Монастир Бардзракаш

За 2 км на північний схід від села (Лорійський марз; Вірменія; батьківщина великого вірменського письменника Ованеса Туманяна), в лісі, на схилі ущелини річки Сахудзор, знаходяться руїни монастиря Бардзракаш Сурб Григор X–XIII століть (Св. Григорія). До складу монастиря входять дві церкви, притвор, каплиця і родове кладовище тутешніх князів Маміконянів.

Монастир Бардзракаш
40°58′40″ пн. ш. 44°39′32″ сх. д. / 40.97791666669444055° пн. ш. 44.65902777780555510° сх. д. / 40.97791666669444055; 44.65902777780555510Координати: 40°58′40″ пн. ш. 44°39′32″ сх. д. / 40.97791666669444055° пн. ш. 44.65902777780555510° сх. д. / 40.97791666669444055; 44.65902777780555510
Країна	Вірменія^[1]
Розташування	^d^[1]
Тип	монастир і пам'ятка культури
Стиль	вірменська архітектура
Монастир Бардзракаш Монастир Бардзракаш (Вірменія)
Медіафайли у Вікісховищі

Купольна церква — Катогіке , яка була побудована сином князя Саркиса Маміконяна — марзпаном в 1221 році. Має п'ятикутну зсередини апсиду і двоповерхові прибудови в східній частині. До Катогіке з півдня примикає, квадратний в плані, притвор з чотирма колонами, побудований в 1259 році, а з півночі — склепінчастого типу церква X століття з прибудовами. У південній частині монастиря розташована каплиця (1204 рік). Будинки комплексу побудовані з фельзиту, туфу і базальту, мають безліч орнаментів і написів. Через білий відтінок, монастир отримав другу назву — «Чермак Ванк» (Білосніжний монастир).

В околиці є криниця, руїни маслобоєнь, хачкарів, а також, Сахудзорський міст, побудований Манканом за розпорядженням Амліка, сина Смбата Маміконяна.

Ресурси Інтернету

• Є непогані світлини [ 12 травня 2012 у Wayback Machine.]
• Чудове фото
• Фотогалерея [ 24 лютого 2020 у Wayback Machine.]
• Ще декілька фоток [ 25 квітня 2017 у Wayback Machine.]

Примітки

1. Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
   d:Track:Q28563569d:Track:Q4580425