Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Молдовський торговий шлях Via valahica важливий торговий шлях із Північно Західної Європи в південні та східні країни як

Молдовський торговий шлях

Молдовський торговий шлях

Молдовський торговий шлях ("Via valahica") – важливий торговий шлях із Північно-Західної Європи в південні та східні країни, який в останній чверті XIV ст. (перша згадка 1386) прийшов на зміну давньому небезпечному "татарському шляху" (via tartarica), що проходив із "німецьких міст", через Краків чи Львів, Кам'янець (нині м. Кам'янець-Подільський) та Білгород (нині м. Білгород-Дністровський) на Кафу (нині м. Феодосія) спустошеними землями, частково контрольованими татарами.

Молдовський торговий шлях

Більш безпечний М.т.ш. проходив щонайпізніше від 1386 із Львова (який отримав 1400 від короля польського і верховного князя литовського Владислава II Ягайла виняткове право торгівлі з Молдавським князівством), через Коломию, Чернівці (чи Хотин), Сучаву як столицю Молдавського князівства (1387–91), територію Півн.-Західного Причорномор'я (Параталасії), яке стало молдовським у 1390-х рр., до портів Чорного моря (у т. ч. генуезької Кафи) і далі на південь та схід. Основними товарами, що транспортувалися М.т.ш. спочатку транзитом, були: заморські товари (прянощі, перець), залізні вироби (ножі, коси, миски), тканини (у т. ч. шовк, оксамит), згодом – велика рогата худоба та ін. У найважливіших пунктах М.т.ш., які завдяки цьому стали містами (Білгород, Сучава, Ясси, Сірет (нині три останні в Румунії), Чернівці, Хотин та ін.), знімалися торгові мита, які, забезпечивши прибутки скарбниці, лягли в основу молдовського карбування (за Петра I Мушата та особливо інтенсивно – за Олександра I Доброго). Утвердження М.т.ш. посилилося тоді, коли Молдова остаточно оволоділа портовими Білгородом (між 1410 та 1420) та Кілією (бл. 1412), звідки йшли кораблі до Кафи. Завдяки виходові на Чорне море через Білгород та загальній безпеці контрольованих шляхів Молдова стала (до 16 ст.) одним із центрів транзитної торгівлі між Сходом та Заходом.

Проте із відкриттям Америки та нових морських шляхів значення М.т.ш. як транзитного шляху істотно зменшилося, зате він набув значення для експорту буковинсько-молдовської худоби. У 15–16 ст. через Сучаву проходили відгалуження М.т.ш., що були складовими міжнародних торгових шляхів: Львівський шлях (Сірет–Чернівці–Снятин–Львів) до Кракова та Гданська (нині місто в Польщі) і Кам'янецький шлях (через Бояни (нині село Новоселицького р-ну Чернівецької обл.) на Хотин – Кам'янець – Бар та Київ), яким (із перервами на час воєнних дій) експортувався молдовський товар: велика рогата худоба, сушена риба, мед тощо. Загалом після 1538, втративши незалежність, Молдова зуміла відновити в межах Османської імперії й М.т.ш. із Львова через Чернівці чи через Хотин на Сучаву і далі (який уже, правда, не мав попереднього навантаження), інтенсифікувати торгові зносини з трансильванськими містами та через Львів з Польщею. Величезний ярмарок великої рогатої худоби, який часто відвідували львівські купці (і серед них майбутній єпископ Макарій Тучапський), знаходився неподалік від Чернівців у с. Шипинці (нині село Кіцманського району Чернівецької обл.), а з 1577 – і в Хотині. Мита за велику рогату худобу в 1580-х рр. лише на Чернівецькому митному пункті давали щорічно 100 тис. флоринів прибутку.

Проте в 17 ст. через численні війни та козацькі рейди (1595–1601, 1607–12, 1620–21, 1648–61, 1672–83–99) М.т.ш. занепав, бо зі Снятина через стародавні села Лужани (нині с-ще міськ. типу Кіцманського р-ну) й Шипинці прокочувалися польс. армії. За австрійських часів (1774–1918) через пункти М.т.ш. прокладено шляхи та залізницю до Львова й Сучави, які діють і досі.

Джерела та література

Література

  • Kutszeba S. Handel Polski ze Wschodem w wiekach średnich. В кн.: Przegląd Polski, т. 148—150. Krakόw, 1903
  • Nistor I. Die auswärtigen Handelsbeziehungen der Moldau im XIV, XV und XVI. Jhdt. Gotha, 1911
  • Nistor I. Handel und Wandel in der Moldau bis zum Ende des XVI. Jahrhunderts. Czernowitz, 1912
  • Panaitescu N. La route commerciale de Bologne a la Mar Noire au Moyen Age. В кн.: Revista Istorica Romina a 1933, vol. 3, 2–3. Б/м, б/р
  • Gusti D. (Ed.) Jurescu c.c. Enciclopedia Romaniei, vol. 2: Ţara Romaneasca: Structura organizării Romaniei pe ţinuturi administrative. Monografiile judeţelor Romaniei. BucureJurescu c.c. Enciclopedia Romaniei, vol. 2: Ţara Romaneasca: Structura organizării Romaniei pe ţinuturi administrative. Monografiile judeţelor Romaniei. Bucureşti, (1939)ti, (1939)
  • Мохов Н. А. Молдавия эпохи феодализма: от древнейших времен до начала XIX в. Кишинев, 1964
  • Dziubinski A. Drogi handlowe polsko-tureckie w XVI stuleciu. В кн.: Przegląd historyczny, t. 56. Warszawa, 1965
  • Котляр М. Ф. Галицька Русь у другій половині XIV — першій чверті XV ст. К., 1968
  • Подградская Е. М. Торговые связи Молдавии со Львовом в XVI—XVII веках. Кишинев, 1968
  • Полевой Л. Л. Зарождение денежного хозяйства Молдавского феодального государства (XIV в.). В кн.: Вопросы экономической истории Молдавии эпохи феодализма и капитализма. Кишинев, 1972
  • Бырня П. П. Из истории молдавского Белгорода — Четатя Албэ. В кн.: Аккерманские древности: Сборник научно-популярных статей. Белгород-Днестровский, 1997
  • Огуй О. Д. Історія обігу грошових одиниць та їх найменувань на Буковині (1370—1475). Чернівці, 2009.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Moldovskij torgovij shlyah Via valahica vazhlivij torgovij shlyah iz Pivnichno Zahidnoyi Yevropi v pivdenni ta shidni krayini yakij v ostannij chverti XIV st persha zgadka 1386 prijshov na zminu davnomu nebezpechnomu tatarskomu shlyahu via tartarica sho prohodiv iz nimeckih mist cherez Krakiv chi Lviv Kam yanec nini m Kam yanec Podilskij ta Bilgorod nini m Bilgorod Dnistrovskij na Kafu nini m Feodosiya spustoshenimi zemlyami chastkovo kontrolovanimi tatarami Moldovskij torgovij shlyah Bilsh bezpechnij M t sh prohodiv shonajpiznishe vid 1386 iz Lvova yakij otrimav 1400 vid korolya polskogo i verhovnogo knyazya litovskogo Vladislava II Yagajla vinyatkove pravo torgivli z Moldavskim knyazivstvom cherez Kolomiyu Chernivci chi Hotin Suchavu yak stolicyu Moldavskogo knyazivstva 1387 91 teritoriyu Pivn Zahidnogo Prichornomor ya Paratalasiyi yake stalo moldovskim u 1390 h rr do portiv Chornogo morya u t ch genuezkoyi Kafi i dali na pivden ta shid Osnovnimi tovarami sho transportuvalisya M t sh spochatku tranzitom buli zamorski tovari pryanoshi perec zalizni virobi nozhi kosi miski tkanini u t ch shovk oksamit zgodom velika rogata hudoba ta in U najvazhlivishih punktah M t sh yaki zavdyaki comu stali mistami Bilgorod Suchava Yassi Siret nini tri ostanni v Rumuniyi Chernivci Hotin ta in znimalisya torgovi mita yaki zabezpechivshi pributki skarbnici lyagli v osnovu moldovskogo karbuvannya za Petra I Mushata ta osoblivo intensivno za Oleksandra I Dobrogo Utverdzhennya M t sh posililosya todi koli Moldova ostatochno ovolodila portovimi Bilgorodom mizh 1410 ta 1420 ta Kiliyeyu bl 1412 zvidki jshli korabli do Kafi Zavdyaki vihodovi na Chorne more cherez Bilgorod ta zagalnij bezpeci kontrolovanih shlyahiv Moldova stala do 16 st odnim iz centriv tranzitnoyi torgivli mizh Shodom ta Zahodom Prote iz vidkrittyam Ameriki ta novih morskih shlyahiv znachennya M t sh yak tranzitnogo shlyahu istotno zmenshilosya zate vin nabuv znachennya dlya eksportu bukovinsko moldovskoyi hudobi U 15 16 st cherez Suchavu prohodili vidgaluzhennya M t sh sho buli skladovimi mizhnarodnih torgovih shlyahiv Lvivskij shlyah Siret Chernivci Snyatin Lviv do Krakova ta Gdanska nini misto v Polshi i Kam yaneckij shlyah cherez Boyani nini selo Novoselickogo r nu Cherniveckoyi obl na Hotin Kam yanec Bar ta Kiyiv yakim iz perervami na chas voyennih dij eksportuvavsya moldovskij tovar velika rogata hudoba sushena riba med tosho Zagalom pislya 1538 vtrativshi nezalezhnist Moldova zumila vidnoviti v mezhah Osmanskoyi imperiyi j M t sh iz Lvova cherez Chernivci chi cherez Hotin na Suchavu i dali yakij uzhe pravda ne mav poperednogo navantazhennya intensifikuvati torgovi znosini z transilvanskimi mistami ta cherez Lviv z Polsheyu Velicheznij yarmarok velikoyi rogatoyi hudobi yakij chasto vidviduvali lvivski kupci i sered nih majbutnij yepiskop Makarij Tuchapskij znahodivsya nepodalik vid Chernivciv u s Shipinci nini selo Kicmanskogo rajonu Cherniveckoyi obl a z 1577 i v Hotini Mita za veliku rogatu hudobu v 1580 h rr lishe na Cherniveckomu mitnomu punkti davali shorichno 100 tis floriniv pributku Prote v 17 st cherez chislenni vijni ta kozacki rejdi 1595 1601 1607 12 1620 21 1648 61 1672 83 99 M t sh zanepav bo zi Snyatina cherez starodavni sela Luzhani nini s she misk tipu Kicmanskogo r nu j Shipinci prokochuvalisya pols armiyi Za avstrijskih chasiv 1774 1918 cherez punkti M t sh prokladeno shlyahi ta zaliznicyu do Lvova j Suchavi yaki diyut i dosi Dzherela ta literaturaOguj O D Moldovskij torgovij shlyah 21 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Literatura Kutszeba S Handel Polski ze Wschodem w wiekach srednich V kn Przeglad Polski t 148 150 Krakow 1903 Nistor I Die auswartigen Handelsbeziehungen der Moldau im XIV XV und XVI Jhdt Gotha 1911 Nistor I Handel und Wandel in der Moldau bis zum Ende des XVI Jahrhunderts Czernowitz 1912 Panaitescu N La route commerciale de Bologne a la Mar Noire au Moyen Age V kn Revista Istorica Romina a 1933 vol 3 2 3 B m b r Gusti D Ed Jurescu c c Enciclopedia Romaniei vol 2 Ţara Romaneasca Structura organizării Romaniei pe ţinuturi administrative Monografiile judeţelor Romaniei BucureJurescu c c Enciclopedia Romaniei vol 2 Ţara Romaneasca Structura organizării Romaniei pe ţinuturi administrative Monografiile judeţelor Romaniei Bucuresti 1939 ti 1939 Mohov N A Moldaviya epohi feodalizma ot drevnejshih vremen do nachala XIX v Kishinev 1964 Dziubinski A Drogi handlowe polsko tureckie w XVI stuleciu V kn Przeglad historyczny t 56 Warszawa 1965 Kotlyar M F Galicka Rus u drugij polovini XIV pershij chverti XV st K 1968 Podgradskaya E M Torgovye svyazi Moldavii so Lvovom v XVI XVII vekah Kishinev 1968 Polevoj L L Zarozhdenie denezhnogo hozyajstva Moldavskogo feodalnogo gosudarstva XIV v V kn Voprosy ekonomicheskoj istorii Moldavii epohi feodalizma i kapitalizma Kishinev 1972 Byrnya P P Iz istorii moldavskogo Belgoroda Chetatya Albe V kn Akkermanskie drevnosti Sbornik nauchno populyarnyh statej Belgorod Dnestrovskij 1997 Oguj O D Istoriya obigu groshovih odinic ta yih najmenuvan na Bukovini 1370 1475 Chernivci 2009

Дата публікації:
Топ