Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Монетарна політика ЄС є частиною економічної та валютної політики ЄС яка виникла внаслідок діяльності Європейського Валю

Монетарна політика Європейського Союзу

Монетарна політика Європейського Союзу

Монетарна політика ЄС є частиною економічної та валютної політики ЄС, яка виникла внаслідок діяльності Європейського Валютно-економічного Союзу (ЄВЕС).

Хронологія

Фаза 1

1969/1970: План «Вернера» передбачає триетапне запровадження спільної валюти до 1980 р.
1972: Європейське валютне об'єднання (або «змія в тунелі») передбачає відхилення на менше ніж 2,25 % від кожної із європейських валют та від лейт-курсу $-долара.
1973: Руйнування Бреттон-Вудської системи, стається перший нафтовий шок, перша спроба створення спільної валютної системи не вдається.

Фаза 2

1979: Створення Європейської валютної системи; Створення ЕКЮ як штучної європейської грошової одиниці, яка складається з кошику усіх валют (різне співвідношення валют). Архітектори цього об'єднання, Гельмут Шмідт та Валері Жискар д'Естен, мотивують створення цієї системи зменшенням мінливості курсів. ЕКЮ складалося з відносної ваги ВНП держав-членів один до одного. Необхідно було створити валютний механізм та механізм інтервенцій. «Решітка паритетів» підмінила «гадюку» іменем, але механізм залишився незмінним. При досягненні валютними курсами певних меж (2,25 %) держави були зобов'язані здійснювати інтервенції.

Фаза 3

1989: Прийняття звіту Європейської комісії Жака Делора, який передбачає триетапне створення ЄВЕС.
1990: Перший етап ЄВЕС набирає чинності, за яким лібералізується рух грошей і капіталу між державами, сильніше контролюється і координується економічна політика держав-членів, активізується співпраця між центральними банками.
1992: Маастрихтською угодою передбачається створення ЕВЕС в трьох етапах до 1999 р.
1993: Після коливань в рамках європейської валютної системи тунель коливань був розширений від 2,25 % до 15 %. Курси валют часто змінювалися, з 1993 англійський фунт та італійська ліра покидають ЕВЕС. Де-факто утворюються система вільного плавання.
1994: Другий етап ЕВС набирає чинності у Франкфурті на Майні засновується Європейський Валютний Інститут (ЄМІ), попередник ЄЦБ.
1997: Пакт стабільності та економічного росту, створення валютного механізму
1998: Заснування ЄЦБ на місце ЄМІ.
1999: Безповоротне встановлення курсів співвідношення між валютами держав-членів, які впроваджують євро. З цього моменту проводиться спільна валютна політика в євро. Всі розрахунки ведуться в євро.
2002: В готівковому обігу з'являється євро. Усі національні валюти держав-членів, які беруть участь в ЕВС, втрачають чинність.

Юридичні засади

  • Юридичні засади реалізації ЕВЕС знаходяться в статтях 98-104  — надалі Договір (стосовно економічної політики), в статтях 105—124 Договору (стосовно валютної політики), а також в протоколі про Договір, статуті та Європейського центрального банку (ЄЦБ).
  • Там сформульовано цілі стосовно спільної валютної та економічної політики. Згідно зі статтею 4 Договору, держави-члени зобов'язані координувати свою національну економічну політику, яка повинна базуватися на внутрішньому ринку. Координація економічної політики проводиться в Європейській Раді.
  • Маастрихтська угода внесла відповідні корективи до Договору, тому критерії конвергенції, які обов'язкові до виконання державами-членами ЄВЕС або тими, які хочуть до нього приєднатися, називаються Маастрихтськими (вони записані в статті 121 Договору):
    • Стабільність цін: ставка інфляції не повинна перевищувати 1,5 % ставки інфляції трьох країн з найнижчою інфляцією.
    • Загальна заборгованість держави: < 60 % ВВП (за розрахунками Європейської системи статистики)
    • Бюджетний дефіцит: < 3 % ВВП (за розрахунками Європейської системи статистики)
    • Валютні коливання: Участь в Європейському валютно-курсовому механізмі ІІ протягом щонайменше двох років.
    • Довгостроковість досягнутої конвергенції: довгострокові процентні ставки не можуть бути вищими ніж 2 % поза процентними ставками держав-членів з найнижчими показниками.
  • Пакт про стабільність та економічне зростання: Лише під час регресу або в разі виникнення природних катастроф дефіцит може перевищувати 3 % ВНП. На країни з показниками поза цими межами передбачається накладення санкцій, які становлять мін. 0,2 та макс. 0,5 % ВВП. Після двох років передбачається трансформувати ці санкції в штрафи.

Органи ЄС, відповідальні за монетарну політику

Органи ЄСЦБ

Заснування ЄЦБ, який разом з національними банками інших 25 держав-членів ЄС складає , є вагомою заслугою національних держав, які спромоглися віддати велику частину свого суверенітету в галузі монетарної політики на наддержавний рівень. Органи ЄСЦБ:

1. Рада ЄЦБ, до якої належить як Директорій, так і президенти центральних банків держав-членів, які беруть участь в євро (в наш час 19). Є головним органом прийняття рішень в ЄСЦБ. Видає зобов'язуючи стратегічні напрями, приймає рішення та постанови щодо грошової політики. Утім, рішення щодо (між-)валютної та зовнішньоекономічної політики приймаються Радою ЄЦБ разом з Радою «Екофін». Потрібно зазначити цікавий аспект структури ЄСЦБ, що стосується децентралізації. Згідно з цим, рішення щодо регулювання грошового ринку приймаються централізовано (в тому числі і за участю центральних банків держав-членів), але реалізація політики відбувається за відповідним наказом ЄЦБ на рівні національних центральних банків.
2. Директорій, до якого належать президент, віце-президент та чотири інших членів ЄЦБ. Відповідає за грошову політику згідно з напрямами та рішеннями ради ЄЦБ і є виконавчим органом. Члени директорії призначаються РМ за рекомендаціями Європейської Ради.
3. До Розширеної ради ЄЦБ належать також президенти всіх центральних банків держав-членів (27). Вона виконує роль попередника ЄЦБ — Європейського Валютного Інституту. До її діяльності зокрема належить нагляд за Європейським валютно-курсовим механізмом ІІ, який передбачає максимальні коливання на 2,25 % від провідного курсу євро.
4. Існують також 13 комітетів, які своєю діяльністю допомагають прийняттю рішень ЄЦБ / ЄЦБС, наприклад з питань бухгалтерського обліку, банківського нагляду тощо.

Слід зазначити високий рівень незалежності ЄЦБС, який охоплює як сам ЄЦБ, так і всі центральні банки ЄСЦБ. Саму незалежність можна поділити на чотири аспекти:

а) інституційна незалежність: ніяка установа ЄСЦБ або члени комісій з прийняття рішень не мають права виконувати будь-які накази будь-яких органів ЄС чи держав-членів;
б) персональна незалежність: президент ЄЦБ виконує свої функції протягом 5 років, члени директорії 8 років;
в) функціональна незалежність: Головні стратегічні напрямки ЄЦБ полягають в забезпеченні стабільності цін (Індекс споживчих цін щодо минулого року менше 2 %) та підтримці загальної економічної політики ЄС, якщо останнє можливо без будь-якого негативного впливу на виконання першої мети.
г) фінансова незалежність: ЄЦБ має власний капітал та бюджет.

Рада «Екофін»

Рада «Екофін» (походить від англ. «Economic and Financial») є центральним комітетом з питань координації економічної та валютної політики, членом якого є всі 27 держав-членів. В рамках цього комітету міністри економіки та фінансів окрім вище зазначеної координації проводять дискусії з ЄЦБ та Комісаром ЄС з валютних питань, приймають рішення щодо Пакту стабільності та економічного розвитку тощо.

Комітет з економічних та соціальних питань

Зазначений комітет був створений вже в 1957 р. в рамках Римських угод. Його головна мета полягає в захисті інтересів різних груп в процесі створення внутрішнього ринку та європейської інтеграції. Склад цього комітету можна поділити на три групи: працівники, роботодавці та група осіб з різноманітними інтересами, напр. з аграрного сектору тощо.

Інструментарій монетарної політики ЄСЦБ

ЄЦБ використовує агрегат М3 грошової маси як ранній показник зміни рівня цін.

Інструментарій ЄСЦБ можна поділити на три головних групи:

а) Операції на відкритому ринку: Купівля (експансивна монетарна політика) та продаж (рестриктивна монетарна політика) цінних паперів центробанком на відкритому ринку.
1) Головний інструмент рефінансування: тендери на купівлю / продаж високоліквідних активів або на операції «репо» (процентна ставка 2,5 %)
2) Довгострокові операції рефінансування (трьохмісячне рефінансування)
3) Операції з метою «тонкого» регулювання: операції спорадичного типу
4) Структурні операції: див. ііі).

б) Постійні фацілітети: приватні банки можуть проводити з ними операції будь-який час за власною ініціативою та без будь-яких обмежень.

1) Кредити «овернайт» (процентна ставка 3,5 %)
2) Фацілітет на вклади (процентна ставка 1,5 %): Вклад залишкових грошей

в) Мінімальне резервування: Кредитні інститути зобов'язані тримати мінімальні резерви на рахунках центробанків. Мінімальні резерви підраховуються за формулою «мінімальні резервні ставки», помножити на розрахункову базу кредитного інституту.

г) : центробанки можуть виконувати в банківських кризах функції кредиторів останньої інстанції.

Джерела

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Monetarna politika YeS ye chastinoyu ekonomichnoyi ta valyutnoyi politiki YeS yaka vinikla vnaslidok diyalnosti Yevropejskogo Valyutno ekonomichnogo Soyuzu YeVES HronologiyaFaza 1 1969 1970 Plan Vernera peredbachaye trietapne zaprovadzhennya spilnoyi valyuti do 1980 r 1972 Yevropejske valyutne ob yednannya abo zmiya v tuneli peredbachaye vidhilennya na menshe nizh 2 25 vid kozhnoyi iz yevropejskih valyut ta vid lejt kursu dolara 1973 Rujnuvannya Bretton Vudskoyi sistemi stayetsya pershij naftovij shok persha sproba stvorennya spilnoyi valyutnoyi sistemi ne vdayetsya Faza 2 1979 Stvorennya Yevropejskoyi valyutnoyi sistemi Stvorennya EKYu yak shtuchnoyi yevropejskoyi groshovoyi odinici yaka skladayetsya z koshiku usih valyut rizne spivvidnoshennya valyut Arhitektori cogo ob yednannya Gelmut Shmidt ta Valeri Zhiskar d Esten motivuyut stvorennya ciyeyi sistemi zmenshennyam minlivosti kursiv EKYu skladalosya z vidnosnoyi vagi VNP derzhav chleniv odin do odnogo Neobhidno bulo stvoriti valyutnij mehanizm ta mehanizm intervencij Reshitka paritetiv pidminila gadyuku imenem ale mehanizm zalishivsya nezminnim Pri dosyagnenni valyutnimi kursami pevnih mezh 2 25 derzhavi buli zobov yazani zdijsnyuvati intervenciyi Faza 3 1989 Prijnyattya zvitu Yevropejskoyi komisiyi Zhaka Delora yakij peredbachaye trietapne stvorennya YeVES 1990 Pershij etap YeVES nabiraye chinnosti za yakim liberalizuyetsya ruh groshej i kapitalu mizh derzhavami silnishe kontrolyuyetsya i koordinuyetsya ekonomichna politika derzhav chleniv aktivizuyetsya spivpracya mizh centralnimi bankami 1992 Maastrihtskoyu ugodoyu peredbachayetsya stvorennya EVES v troh etapah do 1999 r 1993 Pislya kolivan v ramkah yevropejskoyi valyutnoyi sistemi tunel kolivan buv rozshirenij vid 2 25 do 15 Kursi valyut chasto zminyuvalisya z 1993 anglijskij funt ta italijska lira pokidayut EVES De fakto utvoryuyutsya sistema vilnogo plavannya 1994 Drugij etap EVS nabiraye chinnosti u Frankfurti na Majni zasnovuyetsya Yevropejskij Valyutnij Institut YeMI poperednik YeCB 1997 Pakt stabilnosti ta ekonomichnogo rostu stvorennya valyutnogo mehanizmu 1998 Zasnuvannya YeCB na misce YeMI 1999 Bezpovorotne vstanovlennya kursiv spivvidnoshennya mizh valyutami derzhav chleniv yaki vprovadzhuyut yevro Z cogo momentu provoditsya spilna valyutna politika v yevro Vsi rozrahunki vedutsya v yevro 2002 V gotivkovomu obigu z yavlyayetsya yevro Usi nacionalni valyuti derzhav chleniv yaki berut uchast v EVS vtrachayut chinnist Yuridichni zasadiYuridichni zasadi realizaciyi EVES znahodyatsya v stattyah 98 104 nadali Dogovir stosovno ekonomichnoyi politiki v stattyah 105 124 Dogovoru stosovno valyutnoyi politiki a takozh v protokoli pro Dogovir statuti ta Yevropejskogo centralnogo banku YeCB Tam sformulovano cili stosovno spilnoyi valyutnoyi ta ekonomichnoyi politiki Zgidno zi statteyu 4 Dogovoru derzhavi chleni zobov yazani koordinuvati svoyu nacionalnu ekonomichnu politiku yaka povinna bazuvatisya na vnutrishnomu rinku Koordinaciya ekonomichnoyi politiki provoditsya v Yevropejskij Radi Maastrihtska ugoda vnesla vidpovidni korektivi do Dogovoru tomu kriteriyi konvergenciyi yaki obov yazkovi do vikonannya derzhavami chlenami YeVES abo timi yaki hochut do nogo priyednatisya nazivayutsya Maastrihtskimi voni zapisani v statti 121 Dogovoru Stabilnist cin stavka inflyaciyi ne povinna perevishuvati 1 5 stavki inflyaciyi troh krayin z najnizhchoyu inflyaciyeyu Zagalna zaborgovanist derzhavi lt 60 VVP za rozrahunkami Yevropejskoyi sistemi statistiki Byudzhetnij deficit lt 3 VVP za rozrahunkami Yevropejskoyi sistemi statistiki Valyutni kolivannya Uchast v Yevropejskomu valyutno kursovomu mehanizmi II protyagom shonajmenshe dvoh rokiv Dovgostrokovist dosyagnutoyi konvergenciyi dovgostrokovi procentni stavki ne mozhut buti vishimi nizh 2 poza procentnimi stavkami derzhav chleniv z najnizhchimi pokaznikami Pakt pro stabilnist ta ekonomichne zrostannya Lishe pid chas regresu abo v razi viniknennya prirodnih katastrof deficit mozhe perevishuvati 3 VNP Na krayini z pokaznikami poza cimi mezhami peredbachayetsya nakladennya sankcij yaki stanovlyat min 0 2 ta maks 0 5 VVP Pislya dvoh rokiv peredbachayetsya transformuvati ci sankciyi v shtrafi Organi YeS vidpovidalni za monetarnu politikuOrgani YeSCB Zasnuvannya YeCB yakij razom z nacionalnimi bankami inshih 25 derzhav chleniv YeS skladaye ye vagomoyu zaslugoyu nacionalnih derzhav yaki spromoglisya viddati veliku chastinu svogo suverenitetu v galuzi monetarnoyi politiki na nadderzhavnij riven Organi YeSCB 1 Rada YeCB do yakoyi nalezhit yak Direktorij tak i prezidenti centralnih bankiv derzhav chleniv yaki berut uchast v yevro v nash chas 19 Ye golovnim organom prijnyattya rishen v YeSCB Vidaye zobov yazuyuchi strategichni napryami prijmaye rishennya ta postanovi shodo groshovoyi politiki Utim rishennya shodo mizh valyutnoyi ta zovnishnoekonomichnoyi politiki prijmayutsya Radoyu YeCB razom z Radoyu Ekofin Potribno zaznachiti cikavij aspekt strukturi YeSCB sho stosuyetsya decentralizaciyi Zgidno z cim rishennya shodo regulyuvannya groshovogo rinku prijmayutsya centralizovano v tomu chisli i za uchastyu centralnih bankiv derzhav chleniv ale realizaciya politiki vidbuvayetsya za vidpovidnim nakazom YeCB na rivni nacionalnih centralnih bankiv 2 Direktorij do yakogo nalezhat prezident vice prezident ta chotiri inshih chleniv YeCB Vidpovidaye za groshovu politiku zgidno z napryamami ta rishennyami radi YeCB i ye vikonavchim organom Chleni direktoriyi priznachayutsya RM za rekomendaciyami Yevropejskoyi Radi 3 Do Rozshirenoyi radi YeCB nalezhat takozh prezidenti vsih centralnih bankiv derzhav chleniv 27 Vona vikonuye rol poperednika YeCB Yevropejskogo Valyutnogo Institutu Do yiyi diyalnosti zokrema nalezhit naglyad za Yevropejskim valyutno kursovim mehanizmom II yakij peredbachaye maksimalni kolivannya na 2 25 vid providnogo kursu yevro 4 Isnuyut takozh 13 komitetiv yaki svoyeyu diyalnistyu dopomagayut prijnyattyu rishen YeCB YeCBS napriklad z pitan buhgalterskogo obliku bankivskogo naglyadu tosho Slid zaznachiti visokij riven nezalezhnosti YeCBS yakij ohoplyuye yak sam YeCB tak i vsi centralni banki YeSCB Samu nezalezhnist mozhna podiliti na chotiri aspekti a institucijna nezalezhnist niyaka ustanova YeSCB abo chleni komisij z prijnyattya rishen ne mayut prava vikonuvati bud yaki nakazi bud yakih organiv YeS chi derzhav chleniv b personalna nezalezhnist prezident YeCB vikonuye svoyi funkciyi protyagom 5 rokiv chleni direktoriyi 8 rokiv v funkcionalna nezalezhnist Golovni strategichni napryamki YeCB polyagayut v zabezpechenni stabilnosti cin Indeks spozhivchih cin shodo minulogo roku menshe 2 ta pidtrimci zagalnoyi ekonomichnoyi politiki YeS yaksho ostannye mozhlivo bez bud yakogo negativnogo vplivu na vikonannya pershoyi meti g finansova nezalezhnist YeCB maye vlasnij kapital ta byudzhet dd Rada Ekofin Rada Ekofin pohodit vid angl Economic and Financial ye centralnim komitetom z pitan koordinaciyi ekonomichnoyi ta valyutnoyi politiki chlenom yakogo ye vsi 27 derzhav chleniv V ramkah cogo komitetu ministri ekonomiki ta finansiv okrim vishe zaznachenoyi koordinaciyi provodyat diskusiyi z YeCB ta Komisarom YeS z valyutnih pitan prijmayut rishennya shodo Paktu stabilnosti ta ekonomichnogo rozvitku tosho Komitet z ekonomichnih ta socialnih pitan Zaznachenij komitet buv stvorenij vzhe v 1957 r v ramkah Rimskih ugod Jogo golovna meta polyagaye v zahisti interesiv riznih grup v procesi stvorennya vnutrishnogo rinku ta yevropejskoyi integraciyi Sklad cogo komitetu mozhna podiliti na tri grupi pracivniki robotodavci ta grupa osib z riznomanitnimi interesami napr z agrarnogo sektoru tosho Instrumentarij monetarnoyi politiki YeSCBYeCB vikoristovuye agregat M3 groshovoyi masi yak rannij pokaznik zmini rivnya cin Instrumentarij YeSCB mozhna podiliti na tri golovnih grupi a Operaciyi na vidkritomu rinku Kupivlya ekspansivna monetarna politika ta prodazh restriktivna monetarna politika cinnih paperiv centrobankom na vidkritomu rinku 1 Golovnij instrument refinansuvannya tenderi na kupivlyu prodazh visokolikvidnih aktiviv abo na operaciyi repo procentna stavka 2 5 2 Dovgostrokovi operaciyi refinansuvannya trohmisyachne refinansuvannya 3 Operaciyi z metoyu tonkogo regulyuvannya operaciyi sporadichnogo tipu 4 Strukturni operaciyi div iii dd b Postijni faciliteti privatni banki mozhut provoditi z nimi operaciyi bud yakij chas za vlasnoyu iniciativoyu ta bez bud yakih obmezhen 1 Krediti overnajt procentna stavka 3 5 2 Facilitet na vkladi procentna stavka 1 5 Vklad zalishkovih groshej v Minimalne rezervuvannya Kreditni instituti zobov yazani trimati minimalni rezervi na rahunkah centrobankiv Minimalni rezervi pidrahovuyutsya za formuloyu minimalni rezervni stavki pomnozhiti na rozrahunkovu bazu kreditnogo institutu g centrobanki mozhut vikonuvati v bankivskih krizah funkciyi kreditoriv ostannoyi instanciyi DzherelaLiteraturaM A Mironova Ekonomichnij i valyutnij soyuz YeS Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X

Дата публікації:
Топ