Монгун-Тайга

Монгун-Тайга (тув. Мөңгүн-Тайга — Срібна гора) — гірський масив на території Монгун-Тайгинського кожууна Туви, в межиріччі Мугура (з півночі), Кулі-Харагая (зі сходу і південного сходу) і Толайти (із заходу), на сході Алтаю.

Монгун-Тайга
Гірський хребет	Алтайські гори
Країна	Росія
Адміністративна одиниця	Тива
Висота над рівнем моря	3970 м
Статус спадщини	частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО^[d]
Площа	1589 га і 84 510 га

Координати: 50°16′45″ пн. ш. 90°07′12″ сх. д. / 50.27944444002777402° пн. ш. 90.12000000002778677° сх. д. / 50.27944444002777402; 90.12000000002778677

Російська частина Алтайських гір вважається частиною Західного Сибіру, але Монгун-Тайга в 1932 році була передана (разом з північчю Убсунурської улоговини) зі складу Монголії до складу Тувинської Народної Республіки, а у 1944 році (після входження республіки до складу РРФСР) стала разом з усією Тувою вважатися частиною Східного Сибіру.

Вершина гори — найвища точка Східній Сибіру — увінчана блискучим льодовиковим куполом. У ясний день Монгун-Тайга відливає різким сріблястим світлом, підтверджуючи свою назву. Тут постійно дме сильний вітер.

Біля східного підніжжя масиву лежить озеро Хиндиктиг-Холь — «озеро з пупком» — величезне водоймище з високими і крутими берегами, з чистою водою льодовикового походження. Озеро розташоване на висоті 2 305 м над рівнем моря, в центрі його знаходяться два гористих острівця, які і дали назву озеру. Тут знаходиться найвища точка Туви і всієї Східної Сибіру — гора Монгун-Тайга (3 976 м). Історія підкорення Монгун-Тайги почалася в 1946 році, незважаючи на те, що гора вважається священною і за місцевими повір'ями сходити на її вершину заборонено. Вона до цих пір привертає альпіністів і гірських туристів — до її вершині прокладено кілька маршрутів різної категорії складності

Масив складений кристалічними сланцями і пісковиками, прорваними в центрі масиву інтрузіями гранітів. У високогір'ї — льодовики, загальною площею близько 44 км². По периферії масиву широко поширені валунні льодовикові відклади — показники колишнього потужного зледеніння. Наявність слідів давніх форм зледеніння, а також свіжих форм рельєфу, слабо змінених ерозією, говорять про молодість підняття, що виникло, ймовірно, в кінці льодовикового періоду. На північних схилах масиву — лугова рослинність і гірська тундра, на південних схилах — високогірні степи і кам'яні розвали. Лісовий пояс повністю відсутній. Лише невеликі ділянки лісів з сибірської модрини зустрічаються по долинах річок і струмків біля підніжжя північних схилів масиву.

У 2000 році тут утворено кластерну ділянку біосферного заповідника «Убсунурська улоговина» площею 15890 га для охорони альпійських лугів, кам'янистих тундр і холодних степів, у яких мешкає алтайський архар (гірський баран) і ірбіс (сніговий барс), біля підніжжя гір пасуться сарлики -прямі нащадки дикого тибетського яка, озеро Хиндиктиг-Холь — промислове — тут живе великий харіус (до 0,9 м).

Література

• Департамент по туризму Министерства культуры Республики Тыва. Республика Тыва: Путеводитель / Харунова М.М-Б. — Красноярск : ИПК "Платина", 2016. — С. 58.

Посилання

• Официальный портал Республики Тыва [ 12 лютого 2014 у Wayback Machine.]
• Государственный Природный Биосферный Заповедник «Убсунурская котловина» [ 14 лютого 2016 у Wayback Machine.]
• Монгун-Тайга — восхождение на гору небесного медведя. Фотоотчет [ 13 грудня 2013 у Wayback Machine.]

Примітки

1. . Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 3 червня 2020.
2. . Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 3 червня 2020.
3. . Архів оригіналу за 14 лютого 2016. Процитовано 3 червня 2020.