Михайлівська пустинь | |
---|---|
50°40′40″ пн. ш. 34°25′00″ сх. д. / 50.67778° пн. ш. 34.41667° сх. д. | |
Розташування | Україна, Михайлівка (Лебединський район, Сумська область) |
Початок будівництва | 70 рр. XVII ст. |
Належність | УПЦ МП |
Повна назва монастиря
Іоано-Предтечева пустинь с. Михайлівка
Стисла характеристика, приналежність до певної конфесії
Московський Патріархат, Українська Православна Церква, Харківська єпархія.
Розташування монастиря
Михайлівський Предтечів монастир знаходився приблизно на відстані 12 км від Лебедина, на околиці с. Михайлівки на високій горі, оточеній столітніми дубами. Праворуч і ліворуч напівколом її оточували інші гори, внизу – тихоплинний Псел, луки, покриті зеленими травами.
Історія монастиря
Заснування
Іоано-Предтечева пустинь заснована гадяцьким полковником Михайлом Васильовичем Самойловичем – племінником Гетьмана України Івана Самойловича. Пустинь розбудовувалася впродовж 1680-1685 рр., одночасно із заселенням Михайлівки. Місце для будівництва обрали на південно-східному схилі мальовничого лісового урочища. Поруч – село Михайлівка, в протилежному напрямку дорога веде до Кісілівки (тепер Межиріч). Це місце вибрали не випадково, бо колись тут жили в печері “два странника, иноки Афонские”, що підтверджується документально. Так, у межовій виписці за 1676р. про землі Ворожбянського сотника Григорія Доценка говориться: “…от леска прямо лебединскою дорогою, а с той дороги ко Пслу, где живет чернец. Следовательно в 1676 г. на месте Михайловской пустыни действительно жил уединённо инок-пустынник”.
Розквіт
Бурхливою була діяльність із розбудови Михайлівської пустині за часів родини Самойловичів. Тут спорудили головний храм – Іоано-Предтечева церква, монастирські келії, огорожу, йшло подальше облаштування території монастиря. Та недовго судилося тішитися Михайлу Васильовичу діянням рук своїх. Невдовзі в боротьбі за гетьманську булаву Іван Самойлович і вся його родина, включаючи і засновника пустині, були засуджені, й після тривалих допитів у Москві їх відправили на заслання в далекий Тобольськ (тепер Тюменська область).
Після Михайла Васильовича, опікунами Михайлівського монастиря були поміщики , Полуботки, , які з кінця XVII – XVIII ст. по черзі володіли Михайлівкою.
У документі про розмежування земель за 1785 р. читаємо: «В хуторе Андреевском, заштатный мужской монастырь, называемый Предтечева пустынь, она состоит на содержании бригадира Александра Федоровича Коробовского. Положение имеет на косогоре и при копанном пруду, в той пустыни церковь деревянная во имя Крестителя Господня Ионна, кельи монашеские и ограда деревянная: из живущих там постриженных монахов 6, да непостриженных послушников 5 человек. За пустынею крестьян г. Коробовского 52 души мужского и 52 женского пола в 11 дворах.»
У Михайлівський монастир на храмове свято прибувало багато віруючих з різних сіл і містечок, для них завжди готувався святковий обід.
За час існування пустині в ній змінилося одинадцять ігуменів:
- ігумен Ніфонт;
- ігумен Іринарх;
- ігумен Мелетій Гнедич;
- ігумен Іона;
- ігумен Іоаким;
- ігумен Ніфонт;
- ігумен Варлаам;
- ігумен Кирило Григорович;
- ігумен Іоасаф Роменський;
- ігумен Тихон;
- ігумен Варлаам.
Занепад
Трагічним для Михайлівської Іоано-Предтечевої пустині став 1790 рік: монастир назавжди зачинив свої двері. Ліквідація пустині тривала два роки. За цей час було розібрано головний Предтечевий храм, монастирські келії та господарські будівлі. Цінності: ікони, богослужбові книги, предмети ритуалу Божої служби, іконостас тощо перейшли в розпорядження михайлівської Богородицьної церкви, за виключенням двох дзвонів, які передані в Харківський Покровський монастир. Деякі з цих речей сьогодні становлять собою “золотий фонд культурної спадщини Слобожанщини”. На сьогодні збереглися царські врата та кілька ікон: “Свята Анна”, “Святий Іоаким” та “Святий Микола з житієм”. Усі вони походять із Михайлівської Іоано-Предтечевої пустині і були написані впродовж 1680-1685 рр. на замовлення Михайла Самойловича. Ці речі перебувають у постійній експозиції Національного художнього музею України в Києві.
Із справи про закриття монастиря, за 1788 рік, дізнаємося, що в пустині, крім головного Предтечевого храму, була ще церква входу Богоматері в храм з братньою трапезою і що цей трапезний храм «от господ помещиков генерал-майора и обер-коменданта Андрея Григорьевича Иваненкова и майора Ивана Миклашевскаго отдан на построение вместо погорелой в г. Лебедине Воскресенской церкви». Як відомо, пожежа в сталася 1787 р., а 1789 р. церква вже діяла.
Відродження
Попри те, що пустинь припинила свою діяльність, у храмові дні, як і колись, сюди сходилися прихожани. До 1918 року два рази на рік – весною на день знайдення голови Іоана Хрестителя та восени на свято Усічення голови Іоана Предтечі – до михайлівської церкви сходяться сотні людей: місцевих селян, жителів Лебедина та навколишніх сіл. До лісового урочища «Монастирщина» вирушає хресний хід – це переносять храмову ікону Іоана Предтечі на її літнє перебування в каплиці, яка ще тоді стояла на місці колишньої головної монастирської церкви. Попереду – настоятель Михайлівської Богородичної церкви з храмовою іконою, за ним священики інших церков, далі церковний зведений хор і хор графа Капніста. Замикають урочисту ходу миряни та гості. Біля каплиці священики відправляють урочисту літургію, встановлюють ікону на її місце. На галявині біля підніжжя гори відбувалася трапеза.
Фотогалерея
Література
- Зверинский В. В. Материал для историко-топографического исследования о православных монастырях в Российской Империи с библиографическим указанием. I. Преобразование старых и учреждение новых монастырей с 1764-65 по 1 июля 1890 год / В. В. Зверинский. – СПб, 1890.
- Историко-статистическое описание Харьковской епархии. Отделение III. Уезды Ахтырский и Богодуховский, Сумский и Лебединский. – М., 1857.
- Лисянський В. Повернення із забуття / В. Лисянський // Життя Лебединщини. – 2009. – 24 червня.
- Михайловская пустынь // Историко-статистическое описание Харьковской епархии. Отделение I. Краткий обзор епархии и монастыри. - Харьков: В университетской типографии, 1859.
- Ткаченко Б. І. Лебедія. Історичні нариси в двох книгах. Книга перша / Б. І. Ткаченко. – Суми: Слобожанщина, 2000.
- Шедеври українського іконопису XII–XIX ст. – К.: Мистецтво, 1999.
- Шкурка М. С. Воскресінська церква гідна воскресіння / М. С Шкурка // Вісті. – 2007. – 6 серпня.
Посилання
- Слобожанщина втрачає унікальну козацьку церкву [ 14 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- МИХАЙЛОВСКАЯ ПУСТЫНЬ [ 16 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlivska pustin50 40 40 pn sh 34 25 00 sh d 50 67778 pn sh 34 41667 sh d 50 67778 34 41667Roztashuvannya Ukrayina Mihajlivka Lebedinskij rajon Sumska oblast Pochatok budivnictva70 rr XVII st NalezhnistUPC MPPovna nazva monastiryaIoano Predtecheva pustin s MihajlivkaStisla harakteristika prinalezhnist do pevnoyi konfesiyiMoskovskij Patriarhat Ukrayinska Pravoslavna Cerkva Harkivska yeparhiya Roztashuvannya monastiryaMihajlivskij Predtechiv monastir znahodivsya priblizno na vidstani 12 km vid Lebedina na okolici s Mihajlivki na visokij gori otochenij stolitnimi dubami Pravoruch i livoruch napivkolom yiyi otochuvali inshi gori vnizu tihoplinnij Psel luki pokriti zelenimi travami Istoriya monastiryaZasnuvannya Gerb Samojlovichiv Ioano Predtecheva pustin zasnovana gadyackim polkovnikom Mihajlom Vasilovichem Samojlovichem pleminnikom Getmana Ukrayini Ivana Samojlovicha Pustin rozbudovuvalasya vprodovzh 1680 1685 rr odnochasno iz zaselennyam Mihajlivki Misce dlya budivnictva obrali na pivdenno shidnomu shili malovnichogo lisovogo urochisha Poruch selo Mihajlivka v protilezhnomu napryamku doroga vede do Kisilivki teper Mezhirich Ce misce vibrali ne vipadkovo bo kolis tut zhili v pecheri dva strannika inoki Afonskie sho pidtverdzhuyetsya dokumentalno Tak u mezhovij vipisci za 1676r pro zemli Vorozhbyanskogo sotnika Grigoriya Docenka govoritsya ot leska pryamo lebedinskoyu dorogoyu a s toj dorogi ko Pslu gde zhivet chernec Sledovatelno v 1676 g na meste Mihajlovskoj pustyni dejstvitelno zhil uedinyonno inok pustynnik Rozkvit Gerb Polubotkiv Burhlivoyu bula diyalnist iz rozbudovi Mihajlivskoyi pustini za chasiv rodini Samojlovichiv Tut sporudili golovnij hram Ioano Predtecheva cerkva monastirski keliyi ogorozhu jshlo podalshe oblashtuvannya teritoriyi monastirya Ta nedovgo sudilosya tishitisya Mihajlu Vasilovichu diyannyam ruk svoyih Nevdovzi v borotbi za getmansku bulavu Ivan Samojlovich i vsya jogo rodina vklyuchayuchi i zasnovnika pustini buli zasudzheni j pislya trivalih dopitiv u Moskvi yih vidpravili na zaslannya v dalekij Tobolsk teper Tyumenska oblast Pislya Mihajla Vasilovicha opikunami Mihajlivskogo monastirya buli pomishiki Polubotki yaki z kincya XVII XVIII st po cherzi volodili Mihajlivkoyu U dokumenti pro rozmezhuvannya zemel za 1785 r chitayemo V hutore Andreevskom zashtatnyj muzhskoj monastyr nazyvaemyj Predtecheva pustyn ona sostoit na soderzhanii brigadira Aleksandra Fedorovicha Korobovskogo Polozhenie imeet na kosogore i pri kopannom prudu v toj pustyni cerkov derevyannaya vo imya Krestitelya Gospodnya Ionna keli monasheskie i ograda derevyannaya iz zhivushih tam postrizhennyh monahov 6 da nepostrizhennyh poslushnikov 5 chelovek Za pustyneyu krestyan g Korobovskogo 52 dushi muzhskogo i 52 zhenskogo pola v 11 dvorah U Mihajlivskij monastir na hramove svyato pribuvalo bagato viruyuchih z riznih sil i mistechok dlya nih zavzhdi gotuvavsya svyatkovij obid Za chas isnuvannya pustini v nij zminilosya odinadcyat igumeniv igumen Nifont igumen Irinarh igumen Meletij Gnedich igumen Iona igumen Ioakim igumen Nifont igumen Varlaam igumen Kirilo Grigorovich igumen Ioasaf Romenskij igumen Tihon igumen Varlaam Zanepad Zverinskij V V Preobrazovanie staryh i uchrezhdenie novyh monastyrej s 1764 65 po 1 iyulya 1890 god Tragichnim dlya Mihajlivskoyi Ioano Predtechevoyi pustini stav 1790 rik monastir nazavzhdi zachiniv svoyi dveri Likvidaciya pustini trivala dva roki Za cej chas bulo rozibrano golovnij Predtechevij hram monastirski keliyi ta gospodarski budivli Cinnosti ikoni bogosluzhbovi knigi predmeti ritualu Bozhoyi sluzhbi ikonostas tosho perejshli v rozporyadzhennya mihajlivskoyi Bogorodicnoyi cerkvi za viklyuchennyam dvoh dzvoniv yaki peredani v Harkivskij Pokrovskij monastir Deyaki z cih rechej sogodni stanovlyat soboyu zolotij fond kulturnoyi spadshini Slobozhanshini Na sogodni zbereglisya carski vrata ta kilka ikon Svyata Anna Svyatij Ioakim ta Svyatij Mikola z zhitiyem Usi voni pohodyat iz Mihajlivskoyi Ioano Predtechevoyi pustini i buli napisani vprodovzh 1680 1685 rr na zamovlennya Mihajla Samojlovicha Ci rechi perebuvayut u postijnij ekspoziciyi Nacionalnogo hudozhnogo muzeyu Ukrayini v Kiyevi Iz spravi pro zakrittya monastirya za 1788 rik diznayemosya sho v pustini krim golovnogo Predtechevogo hramu bula she cerkva vhodu Bogomateri v hram z bratnoyu trapezoyu i sho cej trapeznij hram ot gospod pomeshikov general majora i ober komendanta Andreya Grigorevicha Ivanenkova i majora Ivana Miklashevskago otdan na postroenie vmesto pogoreloj v g Lebedine Voskresenskoj cerkvi Yak vidomo pozhezha v stalasya 1787 r a 1789 r cerkva vzhe diyala Vidrodzhennya Popri te sho pustin pripinila svoyu diyalnist u hramovi dni yak i kolis syudi shodilisya prihozhani Do 1918 roku dva razi na rik vesnoyu na den znajdennya golovi Ioana Hrestitelya ta voseni na svyato Usichennya golovi Ioana Predtechi do mihajlivskoyi cerkvi shodyatsya sotni lyudej miscevih selyan zhiteliv Lebedina ta navkolishnih sil Do lisovogo urochisha Monastirshina virushaye hresnij hid ce perenosyat hramovu ikonu Ioana Predtechi na yiyi litnye perebuvannya v kaplici yaka she todi stoyala na misci kolishnoyi golovnoyi monastirskoyi cerkvi Poperedu nastoyatel Mihajlivskoyi Bogorodichnoyi cerkvi z hramovoyu ikonoyu za nim svyasheniki inshih cerkov dali cerkovnij zvedenij hor i hor grafa Kapnista Zamikayut urochistu hodu miryani ta gosti Bilya kaplici svyasheniki vidpravlyayut urochistu liturgiyu vstanovlyuyut ikonu na yiyi misce Na galyavini bilya pidnizhzhya gori vidbuvalasya trapeza FotogalereyaLiteraturaZverinskij V V Material dlya istoriko topograficheskogo issledovaniya o pravoslavnyh monastyryah v Rossijskoj Imperii s bibliograficheskim ukazaniem I Preobrazovanie staryh i uchrezhdenie novyh monastyrej s 1764 65 po 1 iyulya 1890 god V V Zverinskij SPb 1890 Istoriko statisticheskoe opisanie Harkovskoj eparhii Otdelenie III Uezdy Ahtyrskij i Bogoduhovskij Sumskij i Lebedinskij M 1857 Lisyanskij V Povernennya iz zabuttya V Lisyanskij Zhittya Lebedinshini 2009 24 chervnya Mihajlovskaya pustyn Istoriko statisticheskoe opisanie Harkovskoj eparhii Otdelenie I Kratkij obzor eparhii i monastyri Harkov V universitetskoj tipografii 1859 Tkachenko B I Lebediya Istorichni narisi v dvoh knigah Kniga persha B I Tkachenko Sumi Slobozhanshina 2000 Shedevri ukrayinskogo ikonopisu XII XIX st K Mistectvo 1999 Shkurka M S Voskresinska cerkva gidna voskresinnya M S Shkurka Visti 2007 6 serpnya PosilannyaSlobozhanshina vtrachaye unikalnu kozacku cerkvu 14 grudnya 2013 u Wayback Machine MIHAJLOVSKAYa PUSTYN 16 grudnya 2013 u Wayback Machine