Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Михайлівська архангелів Михайла й Гавріїла церква пам ятка дерев яної та мурованої культової архітектури другої половини

Михайлівська церква (Глухів)

Михайлівська церква (Глухів)

Михайлівська (архангелів Михайла й Гавріїла) церква — пам'ятка дерев'яної та мурованої культової архітектури другої половини XVII ст., що існувала у Глухові на Сумщині. Згоріла у пожежі 1784 року і була розібрана.

Михайлівська церква
Церква архангелів Михайла й Гавріїла
image
Церква архангелів Михайла й Гавріїла на схемі Глухова 1724 року
Церква архангелів Михайла й Гавріїла на схемі Глухова 1724 року
51°40′42″ пн. ш. 33°54′26″ сх. д. / 51.67833° пн. ш. 33.90722° сх. д. / 51.67833; 33.90722Координати: 51°40′42″ пн. ш. 33°54′26″ сх. д. / 51.67833° пн. ш. 33.90722° сх. д. / 51.67833; 33.90722
Країна image Україна
Місто Глухів
Сумська область м. Глухів, по нинішній вулиці Києво-Московській
Тип будівлі дерев'яна та мурована церква
Стиль бароко
Початок будівництва до 1654 (дерев'яна церква)
1693 (мурована церква)
Побудовано до 1654 (дерев'яна церква)
1695 (мурована церква)
Стан зруйнована пожежею 1784 року
image
image
Михайлівська церква
Михайлівська церква (Україна)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Святого Михаїла.

Історія

За першим описом Глухова 1654 року єдиною дерев'яним храмом у Глухові була Михайлівська церква. У дерев'яній церкві архангела Михайла в 1654 році відправляв богослужби піп Григорій.

На її місці через чотири десятиліття було зведено кам'яну церкву «горливым радением Михайла Миклашевского, полковника стародубского» за участю представників «значкового товариства». 24 жовтня 1692 року було укладено контракт з майстром Матвієм Єфимовим

Перший камінь було закладено 9 вересня 1693 року. У тексті закладної дошки, посилаючись на благословення митрополита Варлаама Ясинського та архієпископів Лазаря Барановича й Феодосія Углицького, церква була названа на честь архангелів Михайла й Гавріїла. Церву було зведено протягом 1693—1694 років.

З давніх давен глухівському храму Архистратига Михаїла належали на церковній землі воскобійня та важниця. Права збору доходів з них були підтверджені універсалами гетьмана Івана Мазепи. Коли за правління гетьмана Івана Скоропадського згоріла соборна Троїцька церква, дохід з важниці поділили навпіл, щоб частина грошей йшла на відновлення Троїцького собору. Перша Малоросійська колегія перенаправила до своєї скарбниці весь дохід з важниці. У 1727 році з обранням гетьманом Данила Апостола були відновлені права Михайлівського храму на збір мита з важниці та воскобійні. У 1732 році доходи з важниці забрала собі глухівська ратуша. Гетьман Данило Апостол знову повертає права зважування товарів Михайлівському храму. У 1749 році намісник Глухівської протопопії Симеон Вербицький звернувся до Генеральної військової канцелярії, сотенного глухівського правління та імператриці Єлизавети Петрівни з проханням повернути права на зважування товарів в Глухові церквою Архистратига Михаїла.

Церква постраждала від пожежі 1784 року. Через два роки імператорським указом її закрили і вона стояла пусткою. Аж поки в 1791 році Російська імператриця Катерина ІІ наказала «розібрати в Глухові Михайлівську церкву та Успенський собор дівочого монастиря… а материялы от церквей употребить в пользу Глуховского Троицкого собора».

Опис та розташування

На думку дослідника Ю. О. Коваленка, за археологічними дослідженнями 2001 року (знайдені фрагменти плінфи) Михайлівську церкву було зведено на місці кам'яного давньоруського храму на території старосвітського городища У XVIII столітті вона знаходилась поряд із західною межею фортечних укріплень

Мурована церква святих архістратега Михайла та архістратега Гавриїла стояла на розі сучасних провулків Михайлівського (раніше — Радянського) і Поштового. Вона перетинала останній за 50 метрів від вулиці Ушинського у західному напрямку. Зараз на цьому місці знаходиться двір так званого «чехословацького будинку» (№ 38 по сучасній вулиці Києво-Московській).

Обрис плану споруди схематично представлено на планах Глухова 1724, 1746 і 1776 років. За контрактом з майстром Матвієм Єфимовим Михайлівська церква мала бути тридільною, на зразок побудованої майстром у Стародубі церкви святого Миколая, проте з деякими відмінами. Зовнішній вигляд церкви вразив в 1702 році російського мандрівника священика Іоанна Лук'янова (старця Леонтія). Поряд з кам'яною церквою стояла стара дерев'яна дзвіниця Згідно з планами глухівської фортеці 1746 та 1747—1752 років біля церкви були зведені кам'яні ворота, «в яких і келія». Поруч з Михайлівською церквою праворуч розташовувалась садиба канцеляриста Генеральної військової канцелярії . Відомий дослідник Олександр Лазаревський зазначав, що на час його відвідання Глухова «Троїцька Михайлівська церква була давно розібрана: вона розміщалась біля валу к річці за куренем. Тепер це місце забудоване і важко дошукатись де саме церква знаходилась».

В червні 1901 року в журналі «Киевская старина» були опубліковані документи про археологічні розкопки на місці Михайлівської церкви: «при рытье фундамента для дома в этом месте в земле была найдена золотая серьга. К северу это кладбище оканчивается теперь крутым скатом, внизу которого находится наполовину вросший в землю кусок дикого камня, напоминающий собой как бы обломок могильной плиты. На самом скате… найден был золотой перстень с бирюзой».

Завідувачем відділу Державного історико-культурного заповідника в м. Глухів Юрієм Коваленком під час огляду траншеї в 1999 році по провулку Поштовому було виявлено залишки близько двох десятків поховань козацького кладовища Михайлівської церкви. Поряд з траншеєю він заклав шурф 2×1,95 м, у якому виявив поховання періоду XVIII століття в труні, але без речей. Похований чоловік — віком 20-25 років. Могила, глибиною від поверхні до дна всього 87 см, зорієнтована схід-захід, головою у західному напрямку, прорізала господарську яму з керамічними матеріалами ХІІ — ХІІІ ст..

Економічна діяльність

Із самого початку діяльності Михайлівський храм володів монополією на зважування товарів великої ваги (сіль ікру, рибу, мідь, залізо, пеньку, цукор). Пожежа 1748 року знищила універсали, пошкодила будівлю важниці та храм. Прихожани церкви просили привселюдно, як в інших містах, заборонити промисловцям зважування домашніми вагами товари великої маси, як місцеві так привезені, як українцям так пришлим росіянам. Для попередження цих порушень всіх, хто не зважуватиме товари в церковній важниці, штрафували. Багато пришлих та місцевих промисловців з столичного Глухова збагатилися бо брали по 30 копійок за зважування пуда солі, коли офіційна ціна складала — 2 копійки за пуд. Для перевірки чесності роботи важниці, пропонували надіслати чесних, не зацікавлених в промислах людей з сотенного правління. Після пожежі дах приміщення став аварійним і загрожував подальшому руйнуванню, але вціліло вагове коромисло та гирі.

Симеон Вербицький наголошував, що відбудова важниці дозволила б збирати мито з товарів на реставрацію Михайлівського собору. З пуда зваженої солі вирішено було брати по 4 копійки (2 копійки з покупця і 2 — з продавця). Приход собору, де поряд функціонували інші церкви, був замалий, тому не міг впоратися самостійно з реставрацією постраждалого храму.

Прихожанин та ктитор храму колишній глухівський отаман, хорунжий Генеральної артилерії Григорій Кологривий, військовий товариш Іван Пухович та глухівський міщанин Іван Статьєв були готові заключити контракт з храмом та дати наперед гроші (30 рублів) для ремонту важниці.

Поховання

На цвинтарі біля Михайлівської церкви знаходились склепи відомих родів Гетьманщини. Зокрема, тут поховані — онука наказного гетьмана Павла Полуботка, Уляну Андріївну Полуботок (в 1723 році), генеральний осавул Василь Якович Жураковський (?–1730) з сином своїм Петром та роком раніше, в 1729 році, його друга дружина Марія Григорівна Жураковська (?-1729, в дівоцтві Максимович), дружина генерального писаря С. Савича Тетяна Леонтіївна (сестра гетьмана П. Полуботка) була похована в 1729 році, а в 1747 році — члена Генеральної канцелярії бригадира Івана Кіндратовича Шитика.

Закладення церкви пройшло 9 вересня 1693 року. В цей час також тривало будівництво відомої і зараз Миколаївської церкви в Глухові. Її історія вже сягає більше трьох століть.

Примітки

  1. Акты исторические, собранные и изданые Археографическою комиссиею. Т. XII. — СПб., 1841. — С. 829.
  2. Пуцко В. Г. Церковна топографія Глухова XVII—XVIII ст [ 1 листопада 2018 у Wayback Machine.]. // Сіверщина в історії України: Збірник наукових праць / С. А. Слєсарєв (гол. ред. кол.), В. І. Бєлашов, С. П. Жукова та ін. / Національний заповідник «Глухів», Центр пам'ятковзнавства НАН України і УТОПІК. — Київ-Глухів, 2009. Вип. 2.: Матеріали Восьмої науково-практичної конференції «Сіверщина в історії України» (15-16 жовтня 20089 р.) — С. 91
  3. Контракт на постройку церкви конца XVII в. // Киевская старина. 1884. — Март. — С. 523
  4. Ернст, Ф. Л. Наше минуле. — Київ, 1918. — С. 107
  5. Таранушенко, С. А. Пам'ятники архітектури Слобожанщини XVII—XVIII віків // Пам'ятники історії архітектури та будівельної техніки України. — Київ, 1959. — С. 79
  6. Цапенко, М. Архитектура Левобережной Украины XVII—XVIII веков. — Москва, 1967. — С. 137
  7. Павленко С. О. Доба І. Мазепи у житті Глухова // Історико — культурні надбання Сіверщини у контексті історії України: Зб. наук. праць (Матеріали V НПК). — Глухів: РВВ ГДПУ, 2006. — С. 65.
  8. Пуцко В. Г. Московская строительная артель Матвея Ефимова на Украине // Строительство и архитектура. — К., 1981. — № 1. — С. 28.
  9. Архиепископ Филарет (Гумилевский). Историко-статистическое описание Черниговской епархии. Кн. VII. — Чернигов, 1873. — С. 278.
  10. Историко-статистическое описание Черниговской епархии. Книга VII. — Чернигов, 1873. — С. 277.
  11. ЦДІАК Ф. 51, оп. 3 спр. 9916, арк. 1 — 27
  12. Як торгували в Глухові 300 років тому. Що таке важниця та чим вона була важливою для міста. Глухів.City (укр.). Процитовано 13 березня 2024.
  13. Ткаченко В. Ю. Православна Глухівщина: Історико-культурна спадщина Глухівського краю. — 2-е вид.: перероблене і доповнене. — Глухів, 2006. — С. 41, 109.
  14. Коваленко, Ю. О. Історична топографія літописного Глухова у світлі археологічних досліджень // Сіверщина в історії України: зб. наук. праць: матеріали сьомої наук.-практ. конф.(23-24 жовтня 2008 р.). — Суми, 2008. — С. 24
  15. Ляшко О. Від плінфи до «шатринки» // Соборний майдан. — 2009. — № 4 (34). — липень — серпень. — С. 1.
  16. Рибчинський, О. В. Етапи архітектурно-містобудівної еволюції середмістя Глухова у XVII—XVIII століттях // Сіверщина в історії України. Наукове видання. Вип. 12. Глухів–Київ: Центр пам'яткознавства НАН України та УТОПІК, 2019. С. 152, 154.
  17. Ткаченко В. Ю. Православна Глухівщина: Історико-культурна спадщина Глухівського краю. — 2-е вид.: перероблене і доповнене. — Глухів: РВВ ГДПУ, 2006. — С. 32.
  18. Путешествие во Святую землю священника Иоанна Лукьянова // Русский архив. — 1863. — № 1-2. — С. 33-35
  19. Лазаревский, А. М. Описание старой Малороссии. Т. II. — С. 430—431
  20. Рибчинський, О. В. Етапи архітектурно-містобудівної еволюції середмістя Глухова у XVII—XVIII століттях // Сіверщина в історії України. Наукове видання. Вип. 12. Глухів–Київ: Центр пам'яткознавства НАН України та УТОПІК, 2019. С. 154.
  21. Ленченко, В. Столиця Гетьманщини Глухів за планами XVIII століття // Український археографічний щорічник: Нова серія. — Київ, 2009. — Вип. 13/14. Т. 16/17. — С. 467—474
  22. Коваленко, Ю. О. Історична топографія Глухівської фортеці згідно плану 1747—1752 рр. // Сіверщина в історії України. Наукове видання. Вип. 12. Глухів–Київ: Центр пам'яткознавства НАН України та УТОПІК, 2019. С. 157, 161—162
  23. Лазаревский Александр Описание старой Малороссии. Материалы для истории заселения, земледелия и управления. Т. 2. Полк Нежинский. — К.: Типография К. Н. Миклашевского, 1893. — С. 432.
  24. Коваленко Юрий Михайловская церковь сгорела, а склон с остатками кладбища распахали под грядки // Неделя. — 2001. — № 30. — 28 июля. — С. 3.
  25. Коваленко Ю. О. Охоронні археологічні дослідження літописного міста Глухова // Збереження історико-культурних надбань Глухівщини. (Матеріали Першої науково-практичної конференції). — Глухів: РВВ ГДПУ, 2002. — С. 20-21.
  26. Модзалевський В. Л. Малоросійській родословникъ. — Т. второй: Е. — К. — Киев: Типографія Т-ва Г. Л. Фронцкевича і Ко, 1910. — С. 48
  27. Бєлашов В. І. Глухів — столиця Гетьманської і Лівобережної України. — Глухів, 1996. — С. 112.
  28. Коваленко Юрий Михайловская церковь сгорела, а склон с остатками кладбища распахали под грядки // Неделя. — 2001. — № 30. — 28 июля. — С. 3

Джерела та література

Джерела

  • Державна архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного (далі ДНАББ ім. В. Г. Заболотного). Шифр зберігання: 72 (084.12)/Ф4806/1-4-273115.
  • Центральний державний історичний архів, м. Київ, ф. 51, оп. 3, спр. 2196.
  • ДНАББ ім. В. Г. Заболотного. — Шифр зберігання: 72 (084.12)/Ф4804-443279.
  • Описание атласа XVIII ст., подаренного черниговской гимназии кн. Н. П. Голицыным // Киевская старина. Ежемесячный исторический журнал. Год девятый. Том XXIX. — Киев, 1890. — 584 с.
  • Державний архів Чернігівської області (далі — ДАЧО), ф. 679, оп. 3, спр. 387, 551 арк.

Література

  • Бєлашов, В. І. Глухів — столиця гетьманської України (1708—1782 рр.): (від перших поселень до сучасності). — Суми: ТОВ "ВПП «Фабріка друку», 2019. — 420 с.
  • Вечерський, В. В. Втрачені об'єкти архітектурної спадщини України. Київ: НДІТІАМ, 2002. — 592 с.
  • Вечерський, В. В. Втрачені святині. — Київ: Техніка, 2004. — 176 с., з іл.
  • Вечерський В. В. Архітектурна й містобудівна спадщина доби Гетьманщини. Формування, дослідження, охорона. — Київ, 2001. — С. 99-100, 227.
  • Книга Пам′яті Сумської області: в 3 -х т. т. 2 : Зруйновані храми Сумщини. Мартиролог втрачених святинь / Авт. -упорядн. О. М. Корнієнко . — Суми: Ярославна, 2007. — 324 с. : іл. — С. 73.
  • Корнієнко, О. М. Зруйновані храми Сумщини Мартиролог втрачених святинь [Текст] = The history of destroyed and partly ruined monuments of cult in Sumy region: до вивчення дисципліни / О. М. Корнієнко. — Суми: ПП «Ніконоров В. І.», 2009. — 368 с. : іл. —
  • Сотник, О. М. Православна Сумщина (Нариси з історії православ'я на Сумщині): (988—2004) / О. М. Сотник. — Суми: Козацький вал, 2004. — 198 с.
  • Ткаченко В. Ю. Православна Глухівщина. Історико-культурна спадщина Глухівського краю. — Київ, 2001. — 220 с.
  • Ткаченко В. Ю. Православна Глухівщина. Історико-культурна спадщина Глухівського краю: вид. друге, перероб. і доп. — Глухів: РВВ ГДПУ, 2006. — 256 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mihajlivska arhangeliv Mihajla j Gavriyila cerkva pam yatka derev yanoyi ta murovanoyi kultovoyi arhitekturi drugoyi polovini XVII st sho isnuvala u Gluhovi na Sumshini Zgorila u pozhezhi 1784 roku i bula rozibrana Mihajlivska cerkva Cerkva arhangeliv Mihajla j GavriyilaCerkva arhangeliv Mihajla j Gavriyila na shemi Gluhova 1724 rokuCerkva arhangeliv Mihajla j Gavriyila na shemi Gluhova 1724 roku51 40 42 pn sh 33 54 26 sh d 51 67833 pn sh 33 90722 sh d 51 67833 33 90722 Koordinati 51 40 42 pn sh 33 54 26 sh d 51 67833 pn sh 33 90722 sh d 51 67833 33 90722Krayina UkrayinaMisto GluhivSumska oblast m Gluhiv po ninishnij vulici Kiyevo MoskovskijTip budivli derev yana ta murovana cerkvaStil barokoPochatok budivnictva do 1654 derev yana cerkva 1693 murovana cerkva Pobudovano do 1654 derev yana cerkva 1695 murovana cerkva Stan zrujnovana pozhezheyu 1784 rokuMihajlivska cerkvaMihajlivska cerkva Ukrayina U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Svyatogo Mihayila IstoriyaZa pershim opisom Gluhova 1654 roku yedinoyu derev yanim hramom u Gluhovi bula Mihajlivska cerkva U derev yanij cerkvi arhangela Mihajla v 1654 roci vidpravlyav bogosluzhbi pip Grigorij Na yiyi misci cherez chotiri desyatilittya bulo zvedeno kam yanu cerkvu gorlivym radeniem Mihajla Miklashevskogo polkovnika starodubskogo za uchastyu predstavnikiv znachkovogo tovaristva 24 zhovtnya 1692 roku bulo ukladeno kontrakt z majstrom Matviyem Yefimovim Pershij kamin bulo zakladeno 9 veresnya 1693 roku U teksti zakladnoyi doshki posilayuchis na blagoslovennya mitropolita Varlaama Yasinskogo ta arhiyepiskopiv Lazarya Baranovicha j Feodosiya Uglickogo cerkva bula nazvana na chest arhangeliv Mihajla j Gavriyila Cervu bulo zvedeno protyagom 1693 1694 rokiv Z davnih daven gluhivskomu hramu Arhistratiga Mihayila nalezhali na cerkovnij zemli voskobijnya ta vazhnicya Prava zboru dohodiv z nih buli pidtverdzheni universalami getmana Ivana Mazepi Koli za pravlinnya getmana Ivana Skoropadskogo zgorila soborna Troyicka cerkva dohid z vazhnici podilili navpil shob chastina groshej jshla na vidnovlennya Troyickogo soboru Persha Malorosijska kolegiya perenapravila do svoyeyi skarbnici ves dohid z vazhnici U 1727 roci z obrannyam getmanom Danila Apostola buli vidnovleni prava Mihajlivskogo hramu na zbir mita z vazhnici ta voskobijni U 1732 roci dohodi z vazhnici zabrala sobi gluhivska ratusha Getman Danilo Apostol znovu povertaye prava zvazhuvannya tovariv Mihajlivskomu hramu U 1749 roci namisnik Gluhivskoyi protopopiyi Simeon Verbickij zvernuvsya do Generalnoyi vijskovoyi kancelyariyi sotennogo gluhivskogo pravlinnya ta imperatrici Yelizaveti Petrivni z prohannyam povernuti prava na zvazhuvannya tovariv v Gluhovi cerkvoyu Arhistratiga Mihayila Cerkva postrazhdala vid pozhezhi 1784 roku Cherez dva roki imperatorskim ukazom yiyi zakrili i vona stoyala pustkoyu Azh poki v 1791 roci Rosijska imperatricya Katerina II nakazala rozibrati v Gluhovi Mihajlivsku cerkvu ta Uspenskij sobor divochogo monastirya a materiyaly ot cerkvej upotrebit v polzu Gluhovskogo Troickogo sobora Opis ta roztashuvannyaNa dumku doslidnika Yu O Kovalenka za arheologichnimi doslidzhennyami 2001 roku znajdeni fragmenti plinfi Mihajlivsku cerkvu bulo zvedeno na misci kam yanogo davnoruskogo hramu na teritoriyi starosvitskogo gorodisha U XVIII stolitti vona znahodilas poryad iz zahidnoyu mezheyu fortechnih ukriplen Murovana cerkva svyatih arhistratega Mihajla ta arhistratega Gavriyila stoyala na rozi suchasnih provulkiv Mihajlivskogo ranishe Radyanskogo i Poshtovogo Vona peretinala ostannij za 50 metriv vid vulici Ushinskogo u zahidnomu napryamku Zaraz na comu misci znahoditsya dvir tak zvanogo chehoslovackogo budinku 38 po suchasnij vulici Kiyevo Moskovskij Obris planu sporudi shematichno predstavleno na planah Gluhova 1724 1746 i 1776 rokiv Za kontraktom z majstrom Matviyem Yefimovim Mihajlivska cerkva mala buti tridilnoyu na zrazok pobudovanoyi majstrom u Starodubi cerkvi svyatogo Mikolaya prote z deyakimi vidminami Zovnishnij viglyad cerkvi vraziv v 1702 roci rosijskogo mandrivnika svyashenika Ioanna Luk yanova starcya Leontiya Poryad z kam yanoyu cerkvoyu stoyala stara derev yana dzvinicya Zgidno z planami gluhivskoyi forteci 1746 ta 1747 1752 rokiv bilya cerkvi buli zvedeni kam yani vorota v yakih i keliya Poruch z Mihajlivskoyu cerkvoyu pravoruch roztashovuvalas sadiba kancelyarista Generalnoyi vijskovoyi kancelyariyi Vidomij doslidnik Oleksandr Lazarevskij zaznachav sho na chas jogo vidvidannya Gluhova Troyicka Mihajlivska cerkva bula davno rozibrana vona rozmishalas bilya valu k richci za kurenem Teper ce misce zabudovane i vazhko doshukatis de same cerkva znahodilas V chervni 1901 roku v zhurnali Kievskaya starina buli opublikovani dokumenti pro arheologichni rozkopki na misci Mihajlivskoyi cerkvi pri ryte fundamenta dlya doma v etom meste v zemle byla najdena zolotaya serga K severu eto kladbishe okanchivaetsya teper krutym skatom vnizu kotorogo nahoditsya napolovinu vrosshij v zemlyu kusok dikogo kamnya napominayushij soboj kak by oblomok mogilnoj plity Na samom skate najden byl zolotoj persten s biryuzoj Zaviduvachem viddilu Derzhavnogo istoriko kulturnogo zapovidnika v m Gluhiv Yuriyem Kovalenkom pid chas oglyadu transheyi v 1999 roci po provulku Poshtovomu bulo viyavleno zalishki blizko dvoh desyatkiv pohovan kozackogo kladovisha Mihajlivskoyi cerkvi Poryad z transheyeyu vin zaklav shurf 2 1 95 m u yakomu viyaviv pohovannya periodu XVIII stolittya v truni ale bez rechej Pohovanij cholovik vikom 20 25 rokiv Mogila glibinoyu vid poverhni do dna vsogo 87 sm zoriyentovana shid zahid golovoyu u zahidnomu napryamku prorizala gospodarsku yamu z keramichnimi materialami HII HIII st Ekonomichna diyalnistIz samogo pochatku diyalnosti Mihajlivskij hram volodiv monopoliyeyu na zvazhuvannya tovariv velikoyi vagi sil ikru ribu mid zalizo penku cukor Pozhezha 1748 roku znishila universali poshkodila budivlyu vazhnici ta hram Prihozhani cerkvi prosili privselyudno yak v inshih mistah zaboroniti promislovcyam zvazhuvannya domashnimi vagami tovari velikoyi masi yak miscevi tak privezeni yak ukrayincyam tak prishlim rosiyanam Dlya poperedzhennya cih porushen vsih hto ne zvazhuvatime tovari v cerkovnij vazhnici shtrafuvali Bagato prishlih ta miscevih promislovciv z stolichnogo Gluhova zbagatilisya bo brali po 30 kopijok za zvazhuvannya puda soli koli oficijna cina skladala 2 kopijki za pud Dlya perevirki chesnosti roboti vazhnici proponuvali nadislati chesnih ne zacikavlenih v promislah lyudej z sotennogo pravlinnya Pislya pozhezhi dah primishennya stav avarijnim i zagrozhuvav podalshomu rujnuvannyu ale vcililo vagove koromislo ta giri Simeon Verbickij nagoloshuvav sho vidbudova vazhnici dozvolila b zbirati mito z tovariv na restavraciyu Mihajlivskogo soboru Z puda zvazhenoyi soli virisheno bulo brati po 4 kopijki 2 kopijki z pokupcya i 2 z prodavcya Prihod soboru de poryad funkcionuvali inshi cerkvi buv zamalij tomu ne mig vporatisya samostijno z restavraciyeyu postrazhdalogo hramu Prihozhanin ta ktitor hramu kolishnij gluhivskij otaman horunzhij Generalnoyi artileriyi Grigorij Kologrivij vijskovij tovarish Ivan Puhovich ta gluhivskij mishanin Ivan Statyev buli gotovi zaklyuchiti kontrakt z hramom ta dati napered groshi 30 rubliv dlya remontu vazhnici PohovannyaNa cvintari bilya Mihajlivskoyi cerkvi znahodilis sklepi vidomih rodiv Getmanshini Zokrema tut pohovani onuka nakaznogo getmana Pavla Polubotka Ulyanu Andriyivnu Polubotok v 1723 roci generalnij osavul Vasil Yakovich Zhurakovskij 1730 z sinom svoyim Petrom ta rokom ranishe v 1729 roci jogo druga druzhina Mariya Grigorivna Zhurakovska 1729 v divoctvi Maksimovich druzhina generalnogo pisarya S Savicha Tetyana Leontiyivna sestra getmana P Polubotka bula pohovana v 1729 roci a v 1747 roci chlena Generalnoyi kancelyariyi brigadira Ivana Kindratovicha Shitika Zakladennya cerkvi projshlo 9 veresnya 1693 roku V cej chas takozh trivalo budivnictvo vidomoyi i zaraz Mikolayivskoyi cerkvi v Gluhovi Yiyi istoriya vzhe syagaye bilshe troh stolit PrimitkiAkty istoricheskie sobrannye i izdanye Arheograficheskoyu komissieyu T XII SPb 1841 S 829 Pucko V G Cerkovna topografiya Gluhova XVII XVIII st 1 listopada 2018 u Wayback Machine Sivershina v istoriyi Ukrayini Zbirnik naukovih prac S A Slyesaryev gol red kol V I Byelashov S P Zhukova ta in Nacionalnij zapovidnik Gluhiv Centr pam yatkovznavstva NAN Ukrayini i UTOPIK Kiyiv Gluhiv 2009 Vip 2 Materiali Vosmoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi Sivershina v istoriyi Ukrayini 15 16 zhovtnya 20089 r S 91 Kontrakt na postrojku cerkvi konca XVII v Kievskaya starina 1884 Mart S 523 Ernst F L Nashe minule Kiyiv 1918 S 107 Taranushenko S A Pam yatniki arhitekturi Slobozhanshini XVII XVIII vikiv Pam yatniki istoriyi arhitekturi ta budivelnoyi tehniki Ukrayini Kiyiv 1959 S 79 Capenko M Arhitektura Levoberezhnoj Ukrainy XVII XVIII vekov Moskva 1967 S 137 Pavlenko S O Doba I Mazepi u zhitti Gluhova Istoriko kulturni nadbannya Sivershini u konteksti istoriyi Ukrayini Zb nauk prac Materiali V NPK Gluhiv RVV GDPU 2006 S 65 Pucko V G Moskovskaya stroitelnaya artel Matveya Efimova na Ukraine Stroitelstvo i arhitektura K 1981 1 S 28 Arhiepiskop Filaret Gumilevskij Istoriko statisticheskoe opisanie Chernigovskoj eparhii Kn VII Chernigov 1873 S 278 Istoriko statisticheskoe opisanie Chernigovskoj eparhii Kniga VII Chernigov 1873 S 277 CDIAK F 51 op 3 spr 9916 ark 1 27 Yak torguvali v Gluhovi 300 rokiv tomu Sho take vazhnicya ta chim vona bula vazhlivoyu dlya mista Gluhiv City ukr Procitovano 13 bereznya 2024 Tkachenko V Yu Pravoslavna Gluhivshina Istoriko kulturna spadshina Gluhivskogo krayu 2 e vid pereroblene i dopovnene Gluhiv 2006 S 41 109 Kovalenko Yu O Istorichna topografiya litopisnogo Gluhova u svitli arheologichnih doslidzhen Sivershina v istoriyi Ukrayini zb nauk prac materiali somoyi nauk prakt konf 23 24 zhovtnya 2008 r Sumi 2008 S 24 Lyashko O Vid plinfi do shatrinki Sobornij majdan 2009 4 34 lipen serpen S 1 Ribchinskij O V Etapi arhitekturno mistobudivnoyi evolyuciyi seredmistya Gluhova u XVII XVIII stolittyah Sivershina v istoriyi Ukrayini Naukove vidannya Vip 12 Gluhiv Kiyiv Centr pam yatkoznavstva NAN Ukrayini ta UTOPIK 2019 S 152 154 Tkachenko V Yu Pravoslavna Gluhivshina Istoriko kulturna spadshina Gluhivskogo krayu 2 e vid pereroblene i dopovnene Gluhiv RVV GDPU 2006 S 32 Puteshestvie vo Svyatuyu zemlyu svyashennika Ioanna Lukyanova Russkij arhiv 1863 1 2 S 33 35 Lazarevskij A M Opisanie staroj Malorossii T II S 430 431 Ribchinskij O V Etapi arhitekturno mistobudivnoyi evolyuciyi seredmistya Gluhova u XVII XVIII stolittyah Sivershina v istoriyi Ukrayini Naukove vidannya Vip 12 Gluhiv Kiyiv Centr pam yatkoznavstva NAN Ukrayini ta UTOPIK 2019 S 154 Lenchenko V Stolicya Getmanshini Gluhiv za planami XVIII stolittya Ukrayinskij arheografichnij shorichnik Nova seriya Kiyiv 2009 Vip 13 14 T 16 17 S 467 474 Kovalenko Yu O Istorichna topografiya Gluhivskoyi forteci zgidno planu 1747 1752 rr Sivershina v istoriyi Ukrayini Naukove vidannya Vip 12 Gluhiv Kiyiv Centr pam yatkoznavstva NAN Ukrayini ta UTOPIK 2019 S 157 161 162 Lazarevskij Aleksandr Opisanie staroj Malorossii Materialy dlya istorii zaseleniya zemledeliya i upravleniya T 2 Polk Nezhinskij K Tipografiya K N Miklashevskogo 1893 S 432 Kovalenko Yurij Mihajlovskaya cerkov sgorela a sklon s ostatkami kladbisha raspahali pod gryadki Nedelya 2001 30 28 iyulya S 3 Kovalenko Yu O Ohoronni arheologichni doslidzhennya litopisnogo mista Gluhova Zberezhennya istoriko kulturnih nadban Gluhivshini Materiali Pershoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi Gluhiv RVV GDPU 2002 S 20 21 Modzalevskij V L Malorosijskij rodoslovnik T vtoroj E K Kiev Tipografiya T va G L Fronckevicha i Ko 1910 S 48 Byelashov V I Gluhiv stolicya Getmanskoyi i Livoberezhnoyi Ukrayini Gluhiv 1996 S 112 Kovalenko Yurij Mihajlovskaya cerkov sgorela a sklon s ostatkami kladbisha raspahali pod gryadki Nedelya 2001 30 28 iyulya S 3Dzherela ta literaturaDzherela Derzhavna arhitekturno budivelna biblioteka imeni V G Zabolotnogo dali DNABB im V G Zabolotnogo Shifr zberigannya 72 084 12 F4806 1 4 273115 Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv m Kiyiv f 51 op 3 spr 2196 DNABB im V G Zabolotnogo Shifr zberigannya 72 084 12 F4804 443279 Opisanie atlasa XVIII st podarennogo chernigovskoj gimnazii kn N P Golicynym Kievskaya starina Ezhemesyachnyj istoricheskij zhurnal God devyatyj Tom XXIX Kiev 1890 584 s Derzhavnij arhiv Chernigivskoyi oblasti dali DAChO f 679 op 3 spr 387 551 ark Literatura Byelashov V I Gluhiv stolicya getmanskoyi Ukrayini 1708 1782 rr vid pershih poselen do suchasnosti Sumi TOV VPP Fabrika druku 2019 420 s Vecherskij V V Vtracheni ob yekti arhitekturnoyi spadshini Ukrayini Kiyiv NDITIAM 2002 592 s Vecherskij V V Vtracheni svyatini Kiyiv Tehnika 2004 176 s z il Vecherskij V V Arhitekturna j mistobudivna spadshina dobi Getmanshini Formuvannya doslidzhennya ohorona Kiyiv 2001 S 99 100 227 Kniga Pam yati Sumskoyi oblasti v 3 h t t 2 Zrujnovani hrami Sumshini Martirolog vtrachenih svyatin Avt uporyadn O M Korniyenko Sumi Yaroslavna 2007 324 s il S 73 Korniyenko O M Zrujnovani hrami Sumshini Martirolog vtrachenih svyatin Tekst The history of destroyed and partly ruined monuments of cult in Sumy region do vivchennya disciplini O M Korniyenko Sumi PP Nikonorov V I 2009 368 s il ISBN 978 966 97024 0 1 Sotnik O M Pravoslavna Sumshina Narisi z istoriyi pravoslav ya na Sumshini 988 2004 O M Sotnik Sumi Kozackij val 2004 198 s Tkachenko V Yu Pravoslavna Gluhivshina Istoriko kulturna spadshina Gluhivskogo krayu Kiyiv 2001 220 s Tkachenko V Yu Pravoslavna Gluhivshina Istoriko kulturna spadshina Gluhivskogo krayu vid druge pererob i dop Gluhiv RVV GDPU 2006 256 s

Дата публікації:
Топ