Моше бен Ізраель Ісерлес (їд. משה יסערלעס, пол. Mojżesz Isserles), якого найчастіше називають Рему; 1510 або між 1525—1530 — 1 травня 1572, Краків — польський рабин, талмудист, правознавець та філософ. Двоюрідний брат Шломо Лурії.
Моше Ісерлес | |
---|---|
Народився | 22 лютого 1520 Краків, Королівство Польське[1] |
Помер | 11 травня 1572 (52 роки) Краків, Річ Посполита[1] |
Поховання | d |
Країна | Річ Посполита Республіка Польща[1] |
Діяльність | богослов, рабин, Посек, філософ |
Галузь | галаха[2] і d[2] |
Вчителі | d |
Відомі учні | d |
Знання мов | іврит[2] |
Конфесія | юдаїзм |
Батько | d |
Брати, сестри | d |
|
Біографія
Народився у Кракові 1510 року (за іншими даними між 1525—1530 роками) в родині відомого талмудиста, старійшини єврейської громади Ізраеля бен Йосефа, фундатора краківської синагоги, відомої як .
1542 року після смерті Моше Фішля став рабином Кракова; це призначення підтвердили король Сигізмунд I Старий та краківський воєвода В юності Ісерлес став визнаним знавцем равіністичного закону і у віці 33 років був призначений членом єврейського духовного суду Кракова.
Головна його праця — Маппа (Скатертина), збірка галахічних глос та постанов, наступних ашкеназької традиції (традиції німецького єврейства), став доповненням до кодексу Шулхан арух Йосипа Каро, заснованому на сефардській традиції (традиції іспанського єврейства). Перу Ісерлеса належить коментар Дархе Моше до найбільш раннього зводу талмудичних законів Арбаа Турим, респонси (роз'яснення та рішення з питань єврейського права у відповідь на запити громад і окремих осіб) і ряд філософських творів.
Праці
- «Мхір яін» («Ціна вина», 1559) — гомілетичне і філософське тлумачення книги Есфір;
- «Торат ха-‘ола» («Вчення про жертву всеспалення», 1570) — філософські коментарі до «Море невухім» («Наставник тих, хто вагається») Маймоніда;
- «Ієсодей сіфрей ха-кабала» («Основи книг кабали») — не збереглась;
- Коментар до книги Зохар і до агадичних передань Талмуду — не збереглись.
Примітки
- Catalog of the German National Library
- Czech National Authority Database
- Dancygier, s. 172.
- Іссерлес Моше бен Ісраель // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Dancygier, s. 173.
Джерела
- Dancygier J. Isserles Mosze // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1962. — T. X. — S. 172—173. (пол.)
- Іссерлес Моше бен Ісраель // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moshe ben Izrael Iserles yid משה יסערלעס pol Mojzesz Isserles yakogo najchastishe nazivayut Remu 1510 abo mizh 1525 1530 1 travnya 1572 Krakiv polskij rabin talmudist pravoznavec ta filosof Dvoyuridnij brat Shlomo Luriyi Moshe IserlesNarodivsya22 lyutogo 1520 Krakiv Korolivstvo Polske 1 Pomer11 travnya 1572 52 roki Krakiv Rich Pospolita 1 PohovannyadKrayina Rich Pospolita Respublika Polsha 1 Diyalnistbogoslov rabin Posek filosofGaluzgalaha 2 i d 2 VchitelidVidomi uchnidZnannya movivrit 2 KonfesiyayudayizmBatkodBrati sestrid Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Isserlis Nadgrobok Moshe Iserlesa na pl v KrakoviBiografiyaNarodivsya u Krakovi 1510 roku za inshimi danimi mizh 1525 1530 rokami v rodini vidomogo talmudista starijshini yevrejskoyi gromadi Izraelya ben Josefa fundatora krakivskoyi sinagogi vidomoyi yak 1542 roku pislya smerti Moshe Fishlya stav rabinom Krakova ce priznachennya pidtverdili korol Sigizmund I Starij ta krakivskij voyevoda V yunosti Iserles stav viznanim znavcem ravinistichnogo zakonu i u vici 33 rokiv buv priznachenij chlenom yevrejskogo duhovnogo sudu Krakova Golovna jogo pracya Mappa Skatertina zbirka galahichnih glos ta postanov nastupnih ashkenazkoyi tradiciyi tradiciyi nimeckogo yevrejstva stav dopovnennyam do kodeksu Shulhan aruh Josipa Karo zasnovanomu na sefardskij tradiciyi tradiciyi ispanskogo yevrejstva Peru Iserlesa nalezhit komentar Darhe Moshe do najbilsh rannogo zvodu talmudichnih zakoniv Arbaa Turim responsi roz yasnennya ta rishennya z pitan yevrejskogo prava u vidpovid na zapiti gromad i okremih osib i ryad filosofskih tvoriv Pomer 1 travnya 1572 roku v ridnomu misti Praci Mhir yain Cina vina 1559 gomiletichne i filosofske tlumachennya knigi Esfir Torat ha ola Vchennya pro zhertvu vsespalennya 1570 filosofski komentari do More nevuhim Nastavnik tih hto vagayetsya Majmonida Iyesodej sifrej ha kabala Osnovi knig kabali ne zbereglas Komentar do knigi Zohar i do agadichnih peredan Talmudu ne zbereglis PrimitkiCatalog of the German National Library d Track Q23833686 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Dancygier s 172 Isserles Moshe ben Israel Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Dancygier s 173 DzherelaDancygier J Isserles Mosze Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1962 T X S 172 173 pol Isserles Moshe ben Israel Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros