Михаїл Коґелнічану (рум. Mihail Kogălniceanu, *6 вересня 1817, Ясси, Молдовське князівство — 20 (1 липня) 1891, Париж) — румунський державний і політичний діяч, прем'єр-міністр і міністр закордонних справ Румунії, історик, письменник, публіцист, ідеолог і керівник румунської революції 1848.
Михаїл Коґелнічану рум. Mihail Kogălniceanu | |||
| |||
---|---|---|---|
11 жовтня 1863 — 26 січня 1865 | |||
Попередник: | Александру Куза, Кароль І | ||
Спадкоємець: | Константин Босяну | ||
| |||
27 квітня 1876 — 23 липня 1876 | |||
Попередник: | Ніколае Іонеску | ||
Спадкоємець: | |||
| |||
3 квітня 1877 — 24 листопада 1878 | |||
Попередник: | Ніколае Іонеску | ||
Спадкоємець: | |||
| |||
11 жовтня 1863 — 26 січня 1865 | |||
Попередник: | Ніколае Крецулеску | ||
Спадкоємець: | Константин Босяну | ||
| |||
16 листопада 1868 — 24 січня 1870 | |||
Попередник: | |||
Спадкоємець: | |||
| |||
17 листопада 1878 — 25 листопада 1878 | |||
Попередник: | |||
Спадкоємець: | |||
| |||
11 липня 1879 — 17 квітня 1880 | |||
Попередник: | |||
Спадкоємець: | |||
| |||
1877 — 1878 | |||
Попередник: | Ніколае Іонеску | ||
Спадкоємець: | |||
Народження: | 6 вересня 1817 Ясси | ||
Смерть: | 1 липня (20 липня) 1891 (73 роки) Париж | ||
Поховання: | Румунія і Етернітате (цвинтар) | ||
Країна: | Молдовське князівство, Об'єднане князівство Волощини і Молдови і Румунське королівство | ||
Освіта: | HU Berlin | ||
Партія: | Національна ліберальна партія (Румунія) | ||
Автограф: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис
Народився 6 вересня 1817 в Молдавському князівстві. Навчався в Яссах, потім у Королівстві Франція і Німеччині (1834-1838). У 1837 вийшла брошура Коґелнічану французькою мовою «Нарис про циган», що стала першим протестом в румунській літературі проти рабства циган. Організував в 1840 журнал «Літературна Дакія» («Dacia literară»), де в програмній статті заявляв, що переклади не роблять літературу, і закликав розвивати власну творчість, що ґрунтувалася б на історичному матеріалі, сучасного життя і народних звичаях. У 1843-1844 читав лекції з історії в молдовській Михайлівській академії. Після придушення в революційного руху в травні 1848 у в Молдовському князівстві, жив в еміграції в Чернівцях до 1849. Написав працю «Побажання національної партії Молдови», в якій пропонував програму демократичних перетворень і вимагав об'єднання Молдовського князівства та Валахії в єдину Румунську державу. Цей документ висував широку програму демократичних реформ: рівність громадянських і політичних прав, особиста свобода, наділення селян землею за викуп і інше. Видавав в Яссах газету «Стяуа Дунеря» (Зірка Дунаю), що пропагувала ідею об'єднання Дунайських князівств.
Політичне життя
У 1860-1861 очолював уряд Молдовського князівства. Дотримувався ліберальних ідей. Після утворення Румунії при Александру Куза займав ряд високих посад в новій державі. У 1863-1865 — Глава уряду, а в 1876, 1877-1878 міністр закордонних справ Румунії. Здійснив ряд реформ:
- секуляризація монастирських земель (25 грудня 1863), які займали до чверті сільськогосподарської площі Румунії;
- прийняв кримінальний і цивільний кодекси;
- закон про шкільну освіту;
- реорганізація адміністративної системи по французькій моделі;
- аграрна реформа 1864 (яка призвела до його відставки в 1865).
Період його прем'єрства збігся з черговим сплеском болгарського четнічеського руху. Після перебазування чет Хаджі-Димитра і Стефана Караджі з Румунії до Болгарії, румунський уряд було звинувачено Портою і в порушенні нейтралітету і допомоги болгарським повстанцям. У зв'язку з чим, Коґелнічану виступив в румунському парламенті з заспокійливою промовою, підкресливши, що Румунія як і раніше лояльна до Османської імперії.
Але пізніше, на посаді міністра закордонних справ, Коґелнічану в квітні 1877 напередодні російсько-турецької війни 1877—1878, підписав конвенцію про прохід російських військ через Румунію, і 9 (21) травня 1877 проголосив в палаті депутатів незалежність Румунії. З 1869 Коґелнічану — член румунського Академічного товариства, в 1887-1890 президент Румунської академії.
У 1886 Коґелнічану тяжко захворів. Він помер в 1891 в Парижі під час операції. Похований в Яссах.
Коґелнічану належать праці з історії, публікації архівних матеріалів («Літописи Молдовської держави», т. 1-3, 1845-52 і ін.), Ряд новел, нарисів («Втрачені ілюзії», 1841; «Фізіологія провінціала в Яссах» , 1844) і п'єс («Дві жінки проти одного чоловіка», 1840), незакінчений соціальний роман «Таємниці серця» (1850). Когелнічану видавав журнали «Літературна Дакія» (1840) і «Пропешіря» («Propăşirea», 1844).
Спадщина
- Іменем Коґелнічану названа одна з вулиць Кишинева (колишня Пирогова) та ліцей.
- Його бюст встановлений на Алеї Класиків.
- У Кишиневі відкрито Музей румунської літератури ім. М. Коґелнічану.
- У 1990 був заснований румунсько-німецький ліцей імені Михаїла Коґелнічану.
- Іменем Коґелнічану названо близько десятка сіл та комун Румунії, а також аеропорт у однойменній комуні у повіті Констанца.
Твори
- Documente diplomatice, Buc., 1972.
- Texte social-politice alese, Buc., 1967.
- Scrieri literare, istorice, politice, Buc., 1967.
Джерела та література
- О. Д. Огуй. Когелнічану Мігай [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 393. — .
- Кожевников Ю. А. Литература Дунайских княжеств.
- Двойченко-Маркова Е. М. Отклики на смерть Пушкина в Молдавии и Валахии.
Не вдалося серіалізувати дані.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihayil Kogelnichanu rum Mihail Kogălniceanu 6 veresnya 1817 Yassi Moldovske knyazivstvo 20 1 lipnya 1891 Parizh rumunskij derzhavnij i politichnij diyach prem yer ministr i ministr zakordonnih sprav Rumuniyi istorik pismennik publicist ideolog i kerivnik rumunskoyi revolyuciyi 1848 Mihayil Kogelnichanu rum Mihail KogălniceanuMihayil Kogelnichanu Prapor Prem yer ministr Ob yednanogo knyazivstva Moldovi i Valahiyi 11 zhovtnya 1863 26 sichnya 1865 Poperednik Aleksandru Kuza Karol I Spadkoyemec Konstantin Bosyanu Prapor Ministr vnutrishnih sprav Ob yednanogo knyazivstva Moldovi i Valahiyi 27 kvitnya 1876 23 lipnya 1876 Poperednik Nikolae Ionesku Spadkoyemec Prapor Ministr vnutrishnih sprav Ob yednanogo knyazivstva Moldovi i Valahiyi 3 kvitnya 1877 24 listopada 1878 Poperednik Nikolae Ionesku Spadkoyemec Prapor Ministr vnutrishnih sprav O yednanogo knyazivsta Modovi i Valahiyi 11 zhovtnya 1863 26 sichnya 1865 Poperednik Nikolae Kreculesku Spadkoyemec Konstantin Bosyanu Prapor Ministr vnutrishnih sprav O yednanogo knyazivsta Modovi i Valahiyi 16 listopada 1868 24 sichnya 1870 Poperednik Spadkoyemec Prapor Ministr vnutrishnih sprav O yednanogo knyazivsta Modovi i Valahiyi 17 listopada 1878 25 listopada 1878 Poperednik Spadkoyemec Prapor Ministr vnutrishnih sprav Ob yednanogo knyazivstva Moldovi i Valahiyi 11 lipnya 1879 17 kvitnya 1880 Poperednik Spadkoyemec Prapor Ministr zakordonnih sprav Ob yednanogo knyazivstva Moldovi i Valahiyi 1877 1878 Poperednik Nikolae Ionesku Spadkoyemec Narodzhennya 6 veresnya 1817 1817 09 06 YassiSmert 1 lipnya 20 lipnya 1891 1891 07 20 73 roki ParizhPohovannya Rumuniya i Eternitate cvintar Krayina Moldovske knyazivstvo Ob yednane knyazivstvo Voloshini i Moldovi i Rumunske korolivstvoOsvita HU BerlinPartiya Nacionalna liberalna partiya Rumuniya Avtograf Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 6 veresnya 1817 v Moldavskomu knyazivstvi Navchavsya v Yassah potim u Korolivstvi Franciya i Nimechchini 1834 1838 U 1837 vijshla broshura Kogelnichanu francuzkoyu movoyu Naris pro cigan sho stala pershim protestom v rumunskij literaturi proti rabstva cigan Organizuvav v 1840 zhurnal Literaturna Dakiya Dacia literară de v programnij statti zayavlyav sho perekladi ne roblyat literaturu i zaklikav rozvivati vlasnu tvorchist sho gruntuvalasya b na istorichnomu materiali suchasnogo zhittya i narodnih zvichayah U 1843 1844 chitav lekciyi z istoriyi v moldovskij Mihajlivskij akademiyi Pislya pridushennya v revolyucijnogo ruhu v travni 1848 u v Moldovskomu knyazivstvi zhiv v emigraciyi v Chernivcyah do 1849 Napisav pracyu Pobazhannya nacionalnoyi partiyi Moldovi v yakij proponuvav programu demokratichnih peretvoren i vimagav ob yednannya Moldovskogo knyazivstva ta Valahiyi v yedinu Rumunsku derzhavu Cej dokument visuvav shiroku programu demokratichnih reform rivnist gromadyanskih i politichnih prav osobista svoboda nadilennya selyan zemleyu za vikup i inshe Vidavav v Yassah gazetu Styaua Dunerya Zirka Dunayu sho propaguvala ideyu ob yednannya Dunajskih knyazivstv Kogelnichanu v molodostiPolitichne zhittyaU 1860 1861 ocholyuvav uryad Moldovskogo knyazivstva Dotrimuvavsya liberalnih idej Pislya utvorennya Rumuniyi pri Aleksandru Kuza zajmav ryad visokih posad v novij derzhavi U 1863 1865 Glava uryadu a v 1876 1877 1878 ministr zakordonnih sprav Rumuniyi Zdijsniv ryad reform sekulyarizaciya monastirskih zemel 25 grudnya 1863 yaki zajmali do chverti silskogospodarskoyi ploshi Rumuniyi prijnyav kriminalnij i civilnij kodeksi zakon pro shkilnu osvitu reorganizaciya administrativnoyi sistemi po francuzkij modeli agrarna reforma 1864 yaka prizvela do jogo vidstavki v 1865 Period jogo prem yerstva zbigsya z chergovim spleskom bolgarskogo chetnicheskogo ruhu Pislya perebazuvannya chet Hadzhi Dimitra i Stefana Karadzhi z Rumuniyi do Bolgariyi rumunskij uryad bulo zvinuvacheno Portoyu i v porushenni nejtralitetu i dopomogi bolgarskim povstancyam U zv yazku z chim Kogelnichanu vistupiv v rumunskomu parlamenti z zaspokijlivoyu promovoyu pidkreslivshi sho Rumuniya yak i ranishe loyalna do Osmanskoyi imperiyi Ale piznishe na posadi ministra zakordonnih sprav Kogelnichanu v kvitni 1877 naperedodni rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 pidpisav konvenciyu pro prohid rosijskih vijsk cherez Rumuniyu i 9 21 travnya 1877 progolosiv v palati deputativ nezalezhnist Rumuniyi Z 1869 Kogelnichanu chlen rumunskogo Akademichnogo tovaristva v 1887 1890 prezident Rumunskoyi akademiyi U 1886 Kogelnichanu tyazhko zahvoriv Vin pomer v 1891 v Parizhi pid chas operaciyi Pohovanij v Yassah Kogelnichanu nalezhat praci z istoriyi publikaciyi arhivnih materialiv Litopisi Moldovskoyi derzhavi t 1 3 1845 52 i in Ryad novel narisiv Vtracheni ilyuziyi 1841 Fiziologiya provinciala v Yassah 1844 i p yes Dvi zhinki proti odnogo cholovika 1840 nezakinchenij socialnij roman Tayemnici sercya 1850 Kogelnichanu vidavav zhurnali Literaturna Dakiya 1840 i Propeshirya Propăsirea 1844 SpadshinaPogruddya v Aleyi Klasikiv Imenem Kogelnichanu nazvana odna z vulic Kishineva kolishnya Pirogova ta licej Jogo byust vstanovlenij na Aleyi Klasikiv U Kishinevi vidkrito Muzej rumunskoyi literaturi im M Kogelnichanu U 1990 buv zasnovanij rumunsko nimeckij licej imeni Mihayila Kogelnichanu Imenem Kogelnichanu nazvano blizko desyatka sil ta komun Rumuniyi a takozh aeroport u odnojmennij komuni u poviti Konstanca TvoriDocumente diplomatice Buc 1972 Texte social politice alese Buc 1967 Scrieri literare istorice politice Buc 1967 Dzherela ta literaturaO D Oguj Kogelnichanu Migaj Arhivovano 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 393 ISBN 978 966 00 0692 8 Kozhevnikov Yu A Literatura Dunajskih knyazhestv Dvojchenko Markova E M Otkliki na smert Pushkina v Moldavii i Valahii Ne vdalosya serializuvati dani