Михайлівський сад (рос. Михайловский сад) — один з найвідоміших і упорядкованих парків Санкт-Петербурга. Знаходиться в самому центрі міста. З південного боку Михайлівський сад примикає до (головна будівля Російського музею), будівлів Етнографічного музею і Корпусу Бенуа. Зі східного боку територія парку обмежена Садовою вулицею, з північної — річкою Мойкою, а з західної — . У північно-західній частині Михайлівського саду розташовується храм Спаса на Крові. Михайлівський сад знаходиться під управлінням Державного Російського музею.
Історія створення
У той час, коли вся Пріневська земля належала шведам, ця територія називалася Перузіна. Рекреаційний статус цієї ділянки був визначений самим Петром I. Михайлівський сад виник в один час з Літнім садом і на початку XVIII століття звався Третім річним; тим самим його відрізняли від двох перших садів, що належали цареві. З 1712 тут стали будувати резиденцію для подружжя Петра — Катерини I.
Спочатку ділянка простягалася набагато далі сучасних кордонів: від Мойки до Невського проспекту і від Фонтанки до каналу Грибоєдова. Перед будь-яким будівництвом необхідно було осушити територію. З цією метою з'єднали глуху М'ю з Кривушею вузьким каналом, тим самим одночасно відокремивши резиденцію Катерини від Першого і Другого літніх садів. Уздовж берегів Мойки і Фонтанки був «променад», інакше кажучи дорога для прогулянок. Вона завершувалася наплавним містком Через Мойку до Першого і Другого річним садам.
На місці нинішнього павільйону Россі побудували невеликий Катерининський палац. Будівля з золотим шпилем з ліхтариком фігурує в історичних хроніках під назвою «Золотий хором». Архітектурне рішення було типове для всіх перших будівель в Петербурзі, проте ім'я зодчого не збереглося. Інтер'єри відрізнялися розкішшю, контрастуючи з простим плануванням саду, характерною для московських садиб з їх садами і городами. Тут були яблуневі та інші плодові дерева, стояли оранжереї і теплиці, де садівник Еклібен вирощував банани та ананаси. До господарських будівель — комор, стаєнь, будинкам для садівників, Винотека — вели алеї у вигляді зелених коридорів.
Камер-юнкер Берхгольц зі свити приїхав до Петербурга герцога Голштиньского записав 11 липня 1721 у своєму щоденнику:
|
|
З царювання Анни Іоанівни Третій літній сад піддався кардинальній перебудові. Спершу на місце нинішньої Маріїнської лікарні перенесли «овочевий город», а на вивільнених значних площах для пристрасно люблячої полювання імператриці розбили «ягд-ґартен»— сад для гонитви і стрілянини оленів, кабанів, зайців, а також галереї для мисливців та кам'яні стіни для попередження зальоту куль і дробу.
Іншу частину влаштували за тодішньою модою в регулярному стилі. Роботи по «імператріциному саду» вів Франческо Бартоломео Растреллі. Хрестоподібні алеї, клумби, квітники, мармурові статуї і стрижені дерева перетворили садибу в італійський чи французький парк. Простір пожвавлювалося декоративними павільйонами і альтанками з мармуровими підлогами. У самому центрі саду помістили гойдалки та гірки для катання в будь-який сезон. Крім того, навколо одного з дерев поставили крутяться лавки, а в його кроні для панорамного огляду саду спорудили альтанку, куди піднімалися по гвинтових сходах.
У той же самий час поряд з розважальним характером сад зберігав і практичну спрямованість. Так, в 1745 році в ньому спорудили імператорську баню, або як її тоді називали мильну. До неї від «ягд-ґартена» вела заплутана зелена алея-лабіринт. Про своєму творінні Растреллі записав:
|
|
Анна Іоанівна замовила Растреллі для себе Літній палац і наказала будувати «з крайнім поспішанієм». Однак його заклали лише 24 липня 1741 року, коли на престол зійшла Єлизавета Петрівна. Дерев'яний бароковий палац, багато прикрашений різьбленням і скульптурою, стояв рівно на місці нинішнього Інженерного замку. Парадна алея від Невської першпективи до палацу закінчувалася біля воріт з позолочено кованими ґратами, за якою розташовувалася площа, утворена палацовими корпусами. У внутрішніх двориках були мініатюрні сади. Головний фасад виходив на петровський Літній сад. Площу перед ним прикрашав великий фонтан з позолоченими барельєфами і вазами, навколо басейну стояла мармурова скульптура. У цьому палаці святкували підписання миру з Прусією після Семирічної війни, тут же Катерину II вітали після сходження на престол.
У лютому 1796 року новий імператор Павло I наказав знести старий палац «за старістю» і на його місці звести новий. Проект палацу був розроблений архітектором В. І. Баженовим за дорученням імператора Павла I, який бажав зробити його своєю головною резиденцією. Був закладений 26 лютого (9 березня) 1797 року. Будівництвом керував архітектор В. Бренна. 8 (21) листопада 1800 року, в день святого Архангела Михаїла, Михайлівський замок був урочисто освячений, але роботи по його внутрішньому оздобленню ще тривали до березня 1801 року.
Ландшафт саду значно змінився. Два штучних канали — Воскресенський і Церковний (нині засипані) — з'єднувалися з Мойкою і Фонтанкою, робили замок неприступним. Потрапити в нього можна було тільки через три підйомних моста. Перед головним фасадом з'явився Коннетабль — площа для вищих сановників, — служив плацом для парадів. Тут же встановили пам'ятник Петру I роботи Бартоломео Карло Растреллі. При Павлові I Третій літній сад служив місцем прогулянок царської родини. У імператора була звичка щоранку проїжджати по парку верхом, милуючись його симетрією. Однак незабаром після вбивства Павла 11 березня (23 березня) 1801 царська сім'я покинула замок. У 1823 році його передали Головному інженерному училищу.
Сучасні події
У 2000 році була проведена повна інвентаризація саду, яка показала, що він знаходиться в критичному стані. У зв'язку з цим в 2001 році почалася повна реконструкція Михайлівського саду.
Після реконструкції сад став місцем проведення щорічних літніх фестивалів «Імператорські сади Росії», де подаються оригінальні ідеї в області ландшафтного дизайну і суміжних сфер. Не тільки фестиваль 2014 р тематично орієнтований на Англію, а й попередні проходили за участю членів британської королівської сім'ї, родинних російському імператорському дому Романових — Принца Майкла Кентського і його дружини . У 2014 р на фестивалі були представлені роботи як професіоналів ландшафтного дизайну, озеленення і декоративно-прикладного мистецтва, так і садівників-любителів, а також дітей-інвалідів з будинку-інтернату № 4 м. Павловська, які під керівництвом викладача розписували роботи по порцеляні морської тематики і дітей — інвалідів по зору з петербурзької школи імені К. К. Ґрота, що створили декоративні рельєфні текстильні композиції з квітковими мотивами.
Посилання
- Михайлівський сад на сайті "Прогулки по Петербургу [ 10 березня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlivskij sad ros Mihajlovskij sad odin z najvidomishih i uporyadkovanih parkiv Sankt Peterburga Znahoditsya v samomu centri mista Z pivdennogo boku Mihajlivskij sad primikaye do golovna budivlya Rosijskogo muzeyu budivliv Etnografichnogo muzeyu i Korpusu Benua Zi shidnogo boku teritoriya parku obmezhena Sadovoyu vuliceyu z pivnichnoyi richkoyu Mojkoyu a z zahidnoyi U pivnichno zahidnij chastini Mihajlivskogo sadu roztashovuyetsya hram Spasa na Krovi Mihajlivskij sad znahoditsya pid upravlinnyam Derzhavnogo Rosijskogo muzeyu Istoriya stvorennyaU toj chas koli vsya Prinevska zemlya nalezhala shvedam cya teritoriya nazivalasya Peruzina Rekreacijnij status ciyeyi dilyanki buv viznachenij samim Petrom I Mihajlivskij sad vinik v odin chas z Litnim sadom i na pochatku XVIII stolittya zvavsya Tretim richnim tim samim jogo vidriznyali vid dvoh pershih sadiv sho nalezhali carevi Z 1712 tut stali buduvati rezidenciyu dlya podruzhzhya Petra Katerini I Spochatku dilyanka prostyagalasya nabagato dali suchasnih kordoniv vid Mojki do Nevskogo prospektu i vid Fontanki do kanalu Griboyedova Pered bud yakim budivnictvom neobhidno bulo osushiti teritoriyu Z ciyeyu metoyu z yednali gluhu M yu z Krivusheyu vuzkim kanalom tim samim odnochasno vidokremivshi rezidenciyu Katerini vid Pershogo i Drugogo litnih sadiv Uzdovzh beregiv Mojki i Fontanki buv promenad inakshe kazhuchi doroga dlya progulyanok Vona zavershuvalasya naplavnim mistkom Cherez Mojku do Pershogo i Drugogo richnim sadam Na misci ninishnogo paviljonu Rossi pobuduvali nevelikij Katerininskij palac Budivlya z zolotim shpilem z lihtarikom figuruye v istorichnih hronikah pid nazvoyu Zolotij horom Arhitekturne rishennya bulo tipove dlya vsih pershih budivel v Peterburzi prote im ya zodchogo ne zbereglosya Inter yeri vidriznyalisya rozkishshyu kontrastuyuchi z prostim planuvannyam sadu harakternoyu dlya moskovskih sadib z yih sadami i gorodami Tut buli yablunevi ta inshi plodovi dereva stoyali oranzhereyi i teplici de sadivnik Ekliben viroshuvav banani ta ananasi Do gospodarskih budivel komor stayen budinkam dlya sadivnikiv Vinoteka veli aleyi u viglyadi zelenih koridoriv Kamer yunker Berhgolc zi sviti priyihav do Peterburga gercoga Golshtinskogo zapisav 11 lipnya 1721 u svoyemu shodenniku Sad razvedyon nedavno i poetomu v nyom nichego net krome dovolno bolshih fruktovyh derevev Zdes zhe vyryty pyat ryadom raspolozhennyh prudov dlya soderzhaniya zhivoj ryby privozimoj k carskomu dvoru Sad rozvedenij nedavno i tomu v nomu nichogo nemaye krim dosit velikih fruktovih derev Tut zhe virito p yat poruch roztashovanih stavkiv dlya utrimannya zhivoyi ribi privezenoyi do carskogo dvoru Z caryuvannya Anni Ioanivni Tretij litnij sad piddavsya kardinalnij perebudovi Spershu na misce ninishnoyi Mariyinskoyi likarni perenesli ovochevij gorod a na vivilnenih znachnih ploshah dlya pristrasno lyublyachoyi polyuvannya imperatrici rozbili yagd garten sad dlya gonitvi i strilyanini oleniv kabaniv zajciv a takozh galereyi dlya mislivciv ta kam yani stini dlya poperedzhennya zalotu kul i drobu Paviljon Rossi Inshu chastinu vlashtuvali za todishnoyu modoyu v regulyarnomu stili Roboti po imperatricinomu sadu viv Franchesko Bartolomeo Rastrelli Hrestopodibni aleyi klumbi kvitniki marmurovi statuyi i strizheni dereva peretvorili sadibu v italijskij chi francuzkij park Prostir pozhvavlyuvalosya dekorativnimi paviljonami i altankami z marmurovimi pidlogami U samomu centri sadu pomistili gojdalki ta girki dlya katannya v bud yakij sezon Krim togo navkolo odnogo z derev postavili krutyatsya lavki a v jogo kroni dlya panoramnogo oglyadu sadu sporudili altanku kudi pidnimalisya po gvintovih shodah U toj zhe samij chas poryad z rozvazhalnim harakterom sad zberigav i praktichnu spryamovanist Tak v 1745 roci v nomu sporudili imperatorsku banyu abo yak yiyi todi nazivali milnu Do neyi vid yagd gartena vela zaplutana zelena aleya labirint Pro svoyemu tvorinni Rastrelli zapisav Na beregu Mojki v novom sadu ya postroil bolshoe zdanie ban s kruglym salonom i fontanom v neskolko struj s paradnymi komnatami dlya otdyha Na berezi Mojki v novomu sadu ya pobuduvav velikij budinok ban z kruglim salonom i fontanom v kilka strumeniv z paradnimi kimnatami dlya vidpochinku Litnij palac Yelizaveti Petrivni Anna Ioanivna zamovila Rastrelli dlya sebe Litnij palac i nakazala buduvati z krajnim pospishaniyem Odnak jogo zaklali lishe 24 lipnya 1741 roku koli na prestol zijshla Yelizaveta Petrivna Derev yanij barokovij palac bagato prikrashenij rizblennyam i skulpturoyu stoyav rivno na misci ninishnogo Inzhenernogo zamku Paradna aleya vid Nevskoyi pershpektivi do palacu zakinchuvalasya bilya vorit z pozolocheno kovanimi gratami za yakoyu roztashovuvalasya plosha utvorena palacovimi korpusami U vnutrishnih dvorikah buli miniatyurni sadi Golovnij fasad vihodiv na petrovskij Litnij sad Ploshu pered nim prikrashav velikij fontan z pozolochenimi barelyefami i vazami navkolo basejnu stoyala marmurova skulptura U comu palaci svyatkuvali pidpisannya miru z Prusiyeyu pislya Semirichnoyi vijni tut zhe Katerinu II vitali pislya shodzhennya na prestol U lyutomu 1796 roku novij imperator Pavlo I nakazav znesti starij palac za staristyu i na jogo misci zvesti novij Proekt palacu buv rozroblenij arhitektorom V I Bazhenovim za doruchennyam imperatora Pavla I yakij bazhav zrobiti jogo svoyeyu golovnoyu rezidenciyeyu Buv zakladenij 26 lyutogo 9 bereznya 1797 roku Budivnictvom keruvav arhitektor V Brenna 8 21 listopada 1800 roku v den svyatogo Arhangela Mihayila Mihajlivskij zamok buv urochisto osvyachenij ale roboti po jogo vnutrishnomu ozdoblennyu she trivali do bereznya 1801 roku Landshaft sadu znachno zminivsya Dva shtuchnih kanali Voskresenskij i Cerkovnij nini zasipani z yednuvalisya z Mojkoyu i Fontankoyu robili zamok nepristupnim Potrapiti v nogo mozhna bulo tilki cherez tri pidjomnih mosta Pered golovnim fasadom z yavivsya Konnetabl plosha dlya vishih sanovnikiv sluzhiv placom dlya paradiv Tut zhe vstanovili pam yatnik Petru I roboti Bartolomeo Karlo Rastrelli Pri Pavlovi I Tretij litnij sad sluzhiv miscem progulyanok carskoyi rodini U imperatora bula zvichka shoranku proyizhdzhati po parku verhom miluyuchis jogo simetriyeyu Odnak nezabarom pislya vbivstva Pavla 11 bereznya 23 bereznya 1801 carska sim ya pokinula zamok U 1823 roci jogo peredali Golovnomu inzhenernomu uchilishu Dosh v Mihajlivskomu saduSuchasni podiyiU 2000 roci bula provedena povna inventarizaciya sadu yaka pokazala sho vin znahoditsya v kritichnomu stani U zv yazku z cim v 2001 roci pochalasya povna rekonstrukciya Mihajlivskogo sadu Pislya rekonstrukciyi sad stav miscem provedennya shorichnih litnih festivaliv Imperatorski sadi Rosiyi de podayutsya originalni ideyi v oblasti landshaftnogo dizajnu i sumizhnih sfer Ne tilki festival 2014 r tematichno oriyentovanij na Angliyu a j poperedni prohodili za uchastyu chleniv britanskoyi korolivskoyi sim yi rodinnih rosijskomu imperatorskomu domu Romanovih Princa Majkla Kentskogo i jogo druzhini U 2014 r na festivali buli predstavleni roboti yak profesionaliv landshaftnogo dizajnu ozelenennya i dekorativno prikladnogo mistectva tak i sadivnikiv lyubiteliv a takozh ditej invalidiv z budinku internatu 4 m Pavlovska yaki pid kerivnictvom vikladacha rozpisuvali roboti po porcelyani morskoyi tematiki i ditej invalidiv po zoru z peterburzkoyi shkoli imeni K K Grota sho stvorili dekorativni relyefni tekstilni kompoziciyi z kvitkovimi motivami PosilannyaMihajlivskij sad na sajti Progulki po Peterburgu 10 bereznya 2017 u Wayback Machine