Монастир Ґомір'є

Монастир Гомір'є (серб. Манастир Гомірје) — монастир Сербської православної церкви в районі Горскі-Котар на території сучасної Хорватії. Є самим західним сербським монастирем.

Монастир Ґомір'є

45°20′37″ пн. ш. 15°06′41″ сх. д. / 45.34361111113877740° пн. ш. 15.11138888891677645° сх. д. / 45.34361111113877740; 15.11138888891677645Координати: 45°20′37″ пн. ш. 15°06′41″ сх. д. / 45.34361111113877740° пн. ш. 15.11138888891677645° сх. д. / 45.34361111113877740; 15.11138888891677645

Монастир Ґомір'є у Вікісховищі

Історія

Монастир Гомірье був заснований монахами в 1600 році коли в районі Горскі-Котар стали з'являтися сербські населені пункти. Рік потому почалося планомірне будівництво. Протягом XVII століття будівлі монастиря були дерев'яними, крім кам'яної спостережної вежі, що її збудував граф . Інша така вежа знаходилася на горі Стражник. Таким чином, монастир був залучений в гранічарскую службу і оборону від турків. Монастир був важливим для всього . 13 липня 1657 року місцеві серби уклали договір з хорватським феодалом , згідно з яким за 15 000 форинтів купили Гомірье, Врбовско, Моравіц і частину Кам'янсько, частина земель була передана монастирю. 8 березня 1659 року договір підтвердив імператор Леопольд I. У XVIII столітті почалося будівництво кам'яних церков і келій. У 1719 році церква була побудована, а в 1730 році були завершені келії і трапезна. У 1737 році на монастирському кладовищі владика , що пізніше став карловацьким митрополитом, освятив каплицю Успення Пресвятої Богородиці. З тих пір на це свято в монастирі проводилося народне зібрання.

У другій половині XVIII століття в монастирі ченцем Симеоном Балтичем була заснована іконописна школа. У 1763 році ним були закінчені роботи над іконостасом монастирської церкви. Ченці монастиря внесли значний внесок у боротьбу з поширенням серед місцевих православних сербів уніатства, чому потурала місцева австрійська влада.

У роки Першої світової війни австрійські власті в монастирі влаштували концтабір для сербських священників, звинувачених за політичними мотивами. Між світовими війнами монастир був оновлений, були покращені бібліотека і ризниця. Під час Другої світової війни, в 1943 році, хорватські усташі спалили монастир і вбили ігумена . Бібліотека та інші цінності були відправлені в Загреб, де знаходяться й понині. Після війни, в 1956 році, була відновлена ​​монастирська церква, а в 1967 році і весь монастирський комплекс.

Примітки

1. МАНАСТИР ГОМИРЈЕ. Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 30 квітня 2015.