Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Миха́йлівка — село в Україні, у Краснопільській сільській громаді Гайсинського району Вінницької області. Розташоване за 11 км на схід від міста Гайсин та за 6,5 км від автошляху М30. Населення становить 1 461 особа (станом на 1 січня 2015 р.).
| село Михайлівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Вінницька область |
| Район | Гайсинський район |
| Громада | Краснопільська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1817 |
| Населення | 1461 |
| Площа | 2,6 км² |
| Густота населення | 561,54 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 23732 |
| Телефонний код | +380 4334 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°50′06″ пн. ш. 29°32′41″ сх. д. / 48.83500° пн. ш. 29.54472° сх. д.Координати: 48°50′06″ пн. ш. 29°32′41″ сх. д. / 48.83500° пн. ш. 29.54472° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 225 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 23732, Вінницька обл., Гайсинський р-н, с. Михайлівка, вул. Молодіжна, 18а |
| Карта | |
  Михайлівка | |
 Михайлівка | |
| Мапа | |
| | |
Історія
Давні часи
На території села виявлено поселення черняхівської і трипільської культур, які науковці досліджували у 1962 році, а охоронні карти склали у 1981 році. Цікаві археологічні згадки датовані у 1896 і 1901 роках – про городище, яке в народі називають «Замочок».
Про заснування села існує легенда. Посеред лісової пущі була козацька слобода Паланка – одне з найбагатших навколишніх сіл. За відмову сплачувати чинш і непокору Паланку спалили, а людей вбили. Вціліли лише Михайло, його дружина і донька, – вони й оселились за 4 верстви біля річки Вербич. Згодом біля них зупинились селяни і ремісники. Так виникло село, а назву дали в честь першого поселенця. Знищення Паланки і поява Михайлівки припадає на другу половину XVII століття.
1702 рік можна вважати роком заснування села – це перша документальна згадка, цього ж року в громаді збудували першу дерев'яну церкву. У 1772 р. з дозволу уніатського митрополита Володковича спорудили другу церкву на честь Покрови Пресвятої Богородиці.
Перша згадка про Михайлівку у фільварку Каліча, у володіннях князя Чарторийського, датується 1721 року. До 1795 р. Михайлівка належить до Брацлавського воєводства Речі Посполитої, а з 1796 р. – вже у складі Грановської волості Гайсинського повіту Подільської губернії Російської імперії.
Після придушення польського повстання 1830-1831 р. село стає державним і отримує статус військового поселення. 19 жовтня 1836 р. до військового поселення Михайлівки зарахували 515 ревізьких душ.
1845 р. відкрито першу школу, в якій навчались лише хлопчики, вибрані в хор. У 1862 р. її перейменовують в школу грамоти, в 1886 р. – в однокласну церковно-парафіяльну. 4 грудня 1905 р. місцеві селяни звернулися до вчителя Григорія Крошко з проханням, аби він написав листа про те, що казенний ліс, який оточує село, був переданий у їхню власність, винну лавку в селі закрили і щоб всі діти в селі навчались в школі. Вчитель склав цілий «Приговор», а громада в кількості 300 людей його схвалила. Лист адресували графу Вітте – Голові Ради Міністрів за імператора Миколи ІІ. Завдяки «Приговору» Михайлівка стала добре відома навіть за межами Подільської губернії. У 1907 в селі освятили новий дерев'яний храм, а в 1913 р. відкрили новий корпус трикласної земської школи.
Радянський період
У 1917-1920р. селяни активно брали участь у національно-визвольній боротьбі. У 1922 р. під час першого перепису населення в Михайлівці було 2647 мешканців. Люди у володінні мали 2 606,06 га землі. Перше сільське спільне товариство заснували 9 березня 1922 р. У 1930 році ТСОЗи перейменовують у колгоспи імені Йосипа Сталіна і 17 партз'їзду. Середня врожайність зернових культур на полях колгоспів була низькою – 11-15 ц/га. Тоді розкуркулили 24 одноосібників. 145 михайлівчан померли голодною смертю у 1932-1933 рр. У 1938 р. репресовано 22 михайлівських чоловіків, як ворогів народу – за участь у «військово-повстанській організації». Їх усіх було реабілітовано 4 березня 1959 року.
Німецько-радянська війна
28 липня 1941–12 березня 1944 р. – період німецької окупації села. Михайлівка належить до Гайсинського крайзгебіту Житомирської Генеральної округи Райхкомісаріату Україна. Загалом із села мобілізували на фронт 298 воїнів (з них повернулися додому лише 132). 16 селян брали участь в партизанській боротьбі проти ворога. За зв'язки з партизанами фашисти замучили юного розвідника Степана Чорнобая.
1942-1943 рр. в Михайлівці (Mikhailowka) окупанти організували табір примусової праці для євреїв Вінниччини, Бесарабії та з міста Чернівці. Їхню рабську працю використовували для будівництва стратегічної автотраси «Durchganstrasse-IV».
У таборі померли відомі люди: професор Готліб, професор Барух Шуллер, батьки Пауля Целана – Лео і Фредеріка Анчель, їхня племінниця – Зельма Меербаум-Айзінґер. [en], що перебував у таборі, потайки вів щоденник про Голокост у Михайлівці. Більшість в'язнів у серпні 1943 р. розстріляли за селом на Лисій Горі.
Повоєнні роки
У 1950 р. два колгоспи об'єднують в одне господарство «Перемога». З 1962 по 1979 р. його очолював . За керівництва Гуцала колгосп розбудували, повністю оновили матеріально-технічну базу господарства. У 1978 р. михайлівчани мали найкращі показники господарської діяльності. Очолювала садово-городню бригаду , яку за високу продуктивність праці нагороджено орденом Леніна.
Сучасність
З 1991 року Михайлівка в незалежній Україні. Власником колгоспних земель стали фермери і Продовольча компанія «Зоря Поділля». У селі функціонують школа, дитячий садок «Колосок», православна церква, фельдшерсько-акушерський пункт, сільська рада, будинок культури, Укрпошта і Нова пошта. Жителі мають центральне газопостачання, водогін, асфальтові дороги, зручне сполучення з районним та обласним центром. 2018 року відкрили нову двоповерхову школу.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,36% |
| російська | 1,44% |
Пам'ятки
- На околицях села на території Гайсинського лісництва розташовані ботанічні пам'ятки природи місцевого значення — Гайсинська діброва, Продуктивна дубина та Еталонна діброва.
- Дерев'яна церква на честь Покрови Пресвятої Богородиці, освячена у 1907 році – пам'ятка архітектури місцевого значення.
- Братська могила 89 радянських воїнів, загиблих при обороні і звільненні села
- Пам'ятник жертвам Голокосту 1942-1943 рр. на Лисій Горі, що на околиці села. Тут вічний спокій знайшли сотні розстріляних євреїв, серед них – поетеса Меербаум – Айзінгер Зельма і батьки Пауля Целана.
Відомі люди
На михайлівській землі народилися десять кандидатів наук, сім полковників, заступник міністра зв'язку України, два лауреати Державної премії СРСР, академік.
- Зінчук Микола Миколайович — радянський і російський геохімік.
- (1938 ) — відомий художник і меценат, член спілки художників України.
- (1919 -2003) — кандидат філологічних наук, працював у ЛНУ імені Івана Франка.
- Мельник Олександр Іванович (1985 — 2015) — солдат Збройних сил України, учасник війни на сході України, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, посмертно.
Галерея
-
![image]()
Центр села -
![image]()
Сільрада і ФАП -
![image]()
Школа -
![image]()
Будинок культури -
![image]()
Магазин -
![image]()
Ставок -
![image]()
Покровська церква (XIX ст.) -
![image]()
Братська могила радянських воїнів -
![image]()
Пам'ятник жертвам Голокосту
Примітки
- [1]
- [2]
- [3]
- П. В. Рихло (2018). Меербаум-Айзінґер Зельма. Енциклопедія сучасної України. 66102. оригіналу за 30 грудня 2022. Процитовано 15 грудня 2023.
Література
- Миха́йлівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.214
- Arnold Daqan`s Memories of Mikhailowka : The Illustrrated Diary of a Slave Labour Camp Survivor [4] / Editors Deborah Schultz and Edward Timms /⎯ London: Vallentine Mitchell, 2009. ⎯ S. 41, 51, 167, .
- Венді Лауер Творення нацистами імперії та Голокосту в Україні [5]. ⎯ К.: Зовнішньоторгвидав України ; Український центр вивчення історії Голокосту. ⎯ 2010. ⎯ С. 176⎯179, ISBN 978- 966 -8274 -24-4.
- Добрянський Л. . Генеалогія і спогади. ⎯ К.: Рада, 2000.⎯С.419. .
- Іван Гончарук . ⎯ К.: Рада, 2005. ⎯ С.170. .
- Гончарук І. . ⎯ К.: ТОВ Європа прінт, 2008. ⎯ С. 143.
- Гончарук І. . Серія «Моя Вінниччина» журналу «Вінницький край», випуск 17/1. ⎯ Вінниця: ММК, 2017. ⎯С 88. .
- Зельма Меербаум-Айзінґер. . Вірші єврейської дівчини до свого друга. ⎯ Чернівці: Література XXI ст..; 2012, .
- Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета.⎯ Каменец-Подольск, 1890, вып.5.
- Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. ⎯ Каменецк-Подольск, 1909, вып 9.
 | Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miha jlivka selo v Ukrayini u Krasnopilskij silskij gromadi Gajsinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Roztashovane za 11 km na shid vid mista Gajsin ta za 6 5 km vid avtoshlyahu M30 Naselennya stanovit 1 461 osoba stanom na 1 sichnya 2015 r selo MihajlivkaKrayina UkrayinaOblast Vinnicka oblastRajon Gajsinskij rajonGromada Krasnopilska silska gromadaOsnovni daniZasnovane 1817Naselennya 1461Plosha 2 6 km Gustota naselennya 561 54 osib km Poshtovij indeks 23732Telefonnij kod 380 4334Geografichni daniGeografichni koordinati 48 50 06 pn sh 29 32 41 sh d 48 83500 pn sh 29 54472 sh d 48 83500 29 54472 Koordinati 48 50 06 pn sh 29 32 41 sh d 48 83500 pn sh 29 54472 sh d 48 83500 29 54472Serednya visota nad rivnem morya 225 mMisceva vladaAdresa radi 23732 Vinnicka obl Gajsinskij r n s Mihajlivka vul Molodizhna 18aKartaMihajlivkaMihajlivkaMapa Mihajlivka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mihajlivka IstoriyaDavni chasi Na teritoriyi sela viyavleno poselennya chernyahivskoyi i tripilskoyi kultur yaki naukovci doslidzhuvali u 1962 roci a ohoronni karti sklali u 1981 roci Cikavi arheologichni zgadki datovani u 1896 i 1901 rokah pro gorodishe yake v narodi nazivayut Zamochok Pro zasnuvannya sela isnuye legenda Posered lisovoyi pushi bula kozacka sloboda Palanka odne z najbagatshih navkolishnih sil Za vidmovu splachuvati chinsh i nepokoru Palanku spalili a lyudej vbili Vcilili lishe Mihajlo jogo druzhina i donka voni j oselilis za 4 verstvi bilya richki Verbich Zgodom bilya nih zupinilis selyani i remisniki Tak viniklo selo a nazvu dali v chest pershogo poselencya Znishennya Palanki i poyava Mihajlivki pripadaye na drugu polovinu XVII stolittya 1702 rik mozhna vvazhati rokom zasnuvannya sela ce persha dokumentalna zgadka cogo zh roku v gromadi zbuduvali pershu derev yanu cerkvu U 1772 r z dozvolu uniatskogo mitropolita Volodkovicha sporudili drugu cerkvu na chest Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Persha zgadka pro Mihajlivku u filvarku Kalicha u volodinnyah knyazya Chartorijskogo datuyetsya 1721 roku Do 1795 r Mihajlivka nalezhit do Braclavskogo voyevodstva Rechi Pospolitoyi a z 1796 r vzhe u skladi Granovskoyi volosti Gajsinskogo povitu Podilskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Pislya pridushennya polskogo povstannya 1830 1831 r selo staye derzhavnim i otrimuye status vijskovogo poselennya 19 zhovtnya 1836 r do vijskovogo poselennya Mihajlivki zarahuvali 515 revizkih dush 1845 r vidkrito pershu shkolu v yakij navchalis lishe hlopchiki vibrani v hor U 1862 r yiyi perejmenovuyut v shkolu gramoti v 1886 r v odnoklasnu cerkovno parafiyalnu 4 grudnya 1905 r miscevi selyani zvernulisya do vchitelya Grigoriya Kroshko z prohannyam abi vin napisav lista pro te sho kazennij lis yakij otochuye selo buv peredanij u yihnyu vlasnist vinnu lavku v seli zakrili i shob vsi diti v seli navchalis v shkoli Vchitel sklav cilij Prigovor a gromada v kilkosti 300 lyudej jogo shvalila List adresuvali grafu Vitte Golovi Radi Ministriv za imperatora Mikoli II Zavdyaki Prigovoru Mihajlivka stala dobre vidoma navit za mezhami Podilskoyi guberniyi U 1907 v seli osvyatili novij derev yanij hram a v 1913 r vidkrili novij korpus triklasnoyi zemskoyi shkoli Radyanskij period U 1917 1920r selyani aktivno brali uchast u nacionalno vizvolnij borotbi U 1922 r pid chas pershogo perepisu naselennya v Mihajlivci bulo 2647 meshkanciv Lyudi u volodinni mali 2 606 06 ga zemli Pershe silske spilne tovaristvo zasnuvali 9 bereznya 1922 r U 1930 roci TSOZi perejmenovuyut u kolgospi imeni Josipa Stalina i 17 partz yizdu Serednya vrozhajnist zernovih kultur na polyah kolgospiv bula nizkoyu 11 15 c ga Todi rozkurkulili 24 odnoosibnikiv 145 mihajlivchan pomerli golodnoyu smertyu u 1932 1933 rr U 1938 r represovano 22 mihajlivskih cholovikiv yak vorogiv narodu za uchast u vijskovo povstanskij organizaciyi Yih usih bulo reabilitovano 4 bereznya 1959 roku Nimecko radyanska vijna 28 lipnya 1941 12 bereznya 1944 r period nimeckoyi okupaciyi sela Mihajlivka nalezhit do Gajsinskogo krajzgebitu Zhitomirskoyi Generalnoyi okrugi Rajhkomisariatu Ukrayina Zagalom iz sela mobilizuvali na front 298 voyiniv z nih povernulisya dodomu lishe 132 16 selyan brali uchast v partizanskij borotbi proti voroga Za zv yazki z partizanami fashisti zamuchili yunogo rozvidnika Stepana Chornobaya 1942 1943 rr v Mihajlivci Mikhailowka okupanti organizuvali tabir primusovoyi praci dlya yevreyiv Vinnichchini Besarabiyi ta z mista Chernivci Yihnyu rabsku pracyu vikoristovuvali dlya budivnictva strategichnoyi avtotrasi Durchganstrasse IV U tabori pomerli vidomi lyudi profesor Gotlib profesor Baruh Shuller batki Paulya Celana Leo i Frederika Anchel yihnya pleminnicya Zelma Meerbaum Ajzinger en sho perebuvav u tabori potajki viv shodennik pro Golokost u Mihajlivci Bilshist v yazniv u serpni 1943 r rozstrilyali za selom na Lisij Gori Povoyenni roki U 1950 r dva kolgospi ob yednuyut v odne gospodarstvo Peremoga Z 1962 po 1979 r jogo ocholyuvav Za kerivnictva Gucala kolgosp rozbuduvali povnistyu onovili materialno tehnichnu bazu gospodarstva U 1978 r mihajlivchani mali najkrashi pokazniki gospodarskoyi diyalnosti Ocholyuvala sadovo gorodnyu brigadu yaku za visoku produktivnist praci nagorodzheno ordenom Lenina Suchasnist Z 1991 roku Mihajlivka v nezalezhnij Ukrayini Vlasnikom kolgospnih zemel stali fermeri i Prodovolcha kompaniya Zorya Podillya U seli funkcionuyut shkola dityachij sadok Kolosok pravoslavna cerkva feldshersko akusherskij punkt silska rada budinok kulturi Ukrposhta i Nova poshta Zhiteli mayut centralne gazopostachannya vodogin asfaltovi dorogi zruchne spoluchennya z rajonnim ta oblasnim centrom 2018 roku vidkrili novu dvopoverhovu shkolu NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 98 36 rosijska 1 44 Pam yatkiNa okolicyah sela na teritoriyi Gajsinskogo lisnictva roztashovani botanichni pam yatki prirodi miscevogo znachennya Gajsinska dibrova Produktivna dubina ta Etalonna dibrova Derev yana cerkva na chest Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici osvyachena u 1907 roci pam yatka arhitekturi miscevogo znachennya Bratska mogila 89 radyanskih voyiniv zagiblih pri oboroni i zvilnenni sela Pam yatnik zhertvam Golokostu 1942 1943 rr na Lisij Gori sho na okolici sela Tut vichnij spokij znajshli sotni rozstrilyanih yevreyiv sered nih poetesa Meerbaum Ajzinger Zelma i batki Paulya Celana Vidomi lyudiNa mihajlivskij zemli narodilisya desyat kandidativ nauk sim polkovnikiv zastupnik ministra zv yazku Ukrayini dva laureati Derzhavnoyi premiyi SRSR akademik Zinchuk Mikola Mikolajovich radyanskij i rosijskij geohimik 1938 vidomij hudozhnik i mecenat chlen spilki hudozhnikiv Ukrayini 1919 2003 kandidat filologichnih nauk pracyuvav u LNU imeni Ivana Franka Melnik Oleksandr Ivanovich 1985 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik vijni na shodi Ukrayini nagorodzhenij ordenom Za muzhnist III stupenya posmertno GalereyaCentr sela Silrada i FAP Shkola Budinok kulturi Magazin Stavok Pokrovska cerkva XIX st Bratska mogila radyanskih voyiniv Pam yatnik zhertvam GolokostuPrimitki 1 2 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih 3 P V Rihlo 2018 Meerbaum Ajzinger Zelma Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini 66102 originalu za 30 grudnya 2022 Procitovano 15 grudnya 2023 LiteraturaMiha jlivka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 214 Arnold Daqan s Memories of Mikhailowka The Illustrrated Diary of a Slave Labour Camp Survivor 4 Editors Deborah Schultz and Edward Timms London Vallentine Mitchell 2009 S 41 51 167 ISBN 978 0 85303 6388 Vendi Lauer Tvorennya nacistami imperiyi ta Golokostu v Ukrayini 5 K Zovnishnotorgvidav Ukrayini Ukrayinskij centr vivchennya istoriyi Golokostu 2010 S 176 179 ISBN 978 966 8274 24 4 Dobryanskij L Genealogiya i spogadi K Rada 2000 S 419 ISBN 966 7087 41 7 Ivan Goncharuk K Rada 2005 S 170 ISBN 966 7087 63 8 Goncharuk I K TOV Yevropa print 2008 S 143 ISBN 978 966 96458 1 4 Goncharuk I Seriya Moya Vinnichchina zhurnalu Vinnickij kraj vipusk 17 1 Vinnicya MMK 2017 S 88 ISBN 978 966 621 612 3 Zelma Meerbaum Ajzinger Virshi yevrejskoyi divchini do svogo druga Chernivci Literatura XXI st 2012 ISBN 978 617 614 025 2 Trudy Podolskogo eparhialnogo istoriko statisticheskogo komiteta Kamenec Podolsk 1890 vyp 5 Trudy Podolskogo eparhialnogo istoriko statisticheskogo komiteta Kameneck Podolsk 1909 vyp 9 Ce nezavershena stattya z geografiyi Vinnickoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi