Миха́йло Миха́йлович Томчані́й (угор. ifj. Tomcsányi Mihály; 9 листопада 1946, Ужгород) — угорський та український архітектор, містобудівельник, графік.
Михайло Михайлович Томчаній | |
---|---|
угор. Tomcsányi Mihály | |
Народження | 9 листопада 1946 (77 років) |
Країна | УРСР → Угорщина |
Навчання | Київський художній інститут |
Діяльність | архітектор |
Батько | Томчаній Михайло Іванович |
Біографія
Його батько — відомий закарпатський письменник Михайло Іванович Томчаній. В часи Австро-Угорщини, згідно зі свідоцтвом про народження, прізвище його батька було записане як Tomcsányi Mihály.
Мати Пал Гізелла Анна (24 квітня 1922 — [hu], Угорщина,19 березня 2008 — Ужгород.)
Середню освіту здобув в Ужгороді (1953—1964).
1965 року вступив на архітектурний факультету Київського художнього інституту (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури).
1971 року, закінчивши інститут, отримав направлення в Київський зональний науково-дослідний інститут експериментального проектування. Але від направлення відмовився і повернувся в Ужгород. Там з 1971 року працював керівником групи архітекторів в Закарпатській філії Київського проектного інституту «Діпроміст».
У 1980—1990 роках був головним архітектором Ужгорода.
У 1977—1980 роках був головою Закарпатської організації Спілки архітекторів України і членом правління Спілки архітекторів України.
Багато зусиль приклав до збереження самобутнього історичного центру древнього Ужгорода. 1987 року в Московському архітектурному інституті, після захисту відповідної дипломної роботи, йому надали кваліфікацію містобудівельника. Від 1981 року був членом Всесоюзної ради головних архітекторів міст та областей. У 1990—1991 роках був першим головою створеного ним на Закарпатті .
1991 року виїхав з Радянського Союзу в Угорщину, де продовжував працювати за фахом. 1993 року здобув найвищу кваліфікацію провідного архітектора. Член Палати архітекторів Угорщини з моменту її створення. Нині мешкає в Будапешті з дружиною Маргаритою Ахатівною (уроджена Ахметова) та сином Михайлом.
Творчість
Як художник-графік проілюстрував близько 50 книжок. Брав участь в обласних, республіканських і міжнародних виставках.
Основні архітектурні роботи:
- Адміністративний будинок, Ужгород, 1972
- Пологовий будинок, Мукачеве, 1972
- Адміністративний будинок, Ужгород, 1975
- Мікрорайон «Боздош», Ужгород, 1976.
- Будинок правосуддя, Перечин, 1977
- Будинок правосуддя, Великий Березний, 1977
- Будова Центрального Поштампу, Ужгород, 1979
- Проект Детального Планування Центральної частини м. Ужгорода, 1984
- Будова ресторану, Кишинів, 1987
- Генеральний план м. Ужгорода, 1987
- Проект фасаду Ужгородського муз-драмтеатру. 1987
- Квартал індивидуальної забудови, Ужгород, 1989
- Інститут підвищення кваліфікації вчителів, Ужгород, 1990
- Адміністративний будинок, Ужгород, 1990
- Будапешт XVI. район, вул Бачкої. Сімейний будинок, 1993
- Токшонь. Сімейний будинок. 1994. (в співавторстві)
- Будова готелю. (Стерлітамак, Башкірія), 1995 (в співавторстві)
- Пештлігет (коло м. Вац). Проект Детального планування центру. 1996. (в співавторстві)
- Нодьковачі, вул. Шито. Сімейний будинок, 1997
- Будапешт V. район, вул. Ваці 22. Адміністративний будинок. Реконструкція з надбудовою., 1997
- Надудвор. , Адміністративний будинок NAGISz. 1998 (в співавторстві)
- Шарошпоток. Будова готелю, 1998 (в співавторстві)
- Будапешт I. район, вул. Бирц 13-15. Реконструкція (Міністерство іноземних справ), 1998 (в співавторстві)
- Нодьковачі, вул. Череснє 10 Сімейний будинок, 2001.
- Будапешт VIII. район, кільцева вул. Музеум 12 — Ресторан-кав'ярня «Музеум». Реконструкція фасаду, 2002.
Література
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — . — С.588.
Це незавершена стаття про архітектора чи архітекторку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття недостатньо . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miha jlo Miha jlovich Tomchani j ugor ifj Tomcsanyi Mihaly 9 listopada 1946 Uzhgorod ugorskij ta ukrayinskij arhitektor mistobudivelnik grafik Mihajlo Mihajlovich Tomchanijugor Tomcsanyi MihalyNarodzhennya 9 listopada 1946 1946 11 09 77 rokiv UzhgorodKrayina URSR UgorshinaNavchannya Kiyivskij hudozhnij institutDiyalnist arhitektorBatko Tomchanij Mihajlo IvanovichBiografiyaJogo batko vidomij zakarpatskij pismennik Mihajlo Ivanovich Tomchanij V chasi Avstro Ugorshini zgidno zi svidoctvom pro narodzhennya prizvishe jogo batka bulo zapisane yak Tomcsanyi Mihaly Mati Pal Gizella Anna 24 kvitnya 1922 hu Ugorshina 19 bereznya 2008 Uzhgorod Serednyu osvitu zdobuv v Uzhgorodi 1953 1964 1965 roku vstupiv na arhitekturnij fakultetu Kiyivskogo hudozhnogo institutu nini Nacionalna akademiya obrazotvorchogo mistectva i arhitekturi 1971 roku zakinchivshi institut otrimav napravlennya v Kiyivskij zonalnij naukovo doslidnij institut eksperimentalnogo proektuvannya Ale vid napravlennya vidmovivsya i povernuvsya v Uzhgorod Tam z 1971 roku pracyuvav kerivnikom grupi arhitektoriv v Zakarpatskij filiyi Kiyivskogo proektnogo institutu Dipromist U 1980 1990 rokah buv golovnim arhitektorom Uzhgoroda U 1977 1980 rokah buv golovoyu Zakarpatskoyi organizaciyi Spilki arhitektoriv Ukrayini i chlenom pravlinnya Spilki arhitektoriv Ukrayini Bagato zusil priklav do zberezhennya samobutnogo istorichnogo centru drevnogo Uzhgoroda 1987 roku v Moskovskomu arhitekturnomu instituti pislya zahistu vidpovidnoyi diplomnoyi roboti jomu nadali kvalifikaciyu mistobudivelnika Vid 1981 roku buv chlenom Vsesoyuznoyi radi golovnih arhitektoriv mist ta oblastej U 1990 1991 rokah buv pershim golovoyu stvorenogo nim na Zakarpatti 1991 roku viyihav z Radyanskogo Soyuzu v Ugorshinu de prodovzhuvav pracyuvati za fahom 1993 roku zdobuv najvishu kvalifikaciyu providnogo arhitektora Chlen Palati arhitektoriv Ugorshini z momentu yiyi stvorennya Nini meshkaye v Budapeshti z druzhinoyu Margaritoyu Ahativnoyu urodzhena Ahmetova ta sinom Mihajlom TvorchistYak hudozhnik grafik proilyustruvav blizko 50 knizhok Brav uchast v oblasnih respublikanskih i mizhnarodnih vistavkah Osnovni arhitekturni roboti Administrativnij budinok Uzhgorod 1972 Pologovij budinok Mukacheve 1972 Administrativnij budinok Uzhgorod 1975 Mikrorajon Bozdosh Uzhgorod 1976 Budinok pravosuddya Perechin 1977 Budinok pravosuddya Velikij Bereznij 1977 Budova Centralnogo Poshtampu Uzhgorod 1979 Proekt Detalnogo Planuvannya Centralnoyi chastini m Uzhgoroda 1984 Budova restoranu Kishiniv 1987 Generalnij plan m Uzhgoroda 1987 Proekt fasadu Uzhgorodskogo muz dramteatru 1987 Kvartal individualnoyi zabudovi Uzhgorod 1989 Institut pidvishennya kvalifikaciyi vchiteliv Uzhgorod 1990 Administrativnij budinok Uzhgorod 1990 Budapesht XVI rajon vul Bachkoyi Simejnij budinok 1993 Tokshon Simejnij budinok 1994 v spivavtorstvi Budova gotelyu Sterlitamak Bashkiriya 1995 v spivavtorstvi Peshtliget kolo m Vac Proekt Detalnogo planuvannya centru 1996 v spivavtorstvi Nodkovachi vul Shito Simejnij budinok 1997 Budapesht V rajon vul Vaci 22 Administrativnij budinok Rekonstrukciya z nadbudovoyu 1997 Nadudvor Administrativnij budinok NAGISz 1998 v spivavtorstvi Sharoshpotok Budova gotelyu 1998 v spivavtorstvi Budapesht I rajon vul Birc 13 15 Rekonstrukciya Ministerstvo inozemnih sprav 1998 v spivavtorstvi Nodkovachi vul Cheresnye 10 Simejnij budinok 2001 Budapesht VIII rajon kilceva vul Muzeum 12 Restoran kav yarnya Muzeum Rekonstrukciya fasadu 2002 LiteraturaMistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 700 s ISBN 5 88500 071 9 S 588 Ce nezavershena stattya pro arhitektora chi arhitektorku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti