Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Миха́лин — село в Україні, у Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 980 осіб.
| село Михалин | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Рівненська область |
| Район |  Рівненський район |
| Громада | Березнівська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1629 |
| Населення | 802 |
| Площа | 0,59 км² |
| Густота населення | 1359,32 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 34640 |
| Телефонний код | +380 3653 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Середня висота над рівнем моря | 176 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 34630, Рівненська обл., Рівненський район, м. Березне, вул. Київська, буд.6 |
| Карта | |
  Михалин | |
 Михалин | |
| Мапа | |
Географія
Селом протікає Велика Річка, права притока Случі.
На північному сході від села річки Рубча та Вірка впадають у річку Бобер, праву притоку Случі.
Виникнення населеного пункту, походження назви, розташування
За переказами старожилів село виникло понад 300 років тому. З наказу пана Малинського на місце сучасного Михалина було завезено 13 закріпачених сімей. Пан прислав сюди свого намісника. Утворилося невеличке поселення . Стали люди називати його Михалином, щоб зберегти у пам'яті той день, коли вони появилися на цій землі. А привезли їх сюди якраз в день Святого Михайла 21 листопада. Від цього свята і походить назва села. Так розповідають про початок заселення і виникнення села старожили.
Історія
З 1919 року до вересня 1939 року село Михалин було в складі Польщі. Під час Другої Світової війни частина хлопців була в УПА та багато воювало на фронті. Під час Великої Вітчизняної війни село було спалено, у селі загинуло 40 жителів в тому числі і малі діти, які були розстріляні німцями. У 1950 році в селі було організовано колгосп «Мир». Ті хто не хотів добровільно вступати в колгосп зазнавали фізичного впливу.
До 1964 року історією та культурою села не цікавився ніхто. Лише у 1964-68 роках тут знайшли зразки усної народної поетичності творчості у жителя села Михалин Йосипа Юхимовича Федаса, тоді старшокласник Балашівської середньої школи, пізніше завідувач Михалинського сільського клубу.
Населення
За переписом населення 2001 року в селі мешкали 804 особи. 100 % населення вказало своєї рідною мовою українську мову.
Природні зони, пам'ятки природи
На території села Михалин знаходиться ботанічна пам'ятка природи місцевого значення — «Насадження сосни веймутової», яка розташована в кв.31 Балашівського лісництва. Насамперед, цікава історія появи цієї пам'ятки. За переказами, у селі Михалин проживав польський пан Струк, який мав свою гаївку, де вирощувалися саджанці культур дерев з різних країн. Маєток прикрашався цими саджанцями. В 1938 році Михалин було завезено насіння сосни веймутової. Із вирощених саджанців був посаджений парк, залишки якого докінця знищенні недбалістю колгоспу. В селі й досі є багато людей, які садили ці дерева за наказом пана Струка. Загалом зберіглось 33 сосни веймутової. Найбільше дерево має в обхваті 265 см, висоту близько 35 м, зустрічаються сосни до 40 м. Сосна веймутова — дерево — екзот, походить з Північної Америки. Найцікавіші в цього дерева шишки, які досягають 15 см завдовжки та 4 см завширшки. Також, неподалік від села Михалина існує загально — зоологічний заказник «Урочище Брище — 1», який створений для охорони бобра річкового, що розселився вздовж річки Бобер.
Історичні та архітектурні пам'ятки на території населеного пункту. Туристичні об'єкти
Туристичним об'єктом села є неіснуюче вже село Рудня Бобровська, яке було спалене фашистами в роки Другої світової війни за співпрацю місцевих жителів з радянськими партизанами з'єднання Д.Медведєва. Всіх жителів села було зігнано в дерев'яну клуню і живцем спалено. На місці трагедії стоїть пам'ятник як засторога тим сумним трагічним подіям. Декілька кілометрів від цього місця знаходиться територія партизанського загону «Переможці», яким керував Д.Медведєв.
Відомі особистості, пов'язані з історією села
Федас Йосип Юхимович — кандидат філологічних наук, доцент кафедри фольклористики Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка, народився 4 грудня 1947 року в селі Михалин Березнівського району Рівненської області в селянській родині. Балашівську середню школу закінчив з відзнакою. Працював завідувачем сільського клубу, а потім вступив до Київського університету ім. Рильського, згодом закінчив аспірантуру, де здобув звання кандидата філологічних наук. Пізніше почав працювати в Академії наук, згодом викладачем Київського університету ім. Шевченка. З 2002 року працював доглядачем музею народного побуту й архітектури України. Й. Ю. Федас був залюблений в рідне слово, вивчав та досліджував звичаї, обряди та традиції краю, працював фольклористом-дослідником. В 1987 році видав книгу «Український вертеп». Неодноразово публікувався на сторінках районної газети «Надслучанський вісник». 26 грудня 2013 року перестало битися серце знаної та люблячої людини — Йосипа Федаса.
Басюк Феодосій Михайлович народився 29 травня 1925 року в селі Голубне Березнівського району Рівненської області. 6 березня 1945 року був призваний до лав Радянської Армії. 10 січня 1946 року прийняв військову присягу при 218-у загально-стрілецькому полку, де служив стрільцем з березня 1945 року по червень 1946 року. З липня 1946 по лютий 1947 року — в 142 польовій хлібопекарні, з березня 1947 р. по лютий 1948 р. — в 161-й польовій хлібопекарні. 21 лютого 1948 року звільнений в запас. З 1948 року проживав в селі Михалин Березнівського району Рівненської області. Помер 30 травня 2013 року.
Нагороджений:
орденом «Вітчизняної війни» ІІ ступеня
орденом «За мужність»
медаллю «Захиснику Вітчизни»
медаллю Жукова
медаллю «60 років визволення України від фашистських загарбників»
ювілейними медалями:
«20 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 р.р.»
«30 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 р.р.»
«40 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 р.р.»
«60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 р.р.»
«70 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 р.р.»
- Басюк Феодосій Михайлович
-
![image]()
Орден Вітчизняної війни ІІступеня -
![image]()
Орден "За мужність" -
![image]()
Медаль Жукова
Крук Михайло Петрович народився 4 листопада 1920 року в селі Михалин Березнівського району Рівненської області. 14 квітня 1944 року був призваний на фронт. Служив стрільцем у 785 стрілецькому полку. 22 серпня 1944 року прийняв військову присягу. 29 жовтня 1944 року мав легке поранення правого передпліччя і лівого плеча. В 1944 −1945 р.р. брав участь в боях під Білоруссю. 22 серпня 1946 року звільнений в запас. Помер 7 травня 1991 року.
Нагороджений:
орденом «Вітчизняної війни» ІІ ступеня
медаллю «За перемогу над Німеччиною»
ювілейними медалями:
«20 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
«30 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
«40 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Федас Юхим Пилипович народився 26 березня 1923 року в селі Михалин Березнівського району Рівненської області. 23 лютого 1943 року одружився. 15 березня 1944 року був призваний до лав Радянської Армії. 20 січня 1945 року мав легке поранення в ліву руку. В січні 1945 року був тяжко поранений, а потім військовий госпіталь… З березня по червень 1946 року був санітаром в 90-й санроті. 15 липня 1946 року звільнений в запас у зв'язку з пораненням. Помер Юхим Пилипович 1 січня 1993 року.
Нагороджений:
Орденом Вітчизняної війни І ступеня
Ювілейними медалями:
«20 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 р.р.»
Ювілейним знаком за доблесть і відвагу «25 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні»
«30 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 р.р.»
«40 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 р.р.»
«50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 р.р.»
"60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 р.р.
«70 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 р.р.»
Сучасний стан: кількість населення, інфраструктура села
Село Михалин знаходиться за 18 км на схід від центру громади. В селі 210 дворів, населення 980 осіб. До села з центру громади їздить автобус. Михалин з усіх сторін оточений лісом, електрифікований і радіофікований. У селі є дев'ятирічна школа в якій навчається 205 учнів та працює 29 вчителів. До 1942 р. жоден житель Михалина не мав вищої освіти. Тепер понад третина випускників школи продовжують навчання у вузах і технікумах. Серед них є свої педагоги, інженери, спеціалісти сільського та лісового господарств, викладачі вищих навчальних закладів. На території Михалина знаходиться також 3 магазини, фельдшерсько — акушерський пункт, клуб, перукарня, поштове відділення, бібліотека та столярний цех.
Примітки
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 27 лютого 2019.
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 27 лютого 2019.
Джерела
- Історія міст і сіл УРСР. Ровенська область. Головна редакція української енциклопедії АН УРСР. — м. Харків, 1973 р.;
- Лашта В. І. Географія Надслучанського краю: Науково-пізнавальний посібник. — Рівне: Волинські обереги. 2003. — 92 с.: іл.;
- Пура Я. О. Походження назв населених пунктів Ровенщини. — Львів: Світ, 1990.
Посилання
- Облікова картка с. Михалин. Верховна Рада України. оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 27 лютого 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miha lin selo v Ukrayini u Rivnenskomu rajoni Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 980 osib selo MihalinKrayina UkrayinaOblast Rivnenska oblastRajon Rivnenskij rajonGromada Bereznivska miska gromadaOsnovni daniZasnovane 1629Naselennya 802Plosha 0 59 km Gustota naselennya 1359 32 osib km Poshtovij indeks 34640Telefonnij kod 380 3653Geografichni daniGeografichni koordinati 51 02 22 pn sh 26 55 32 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 176 mMisceva vladaAdresa radi 34630 Rivnenska obl Rivnenskij rajon m Berezne vul Kiyivska bud 6KartaMihalinMihalinMapaGeografiyaSelom protikaye Velika Richka prava pritoka Sluchi Na pivnichnomu shodi vid sela richki Rubcha ta Virka vpadayut u richku Bober pravu pritoku Sluchi Viniknennya naselenogo punktu pohodzhennya nazvi roztashuvannyaZa perekazami starozhiliv selo viniklo ponad 300 rokiv tomu Z nakazu pana Malinskogo na misce suchasnogo Mihalina bulo zavezeno 13 zakripachenih simej Pan prislav syudi svogo namisnika Utvorilosya nevelichke poselennya Stali lyudi nazivati jogo Mihalinom shob zberegti u pam yati toj den koli voni poyavilisya na cij zemli A privezli yih syudi yakraz v den Svyatogo Mihajla 21 listopada Vid cogo svyata i pohodit nazva sela Tak rozpovidayut pro pochatok zaselennya i viniknennya sela starozhili IstoriyaZ 1919 roku do veresnya 1939 roku selo Mihalin bulo v skladi Polshi Pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni chastina hlopciv bula v UPA ta bagato voyuvalo na fronti Pid chas Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni selo bulo spaleno u seli zaginulo 40 zhiteliv v tomu chisli i mali diti yaki buli rozstrilyani nimcyami U 1950 roci v seli bulo organizovano kolgosp Mir Ti hto ne hotiv dobrovilno vstupati v kolgosp zaznavali fizichnogo vplivu Do 1964 roku istoriyeyu ta kulturoyu sela ne cikavivsya nihto Lishe u 1964 68 rokah tut znajshli zrazki usnoyi narodnoyi poetichnosti tvorchosti u zhitelya sela Mihalin Josipa Yuhimovicha Fedasa todi starshoklasnik Balashivskoyi serednoyi shkoli piznishe zaviduvach Mihalinskogo silskogo klubu NaselennyaZa perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkali 804 osobi 100 naselennya vkazalo svoyeyi ridnoyu movoyu ukrayinsku movu Prirodni zoni pam yatki prirodiNa teritoriyi sela Mihalin znahoditsya botanichna pam yatka prirodi miscevogo znachennya Nasadzhennya sosni vejmutovoyi yaka roztashovana v kv 31 Balashivskogo lisnictva Nasampered cikava istoriya poyavi ciyeyi pam yatki Za perekazami u seli Mihalin prozhivav polskij pan Struk yakij mav svoyu gayivku de viroshuvalisya sadzhanci kultur derev z riznih krayin Mayetok prikrashavsya cimi sadzhancyami V 1938 roci Mihalin bulo zavezeno nasinnya sosni vejmutovoyi Iz viroshenih sadzhanciv buv posadzhenij park zalishki yakogo dokincya znishenni nedbalistyu kolgospu V seli j dosi ye bagato lyudej yaki sadili ci dereva za nakazom pana Struka Zagalom zberiglos 33 sosni vejmutovoyi Najbilshe derevo maye v obhvati 265 sm visotu blizko 35 m zustrichayutsya sosni do 40 m Sosna vejmutova derevo ekzot pohodit z Pivnichnoyi Ameriki Najcikavishi v cogo dereva shishki yaki dosyagayut 15 sm zavdovzhki ta 4 sm zavshirshki Takozh nepodalik vid sela Mihalina isnuye zagalno zoologichnij zakaznik Urochishe Brishe 1 yakij stvorenij dlya ohoroni bobra richkovogo sho rozselivsya vzdovzh richki Bober Istorichni ta arhitekturni pam yatki na teritoriyi naselenogo punktu Turistichni ob yektiTuristichnim ob yektom sela ye neisnuyuche vzhe selo Rudnya Bobrovska yake bulo spalene fashistami v roki Drugoyi svitovoyi vijni za spivpracyu miscevih zhiteliv z radyanskimi partizanami z yednannya D Medvedyeva Vsih zhiteliv sela bulo zignano v derev yanu klunyu i zhivcem spaleno Na misci tragediyi stoyit pam yatnik yak zastoroga tim sumnim tragichnim podiyam Dekilka kilometriv vid cogo miscya znahoditsya teritoriya partizanskogo zagonu Peremozhci yakim keruvav D Medvedyev Vidomi osobistosti pov yazani z istoriyeyu selaFedas Josip Yuhimovich kandidat filologichnih nauk docent kafedri folkloristiki Kiyivskogo nacionalnogo universitetu im T G Shevchenka narodivsya 4 grudnya 1947 roku v seli Mihalin Bereznivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti v selyanskij rodini Balashivsku serednyu shkolu zakinchiv z vidznakoyu Pracyuvav zaviduvachem silskogo klubu a potim vstupiv do Kiyivskogo universitetu im Rilskogo zgodom zakinchiv aspiranturu de zdobuv zvannya kandidata filologichnih nauk Piznishe pochav pracyuvati v Akademiyi nauk zgodom vikladachem Kiyivskogo universitetu im Shevchenka Z 2002 roku pracyuvav doglyadachem muzeyu narodnogo pobutu j arhitekturi Ukrayini J Yu Fedas buv zalyublenij v ridne slovo vivchav ta doslidzhuvav zvichayi obryadi ta tradiciyi krayu pracyuvav folkloristom doslidnikom V 1987 roci vidav knigu Ukrayinskij vertep Neodnorazovo publikuvavsya na storinkah rajonnoyi gazeti Nadsluchanskij visnik 26 grudnya 2013 roku perestalo bitisya serce znanoyi ta lyublyachoyi lyudini Josipa Fedasa Basyuk Feodosij Mihajlovich narodivsya 29 travnya 1925 roku v seli Golubne Bereznivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti 6 bereznya 1945 roku buv prizvanij do lav Radyanskoyi Armiyi 10 sichnya 1946 roku prijnyav vijskovu prisyagu pri 218 u zagalno strileckomu polku de sluzhiv strilcem z bereznya 1945 roku po cherven 1946 roku Z lipnya 1946 po lyutij 1947 roku v 142 polovij hlibopekarni z bereznya 1947 r po lyutij 1948 r v 161 j polovij hlibopekarni 21 lyutogo 1948 roku zvilnenij v zapas Z 1948 roku prozhivav v seli Mihalin Bereznivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Pomer 30 travnya 2013 roku Nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni II stupenya ordenom Za muzhnist medallyu Zahisniku Vitchizni medallyu Zhukova medallyu 60 rokiv vizvolennya Ukrayini vid fashistskih zagarbnikiv yuvilejnimi medalyami 20 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 r r 30 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 r r 40 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 r r 60 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 r r 70 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 r r Basyuk Feodosij Mihajlovich Orden Vitchiznyanoyi vijni IIstupenya Orden Za muzhnist Medal Zhukova Kruk Mihajlo Petrovich narodivsya 4 listopada 1920 roku v seli Mihalin Bereznivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti 14 kvitnya 1944 roku buv prizvanij na front Sluzhiv strilcem u 785 strileckomu polku 22 serpnya 1944 roku prijnyav vijskovu prisyagu 29 zhovtnya 1944 roku mav legke poranennya pravogo peredplichchya i livogo plecha V 1944 1945 r r brav uchast v boyah pid Bilorussyu 22 serpnya 1946 roku zvilnenij v zapas Pomer 7 travnya 1991 roku Nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni II stupenya medallyu Za peremogu nad Nimechchinoyu yuvilejnimi medalyami 20 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 30 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 40 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Fedas Yuhim Pilipovich narodivsya 26 bereznya 1923 roku v seli Mihalin Bereznivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti 23 lyutogo 1943 roku odruzhivsya 15 bereznya 1944 roku buv prizvanij do lav Radyanskoyi Armiyi 20 sichnya 1945 roku mav legke poranennya v livu ruku V sichni 1945 roku buv tyazhko poranenij a potim vijskovij gospital Z bereznya po cherven 1946 roku buv sanitarom v 90 j sanroti 15 lipnya 1946 roku zvilnenij v zapas u zv yazku z poranennyam Pomer Yuhim Pilipovich 1 sichnya 1993 roku Nagorodzhenij Ordenom Vitchiznyanoyi vijni I stupenya Yuvilejnimi medalyami 20 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 r r Yuvilejnim znakom za doblest i vidvagu 25 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 30 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 r r 40 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 r r 50 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 r r 60 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 r r 70 rokiv Peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 r r Suchasnij stan kilkist naselennya infrastruktura selaSelo Mihalin znahoditsya za 18 km na shid vid centru gromadi V seli 210 dvoriv naselennya 980 osib Do sela z centru gromadi yizdit avtobus Mihalin z usih storin otochenij lisom elektrifikovanij i radiofikovanij U seli ye dev yatirichna shkola v yakij navchayetsya 205 uchniv ta pracyuye 29 vchiteliv Do 1942 r zhoden zhitel Mihalina ne mav vishoyi osviti Teper ponad tretina vipusknikiv shkoli prodovzhuyut navchannya u vuzah i tehnikumah Sered nih ye svoyi pedagogi inzheneri specialisti silskogo ta lisovogo gospodarstv vikladachi vishih navchalnih zakladiv Na teritoriyi Mihalina znahoditsya takozh 3 magazini feldshersko akusherskij punkt klub perukarnya poshtove viddilennya biblioteka ta stolyarnij ceh Primitki Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 27 lyutogo 2019 Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 27 lyutogo 2019 DzherelaIstoriya mist i sil URSR Rovenska oblast Golovna redakciya ukrayinskoyi enciklopediyi AN URSR m Harkiv 1973 r Lashta V I Geografiya Nadsluchanskogo krayu Naukovo piznavalnij posibnik Rivne Volinski oberegi 2003 92 s il Pura Ya O Pohodzhennya nazv naselenih punktiv Rovenshini Lviv Svit 1990 PosilannyaOblikova kartka s Mihalin Verhovna Rada Ukrayini originalu za 28 lyutogo 2019 Procitovano 27 lyutogo 2019