Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Михайлівка Миха йлівка кол назва Михампіль Міхамполь пол Mi

Михайлівка (Ярмолинецький район)

Михайлівка (Ярмолинецький район)
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Михайлівка.

Миха́йлівка (кол. назва Михампіль, Міхамполь, пол. Michałpol) — село в Україні, у Розсошанській сільській громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 602 осіб. До 1923 року — центр Михампільської волості, з 1923 по 1959 рік — райцентр.

село Михайлівка
image image
Герб Михайлівки (Хмельницький район) Прапор Михайлівки (Хмельницький район)
image
Автобусна зупинка
Автобусна зупинка
Країна image Україна
Область Хмельницька область
Район Хмельницький район
Громада Розсошанська сільська громада
Код КАТОТТГ UA68040330170036921
Основні дані
Засноване 1594
Населення 602
Площа 16130 км²
Густота населення 0,04 осіб/км²
Поштовий індекс 32140
Телефонний код +380 3853
Географічні дані
Географічні координати 49°14′30″ пн. ш. 27°09′00″ сх. д. / 49.24167° пн. ш. 27.15000° сх. д. / 49.24167; 27.15000Координати: 49°14′30″ пн. ш. 27°09′00″ сх. д. / 49.24167° пн. ш. 27.15000° сх. д. / 49.24167; 27.15000
Середня висота
над рівнем моря 		308 м
Водойми річка Вовчок
Місцева влада
Адреса ради 31362, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Розсоша, вул. Центральна, 4
Карта
image
image
Михайлівка
image
image
Михайлівка
Мапа

image Михайлівка у Вікісховищі

Назва

У Словнику географічному Королевства Польського згадуються давні назви містечка Міхал чи Міхалок (пол. Mihal, Michaloc). До квітня 1946 року — Михампіль (Михамполь, Міхамполь), з 1946 року — Михайлівка.

Географія

Село розташоване на високому місці на обох берегах річки Вовчок, яка утворює тут велике озеро. Відстань до обласного центру 28 км (автошлях Т 2305). До найближчої залізничної станції Коржівці на лінії Жмеринка — Хмельницька 17 км.

Історія

Давні часи

На території села виявлено залишки поселення трипільської культури (III тисячоліття до н. е.) та сліди черняхівського поселення.

Колись село було укріпленим містом із замком. Залишки кам'яного замку зберігались у Михалполі до першої половини XIX століття.

У складі Речі Посполитої та Російської імперії

8 березня 1605 року на прохання спадкоємців засновника Михалпіля Станіслава Станіславського, підкоморія коронного, король Зигмунт III своїм привілеєм надав місту магдебурзьке право. Тоді ж місту було надано герб.

Своїм привілеєм Зигмунт III встановив три ярмарки на рік та базари щочетверга.

В середині XVIII століття Михалпіль став одним із найбільших містечок Летичівського повіту. Тоді ж у ньому влаштувалася юдейська громада Орієнтовно у 1760 році була побудована дерев'яна дубова синагога.

1743 року в Михалполі було збудовано дерев'яну каплицю на честь Діви Марії та Михаїла Архангела за сприяння власника поселення Міхала Жевуського.

У 1776 році місто було у власності сина Міхала Казимира Жевуського, писаря коронного, відомого дуелянта та музиканта. На той час тут було не більше як 93 будинки.

У 1780 власником Міхалпіля став Гжегож Ворсель, каштелян галицький. За його проханням король Станіслав Август надав місту ще три ярмарки.

У Ворселя Михалпіль викупив , королівський шамбелан, який у 1824 році почав будувати на місці давнього дерев'яного костелу новий мурований. Будівництво закінчив його син, Важинець. Костел був освячений 1837 року єпископом Мацкевичем на честь святого Кіліана.

Незабаром, однак, маєток було розділено і власником став Людвік Косельський.

В 1880 році тут відкрилося однокласне початкове народне училище.

У 1885 році бувше власницьке та державне містечко Міхалпіль було центром волості, налічувало 168 дворів, 1851 жителя (з них 1254 євреї), волосне правління, поліцейський відділок, православну церкву, костел, синагогу, єврейський молитвений дім, школу, сім магазинів, базар (кожні два тижні), три майстерні з виділки шкір, свічний завод, пивзавод, лісопилку.

В кінці XIX столітті у містечку відкрили земську лікарню на 10 ліжок.

До Михалпільської волості належали села Видошня, Загінці, Маниківці, Слобідка Михалковецька, Мазники та ін. — всього 19 староств, 12 514 мешканців. До парафії РКЦ належали села Видошня, Загінці та ін. Всього римо-католиків 1360 душ (1883 рік). Православна церква на честь Пресвятої Богородиці мала 1500 парафіян та 33 десятини землі.

У 1898 році містечко частково перебувало у власності дворянина Люблінської губернії Маріана Мечиславовича Баранецького (онука Косельського), частково належало дворянину Подольської губернії Михаїлу Івановичу Стокальскому, який проживав у Михалпілі.

За часів Української революції та у складі СРСР

На кінець 31 липня 1919 року містечко Михальполь перебувало в руках більшовиків. В районі містечка Жидівський курінь УГА після кількох перестрілок перейшов в атаку, захопив Михальпіль, взяв у полон майже увесь гарнізон.

В 1922—1923 роках в артілях та майстернях Михалпіля шили одяг, взуття, виробляли конопляні тканини, бляшаний посуд тощо. Тут було багато столярів, бондарів, стельмахів, ковалів.

До 1923 року — містечко Летичівського повіту Подільської губернії.

У 1924 році в Михалпілі відкрито семирічну школу.

1927 року у селі створено два товариства спільного обробітку землі (ТСОЗ), які у 1929 році були переведені в статус сільськогосподарської артілі. Після примусової колективізації та створення колгоспів на початку 1930-го переважна більшість бідняків і середняків вступила до колгоспів «Заповіт Ілліча», ім. Будьонного та «П'ятирічку за чотири роки».

В 1930-х роках у Михалполі було створено єврейський колгосп.

Станом на 10 червня 1932 року у Михалпільському районі було створено 33 колгоспи, до яких перейшло 4280 господарств з 7173. Станом на 17 липня 1932 року, за даними Вінницького обласного відділу ДПУ, у Михалпільському районі було подано 600 заяв на вихід з колгоспу. Причина — голод. З доповідної записки начальника Вінницького обласного відділу ДПУ В. Левоцького секретарю Вінницького обкому КП(б)У М. Алексєєву: «В м. Михалполе того же района, 29 июня сего года группой колхозников до 70 человек разобрано из колхоза 21 лошадь, 5 плугов и 2 телеги. Разбор имущества сопровождался массовым выходом из колхоза и требованиями выдачи хлеба».

В 1928 році відкрито ще одну семирічну школу, яку 1934 року перетворено на середню. У 1937 році відкрито вечірню школу.

У 1940 році запрацювала електростанція.

Незабаром після початку війни між СРСР та Німеччиною, 12 липня 1941 року, Михалпіль був зайнятий німецькими військами. У період Другої світової війни при німцях у містечку діяла Міхалпільська районна управа, а також жандармерія та комендатура. Восени 1941 року і в 1942 році тут було розстріляно 662 мирних жителі, 172 людини було відправлено на примусові роботи до Німеччини.

26 березня 1944 року в результаті Проскурівсько-Чернівецької операції Михалпіль був зайнятий 1-м Українським фронтом Радянської армії.

В 1944 році було відбудовано приміщення колгоспних ферм, майстерні машинно-тракторної станції, створено слюсарню і ливарню.

1950 року колгоспи «П'ятирічку за чотири роки!», ім. Будьонного і «Заповіт Ілліча» об'єднали в один — ім. Будьонного (з 1957 року «Заповіт Ілліча»). Колгосп займався тваринництвом, птахівництвом, рибоводством, бджолярством.

На початку 1970-х років у селі проживало 1125 осіб. Сільраді були підпорядковані села Видошня, Іванівка, Королівка, Лука і Микитинці.

Наш час

Римо-католицький костел святого Кіліана за часів СРСР був перебудований та перетворений на клуб. У 1992 році святиню повернули віруючим. Наразі тут розміщений Костел Матері Божої Святого Скапулярію.

Також у селі діє православна релігійна громада Свято-Успенської парафії с. Михайлівка Ярмолинецького р-ну (ПЦУ)

Символіка

Затверджена рішенням сесії сільської ради. Автор — А. Б. Гречило.

Герб

В золотому полі напнутий чорний лук з червоною тятивою і чорною стрілою, яка має червоне вістря, обернений догори. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний червоною мурованою короною.

Прапор

На синьому квадратному полотнищі жовтий вписаний квадрат, на якому напнутий чорний лук з червоною тятивою і чорною стрілою, яка має червоне вістря, обернений догори

Персоналії

  • В селі проживав і навчався в сільській школі поет-воїн Леонід Левицький, який народився в с. Миньківці на Житомирщині.
  • Флаксемберг Аркадій Семенович — заслужений лікар України (2003). Начальник управління охорони здоров'я Хмельницької обласної державної адміністрації (2004—2005), головний лікар Хмельницької обласної лікарні. Народився 06.09.1950 р. в с. Михайлівка. В 1976 р. закінчив Чернівецький державний медінститут.

Світлини

  • image
    Свято-Успенська церква
  • image
    Костел Матері Божої Святого Скапулярію.
  • image
    Будинок культури
  • image
    Школа
  • image
    Музейна кімната в школі.
  • image
    Автобусна зупинка.
  • image
    Став на річці Вовчок неподалік села

Примітки

  1. Michałpol (1) (...) Do gminy należą: Widoczna, Zahińce, Faszczyjówka, Mazniki, Bebechy, Jaśkowce, Jaśkowieckie Futory, Mańkowce, Nowosiółka, Krasnosiółka, Korzowce, Słobódka Michałowiecka, Jankowce, Monastyrek, Świnna, Łuka i Korolówka (...) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 312. (пол.)
  2. Мехеда М. І., Гаврик Ю. О., Галай Д. М., Гарнага І. В., Главак Т. В., Гуменюк С. К., Ігнатов О. С., Коваленко Л. А., Копилов А. О., Ланевський В. П., Мещишин А. І., Олійник Л. В., Соколяненко В. В., Степенко О. Д., Суровий А. Ф., Тищенко В. І. (1971). . Київ: Голов. ред. УРЕ АН УРСР. с. 650—651. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 19 квітня 2019.
  3. . Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 19.04.2019..
  4. Пустиннікова, Ірина. . Замки та храми України. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 17.04.2019.
  5. Еврейское наследие Украины. Михалполь [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Admin. . Genea. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 11.04.2019.
  7. Зепринский В.В. (1885). (рос) . С.-Пб: Центральный статистич.комитет. с. 270. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 17 квітня 2019.
  8. сост. В. К. Гульдман (1898). Поместное землевладение в Подольской губернии (рос) . Кам.-Под.: Подольский статистический комитет. с. 93.
  9. Гавчук І. К., Гладуняк І. В., Слободянюк П. Я., Осадча Г. Г. (2008). (PDF). Хмельницький: Український інститут національної пам′яті України; Хмельницька обласна державна адміністрація. с. ч. 1, с. 71, 73, 201. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2019. Процитовано 18 квітня 2019.
  10. С. Зворський, Н. Христова (2005). (PDF). Київ: ДК Архівів України. с. т. 3, кн. 3, с. 174, зап. 5544. Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2018. Процитовано 16 квітня 2019. {{}}: |pages= має зайвий текст ()
  11. . Костели і каплиці України. Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 17.04.2019. {{}}: |first= з пропущеним |last= ()
  12. . YouControl. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 17.04.2019.
  13. Трачук Є. Ф. (2006). (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 листопада 2017. Процитовано 8 листопада 2017.

Посилання

image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Mihajlivka Miha jlivka kol nazva Mihampil Mihampol pol Michalpol selo v Ukrayini u Rozsoshanskij silskij gromadi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanovit 602 osib Do 1923 roku centr Mihampilskoyi volosti z 1923 po 1959 rik rajcentr selo MihajlivkaGerb Mihajlivki Hmelnickij rajon Prapor Mihajlivki Hmelnickij rajon Avtobusna zupinkaAvtobusna zupinkaKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Hmelnickij rajonGromada Rozsoshanska silska gromadaKod KATOTTG UA68040330170036921Osnovni daniZasnovane 1594Naselennya 602Plosha 16130 km Gustota naselennya 0 04 osib km Poshtovij indeks 32140Telefonnij kod 380 3853Geografichni daniGeografichni koordinati 49 14 30 pn sh 27 09 00 sh d 49 24167 pn sh 27 15000 sh d 49 24167 27 15000 Koordinati 49 14 30 pn sh 27 09 00 sh d 49 24167 pn sh 27 15000 sh d 49 24167 27 15000Serednya visota nad rivnem morya 308 mVodojmi richka VovchokMisceva vladaAdresa radi 31362 Hmelnicka obl Hmelnickij r n s Rozsosha vul Centralna 4KartaMihajlivkaMihajlivkaMapa Mihajlivka u VikishovishiNazvaU Slovniku geografichnomu Korolevstva Polskogo zgaduyutsya davni nazvi mistechka Mihal chi Mihalok pol Mihal Michaloc Do kvitnya 1946 roku Mihampil Mihampol Mihampol z 1946 roku Mihajlivka GeografiyaSelo roztashovane na visokomu misci na oboh beregah richki Vovchok yaka utvoryuye tut velike ozero Vidstan do oblasnogo centru 28 km avtoshlyah T 2305 Do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Korzhivci na liniyi Zhmerinka Hmelnicka 17 km IstoriyaDavni chasi Na teritoriyi sela viyavleno zalishki poselennya tripilskoyi kulturi III tisyacholittya do n e ta slidi chernyahivskogo poselennya Kolis selo bulo ukriplenim mistom iz zamkom Zalishki kam yanogo zamku zberigalis u Mihalpoli do pershoyi polovini XIX stolittya U skladi Rechi Pospolitoyi ta Rosijskoyi imperiyi 8 bereznya 1605 roku na prohannya spadkoyemciv zasnovnika Mihalpilya Stanislava Stanislavskogo pidkomoriya koronnogo korol Zigmunt III svoyim privileyem nadav mistu magdeburzke pravo Todi zh mistu bulo nadano gerb Svoyim privileyem Zigmunt III vstanoviv tri yarmarki na rik ta bazari shochetverga V seredini XVIII stolittya Mihalpil stav odnim iz najbilshih mistechok Letichivskogo povitu Todi zh u nomu vlashtuvalasya yudejska gromada Oriyentovno u 1760 roci bula pobudovana derev yana dubova sinagoga 1743 roku v Mihalpoli bulo zbudovano derev yanu kaplicyu na chest Divi Mariyi ta Mihayila Arhangela za spriyannya vlasnika poselennya Mihala Zhevuskogo U 1776 roci misto bulo u vlasnosti sina Mihala Kazimira Zhevuskogo pisarya koronnogo vidomogo duelyanta ta muzikanta Na toj chas tut bulo ne bilshe yak 93 budinki U 1780 vlasnikom Mihalpilya stav Gzhegozh Vorsel kashtelyan galickij Za jogo prohannyam korol Stanislav Avgust nadav mistu she tri yarmarki U Vorselya Mihalpil vikupiv korolivskij shambelan yakij u 1824 roci pochav buduvati na misci davnogo derev yanogo kostelu novij murovanij Budivnictvo zakinchiv jogo sin Vazhinec Kostel buv osvyachenij 1837 roku yepiskopom Mackevichem na chest svyatogo Kiliana Nezabarom odnak mayetok bulo rozdileno i vlasnikom stav Lyudvik Koselskij V 1880 roci tut vidkrilosya odnoklasne pochatkove narodne uchilishe U 1885 roci buvshe vlasnicke ta derzhavne mistechko Mihalpil bulo centrom volosti nalichuvalo 168 dvoriv 1851 zhitelya z nih 1254 yevreyi volosne pravlinnya policejskij viddilok pravoslavnu cerkvu kostel sinagogu yevrejskij molitvenij dim shkolu sim magaziniv bazar kozhni dva tizhni tri majsterni z vidilki shkir svichnij zavod pivzavod lisopilku V kinci XIX stolitti u mistechku vidkrili zemsku likarnyu na 10 lizhok Do Mihalpilskoyi volosti nalezhali sela Vidoshnya Zaginci Manikivci Slobidka Mihalkovecka Mazniki ta in vsogo 19 starostv 12 514 meshkanciv Do parafiyi RKC nalezhali sela Vidoshnya Zaginci ta in Vsogo rimo katolikiv 1360 dush 1883 rik Pravoslavna cerkva na chest Presvyatoyi Bogorodici mala 1500 parafiyan ta 33 desyatini zemli U 1898 roci mistechko chastkovo perebuvalo u vlasnosti dvoryanina Lyublinskoyi guberniyi Mariana Mechislavovicha Baraneckogo onuka Koselskogo chastkovo nalezhalo dvoryaninu Podolskoyi guberniyi Mihayilu Ivanovichu Stokalskomu yakij prozhivav u Mihalpili Za chasiv Ukrayinskoyi revolyuciyi ta u skladi SRSR Na kinec 31 lipnya 1919 roku mistechko Mihalpol perebuvalo v rukah bilshovikiv V rajoni mistechka Zhidivskij kurin UGA pislya kilkoh perestrilok perejshov v ataku zahopiv Mihalpil vzyav u polon majzhe uves garnizon V 1922 1923 rokah v artilyah ta majsternyah Mihalpilya shili odyag vzuttya viroblyali konoplyani tkanini blyashanij posud tosho Tut bulo bagato stolyariv bondariv stelmahiv kovaliv Do 1923 roku mistechko Letichivskogo povitu Podilskoyi guberniyi U 1924 roci v Mihalpili vidkrito semirichnu shkolu 1927 roku u seli stvoreno dva tovaristva spilnogo obrobitku zemli TSOZ yaki u 1929 roci buli perevedeni v status silskogospodarskoyi artili Pislya primusovoyi kolektivizaciyi ta stvorennya kolgospiv na pochatku 1930 go perevazhna bilshist bidnyakiv i serednyakiv vstupila do kolgospiv Zapovit Illicha im Budonnogo ta P yatirichku za chotiri roki V 1930 h rokah u Mihalpoli bulo stvoreno yevrejskij kolgosp Stanom na 10 chervnya 1932 roku u Mihalpilskomu rajoni bulo stvoreno 33 kolgospi do yakih perejshlo 4280 gospodarstv z 7173 Stanom na 17 lipnya 1932 roku za danimi Vinnickogo oblasnogo viddilu DPU u Mihalpilskomu rajoni bulo podano 600 zayav na vihid z kolgospu Prichina golod Z dopovidnoyi zapiski nachalnika Vinnickogo oblasnogo viddilu DPU V Levockogo sekretaryu Vinnickogo obkomu KP b U M Aleksyeyevu V m Mihalpole togo zhe rajona 29 iyunya sego goda gruppoj kolhoznikov do 70 chelovek razobrano iz kolhoza 21 loshad 5 plugov i 2 telegi Razbor imushestva soprovozhdalsya massovym vyhodom iz kolhoza i trebovaniyami vydachi hleba V 1928 roci vidkrito she odnu semirichnu shkolu yaku 1934 roku peretvoreno na serednyu U 1937 roci vidkrito vechirnyu shkolu U 1940 roci zapracyuvala elektrostanciya Nezabarom pislya pochatku vijni mizh SRSR ta Nimechchinoyu 12 lipnya 1941 roku Mihalpil buv zajnyatij nimeckimi vijskami U period Drugoyi svitovoyi vijni pri nimcyah u mistechku diyala Mihalpilska rajonna uprava a takozh zhandarmeriya ta komendatura Voseni 1941 roku i v 1942 roci tut bulo rozstrilyano 662 mirnih zhiteli 172 lyudini bulo vidpravleno na primusovi roboti do Nimechchini 26 bereznya 1944 roku v rezultati Proskurivsko Cherniveckoyi operaciyi Mihalpil buv zajnyatij 1 m Ukrayinskim frontom Radyanskoyi armiyi V 1944 roci bulo vidbudovano primishennya kolgospnih ferm majsterni mashinno traktornoyi stanciyi stvoreno slyusarnyu i livarnyu 1950 roku kolgospi P yatirichku za chotiri roki im Budonnogo i Zapovit Illicha ob yednali v odin im Budonnogo z 1957 roku Zapovit Illicha Kolgosp zajmavsya tvarinnictvom ptahivnictvom ribovodstvom bdzholyarstvom Na pochatku 1970 h rokiv u seli prozhivalo 1125 osib Silradi buli pidporyadkovani sela Vidoshnya Ivanivka Korolivka Luka i Mikitinci Nash chasRimo katolickij kostel svyatogo Kiliana za chasiv SRSR buv perebudovanij ta peretvorenij na klub U 1992 roci svyatinyu povernuli viruyuchim Narazi tut rozmishenij Kostel Materi Bozhoyi Svyatogo Skapulyariyu Takozh u seli diye pravoslavna religijna gromada Svyato Uspenskoyi parafiyi s Mihajlivka Yarmolineckogo r nu PCU SimvolikaZatverdzhena rishennyam sesiyi silskoyi radi Avtor A B Grechilo Gerb V zolotomu poli napnutij chornij luk z chervonoyu tyativoyu i chornoyu striloyu yaka maye chervone vistrya obernenij dogori Shit vpisanij v zolotij dekorativnij kartush i uvinchanij chervonoyu murovanoyu koronoyu Prapor Na sinomu kvadratnomu polotnishi zhovtij vpisanij kvadrat na yakomu napnutij chornij luk z chervonoyu tyativoyu i chornoyu striloyu yaka maye chervone vistrya obernenij dogoriPersonaliyiV seli prozhivav i navchavsya v silskij shkoli poet voyin Leonid Levickij yakij narodivsya v s Minkivci na Zhitomirshini Flaksemberg Arkadij Semenovich zasluzhenij likar Ukrayini 2003 Nachalnik upravlinnya ohoroni zdorov ya Hmelnickoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi 2004 2005 golovnij likar Hmelnickoyi oblasnoyi likarni Narodivsya 06 09 1950 r v s Mihajlivka V 1976 r zakinchiv Cherniveckij derzhavnij medinstitut SvitliniSvyato Uspenska cerkva Kostel Materi Bozhoyi Svyatogo Skapulyariyu Budinok kulturi Shkola Muzejna kimnata v shkoli Avtobusna zupinka Stav na richci Vovchok nepodalik selaPrimitkiMichalpol 1 Do gminy naleza Widoczna Zahince Faszczyjowka Mazniki Bebechy Jaskowce Jaskowieckie Futory Mankowce Nowosiolka Krasnosiolka Korzowce Slobodka Michalowiecka Jankowce Monastyrek Swinna Luka i Korolowka Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1885 T VI S 312 pol Meheda M I Gavrik Yu O Galaj D M Garnaga I V Glavak T V Gumenyuk S K Ignatov O S Kovalenko L A Kopilov A O Lanevskij V P Meshishin A I Olijnik L V Sokolyanenko V V Stepenko O D Surovij A F Tishenko V I 1971 Kiyiv Golov red URE AN URSR s 650 651 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2021 Procitovano 19 kvitnya 2019 Zamki vidpochinok ozdorovlennya zcilennya v Galichini Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2021 Procitovano 19 04 2019 Pustinnikova Irina Zamki ta hrami Ukrayini Arhiv originalu za 17 kvitnya 2019 Procitovano 17 04 2019 Evrejskoe nasledie Ukrainy Mihalpol 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine ros Admin Genea Arhiv originalu za 11 kvitnya 2019 Procitovano 11 04 2019 Zeprinskij V V 1885 ros S Pb Centralnyj statistich komitet s 270 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2018 Procitovano 17 kvitnya 2019 sost V K Guldman 1898 Pomestnoe zemlevladenie v Podolskoj gubernii ros Kam Pod Podolskij statisticheskij komitet s 93 Gavchuk I K Gladunyak I V Slobodyanyuk P Ya Osadcha G G 2008 PDF Hmelnickij Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Ukrayini Hmelnicka oblasna derzhavna administraciya s ch 1 s 71 73 201 ISBN 978 966 96829 8 7 Arhiv originalu PDF za 15 lyutogo 2019 Procitovano 18 kvitnya 2019 S Zvorskij N Hristova 2005 PDF Kiyiv DK Arhiviv Ukrayini s t 3 kn 3 s 174 zap 5544 Arhiv originalu PDF za 22 grudnya 2018 Procitovano 16 kvitnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka Kosteli i kaplici Ukrayini Arhiv originalu za 17 bereznya 2017 Procitovano 17 04 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a first z propushenim last dovidka YouControl Arhiv originalu za 17 kvitnya 2019 Procitovano 17 04 2019 Trachuk Ye F 2006 PDF Arhiv originalu PDF za 8 listopada 2017 Procitovano 8 listopada 2017 PosilannyaPogoda v seli Mihajlivka 20 grudnya 2011 u Wayback Machine ros Mihalpol Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ