Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Монсеф Марзукі араб المنصف المرزوقي повне ім я Монсеф Бен Мохаммед Ель біду Марзукі 7 липня 1945 19450707 туніський полі

Монсеф Марзукі

Монсеф Марзукі

Монсеф Марзукі (араб. المنصف المرزوقي, повне ім'я Монсеф Бен Мохаммед Ель-біду Марзукі; 7 липня 1945(19450707)) — туніський політик, правозахисник, письменник і лікар. 12 грудня 2011 року обраний першим президентом Тунісу після революції в 2011 році.

Монсеф Марзукі
араб. المنصف المرزوقي‎
image
Монсеф Марзукі
3-й Президент Тунісу
13 грудня 2011 — 31 грудня 2014
ПопередникФуад Мубазаа (в.о)
НаступникБеджі Каїд Ес-Себсі
Народився7 липня 1945(1945-07-07) (79 років)
Кромбалья, Набуль, Туніс
Відомий якполітик, лікар, правозахисник, письменник, науково-педагогічний працівник
КраїнаФранцузький протекторат у Тунісі і Туніс
НаціональністьАраб
Alma materСтрасбурзький університет
Політична партіяd і d
БатькоQ28356048?
У шлюбі зd
Дітиd[1]
РелігіяІслам сунітської течії
Нагороди
moncefmarzouki.com
image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в місті 7 липня 1945 року. Вивчав медицину в університеті Страсбурга. Повернувшись на батьківщину у 1979, заснував Центр суспільної медицини у Сусі та Африканську мережу запобігання наруги над дітьми. Приєднався до Ліги прав людини. У юності він здійснив поїздку до Індії, де познайомився з методами ненасильницького спротиву Махатми Ґанді. Також відвідав ПАР, де вивчав досвід переходу від апартеїду.

Коли уряд силою розігнав ісламістський рух , Марзукі засудив дії президента Бен-Алі і закликав його дотримуватися закону. У 1993 він став співзасновником Національного комітету захисту в'язнів сумління, але згодом вийшов з нього, коли контроль над комітетом перебрали прихильники влади. Марзукі кілька разів був арештований за звинуваченнями у поширенні неправдивих чуток і співпрацю із забороненими ісламістськими групами. Марзукі заснував Національний комітет свободи і був обраний головою Арабського комітету з прав людини (де 17 січня 2011 продовжив членство у виконавчому комітеті).

Монсеф Марзукі був одним з найвидатніших діячів опозиційного руху під час правління Зіна ель-Абедіна Бен Алі, який перебував при владі в Тунісі понад 20 років. 25 липня 2001 він очолив туніську політичну партію «Республіканський Конгрес», але вже 2002 року «Республіканський Конгрес» був заборонений, Монсеф Марзукі був змушений переїхати у Францію, але продовжив роботу у партії.

В кінці 2010 року в Тунісі почалися масові акції протесту, учасники яких вимагали відставки президента. 14 січня 2011 Зін ель-Абедін Бен Алі втік з країни.

У жовтні 2011 року в Тунісі пройшли вибори депутатів Національних установчих зборів (НУС) — тимчасового органу, у завдання якого входить робота над новою конституцією, обрання президента і уряду. В результаті голосування перемогла ісламістська партія «Ан-Нагда» («Відродження»), що отримала 89 з 217 місць. Друге місце зайняла лівоцентристська партія «Республіканський Конгрес» — її представники отримали 29 депутатських мандатів. Третє місце з 26 депутатськими кріслами отримала «Народна петиція», партія «Ат-Такаттуль» провела в НУС 20 своїх прибічників. НУС почав свою роботу через місяць після виборів, які завершилися 23 жовтня.

12 грудня 2011 на виборах президента кандидатуру Монсефа Марзукі підтримали 153 з 217 депутатів Національних установчих зборів Тунісу. Вибори були безальтернативними — найбільші фракції заздалегідь погодили кандидатуру Марзукі. Посада президента у Тунісі має більше представницький характер.

У 2012 році Монсеф Марзукі закликав до об'єднання Тунісу та Лівії.[1].

У листопаді 2021 року на Монсефа Марзукі виданий міжнародний ордер на арешт за загрозу державній безпеці.

Виноски

  1. https://www.jeuneafrique.com/133458/politique/tunisie-france-nadia-et-myriam-marzouki-la-politique-en-h-ritage/
  2. . Архів оригіналу за 31 жовтня 2012. Процитовано 13 грудня 2011.
  3. Moncef Marzouki declares presidential candidacy. . 16 січня 2011. Архів оригіналу за 17 січня 2011. Процитовано 16 січня 2011.
  4. Steve Coll, The New Yorker: The Casbah Coalition. Tunisia's second revolution [ 2012-10-22 у Wayback Machine.], April 4, 2011, retrieved on April 30, 2011
  5. What is the Arab Commission for Human Rights. 2011. Архів оригіналу за 17 січня 2011. Процитовано 17 січня 2011.
  6. Déclaration constitutive. . 24 липня 2001. Архів оригіналу за 17 січня 2011. Процитовано 17 січня 2011.
  7. Première liste des membres fondateurs du CPR. . Архів оригіналу за 17 січня 2011. Процитовано 17 січня 2011.
  8. Учредительный совет Туниса избрал президентом Мансыфа аль-Марзуки [ 2011-12-25 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

  • Офіційний сайт [ 15 грудня 2011 у Wayback Machine.] (араб.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Monsef Marzuki arab المنصف المرزوقي povne im ya Monsef Ben Mohammed El bidu Marzuki 7 lipnya 1945 19450707 tuniskij politik pravozahisnik pismennik i likar 12 grudnya 2011 roku obranij pershim prezidentom Tunisu pislya revolyuciyi v 2011 roci Monsef Marzukiarab المنصف المرزوقي Monsef Marzuki3 j Prezident Tunisu13 grudnya 2011 31 grudnya 2014PoperednikFuad Mubazaa v o NastupnikBedzhi Kayid Es SebsiNarodivsya7 lipnya 1945 1945 07 07 79 rokiv Krombalya Nabul TunisVidomij yakpolitik likar pravozahisnik pismennik naukovo pedagogichnij pracivnikKrayinaFrancuzkij protektorat u Tunisi i TunisNacionalnistArabAlma materStrasburzkij universitetPolitichna partiyad i dBatkoQ28356048 U shlyubi zdDitid 1 ReligiyaIslam sunitskoyi techiyiNagorodid 26 listopada 2012 moncefmarzouki com Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v misti 7 lipnya 1945 roku Vivchav medicinu v universiteti Strasburga Povernuvshis na batkivshinu u 1979 zasnuvav Centr suspilnoyi medicini u Susi ta Afrikansku merezhu zapobigannya narugi nad ditmi Priyednavsya do Ligi prav lyudini U yunosti vin zdijsniv poyizdku do Indiyi de poznajomivsya z metodami nenasilnickogo sprotivu Mahatmi Gandi Takozh vidvidav PAR de vivchav dosvid perehodu vid aparteyidu Koli uryad siloyu rozignav islamistskij ruh Marzuki zasudiv diyi prezidenta Ben Ali i zaklikav jogo dotrimuvatisya zakonu U 1993 vin stav spivzasnovnikom Nacionalnogo komitetu zahistu v yazniv sumlinnya ale zgodom vijshov z nogo koli kontrol nad komitetom perebrali prihilniki vladi Marzuki kilka raziv buv areshtovanij za zvinuvachennyami u poshirenni nepravdivih chutok i spivpracyu iz zaboronenimi islamistskimi grupami Marzuki zasnuvav Nacionalnij komitet svobodi i buv obranij golovoyu Arabskogo komitetu z prav lyudini de 17 sichnya 2011 prodovzhiv chlenstvo u vikonavchomu komiteti Monsef Marzuki buv odnim z najvidatnishih diyachiv opozicijnogo ruhu pid chas pravlinnya Zina el Abedina Ben Ali yakij perebuvav pri vladi v Tunisi ponad 20 rokiv 25 lipnya 2001 vin ocholiv tunisku politichnu partiyu Respublikanskij Kongres ale vzhe 2002 roku Respublikanskij Kongres buv zaboronenij Monsef Marzuki buv zmushenij pereyihati u Franciyu ale prodovzhiv robotu u partiyi V kinci 2010 roku v Tunisi pochalisya masovi akciyi protestu uchasniki yakih vimagali vidstavki prezidenta 14 sichnya 2011 Zin el Abedin Ben Ali vtik z krayini U zhovtni 2011 roku v Tunisi projshli vibori deputativ Nacionalnih ustanovchih zboriv NUS timchasovogo organu u zavdannya yakogo vhodit robota nad novoyu konstituciyeyu obrannya prezidenta i uryadu V rezultati golosuvannya peremogla islamistska partiya An Nagda Vidrodzhennya sho otrimala 89 z 217 misc Druge misce zajnyala livocentristska partiya Respublikanskij Kongres yiyi predstavniki otrimali 29 deputatskih mandativ Tretye misce z 26 deputatskimi krislami otrimala Narodna peticiya partiya At Takattul provela v NUS 20 svoyih pribichnikiv NUS pochav svoyu robotu cherez misyac pislya viboriv yaki zavershilisya 23 zhovtnya 12 grudnya 2011 na viborah prezidenta kandidaturu Monsefa Marzuki pidtrimali 153 z 217 deputativ Nacionalnih ustanovchih zboriv Tunisu Vibori buli bezalternativnimi najbilshi frakciyi zazdalegid pogodili kandidaturu Marzuki Posada prezidenta u Tunisi maye bilshe predstavnickij harakter U 2012 roci Monsef Marzuki zaklikav do ob yednannya Tunisu ta Liviyi 1 U listopadi 2021 roku na Monsefa Marzuki vidanij mizhnarodnij order na aresht za zagrozu derzhavnij bezpeci Vinoskihttps www jeuneafrique com 133458 politique tunisie france nadia et myriam marzouki la politique en h ritage Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2012 Procitovano 13 grudnya 2011 Moncef Marzouki declares presidential candidacy 16 sichnya 2011 Arhiv originalu za 17 sichnya 2011 Procitovano 16 sichnya 2011 Steve Coll The New Yorker The Casbah Coalition Tunisia s second revolution 2012 10 22 u Wayback Machine April 4 2011 retrieved on April 30 2011 What is the Arab Commission for Human Rights 2011 Arhiv originalu za 17 sichnya 2011 Procitovano 17 sichnya 2011 Declaration constitutive 24 lipnya 2001 Arhiv originalu za 17 sichnya 2011 Procitovano 17 sichnya 2011 Premiere liste des membres fondateurs du CPR Arhiv originalu za 17 sichnya 2011 Procitovano 17 sichnya 2011 Uchreditelnyj sovet Tunisa izbral prezidentom Mansyfa al Marzuki 2011 12 25 u Wayback Machine ros PosilannyaOficijnij sajt 15 grudnya 2011 u Wayback Machine arab

Дата публікації:
Топ