Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Михайло Андрійович Милорадович (1 (12) жовтня 1771, Вороньки Київського полку Війська Запорозького Городового — 15 (27) грудня 1825, Петербург) — російський аристократ українського походження, військовий діяч Російської імперії, граф (з 1813). Син сенатора Другої Малоросійської колегії та голови чернігівського Намісництва Андрія Милорадовича. Учасник російсько-шведської війни 1788—1790 років. Київський та Петербурзький губернатор. Убитий учасником заколоту на Сенатській площі 1825.
| Милорадович Михайло Андрійович | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | рос. Михаил Андреевич Милорадович |
| Народився | 1 (12) жовтня 1771 Полтавська губернія, Російська імперія |
| Помер | 14 (26) грудня 1825 (54 роки) Санкт-Петербург, Російська імперія[1] ·різана рана |
| Поховання | Олександро-Невська лавра |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Знання мов | російська[2] |
| Учасник | Наполеонівські війни, Російсько-шведська війна, Битва при Требії, d, d, d, d, Битва під Аустерліцом, Q19692581?, Бородінська битва, d, d, d, d, Битва при Бауцені, Битва під Кульмом, Битва під Лейпцигом 1813, Битва під Брієнном, Битва при Арсі-сюр-Об, d і Взяття Парижа |
| Роки активності | з 1771 |
| Титул | граф[d] |
| Посада | член Державної ради Російської імперії[d] |
| Військове звання | генерал від інфантерії |
| Рід | Милорадовичі |
| Батько | Милорадович Андрій Степанович |
| Автограф |  |
| Нагороди | |
| |
Родина Милорадовичів
Три брати Милорадовичі (за походженням серби) на початку 18 століття підняли на Балканах повстання проти Османської імперії, але зазнали поразки й перейшли під опіку Війська Запорозького Городового, оселившись в одному з полків Гетьманщини. Милорадовичі стали частиною козацької старшини, а потім — малоросійського дворянства.
Вигідні шлюби пов'язали Милорадовичів з багатьма родами України: Стороженками, Полуботками, Скоропадськими, Тарновськими та ін. Рід Милорадовичів було внесено до дворянських родоводів Катеринославської, Полтавської та Чернігівської губерній. Один із родових маєтків в Україні — садиба Милорадівка (не збережена, назва перейшла на залізничну станцію біля сучасного міста Кривий Ріг).
Ранні роки і навчання за кордоном
Народився 1 жовтня 1771 року на території Війська Запорозького Городового. Щодо місця народження, то історики пишуть: «народився він начебто на Україні. Принаймні в формулярі штабу Окремого гвардійського корпусу написано, що Милорадович походив „з дворян Полтавської губернії“»; «в Полтавській губернії на Україні». Сам М. А. Милорадович вважав своєю батьківщиною та родинним маєтком село Вороньки в Полтавській губернії (на момент народження — Лубенського полку, а згідно з сучасним адміністративним поділом — розташованим в Полтавській області).
Був правнуком одного з перших Милорадовичів, який з 1715 року був полковником Гадяцького адміністративного полку Війська Запорізького Городового (Гетьманщини) Михайла Ільковича Милорадовича, який оселився на Україні в 1711 році, а остаточно переїхав з Герцеговини у квітні 1712. Дід і батько Михайла Милорадовича були військовими. Михайла за звичками дворян рано внесли до списків гвардії, з семи років хлопець — на навчанні в університетах Німеччини та Франції під наглядом гувернера Івана Данилевського. Разом із двоюрідним братом вивчали фортифікацію, артилерію, іноземні мови, математику, юриспруденцію, історію тощо. Михайло обрав військову кар'єру. Навчався в університетах Кеніґсберга (4 роки), Ґеттінґена, Страсбурґа.
Військова кар'єра
У квітні 1787 року отримав чин прапорщика. Брав участь у російсько-шведській війні 1788—1790 років. З 1798 року — генерал-майор і шеф Апшеронського мушкетерського полку.
Учасник швейцарського походу російської армії (1799), війни проти Франції (1805), Османської імперії (1806—1812). В 1809—1812 роках — київський губернатор. Брав участь в гасінні київської пожежі в липні 1811 року, коли вигорів Поділ, забудований дерев'яними помешканнями. Клопоти по наданню державної допомоги погорілим родинам відхилив сам імператор. Тоді Михайло Милорадович звернувся до місцевого дворянства, що і вирішило проблему.
Герой війни 1812—1814 рр
22 жовтня 1812 року відбулась баталія під містом Вязьма авангарду російської армії під керівництвом генерала Милорадовича та донського ватажка М. Платова (25 тис. осіб) із Четвертим французьким корпусом (усіх 37 тис. осіб), що закінчилася перемогою вояків Милорадовича та Платова. Вояки Наполеона втратили 8,5 тис. убитими, пораненими та взятими у полон. Російські вояки втратили близько 2 тис. осіб. У Бородінській битві 1812 року командував правим крилом 1-ї армії.
У битві під містом Лейпциг М. А. Милорадович керував російською та пруською гвардіями. За успіхи у військових операціях на початку 1813 року М. А. Милорадович першим отримав право носити на еполетах вензель імператора Олександра I, а за сукупність військових успіхів в закордонному поході з 1 травня 1813 року — титул графа Російської імперії. Власним девізом граф образ слова: «Прямота моя мене підтримує».
В 1813—1814 роках брав участь у закордонних походах російських військ. З 1818 року — петербурзький генерал-губернатор. У грудні 1825 року під час повстання декабристів був смертельно поранений П. Каховським на Сенатській площі.
Був похований в Олександро-Невській лаврі Санкт-Петербурга. 1937 року відбулося перепоховання праху в Благовіщенську усипальницю.
Примітки
- Милорадович Михаил Андреевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Бондаренко А. Милорадович. — М., 2008. — С. 12.
- Архів оригіналу за 30 квітня 2018. Процитовано 22 травня 2018.
Література
- Довідник з історії України [ 17 січня 2008 у Wayback Machine.]
- Покровский Н. В. Герой Отечественной войны 1812 г. Милорадович и его родственные связи. // Калужская губерния на II этапе Отечественной войны 1812 г. − Малоярославец, 1998
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Miloradovich Mihajlo Andrijovich Miloradovich 1 12 zhovtnya 1771 17711012 Voronki Kiyivskogo polku Vijska Zaporozkogo Gorodovogo 15 27 grudnya 1825 Peterburg rosijskij aristokrat ukrayinskogo pohodzhennya vijskovij diyach Rosijskoyi imperiyi graf z 1813 Sin senatora Drugoyi Malorosijskoyi kolegiyi ta golovi chernigivskogo Namisnictva Andriya Miloradovicha Uchasnik rosijsko shvedskoyi vijni 1788 1790 rokiv Kiyivskij ta Peterburzkij gubernator Ubitij uchasnikom zakolotu na Senatskij ploshi 1825 Miloradovich Mihajlo AndrijovichIm ya pri narodzhenniros Mihail Andreevich MiloradovichNarodivsya1 12 zhovtnya 1771 Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomer14 26 grudnya 1825 54 roki Sankt Peterburg Rosijska imperiya 1 rizana ranaPohovannyaOleksandro Nevska lavraKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistvijskovosluzhbovecZnannya movrosijska 2 UchasnikNapoleonivski vijni Rosijsko shvedska vijna Bitva pri Trebiyi d d d d Bitva pid Austerlicom Q19692581 Borodinska bitva d d d d Bitva pri Bauceni Bitva pid Kulmom Bitva pid Lejpcigom 1813 Bitva pid Briyennom Bitva pri Arsi syur Ob d i Vzyattya ParizhaRoki aktivnostiz 1771Titulgraf d Posadachlen Derzhavnoyi radi Rosijskoyi imperiyi d Vijskove zvannyageneral vid infanteriyiRidMiloradovichiBatkoMiloradovich Andrij StepanovichAvtografNagorodiKulmskij hrest 1816 Mediafajli u VikishovishiRodina MiloradovichivTri brati Miloradovichi za pohodzhennyam serbi na pochatku 18 stolittya pidnyali na Balkanah povstannya proti Osmanskoyi imperiyi ale zaznali porazki j perejshli pid opiku Vijska Zaporozkogo Gorodovogo oselivshis v odnomu z polkiv Getmanshini Miloradovichi stali chastinoyu kozackoyi starshini a potim malorosijskogo dvoryanstva Vigidni shlyubi pov yazali Miloradovichiv z bagatma rodami Ukrayini Storozhenkami Polubotkami Skoropadskimi Tarnovskimi ta in Rid Miloradovichiv bulo vneseno do dvoryanskih rodovodiv Katerinoslavskoyi Poltavskoyi ta Chernigivskoyi gubernij Odin iz rodovih mayetkiv v Ukrayini sadiba Miloradivka ne zberezhena nazva perejshla na zaliznichnu stanciyu bilya suchasnogo mista Krivij Rig Ranni roki i navchannya za kordonomNarodivsya 1 zhovtnya 1771 roku na teritoriyi Vijska Zaporozkogo Gorodovogo Shodo miscya narodzhennya to istoriki pishut narodivsya vin nachebto na Ukrayini Prinajmni v formulyari shtabu Okremogo gvardijskogo korpusu napisano sho Miloradovich pohodiv z dvoryan Poltavskoyi guberniyi v Poltavskij guberniyi na Ukrayini Sam M A Miloradovich vvazhav svoyeyu batkivshinoyu ta rodinnim mayetkom selo Voronki v Poltavskij guberniyi na moment narodzhennya Lubenskogo polku a zgidno z suchasnim administrativnim podilom roztashovanim v Poltavskij oblasti Buv pravnukom odnogo z pershih Miloradovichiv yakij z 1715 roku buv polkovnikom Gadyackogo administrativnogo polku Vijska Zaporizkogo Gorodovogo Getmanshini Mihajla Ilkovicha Miloradovicha yakij oselivsya na Ukrayini v 1711 roci a ostatochno pereyihav z Gercegovini u kvitni 1712 Did i batko Mihajla Miloradovicha buli vijskovimi Mihajla za zvichkami dvoryan rano vnesli do spiskiv gvardiyi z semi rokiv hlopec na navchanni v universitetah Nimechchini ta Franciyi pid naglyadom guvernera Ivana Danilevskogo Razom iz dvoyuridnim bratom vivchali fortifikaciyu artileriyu inozemni movi matematiku yurisprudenciyu istoriyu tosho Mihajlo obrav vijskovu kar yeru Navchavsya v universitetah Kenigsberga 4 roki Gettingena Strasburga Vijskova kar yeraU kvitni 1787 roku otrimav chin praporshika Brav uchast u rosijsko shvedskij vijni 1788 1790 rokiv Z 1798 roku general major i shef Apsheronskogo mushketerskogo polku Uchasnik shvejcarskogo pohodu rosijskoyi armiyi 1799 vijni proti Franciyi 1805 Osmanskoyi imperiyi 1806 1812 V 1809 1812 rokah kiyivskij gubernator Brav uchast v gasinni kiyivskoyi pozhezhi v lipni 1811 roku koli vigoriv Podil zabudovanij derev yanimi pomeshkannyami Klopoti po nadannyu derzhavnoyi dopomogi pogorilim rodinam vidhiliv sam imperator Todi Mihajlo Miloradovich zvernuvsya do miscevogo dvoryanstva sho i virishilo problemu Geroj vijni 1812 1814 rr22 zhovtnya 1812 roku vidbulas bataliya pid mistom Vyazma avangardu rosijskoyi armiyi pid kerivnictvom generala Miloradovicha ta donskogo vatazhka M Platova 25 tis osib iz Chetvertim francuzkim korpusom usih 37 tis osib sho zakinchilasya peremogoyu voyakiv Miloradovicha ta Platova Voyaki Napoleona vtratili 8 5 tis ubitimi poranenimi ta vzyatimi u polon Rosijski voyaki vtratili blizko 2 tis osib U Borodinskij bitvi 1812 roku komanduvav pravim krilom 1 yi armiyi U bitvi pid mistom Lejpcig M A Miloradovich keruvav rosijskoyu ta pruskoyu gvardiyami Za uspihi u vijskovih operaciyah na pochatku 1813 roku M A Miloradovich pershim otrimav pravo nositi na epoletah venzel imperatora Oleksandra I a za sukupnist vijskovih uspihiv v zakordonnomu pohodi z 1 travnya 1813 roku titul grafa Rosijskoyi imperiyi Vlasnim devizom graf obraz slova Pryamota moya mene pidtrimuye V 1813 1814 rokah brav uchast u zakordonnih pohodah rosijskih vijsk Z 1818 roku peterburzkij general gubernator U grudni 1825 roku pid chas povstannya dekabristiv buv smertelno poranenij P Kahovskim na Senatskij ploshi Buv pohovanij v Oleksandro Nevskij lavri Sankt Peterburga 1937 roku vidbulosya perepohovannya prahu v Blagovishensku usipalnicyu PrimitkiMiloradovich Mihail Andreevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Bondarenko A Miloradovich M 2008 S 12 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2018 Procitovano 22 travnya 2018 LiteraturaDovidnik z istoriyi Ukrayini 17 sichnya 2008 u Wayback Machine Pokrovskij N V Geroj Otechestvennoj vojny 1812 g Miloradovich i ego rodstvennye svyazi Kaluzhskaya guberniya na II etape Otechestvennoj vojny 1812 g Maloyaroslavec 1998