya gostej v tomu chisli zakordonnih stolici Rosiyi VinoskiPostanovlenie Soveta Ministrov RSFSR 624 ot 04 12 1974 Pamyatnik Korolevu budet ustanovlen vblizi obeliska Pokoritelyam kosmosa v Moskve 11 bereznya 2007 u Wayback Machine Sobstvennik 04 07 2006Dzherela i posilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Monument to the Conquerors of Space Severo Vostochnyj Administrativnyj Okrug goroda Moskvy oficialnyj sajt Kultura 14 7524 13 16 aprelya 2006 g Memorialnyj muzej kosmonavtiki 19 listopada 2021 u Wayback Machine Kristina Polishuk Muzej kosmonavtiki skoro udivit posetitelej novymi eksponatami 19 lyutogo 2017 u Wayback Machine Rossijskaya Gazeta 02 08 2006