Модульний синтезатор

Модульні синтезатори — синтезатори, що складаються з окремих модулів різних функцій. Модулі можуть бути з'єднані користувачем для створення патча. Виходи з модулів можуть включати звукові сигнали, аналогові керуючі напруги, або цифрові сигнали для логіки або умов синхронізації. Типовими модулями є осцилятори з керованою напругою, фільтри з керованою напругою, підсилювачі з керованою напругою та генератори обвідних.

Модульний синтезатор Moog 55

Історія

Перший модульний синтезатор був розроблений німецьким інженером Харальдом Боде наприкінці 1950-х. У 1960-х роках було представлено синтезатор Moog та модульну електронну музичну систему Buchla, що була створена приблизно в той же період. Moog складався з окремих модулів, які створювали та формували звуки, такі як обвідні, генератори шуму, фільтри та секвенсори з'єднані патч-кордами.

До 90-х років модульні синтезатори втратили популярність порівняно з дешевшими, меншими за розмірами цифровими та програмними синтезаторами. Німецький інженер Дітер Допфер вважав, що модульні синтезатори все ще можуть бути корисними для створення унікальних звуків, і створив нову, меншу за розміром модульну систему Doepfer A-100. Це привело до утворення нового стандарту для модульних систем, Eurorack; станом на 2017 рік понад 100 компаній, включаючи Moog та Roland, розробляли модулі Eurorack.

Примітки

1. . FACT Magazine (амер.). 21 вересня 2017. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 31 травня 2020.
2. Lee, Sammy (3 липня 2018). . Red Bull Music. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 2 листопада 2019.
3. Vail, Mark (2014). The Synthesizer. Oxford University Press. ISBN .
4. Pinch, Trevor; Trocco, Frank (2004). Analog Days: The Invention and Impact of the Moog Synthesizer. Harvard University Press. .
5. Kozinn, Allan. . New York Times (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 3 грудня 2018.
6. . FACT Magazine (амер.). 21 вересня 2017. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 31 травня 2020.