Моза їка сфінкс замощення площини за допомогою сфінксів п ятикутних гексиамантів утворених з єднанням шести правильних т

Моза́їка «сфінкс» — замощення площини за допомогою «сфінксів» — п'ятикутних гексиамантів, утворених з'єднанням шести правильних трикутників. Отриману фігуру названо за її схожістю з Великим сфінксом у Гізі.

Чотири гексиаманти — «сфінкси» — можна з'єднати разом для утворення іншого «сфінкса».

«Сфінкса» можна розрізати на довільну квадратну кількість копій себе (деякі з яких можуть бути віддзеркаленими), і повторення цього процесу веде до неперіодичного замощення площини. Таким чином, «сфінкс» є . Ця мозаїка є однією з небагатьох відомих п'ятикутних самовідтворюваних мозаїк і єдиною відомою п'ятикутною мозаїкою, підкопії якої мають однаковий розмір.

Розрізання «сфінкса» на дев'ять підкопій

Примітки

Niţică, 2003, с. 205–217.
В англійській мові вживається назва rep-tile (від self-replicating tile), яка є грою слів — «reptile» перекладається як «рептилія», «земноводне»
Godrèche, 1989, с. L1163–L1166.
Martin, 2003, с. 371–378.

Література

C. Godrèche. The sphinx: a limit-periodic tiling of the plane // Journal of Physics A: Mathematical and General. — 1989. — Т. 22, вип. 24. — DOI:10.1088/0305-4470/22/24/006.
Andy Martin. The Changing Shape of Geometry / Chris Pritchard. — Cambridge University Press, 2003. — (MAA Spectrum) — .
Viorel Niţică. MASS selecta. — Providence, RI : American Mathematical Society, 2003.

Посилання

Mathematics Centre Sphinx Album
Weisstein, Eric W. Sphinx(англ.) на сайті Wolfram MathWorld.

[FOOTNOTENiţică2003205–217-1] Niţică, 2003, с. 205–217.

[2] В англійській мові вживається назва rep-tile (від self-replicating tile), яка є грою слів — «reptile» перекладається як «рептилія», «земноводне»

[FOOTNOTEGodrèche1989L1163–L1166-3] Godrèche, 1989, с. L1163–L1166.

[FOOTNOTEMartin2003371–378-4] Martin, 2003, с. 371–378.