Одночле́н (англ. monomial) — це вираз, що є добутком чисел, змінних та їх степенів. Одночлен складається з числового множника (коефіцієнта) і однієї або декількох букв (змінних), узятих кожна з тим або іншим цілим позитивним показником степеня.
Одночленом називається також кожне окреме число без буквених множників, оскільки його можна уявити помноженим на одну чи кілька змінних, кожна з яких піднесена до нульового степеню.
Щоб помножити одночлени, числові множники перемножають, а до буквених застосовують правило множення степенів з однаковими основами.
Приклади одночленів: -5ах3; +а3с3ху; −7; +х3, -а. У цих прикладах у одночленів + а3с3ху і + х3 коефіцієнт +1, а у одночлена -а коефіцієнт −1.
Одночленом називають добуток чисел, змінних і їх натуральних степенів. Степенем одночлена називають суму показників степенів усіх буквених множників, що входять до одночлена.
Алгебраїчну суму декількох одночленів називають многочленом. Члени многочлена, які відрізняються тільки коефіцієнтами, є подібними. Зведення подібних членів — це спрощення многочлена шляхом заміни суми подібних членів одним членом. Так, у многочлені подібні перший і третій, також другий і четвертий члени.
Щоб помножити одночлен на одночлен, треба перемножити їх коефіцієнти і додати степені з однаковими основами. Щоб піднести одночлен до степеня, треба піднести його коефіцієнт до цього степеня і помножити показник степеня кожної букви на показник степеня, до якого підноситься одночлен. Щоб поділити одночлен на одночлен, треба поділити коефіцієнти діленого на коефіцієнт дільника, до знайденої частини приписати множниками кожну букву діленого з показником, що дорівнює різниці показників цієї букви у діленому і дільнику. При додаванні і відніманні многочленів користуються правилом розкриття дужок. Щоб помножити одночлен на многочлен, треба кожний член многочлена помножити на цей одночлен і одержані одночлени додати. Щоб помножити многочлен на многочлен, треба кожний член одного многочлена помножити на кожний член другого многочлена і одержані члени додати. Щоб розділити многочлен на одночлен, треба кожний член многочлена розділити на цей одночлен і одержані результати додати.
Зверніть увагу
У старих довідниках з алгебри одночленом називається іноді всякий алгебраїчний вираз, в якому остання по порядку дія не є додавання чи віднімання. У цьому випадку, наприклад, називають одночленом вираз 2 (а + b); x / (y + 1). Однак навіть у посібниках, що повідомляють це визначення, весь подальший виклад зазвичай має на увазі одночлен в прийнятому вище вужчому значенні.
Див. також
Джерела
- Завало С. Т. (1972). Елементи аналізу. Алгебра многочленів. Київ: Радянська школа. с. 462. (укр.)
- Бурбаки Н. Алгебра ч.2 Многочлены и поля. Упорядоченные группы. — М. : Наука, 1965. — С. 300. — (Елементи математики)(рос.)
- Ван дер Варден Б. Л. Алгебра. — Москва : Наука, 1975. — 623 с. — .(рос.)
- Ленг С. Алгебра. — Москва : Мир, 1968. — 564 с. — .(рос.)
- Одночлен // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Це незавершена стаття з математики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Odnochle n angl monomial ce viraz sho ye dobutkom chisel zminnih ta yih stepeniv Odnochlen skladayetsya z chislovogo mnozhnika koeficiyenta i odniyeyi abo dekilkoh bukv zminnih uzyatih kozhna z tim abo inshim cilim pozitivnim pokaznikom stepenya Odnochlenom nazivayetsya takozh kozhne okreme chislo bez bukvenih mnozhnikiv oskilki jogo mozhna uyaviti pomnozhenim na odnu chi kilka zminnih kozhna z yakih pidnesena do nulovogo stepenyu Shob pomnozhiti odnochleni chislovi mnozhniki peremnozhayut a do bukvenih zastosovuyut pravilo mnozhennya stepeniv z odnakovimi osnovami Prikladi odnochleniv 5ah3 a3s3hu 7 h3 a U cih prikladah u odnochleniv a3s3hu i h3 koeficiyent 1 a u odnochlena a koeficiyent 1 Odnochlenom nazivayut dobutok chisel zminnih i yih naturalnih stepeniv Stepenem odnochlena nazivayut sumu pokaznikiv stepeniv usih bukvenih mnozhnikiv sho vhodyat do odnochlena Algebrayichnu sumu dekilkoh odnochleniv nazivayut mnogochlenom Chleni mnogochlena yaki vidriznyayutsya tilki koeficiyentami ye podibnimi Zvedennya podibnih chleniv ce sproshennya mnogochlena shlyahom zamini sumi podibnih chleniv odnim chlenom Tak u mnogochleni podibni pershij i tretij takozh drugij i chetvertij chleni Shob pomnozhiti odnochlen na odnochlen treba peremnozhiti yih koeficiyenti i dodati stepeni z odnakovimi osnovami Shob pidnesti odnochlen do stepenya treba pidnesti jogo koeficiyent do cogo stepenya i pomnozhiti pokaznik stepenya kozhnoyi bukvi na pokaznik stepenya do yakogo pidnositsya odnochlen Shob podiliti odnochlen na odnochlen treba podiliti koeficiyenti dilenogo na koeficiyent dilnika do znajdenoyi chastini pripisati mnozhnikami kozhnu bukvu dilenogo z pokaznikom sho dorivnyuye riznici pokaznikiv ciyeyi bukvi u dilenomu i dilniku Pri dodavanni i vidnimanni mnogochleniv koristuyutsya pravilom rozkrittya duzhok Shob pomnozhiti odnochlen na mnogochlen treba kozhnij chlen mnogochlena pomnozhiti na cej odnochlen i oderzhani odnochleni dodati Shob pomnozhiti mnogochlen na mnogochlen treba kozhnij chlen odnogo mnogochlena pomnozhiti na kozhnij chlen drugogo mnogochlena i oderzhani chleni dodati Shob rozdiliti mnogochlen na odnochlen treba kozhnij chlen mnogochlena rozdiliti na cej odnochlen i oderzhani rezultati dodati Zvernit uvaguU starih dovidnikah z algebri odnochlenom nazivayetsya inodi vsyakij algebrayichnij viraz v yakomu ostannya po poryadku diya ne ye dodavannya chi vidnimannya U comu vipadku napriklad nazivayut odnochlenom viraz 2 a b x y 1 Odnak navit u posibnikah sho povidomlyayut ce viznachennya ves podalshij viklad zazvichaj maye na uvazi odnochlen v prijnyatomu vishe vuzhchomu znachenni Div takozhMnogochlen PozinomDzherelaZavalo S T 1972 Elementi analizu Algebra mnogochleniv Kiyiv Radyanska shkola s 462 ukr Burbaki N Algebra ch 2 Mnogochleny i polya Uporyadochennye gruppy M Nauka 1965 S 300 Elementi matematiki ros Van der Varden B L Algebra Moskva Nauka 1975 623 s ISBN 5 8114 0552 9 ros Leng S Algebra Moskva Mir 1968 564 s ISBN 5458320840 ros Odnochlen Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Ce nezavershena stattya z matematiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi