Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фрідріх Вільгельм Беркгольц нім Friedrich Wilhelm von Bergholtz рос Фридрих Вильгельм Беркгольц 1699 Гольштейн 1765 Вісм

Фрідріх Вільгельм Берхгольц

Фрідріх Вільгельм Берхгольц

Фрідріх Вільгельм Беркгольц (нім. Friedrich Wilhelm von Bergholtz, рос. Фридрих Вильгельм Беркгольц; 1699, Гольштейн — 1765, Вісмар) — голштинський дворянин, який протягом багатьох років жив у Російській імперії. Відомий завдяки докладному щоденнику, який він вів у 1721—1725 роках. Записи Берхгольца дозволяють відновити картину придворного життя під кінець царювання Петра Великого.

Фрідріх Вільгельм Берхгольц
Friedrich Wilhelm von Bergholtz
image
Г. К. Гроот. Портрет Фрідріха Вільгельма Берхгольця. 1742 р.
Народився 1699[5][…]
Гольштейн-Глюкштадт, d, Священна Римська імперія
Помер 1765[…] або 1771[4]
Вісмар, Швеція
Країна Німеччина[6]
Діяльність камергер
Галузь щоденник[7]
Знання мов німецька[5][7]
Суспільний стан шляхтич[d][7][7][7]
Батько Вільгельм Берхгольц
Нагороди
image
Орден Святої Анни
image
Орден Святого Олександра Невського

Біографія

Син голштинця Вільгельма Берхгольца, генерала російської служби, який брав участь в облозі Виборга (1710) і в Прутському поході (1711). Провів дитинство та ранню юність у Росії; 1714 року він повернувся до Священної Римської імперії, де служив недовго пажем при дворі герцога мекленбурзького. Потім перейшов на службу до герцога голштинського Карла-Фрідріха гоф-юнкером. Супроводжуючи герцога, він побував у Стокгольмі та Парижі. У червні 1721 року у складі його почту він приїхав до Петербурга за кілька днів до приїзду сюди герцога Карла-Фрідріха. Перебуваючи при ньому камер-юнкером, він прожив у Росії ще шість років і разом із герцогом у липні 1727 року поїхав на батьківщину, до Голштинії. У 1730-х роках він служив комендантом .

Через 15 років Берхгольцеві знову довелося відвідати Росію. Він був призначений обер-камергером молодого голштинського герцога Карла-Петра-Ульріха, згодом імператора Петра III, і в його свиті 5 лютого 1742 приїхав до Петербурга. Герцог, який прибув за бажанням імператриці Єлизавети Петрівни, був зустрінутий дуже привітно, і голштинці, які супроводжували його, отримали великі нагороди; Берхгольцеві 24 травня 1742 року був наданий орден св. Олександра Невського.

Після оголошення герцога спадкоємцем російського престолу перебування при дворі великого князя обер-камергера Берхгольца і обер-гофмаршала Брюммера було знайдено незручним. 1746 року старий улюблений камердинер великого князя був узятий під варту. Потім його обер-гофмаршал і обер-камергер, на вимогу канцлера Бестужева, мали прийняти абшид і виїхати за кордон. Берхгольцю при відставці 9 серпня 1746 року був наданий Рейнбецький амт в Голштинії і призначена пенсія в розмірі платні.

Виїхавши з Росії, Берхгольц оселився у Вісмарі, де жив до своєї смерті. Видача пенсій, призначених йому та Брюммеру, було припинено у 1748 році. Але коли через чотири роки Берхгольц звернувся до імператриці Єлизаветі Петрівні з проханням про видачу пенсії за чотири роки, то російський уряд задовольнив його клопотання і в 1754 вислало Берхгольцю та спадкоємцям померлого на той час Брюммера 27549 рублів.

В одному зі своїх листів до імператриці у цій справі Берхгольц писав у 1753 році, що з часу свого від'їзду з Росії він веде сумне життя, обтяжений боргами.

Спадщина

Іллюстрації

У Національному музеї Швеції серед іншої спадщини Берхгольця зберігається колекція малюнків які він змалював під час своїх поїздок. Частина із них була зроблена на теренах Гетьманщини під час літньої поїздки з серпня по вересень 1744 р. Виконуючи обов’язки обер-камергера у почті майбутнього російського імператора Петра III, він вирушив зі своєю тіткою імператрицею Єлизаветою у подорож Україною. Під час неї вони відвідали Глухів, Кролевець, Батурин, Борзну, Ніжин, Носівку, Козелець, Бровари, а також Київ. Імовірно під час подорожі Берхгольць робив замальовки з натури та архітектурні креслення. І після повернення, на їх основі виконав малюнки олійними фарбами.

Дана колекція вперше була описана та опублікована в 1963 р. істориком мистецтва Бйорном Галльстрьомом. Всього вона налічує 207 зображень, з них з України близько п’ятидесяти. На них представлені представники різних верств та етносів, зокрема: греки, роми та волохи.

Жителі Гетьманщини на малюнках Берхгольця
image image image image image image image
Шляхтянка
Шляхтянка
Містянка
Шляхтянка
Шляхтянка
Козачка
Гречанка
image image image image image image image
Містянка
Заможна панянка
Пані
Пані
Літня пані
Міська служниця
Селянка
image image image image image image image
Селянка
Селянка
Селянка
Літня селянка
Бідна містянка
Селянка
Волошка
image image image image image image image
Циганка
Шляхтич
Шляхтич
Писар
Козак
Багатій
Містянин
image image image image image image image
Містянин
Літній містянин
Молодий містянин
Селянин
Селянин
Косар
Вівчар
image image image image image image image
Конюх
Литвин
Грек
Вірменин
Мулкан
Волох
Запорозький козак

Плани та креслення Санкт-Петербурга

Під час свого перебування в Росії Берхгольц зацікавився російською архітектурою та потоваришував із петербурзькими зодчими. Він просив, вимінював або купував у них ескізи нових будівель або домагався можливості зняти з них копії, для чого завів помічника, який перемальовував креслення нехай і не дуже красиво, але швидко і досить точно.

У Петербурзі працювали над проектом корінного перетворення міста. Берхгольц за короткий час зібрав величезну колекцію креслень не лише найчудовіших столичних будівель, а й послідовні зображення фасадів усіх основних вулиць північної столиці: 306 креслень із зображенням 331 споруди. Над малюнком кожного будинку він сам писав ім'я та звання власника. Виїжджаючи із Росії, Берхгольц майже повністю вивіз свою колекцію. У Петербурзі залишилося лише два десятки первісних варіантів, які пізніше потрапили до Ермітажу. Невідомим чиноном основна частина колекції була придбана Швецією, імовірно для використання у військових цілях, хоча подробиці цієї угоди залишаються невідомими.

Приблизно до 1960-х рр. колекція креслень вивезених Берхгольцем була засекречена, а її місцезнаходження було невідомим. Після розсекречення вона зберігається у Національному музеї Швеції у Стокгольмі у складі так званої «Тессін-Хорлеманської колекції», названої на честь шведського військового та державного діяча Карла Густава Тессіна. Як виявив шведський дослідник та архівний працівник Бйорн Хенрік Халльстрем, саме до нього Ф.В. Берхгольц звертався в 1749 р. з проханням про допомогу, після чого отримав 1000 екю «за надані Швеції послуги». Через що є підстави вважати його власником колекції або, як мінімум, провідним посередником у її придбанні.

У 2019 році петербурзьке видавництво «Крига» набуло права на видання копій креслень з «Тессін-Хорлеманської колекції» та видало колекцію Берхгольця обмеженим тиражем у вигляді набору повнорозмірних планшетів з окремим томом пояснень та коментарів.

Щоденник

Під час другого перебування у Росії в 1721—1725 рр. Берхгольц вів докладний щоденник. Дізнавшись про це, видавець альманаху Magazin für die neue Historié und Geographie Бюшинг в 1765 посилено просив Берхгольца надати йому щоденник для друку, але автор відхилив пропозицію. Невдовзі Берхгольц помер; Бюшингу вдалося дістати рукопис від спадкоємців, і у 1785—1788 роках він надрукував щоденник із невеликими скороченнями у томах 19—22 вищезгаданого журналу.

Нотатки щоденника починаються 13 квітня 1721, у день, коли автор отримав наказ від герцога виїхати з Парижа до Росії, і закінчуються 30 вересня 1725 року. У 1857-1860 роках щоденник був переведений і виданий І. Аммон; повний переклад цієї праці виходив під назвою «Щоденник камер-юнкера Берхгольця», у 4 частинах (2-ге видання, 1859—1862 роки). Всього російською мовою він був виданий тричі. Історик М. Устрялов дуже високо цінував працю Берхгольця:

Ніякий історичний художній виклад не може дати такої вірної ідеї про тодішній час, як просте безіскусне, разом з тим до дрібниць виразне оповідання Берхгольца. Щоденник його… перевершує все, що писали іноземці про Петра Великого.
Оригінальний текст (рос.)
Никакое историческое художественное изложение не может дать столь верной идеи о тогдашнем времени, как простой безыскусственный, с тем вместе до мелочей отчетливый рассказ Берхгольца. Дневник его… превосходит всё, что ни писали иноземцы о Петре Великом.

Берхгольц перевершує більшість мемуаристів петровського часу точністю та детальністю описів. Молодий камер-юнкер, автор щоденника — спостерігач об'єктивний, неупереджений, але водночас і вкрай дріб'язковий. Він докладно описує все те, що бачив і чув, супроводжуючи свого государя; про Петра та його сподвижників він мав уявлення лише по зустрічах на асамблеях та маскарадах.

Країна, народ, реформа його мало цікавлять, зате безцінні для істориків у щоденнику Берхгольця описи придворних свят, асамблей, спусків кораблів, страт тощо, що дають цікаві риси придворних вдач.

Див. також

Коментарі

  1. Інші варіанти — Берхгольц, Бергхольц.
  2. 3491 рублів 50 копійок

Примітки

  1. Беркгольц // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. IIIа. — С. 538–539.
    d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q4065721d:Track:Q19908137d:Track:Q23892897d:Track:Q24345999
  2. Н. Павлов-Сильванский Берхгольц, Фридрих Вильгельм // Русский биографический словарь — СПб: 1900. — Т. 2. — С. 755–757.
    d:Track:Q21175473d:Track:Q656d:Track:Q1960551d:Track:Q25862856
  3. Swartz A. Open Library — 2007.
    d:Track:Q461d:Track:Q1201876d:Track:Q302817
  4. https://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb11313366h
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  6. http://collection.nationalmuseum.se/eMuseumPlus?service=ExternalInterface&module=artist&objectId=19752
  7. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  8. БЕ́РКГОЛЬЦ // Большая российская энциклопедия : [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов. — М. : Большая российская энциклопедия, 2004—2017.
  9. Е.Ю. Станюкович-Денисова. Деятельность Ф.-В. Бергхольца в Германии: к изучению путей формирования коллекций архитектурных чертежей в XVIII веке [ 2016-03-06 у Wayback Machine.]. Актуальные проблемы теории и истории искусства : сб. науч. статей. Вып. 2. Под ред. А.В.Захаровой — Санкт-Петербург: НП-Принт — 2012. — с.357
  10. Мешканці Гетьманщини на малюнках Берґгольца 1744 року
  11. Крашенинников А.Ф. История Стокгольмской коллекции русских чертежей или шпионаж против России, принесший ей пользу через 200 лет
  12. Hallström B.H. Ryska byggnadsritningar i Nationalmuseum. Några tidiga verk av Bartolomeo Rastrelli // Konsthistorisk Tidskrift. Vol. 29, I960. Nr. 1-4, s. 34.
  13. «Архитектурные чертежи и планы Санкт-Петербурга (1730–1740) из коллекции Фридриха Вильгельма Берхгольца»

Література

Посилання

  • The Bergholtz collection of ethnographic images from the early 18th century

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Fridrih Vilgelm Berkgolc nim Friedrich Wilhelm von Bergholtz ros Fridrih Vilgelm Berkgolc 1699 Golshtejn 1765 Vismar golshtinskij dvoryanin yakij protyagom bagatoh rokiv zhiv u Rosijskij imperiyi Vidomij zavdyaki dokladnomu shodenniku yakij vin viv u 1721 1725 rokah Zapisi Berhgolca dozvolyayut vidnoviti kartinu pridvornogo zhittya pid kinec caryuvannya Petra Velikogo Fridrih Vilgelm BerhgolcFriedrich Wilhelm von BergholtzG K Groot Portret Fridriha Vilgelma Berhgolcya 1742 r Narodivsya 1699 5 Golshtejn Glyukshtadt d Svyashenna Rimska imperiyaPomer 1765 abo 1771 4 Vismar ShveciyaKrayina Nimechchina 6 Diyalnist kamergerGaluz shodennik 7 Znannya mov nimecka 5 7 Suspilnij stan shlyahtich d 7 7 7 Batko Vilgelm BerhgolcNagorodi Orden Svyatoyi AnniOrden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Mediafajli u VikishovishiBiografiyaSin golshtincya Vilgelma Berhgolca generala rosijskoyi sluzhbi yakij brav uchast v oblozi Viborga 1710 i v Prutskomu pohodi 1711 Proviv ditinstvo ta rannyu yunist u Rosiyi 1714 roku vin povernuvsya do Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi de sluzhiv nedovgo pazhem pri dvori gercoga meklenburzkogo Potim perejshov na sluzhbu do gercoga golshtinskogo Karla Fridriha gof yunkerom Suprovodzhuyuchi gercoga vin pobuvav u Stokgolmi ta Parizhi U chervni 1721 roku u skladi jogo pochtu vin priyihav do Peterburga za kilka dniv do priyizdu syudi gercoga Karla Fridriha Perebuvayuchi pri nomu kamer yunkerom vin prozhiv u Rosiyi she shist rokiv i razom iz gercogom u lipni 1727 roku poyihav na batkivshinu do Golshtiniyi U 1730 h rokah vin sluzhiv komendantom Cherez 15 rokiv Berhgolcevi znovu dovelosya vidvidati Rosiyu Vin buv priznachenij ober kamergerom molodogo golshtinskogo gercoga Karla Petra Ulriha zgodom imperatora Petra III i v jogo sviti 5 lyutogo 1742 priyihav do Peterburga Gercog yakij pribuv za bazhannyam imperatrici Yelizaveti Petrivni buv zustrinutij duzhe privitno i golshtinci yaki suprovodzhuvali jogo otrimali veliki nagorodi Berhgolcevi 24 travnya 1742 roku buv nadanij orden sv Oleksandra Nevskogo Pislya ogoloshennya gercoga spadkoyemcem rosijskogo prestolu perebuvannya pri dvori velikogo knyazya ober kamergera Berhgolca i ober gofmarshala Bryummera bulo znajdeno nezruchnim 1746 roku starij ulyublenij kamerdiner velikogo knyazya buv uzyatij pid vartu Potim jogo ober gofmarshal i ober kamerger na vimogu kanclera Bestuzheva mali prijnyati abshid i viyihati za kordon Berhgolcyu pri vidstavci 9 serpnya 1746 roku buv nadanij Rejnbeckij amt v Golshtiniyi i priznachena pensiya v rozmiri platni Viyihavshi z Rosiyi Berhgolc oselivsya u Vismari de zhiv do svoyeyi smerti Vidacha pensij priznachenih jomu ta Bryummeru bulo pripineno u 1748 roci Ale koli cherez chotiri roki Berhgolc zvernuvsya do imperatrici Yelizaveti Petrivni z prohannyam pro vidachu pensiyi za chotiri roki to rosijskij uryad zadovolniv jogo klopotannya i v 1754 vislalo Berhgolcyu ta spadkoyemcyam pomerlogo na toj chas Bryummera 27549 rubliv V odnomu zi svoyih listiv do imperatrici u cij spravi Berhgolc pisav u 1753 roci sho z chasu svogo vid yizdu z Rosiyi vin vede sumne zhittya obtyazhenij borgami SpadshinaIllyustraciyi U Nacionalnomu muzeyi Shveciyi sered inshoyi spadshini Berhgolcya zberigayetsya kolekciya malyunkiv yaki vin zmalyuvav pid chas svoyih poyizdok Chastina iz nih bula zroblena na terenah Getmanshini pid chas litnoyi poyizdki z serpnya po veresen 1744 r Vikonuyuchi obov yazki ober kamergera u pochti majbutnogo rosijskogo imperatora Petra III vin virushiv zi svoyeyu titkoyu imperatriceyu Yelizavetoyu u podorozh Ukrayinoyu Pid chas neyi voni vidvidali Gluhiv Krolevec Baturin Borznu Nizhin Nosivku Kozelec Brovari a takozh Kiyiv Imovirno pid chas podorozhi Berhgolc robiv zamalovki z naturi ta arhitekturni kreslennya I pislya povernennya na yih osnovi vikonav malyunki olijnimi farbami Dana kolekciya vpershe bula opisana ta opublikovana v 1963 r istorikom mistectva Bjornom Gallstromom Vsogo vona nalichuye 207 zobrazhen z nih z Ukrayini blizko p yatidesyati Na nih predstavleni predstavniki riznih verstv ta etnosiv zokrema greki romi ta volohi Zhiteli Getmanshini na malyunkah Berhgolcya Shlyahtyanka Shlyahtyanka Mistyanka Shlyahtyanka Shlyahtyanka Kozachka Grechanka Mistyanka Zamozhna panyanka Pani Pani Litnya pani Miska sluzhnicya Selyanka Selyanka Selyanka Selyanka Litnya selyanka Bidna mistyanka Selyanka Voloshka Ciganka Shlyahtich Shlyahtich Pisar Kozak Bagatij Mistyanin Mistyanin Litnij mistyanin Molodij mistyanin Selyanin Selyanin Kosar Vivchar Konyuh Litvin Grek Virmenin Mulkan Voloh Zaporozkij kozak Plani ta kreslennya Sankt Peterburga Pid chas svogo perebuvannya v Rosiyi Berhgolc zacikavivsya rosijskoyu arhitekturoyu ta potovarishuvav iz peterburzkimi zodchimi Vin prosiv viminyuvav abo kupuvav u nih eskizi novih budivel abo domagavsya mozhlivosti znyati z nih kopiyi dlya chogo zaviv pomichnika yakij peremalovuvav kreslennya nehaj i ne duzhe krasivo ale shvidko i dosit tochno U Peterburzi pracyuvali nad proektom korinnogo peretvorennya mista Berhgolc za korotkij chas zibrav velicheznu kolekciyu kreslen ne lishe najchudovishih stolichnih budivel a j poslidovni zobrazhennya fasadiv usih osnovnih vulic pivnichnoyi stolici 306 kreslen iz zobrazhennyam 331 sporudi Nad malyunkom kozhnogo budinku vin sam pisav im ya ta zvannya vlasnika Viyizhdzhayuchi iz Rosiyi Berhgolc majzhe povnistyu viviz svoyu kolekciyu U Peterburzi zalishilosya lishe dva desyatki pervisnih variantiv yaki piznishe potrapili do Ermitazhu Nevidomim chinonom osnovna chastina kolekciyi bula pridbana Shveciyeyu imovirno dlya vikoristannya u vijskovih cilyah hocha podrobici ciyeyi ugodi zalishayutsya nevidomimi Priblizno do 1960 h rr kolekciya kreslen vivezenih Berhgolcem bula zasekrechena a yiyi misceznahodzhennya bulo nevidomim Pislya rozsekrechennya vona zberigayetsya u Nacionalnomu muzeyi Shveciyi u Stokgolmi u skladi tak zvanoyi Tessin Horlemanskoyi kolekciyi nazvanoyi na chest shvedskogo vijskovogo ta derzhavnogo diyacha Karla Gustava Tessina Yak viyaviv shvedskij doslidnik ta arhivnij pracivnik Bjorn Henrik Hallstrem same do nogo F V Berhgolc zvertavsya v 1749 r z prohannyam pro dopomogu pislya chogo otrimav 1000 ekyu za nadani Shveciyi poslugi Cherez sho ye pidstavi vvazhati jogo vlasnikom kolekciyi abo yak minimum providnim poserednikom u yiyi pridbanni U 2019 roci peterburzke vidavnictvo Kriga nabulo prava na vidannya kopij kreslen z Tessin Horlemanskoyi kolekciyi ta vidalo kolekciyu Berhgolcya obmezhenim tirazhem u viglyadi naboru povnorozmirnih planshetiv z okremim tomom poyasnen ta komentariv Shodennik Pid chas drugogo perebuvannya u Rosiyi v 1721 1725 rr Berhgolc viv dokladnij shodennik Diznavshis pro ce vidavec almanahu Magazin fur die neue Historie und Geographie Byushing v 1765 posileno prosiv Berhgolca nadati jomu shodennik dlya druku ale avtor vidhiliv propoziciyu Nevdovzi Berhgolc pomer Byushingu vdalosya distati rukopis vid spadkoyemciv i u 1785 1788 rokah vin nadrukuvav shodennik iz nevelikimi skorochennyami u tomah 19 22 vishezgadanogo zhurnalu Notatki shodennika pochinayutsya 13 kvitnya 1721 u den koli avtor otrimav nakaz vid gercoga viyihati z Parizha do Rosiyi i zakinchuyutsya 30 veresnya 1725 roku U 1857 1860 rokah shodennik buv perevedenij i vidanij I Ammon povnij pereklad ciyeyi praci vihodiv pid nazvoyu Shodennik kamer yunkera Berhgolcya u 4 chastinah 2 ge vidannya 1859 1862 roki Vsogo rosijskoyu movoyu vin buv vidanij trichi Istorik M Ustryalov duzhe visoko cinuvav pracyu Berhgolcya Niyakij istorichnij hudozhnij viklad ne mozhe dati takoyi virnoyi ideyi pro todishnij chas yak proste beziskusne razom z tim do dribnic virazne opovidannya Berhgolca Shodennik jogo perevershuye vse sho pisali inozemci pro Petra Velikogo Originalnij tekst ros Nikakoe istoricheskoe hudozhestvennoe izlozhenie ne mozhet dat stol vernoj idei o togdashnem vremeni kak prostoj bezyskusstvennyj s tem vmeste do melochej otchetlivyj rasskaz Berhgolca Dnevnik ego prevoshodit vsyo chto ni pisali inozemcy o Petre Velikom Berhgolc perevershuye bilshist memuaristiv petrovskogo chasu tochnistyu ta detalnistyu opisiv Molodij kamer yunker avtor shodennika sposterigach ob yektivnij neuperedzhenij ale vodnochas i vkraj drib yazkovij Vin dokladno opisuye vse te sho bachiv i chuv suprovodzhuyuchi svogo gosudarya pro Petra ta jogo spodvizhnikiv vin mav uyavlennya lishe po zustrichah na asambleyah ta maskaradah Krayina narod reforma jogo malo cikavlyat zate bezcinni dlya istorikiv u shodenniku Berhgolcya opisi pridvornih svyat asamblej spuskiv korabliv strat tosho sho dayut cikavi risi pridvornih vdach Div takozhRigelman Oleksandr IvanovichKomentariInshi varianti Berhgolc Bergholc 3491 rubliv 50 kopijokPrimitkiBerkgolc Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1892 T IIIa S 538 539 d Track Q656d Track Q602358d Track Q4065721d Track Q19908137d Track Q23892897d Track Q24345999 N Pavlov Silvanskij Berhgolc Fridrih Vilgelm Russkij biograficheskij slovar SPb 1900 T 2 S 755 757 d Track Q21175473d Track Q656d Track Q1960551d Track Q25862856 Swartz A Open Library 2007 d Track Q461d Track Q1201876d Track Q302817 https catalogue bnf fr ark 12148 cb11313366h Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 http collection nationalmuseum se eMuseumPlus service ExternalInterface amp module artist amp objectId 19752 Czech National Authority Database d Track Q13550863 BE RKGOLC Bolshaya rossijskaya enciklopediya v 35 t gl red Yu S Osipov M Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 2017 E Yu Stanyukovich Denisova Deyatelnost F V Bergholca v Germanii k izucheniyu putej formirovaniya kollekcij arhitekturnyh chertezhej v XVIII veke 2016 03 06 u Wayback Machine Aktualnye problemy teorii i istorii iskusstva sb nauch statej Vyp 2 Pod red A V Zaharovoj Sankt Peterburg NP Print 2012 s 357 ISBN 978 5 91542 185 0 Meshkanci Getmanshini na malyunkah Berggolca 1744 roku Krasheninnikov A F Istoriya Stokgolmskoj kollekcii russkih chertezhej ili shpionazh protiv Rossii prinesshij ej polzu cherez 200 let Hallstrom B H Ryska byggnadsritningar i Nationalmuseum Nagra tidiga verk av Bartolomeo Rastrelli Konsthistorisk Tidskrift Vol 29 I960 Nr 1 4 s 34 Arhitekturnye chertezhi i plany Sankt Peterburga 1730 1740 iz kollekcii Fridriha Vilgelma Berhgolca LiteraturaBerkgolc Fridrih Vilgelm Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya v 16 t pod red E M Zhukova M Sovetskaya enciklopediya 1961 1976 Berkgolc Fridrih Vilgelm Bari Braslet M Sovetskaya enciklopediya 1970 Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 1969 1978 t 3 PosilannyaThe Bergholtz collection of ethnographic images from the early 18th century

Дата публікації:
Топ