Мови Філіппін — група від 120 до 175 мов (залежно від методу їх класифікації) австронезійської мовної сім'ї, малайсько-полінезійської підгрупи (зокрема філіппінської групи мов), поширені на Філіппінських островах та індонезійському острові Сулавесі. Розмовляють ними близько 90 млн осіб. Чотири мови вже більше не мають носіїв. З усіх цих мов, тільки дві вважаються офіційними, щонайменше 10 вважаються основними, а 8 мають статус допоміжних.
Державні та офіційні мови
Іспанська була офіційною мовою в країні більш як три століття, і стала лінгва-франка на Філіппінах в XIX і початку XX століть. У 1863 році була запроваджена загальна освіта та безкоштовне державне навчання іспанською. Вона була також мовою філіппінської революції, і в 1899 проголошена офіційною мовою Першої Філіппінської Республіки. Національний герой Хосе Різал написав більшість своїх творів іспанською. Загалом 60 % населення на початку XX століття користувались іспанською як першою, другою або третьою мовою. Після американської окупації Філіппін і запровадження англійської мови, використання іспанської поступово скоротилося, особливо після 1940-х років.
Під час американської окупації та цивільного режиму, англійську почали викладати в школах. З 1901 державні заклади почали використовувати англійську мову, як мову навчання. У 1935 англійська конституційно стала офіційною мовою разом з іспанською. Положення в цій конституції також містили заклик Конгресу «вжити заходів до розробки й прийняття загальнонаціональної мови на основі однієї з існуючих рідних мов.» 12 листопада 1937 Перша Національна Асамблея заснувала Національний інститут іноземних мов, перед яким було поставлено завдання вибрати національну мову серед інших регіональних мов. Врешті-решт, 30 грудня 1937 базовою була обрана тагальська мова.
У 1939 році президент Мануель Л. Кесон перейменував тагальську мову на Wikang Pambansa (Національна мова). У 1959 році мову було ще раз перейменовано на піліпіньо секретарем освіти Хосе Ромеро. Конституція 1973 року оголосила піліпіньо офіційною мовою, поряд з англійською, і змінила її назву на філіпіно.
Конституція Філіппін, ратифікована в 1987 році, затвердила філіппінську та англійську офіційними мовами країни. Філіппінська також вважається національною мовою, яка «мала б розвиватись і збагачуватись на основі філіпіно та інших мов». Хоч це прямо не зазначено в Конституції, філіппінська мова, на практиці майже повністю складається з тагальської, якою розмовляють у столиці Манілі, однак Університет Філіппін почав видавати словники філіппінської мови, в яку були також включені слова з різних філіппінських мов. Конституція також згадує іспанську та арабську мови, які повинні розвиватись на добровільній і факультативній основі.
Мови корінних народів
Загалом в країні говорять на 171-й рідній мові. Окрім англійської, іспанської, [en], кантонської, мандарин і чавакано, всі мови належать до малайсько-полінезійських мов, абсолютна більшість з них — до запропонованої групи філіппінських мов. Є 13 мов корінних народів, які мають принаймні, один мільйон носіїв мови: таґалоґ, себуано, ілокано, , варай-варай, капампанґан (пампанґо), бікол, , панґасінан, , маґінданао, і . Однією або кількома з них говорять більш ніж 90 % населення.
Порівняння лексики основних філіппінських мов
Українська | один | два | три | чотири | особа | дім | собака | кокос | день | новий | ми | що | і |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Англійська | one | two | three | four | person | house | dog | coconut | day | new | we (inclusive) | what | and |
Ivatan | asa | dadowa | tatdo | apat | tao | vahay | chito | niyoy | araw | va-yo | yaten | ango | |
Ілокано Ilokano | maysa | dua | tallo | uppat | tao | balay | aso | niog | aldaw | baro | datayo | ania | |
Панґасінан Pangasinan | sakey | duara | talora | apatira | too | abong | aso | niyog | agew | balo | sikatayo | anto | |
Ibanag | tadday | dua | tallu | appa' | tolay | balay | kitu | inniuk | aggaw | bagu | sittam | anni | |
Kalinga (Gaddang) | tata | addwa | tallo | appat | tolay | balay | atu | ayog | aw | bawu | ikkanetem | sanenay | |
Капампанґан Kapampangan | metung | adwa | atlu | apat | tau | bale | asu | ngungut | aldo | bayu | ikatamu | nanu | |
Тагалоґ Tagalog | isa | dalawa | tatlo | apat | tao | bahay | aso | niyog | araw | bago | tayo, kamí, kata | ano | at |
Бікол Standard Bikol | saro | duwa | tulo | apat | tawo | harong | ayam | niyog | aldaw | ba-go | kita | ano | |
Rinconada Bikol (Iriga Bicolano) | usad | darawa | tulo | upat | tawo | baloy | ayam | niyog | aldow | bago | ngamin | ono | |
Romblomanon | isa | duha | tuyo | upat | tawo | bayay | ayam | niyog | adlaw | bag-o | kita, aton | ano | kag |
Bantoanon | usa | ruha | tuyo | upat | tawo | bayay | iro | nidog | adlaw | bag-o | kita, ato | ni-o | |
Inunhan (Onhan) | isya | darwa | tatlo | apat | tawo | balay | ayam | niyog | adlaw | bag-o | kita, taton | ano | |
Kinaray-a | sara | darwa | tatlo | apat | taho | balay | ayam | niyog | adlaw | bag-o | kita, taten | ano, iwan | kag |
Hiligaynon | isa | duha | tatlo | apat | tawo | balay | ido | lubi | adlaw | bag-o | kita | ano | kag |
Себуано Cebuano | usa | duha | tulo | upat | tawo | balay | iro | lubi | adlaw | bag-o | kita | unsa | og |
Surigao-non | isa | duha | tuyo | upat | tao | bayay | idu | Nijog | adlaw | bag-o | kami | unu | |
Варай-варай Waray-Waray | usa | duha | tulo | upat | tawo | balay | ayam | lubi | adlaw | bag-o | kita | ano | |
T'boli | sotu | lewu | tlu | fat | tau | gunu | ohu | lefo | kdaw | lomi | tekuy | tedu | |
Tausug | hambuuk | duwa | tu | upat | tau | bay | iru' | niyug | adlaw | ba-gu | kitaniyu | unu | |
Чавакано Chavacano | uno | dos | tres | cuatro | gente | cása | pérro | coco | día | nuevo | nosotros | cosá/ qué |
Література
- Ethnologue report for Philippines. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 28 липня 2005.
- Languages of the Philippines [ 25 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Majewicz, Alfred F., Języki świata i ich klasyfikacja, PWN, Warszawa, 1989,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Movi Filippin grupa vid 120 do 175 mov zalezhno vid metodu yih klasifikaciyi avstronezijskoyi movnoyi sim yi malajsko polinezijskoyi pidgrupi zokrema filippinskoyi grupi mov poshireni na Filippinskih ostrovah ta indonezijskomu ostrovi Sulavesi Rozmovlyayut nimi blizko 90 mln osib Chotiri movi vzhe bilshe ne mayut nosiyiv Z usih cih mov tilki dvi vvazhayutsya oficijnimi shonajmenshe 10 vvazhayutsya osnovnimi a 8 mayut status dopomizhnih Kalimantansko filippinske ob yednannya Sulavesijski movi Centralno malajsko polinezijski movi Pivdennohalmahersko zahidnonovogvinejski movi Okeanijski movi Osnovni etnomovni grupi FilippinDerzhavni ta oficijni moviIspanska bula oficijnoyu movoyu v krayini bilsh yak tri stolittya i stala lingva franka na Filippinah v XIX i pochatku XX stolit U 1863 roci bula zaprovadzhena zagalna osvita ta bezkoshtovne derzhavne navchannya ispanskoyu Vona bula takozh movoyu filippinskoyi revolyuciyi i v 1899 progoloshena oficijnoyu movoyu Pershoyi Filippinskoyi Respubliki Nacionalnij geroj Hose Rizal napisav bilshist svoyih tvoriv ispanskoyu Zagalom 60 naselennya na pochatku XX stolittya koristuvalis ispanskoyu yak pershoyu drugoyu abo tretoyu movoyu Pislya amerikanskoyi okupaciyi Filippin i zaprovadzhennya anglijskoyi movi vikoristannya ispanskoyi postupovo skorotilosya osoblivo pislya 1940 h rokiv Pid chas amerikanskoyi okupaciyi ta civilnogo rezhimu anglijsku pochali vikladati v shkolah Z 1901 derzhavni zakladi pochali vikoristovuvati anglijsku movu yak movu navchannya U 1935 anglijska konstitucijno stala oficijnoyu movoyu razom z ispanskoyu Polozhennya v cij konstituciyi takozh mistili zaklik Kongresu vzhiti zahodiv do rozrobki j prijnyattya zagalnonacionalnoyi movi na osnovi odniyeyi z isnuyuchih ridnih mov 12 listopada 1937 Persha Nacionalna Asambleya zasnuvala Nacionalnij institut inozemnih mov pered yakim bulo postavleno zavdannya vibrati nacionalnu movu sered inshih regionalnih mov Vreshti resht 30 grudnya 1937 bazovoyu bula obrana tagalska mova U 1939 roci prezident Manuel L Keson perejmenuvav tagalsku movu na Wikang Pambansa Nacionalna mova U 1959 roci movu bulo she raz perejmenovano na pilipino sekretarem osviti Hose Romero Konstituciya 1973 roku ogolosila pilipino oficijnoyu movoyu poryad z anglijskoyu i zminila yiyi nazvu na filipino Konstituciya Filippin ratifikovana v 1987 roci zatverdila filippinsku ta anglijsku oficijnimi movami krayini Filippinska takozh vvazhayetsya nacionalnoyu movoyu yaka mala b rozvivatis i zbagachuvatis na osnovi filipino ta inshih mov Hoch ce pryamo ne zaznacheno v Konstituciyi filippinska mova na praktici majzhe povnistyu skladayetsya z tagalskoyi yakoyu rozmovlyayut u stolici Manili odnak Universitet Filippin pochav vidavati slovniki filippinskoyi movi v yaku buli takozh vklyucheni slova z riznih filippinskih mov Konstituciya takozh zgaduye ispansku ta arabsku movi yaki povinni rozvivatis na dobrovilnij i fakultativnij osnovi Movi korinnih narodivZagalom v krayini govoryat na 171 j ridnij movi Okrim anglijskoyi ispanskoyi en kantonskoyi mandarin i chavakano vsi movi nalezhat do malajsko polinezijskih mov absolyutna bilshist z nih do zaproponovanoyi grupi filippinskih mov Ye 13 mov korinnih narodiv yaki mayut prinajmni odin miljon nosiyiv movi tagalog sebuano ilokano varaj varaj kapampangan pampango bikol pangasinan magindanao i Odniyeyu abo kilkoma z nih govoryat bilsh nizh 90 naselennya Porivnyannya leksiki osnovnih filippinskih movUkrayinska odin dva tri chotiri osoba dim sobaka kokos den novij mi sho i Anglijska one two three four person house dog coconut day new we inclusive what and Ivatan asa dadowa tatdo apat tao vahay chito niyoy araw va yo yaten ango Ilokano Ilokano maysa dua tallo uppat tao balay aso niog aldaw baro datayo ania Pangasinan Pangasinan sakey duara talora apatira too abong aso niyog agew balo sikatayo anto Ibanag tadday dua tallu appa tolay balay kitu inniuk aggaw bagu sittam anni Kalinga Gaddang tata addwa tallo appat tolay balay atu ayog aw bawu ikkanetem sanenay Kapampangan Kapampangan metung adwa atlu apat tau bale asu ngungut aldo bayu ikatamu nanu Tagalog Tagalog isa dalawa tatlo apat tao bahay aso niyog araw bago tayo kami kata ano at Bikol Standard Bikol saro duwa tulo apat tawo harong ayam niyog aldaw ba go kita ano Rinconada Bikol Iriga Bicolano usad darawa tulo upat tawo baloy ayam niyog aldow bago ngamin ono Romblomanon isa duha tuyo upat tawo bayay ayam niyog adlaw bag o kita aton ano kag Bantoanon usa ruha tuyo upat tawo bayay iro nidog adlaw bag o kita ato ni o Inunhan Onhan isya darwa tatlo apat tawo balay ayam niyog adlaw bag o kita taton ano Kinaray a sara darwa tatlo apat taho balay ayam niyog adlaw bag o kita taten ano iwan kag Hiligaynon isa duha tatlo apat tawo balay ido lubi adlaw bag o kita ano kag Sebuano Cebuano usa duha tulo upat tawo balay iro lubi adlaw bag o kita unsa og Surigao non isa duha tuyo upat tao bayay idu Nijog adlaw bag o kami unu Varaj varaj Waray Waray usa duha tulo upat tawo balay ayam lubi adlaw bag o kita ano T boli sotu lewu tlu fat tau gunu ohu lefo kdaw lomi tekuy tedu Tausug hambuuk duwa tu upat tau bay iru niyug adlaw ba gu kitaniyu unu Chavakano Chavacano uno dos tres cuatro gente casa perro coco dia nuevo nosotros cosa queLiteraturaEthnologue report for Philippines Arhiv originalu za 12 lipnya 2013 Procitovano 28 lipnya 2005 Languages of the Philippines 25 sichnya 2013 u Wayback Machine Majewicz Alfred F Jezyki swiata i ich klasyfikacja PWN Warszawa 1989 ISBN 83 01 08163 5