Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Михайло Малашко ( 04.11.1885 с. Георгіївка— 10.04.1920, Катеринослав) — політик, повстанський отаман, член Української Центральної Ради і Українських Установчих Зборів, заступник комісару Донецького басейну від Української Центрльної Ради. Отаман вільного козацтва Луганська (1917-1918), отаман Куреня Донецького кряжу (1918-1919), отаман Катеринославського Кошу Повстанських козачих військ (1919). Комбриг Особливої української бригади 45-ї дивізії 14-ї армії РСЧА (1920) Брат отамана вільного козацтва Миколи Малашко.
Малашко Михайло Васильович | |
|---|---|
| єфрейтор комбриг | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 4 листопада, 1885 Георгієвка, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія |
| Смерть | 10 квітня, 1920 Катеринослав, Катеринославська губернія,  УНР |
| Національність | українець |
| Військова служба | |
| Роки служби | 1914–1920 |
| Приналежність | УНР |
| Війни / битви | |
| Командування | |
| отаман Курінь Донецького Кряжу отоман | |
Місце народження
Тривалий час починаючі від першої біографічної статті про Малашко М. яка була опублікована 1962 році, її автор вказав помилкову дату народження отамана 1882. Пізніше у книзі яка була написана Білашом В. у 1930-х роках і була надрукована його сином у 1993 році "Дороги Нестора Махно" місце народження отамана було вказано село Софіївка, Криворізького повіту.
У 2023 році краєзнавець з Дніпра Коновець-Поплавська І. у архіві знайшла справжне місце і дату народження отамана Малашко М., відповідно до цієї інформації він народився 4 листопада 1885 року, селі Георгієвка, Маріуполського повіту.
Біографія
Михайло Малашко народився 4 листопада 1885 року у заможній українській родині у селі Георгіївка, Маріупольського повіту, сучасне село Георгіївка, Мар'їнської громади, Покровського району. Охрестили його у Вознесенському храмі села Олександрінка. У 1890-х роках він разом з родиною переїхав у село Архангельське, де ймовірно він працював фельдшером. У 1906 році він одружився з Катериною Панасенко яка жила неподалік від Гродівки, у 1913 році у подружжя народилась донька Єлізавета.
З початком Першої світової війни у 1914 році Михайла мобілізували до армії. Службу він проходив у Стрілецькому полку Офіцерської стрілецької школи у званні єфрейтор на Аланських островах у Балтійському морі.
Після Лютневої революції 1917 році Михайло вступив до УПСР, та брав активну участь в українському військовому русі. Влітку 1917 року його обрали членом до Всеукраїнської Ради військових депутатів, від якої він був кооптований до складу Української Центральної Ради. В кінці літа 1917 року Михайла направили у Слов'яносербський повіт як інструктора УЦР, де він оселився у місті Луганськ. У місті Луганськ та його околицях Михайло організовував загони вільних козаків. В кінці 1917 року він очолив Українську Раду Слов'яносербського повіту, і був призначений заступником комісара Донецького басейну від УЦР. У листопаді-грудні 1917 року Михайло на чолі вільних козаків чинив опір місцевим більшовикам які намагались захопити місто. 24 грудня 1917 року місто Луганськ був захоплений загоном російських більшовиків на чолі з Саблиним Ю., після чого Малашко М. покинув місто і переховувався. Навесні 1918 року Малашко на чолі загону вільних козаків брав участь у боротьбі з більшовиками, і разом з своїм загоном 28 квітня 1918 року Михайло повернувся у Луганськ який звільнили німці. У Луганську він опитував у в'язниці заарештованих більшовиків.
В кінці 1918 року Малашко М. переїхав до сучасного міста Покровськ, де влаштувався працювати вчителем. Михайло брав активну участь в Антигетьманському повстанню яке відбулось у Покровську 19 листопада 1918 року в наслідку чого в місті і його околицях була відновлена влада УНР. У самому місті Михайло почав формувати загін вільних козаків який він назвав Курінь Донецького кряжу. Цей загін головним чином роззброював більшовицькі загони, і відновлював владу УНР в околицях міста і разом з загонами Махно Н. стримував просування в глиб України російських донських частин отамана Краснова П. які вже окупували Юзівку сучасний Донецьк. На початку грудня 1918 року Михайло разом з своїм загоном виїхав у Дніпро.
У Дніпрі Малашко М. увійшов до складу Штабу українських республіканських військ Катеринославщини. З 25 по 31 грудня 1918 року Михайло на чолі Куреня Донецького кряжу брав участь в обороні Дніпра від махновців, під час боїв у місті він отримав поранення і разом зі своїм підрозділом покинув місто. Знов Михайло повернувся у Дніпро вже після звільнення міста від махновців 2 січня 1919 року, але в цей раз ймовірно через поранення він відійшов від командування підрозділом і на деякий час зник.
Знову Малашко М. згадується вже восени 1919 року як отаман Катеринославського Кошу Повстанських вільнокозацьких військ який активно боровся з частинами російської Добровольчої армії яка окупувала Україну, в районі Верхньодніпровська і Кривого Рогу та у Верхньодніпровському, Катеринославському, Криворізькому повітах. Михайло діяв разом з Гулим-Гуленко і вже в листопаді 1919 року звільнив від росіян Верхньодніпровськ і лінію залізниці від Знаменки до самого Дніпра. Малашко в цей час воював під жовто-блакитним прапором з гаслом «За землю і волю — борітеся — поборете». На звільнених від росіян територіях Михайло проводив проукраїнську політику, а для організації цивільного життя він організував та очолив "Тимчасовий уряд Херсонщини" який розмістився у Верхньодніпровську. 22 листопада 1919 Малашко домовився з Махном о спільних діях його підрозділу і Революційно-Повстанської Армії України проти білих росіян.
З наближенням з півночі у грудні 1919 року російських червоних військ, Михайло вислав до більшовиків своїх представників які вели перемовини на тему збереження його підрозділу і входження його до складу РСЧА. В ході складних перемовин у січні 1920 року Михайло отримав дозвіл на формування Особливої української бригади яка повинна була увійти до складу 45-ї дивізії 14-ї армії РСЧА. Особливу українську бригаду поповнювали головним чином його ж повстанці, які коштом більшовиків озброювались і постачались провіантом і одежею. Бригада була налаштована антибільшовицьки і сам отаман часто виступав перед бійцями з промовами у підтримку УНР намагаючись розкласти червону армію з середини. А в районах де стояли його частини Михайло відправляв циркуляри з вимогою впровадити викладання у школах українською мовою. Штаб бригади розташовувався у селі Софіївка неподалік Кривого Рогу.
Уся ця активна проукраїнська діяльність Михайла як червоного командира, не пройшла непоміченою для більшовиків і вони вимагали від комбрига перевести свою бригаду на фронт. Але Михайло затягував перевід підрозділу на фронт, і в цей самий час почав роззброювати загони більшовицької міліції, розганяв ревкоми, знищував засоби зв'язку. На початку березня 1920 року його викликали до Олександрії у штаб 45-ї дивізії для роз'яснень. По прибуттю в Олександрію більшовики одразу арештували Михайла, і під конвоєм відправили у Кременчук у штаб 14-ї РСЧА. Під час етапування Михайло втік, і повернувся до своєї бригади.
4 березня 1920 року Михайло скликав загальні збори командирів своєї бригади на яких оголосив про початок повстання проти більшовиків. На цих зборах були присутні: Черноусов (Черновус), заступник командира 4-ї Окремої бригади Дяківський, заступник адміністративного відділу бригади Березняк, професор ., який завідував культурно-просвітницьким відділом, командир Верхньодніпровського полку Петренко, командир Веселотернівського полку Федорченко, Тишанін (Іванов) та інші. В ніч з 6 на 7 березня підрозділ у 220 козаків на чолі з Малашко звільнили від більшовиків Верхньодніпровськ, у місті та його околицях козаки роззброїли підрозділи червоноармійців та знищили більшовицькі установи з їхніми співробітниками. У міському банку Михайло реквізував 13 - мільйон рублів. Довідавшись про те що з Дніпра у Верхньодніпровськ вирушив підрозділ 2-ї Латиської стрілецької бригади, Михайло разом зі своїми козаками покинув Верхньодніпровськ. Але біля села Алфьорова козаків наздогнали латиші, після запеклого бою загін Малашко був знищений, а сам отаман втік.
Після наради кіш рушив на Верхньодніпровськ у складі 150 кінних та 70 піших козаків із кулеметом. Озброєними були лише 70 — 80 з 5 — 10 патронів до рушниці. У Семенівці піші козаки взяли в селян по коню, за яким рушив теж верхи його господар. (також верхи). Взяли станцію Верхньодніпровськ, забрали кулемет і до 20 душ полонених. Піймали і роззброїли у навколішньому до Верхньодніпровська селі близько 40 латишів. В ніч 7 березня 1920 року без жодного пострілу було роззброєно караульну роту, міську та повітову міліції Верхньдніпровська. З чуткою про вихід з Катеринославу кінського відділу латишів залишили Верхньодніпровськ. У Миколаївці латиші наздогнали обози Малашка. Вийшли з Посуньок і прийняли бій біля залізниці з червоноармійцями з ешелону з Катеринославу. 50 піших козаків боронили у Байкової могили відхід кінноти. Із них загинуло 33 чоловіки, із них — 11 учнів Верхньодніпровської середньої сільськогосподарської школи (найстаршому було 18 років). Діставшися Софіївки знайшли Верхньодніпровський полк. Червоноармійці виставили 4 бронепоїзди на ділянку П'ятихатки-Верхівцеве-Довгінцеве. Повстанці ухвалили рішення розсіятися і вести підпільну війну. Проти загонів Малашка Червона армія створила штаб на чолі з чекістами Ф. Леонюком та П. Оніщенко. У їхньому розпорядженні був загін чекістів і представників особливого відділу 13-ї армії. У липні 1920 року у селі Орлове було спробувано взяти хворого на тиф Малашка. Михайла Малашка було взято у Кам'янському. Його доставили в Катеринославську ЧК, де розстріляли.
Джерела
- Отамани Гайдамацького краю 33 біографії / Роман Коваль ; ред. Григорій Гребенюк ; обкладинка художника Миколи Броха. – Київ : Правда Ярославичів, 1998. – 616 с
- Провідники повстанського руху Придніпров’я (за матеріалами органів державної безпеки): збірник документів / упоряд.: Юрій Пахоменков, Олександр Чепурко; вступна стаття проф. Дмитра Архірейського. – Дніпро: «Герда», 2021. – 288 с.
- Мєдвєдєв А. Головний отаман Донецького кряжу - Михайло Малашко. "Старий рудник № 2" Історико-краєзнавчий альманах / редактор упорядник С. П. Луковенко. Запоріжжя. 2023 р. 100 ст.
- І знову про отамана Донецького кряжу - Михайла Малашка / Презентація у прифронтовому Покровську
- Белаш А. В., Белаш В. Ф. Дороги Нестора Махно (Историческое повествование). – К.: РВЦ "Проза", 1993
Примітки
Коваль Р.“Багряні жнива Української революції” http://unknownwar.info/export_html/_1048.html [Архівовано 29 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- Мєдвєдєв А. Головний отаман Донецького кряжу - Михайло Малашко. "Старий рудник № 2" Історико-краєзнавчий альманах. Стр 71
- Атаман Малашко Ч. 1/6 Год 1917 Битва за Донбасс, Луганск и Славяносербский уезд. YouTube. Irena Konovets-Poplavska. 10 січня 2023. Процитовано 12 вересня 2024.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Атаман Михаил Малашко. Ч. 1/4 Год 1917 - отчаянные попытки спасти Луганщину с Донецким кряжем (укр.), процитовано 10 січня 2023
- Мєдвєдєв А. Головний отаман Донецького кряжу - Михайло Малашко. "Старий рудник № 2" Історико-краєзнавчий альманах. Стр. 71
- Мєдвєдєв А. Головний отаман Донецького кряжу - Михайло Малашко. "Старий рудник № 2" Історико-краєзнавчий альманах. Стр. 72
- Мєдвєдєв А. Головний отаман Донецького кряжу - Михайло Малашко. "Старий рудник № 2" Історико-краєзнавчий альманах. Стр 73
- Отаман Малашко Ч. 2/6 Рік 1918 Додаток | Бій за Катеринослав 27 грудня 1918 (укр.), процитовано 12 лютого 2023
- Провідники повстанського руху Придніпров’я (за матеріалами органів державної безпеки): збірник документів. Стр 202
- Атаман Малашко Ч.6/6 Год 1920 (8 марта-10 апреля)| Конец атамана | Загадка Сфинкса (укр.), процитовано 16 лютого 2023
- Архівована копія. unknownwar.info. Архів оригіналу за 29 серпня 2018. Процитовано 11 січня 2020.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
'
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Mihajlo Malashko 04 11 1885 s Georgiyivka 10 04 1920 Katerinoslav politik povstanskij otaman chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi i Ukrayinskih Ustanovchih Zboriv zastupnik komisaru Doneckogo basejnu vid Ukrayinskoyi Centrlnoyi Radi Otaman vilnogo kozactva Luganska 1917 1918 otaman Kurenya Doneckogo kryazhu 1918 1919 otaman Katerinoslavskogo Koshu Povstanskih kozachih vijsk 1919 Kombrig Osoblivoyi ukrayinskoyi brigadi 45 yi diviziyi 14 yi armiyi RSChA 1920 Brat otamana vilnogo kozactva Mikoli Malashko Malashko Mihajlo Vasilovichyefrejtor kombrigZagalna informaciyaNarodzhennya4 listopada 1885 Georgiyevka Bahmutskij povit Katerinoslavska guberniyaSmert10 kvitnya 1920 Katerinoslav Katerinoslavska guberniya UNRNacionalnistukrayinecVijskova sluzhbaRoki sluzhbi1914 1920Prinalezhnist UNRVijni bitviRadyansko ukrayinska vijna Zahoplennya Luganska bilshovikami Oborona Donechchini Boyi za KaterinoslavKomanduvannyaotaman Kurin Doneckogo Kryazhu otoman Katerinoslavskogo Kosha Povstanskih kozachih vijsk Zmist 1 Misce narodzhennya 2 Biografiya 3 Dzherela 4 PrimitkiMisce narodzhennyared Trivalij chas pochinayuchi vid pershoyi biografichnoyi statti pro Malashko M yaka bula opublikovana 1962 roci yiyi avtor vkazav pomilkovu datu narodzhennya otamana 1882 Piznishe u knizi yaka bula napisana Bilashom V u 1930 h rokah i bula nadrukovana jogo sinom u 1993 roci Dorogi Nestora Mahno misce narodzhennya otamana bulo vkazano selo Sofiyivka Krivorizkogo povitu U 2023 roci krayeznavec z Dnipra Konovec Poplavska I u arhivi znajshla spravzhne misce i datu narodzhennya otamana Malashko M vidpovidno do ciyeyi informaciyi vin narodivsya 4 listopada 1885 roku seli Georgiyevka Mariupolskogo povitu 1 2 Biografiyared Mihajlo Malashko narodivsya 4 listopada 1885 roku u zamozhnij ukrayinskij rodini u seli Georgiyivka Mariupolskogo povitu suchasne selo Georgiyivka Mar yinskoyi gromadi Pokrovskogo rajonu Ohrestili jogo u Voznesenskomu hrami sela Oleksandrinka U 1890 h rokah vin razom z rodinoyu pereyihav u selo Arhangelske de jmovirno vin pracyuvav feldsherom U 1906 roci vin odruzhivsya z Katerinoyu Panasenko yaka zhila nepodalik vid Grodivki u 1913 roci u podruzhzhya narodilas donka Yelizaveta 3 4 Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni u 1914 roci Mihajla mobilizuvali do armiyi Sluzhbu vin prohodiv u Strileckomu polku Oficerskoyi strileckoyi shkoli u zvanni yefrejtor na Alanskih ostrovah u Baltijskomu mori Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roci Mihajlo vstupiv do UPSR ta brav aktivnu uchast v ukrayinskomu vijskovomu rusi Vlitku 1917 roku jogo obrali chlenom do Vseukrayinskoyi Radi vijskovih deputativ vid yakoyi vin buv kooptovanij do skladu Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi V kinci lita 1917 roku Mihajla napravili u Slov yanoserbskij povit yak instruktora UCR de vin oselivsya u misti Lugansk U misti Lugansk ta jogo okolicyah Mihajlo organizovuvav zagoni vilnih kozakiv V kinci 1917 roku vin ocholiv Ukrayinsku Radu Slov yanoserbskogo povitu i buv priznachenij zastupnikom komisara Doneckogo basejnu vid UCR U listopadi grudni 1917 roku Mihajlo na choli vilnih kozakiv chiniv opir miscevim bilshovikam yaki namagalis zahopiti misto 24 grudnya 1917 roku misto Lugansk buv zahoplenij zagonom rosijskih bilshovikiv na choli z Sablinim Yu pislya chogo Malashko M pokinuv misto i perehovuvavsya Navesni 1918 roku Malashko na choli zagonu vilnih kozakiv brav uchast u borotbi z bilshovikami i razom z svoyim zagonom 28 kvitnya 1918 roku Mihajlo povernuvsya u Lugansk yakij zvilnili nimci U Lugansku vin opituvav u v yaznici zaareshtovanih bilshovikiv 5 V kinci 1918 roku Malashko M pereyihav do suchasnogo mista Pokrovsk de vlashtuvavsya pracyuvati vchitelem Mihajlo brav aktivnu uchast v Antigetmanskomu povstannyu yake vidbulos u Pokrovsku 19 listopada 1918 roku v naslidku chogo v misti i jogo okolicyah bula vidnovlena vlada UNR U samomu misti Mihajlo pochav formuvati zagin vilnih kozakiv yakij vin nazvav Kurin Doneckogo kryazhu Cej zagin golovnim chinom rozzbroyuvav bilshovicki zagoni i vidnovlyuvav vladu UNR v okolicyah mista i razom z zagonami Mahno N strimuvav prosuvannya v glib Ukrayini rosijskih donskih chastin otamana Krasnova P yaki vzhe okupuvali Yuzivku suchasnij Doneck Na pochatku grudnya 1918 roku Mihajlo razom z svoyim zagonom viyihav u Dnipro 6 U Dnipri Malashko M uvijshov do skladu Shtabu ukrayinskih respublikanskih vijsk Katerinoslavshini Z 25 po 31 grudnya 1918 roku Mihajlo na choli Kurenya Doneckogo kryazhu brav uchast v oboroni Dnipra vid mahnovciv pid chas boyiv u misti vin otrimav poranennya i razom zi svoyim pidrozdilom pokinuv misto Znov Mihajlo povernuvsya u Dnipro vzhe pislya zvilnennya mista vid mahnovciv 2 sichnya 1919 roku ale v cej raz jmovirno cherez poranennya vin vidijshov vid komanduvannya pidrozdilom i na deyakij chas znik 7 Znovu Malashko M zgaduyetsya vzhe voseni 1919 roku yak otaman Katerinoslavskogo Koshu Povstanskih vilnokozackih vijsk yakij aktivno borovsya z chastinami rosijskoyi Dobrovolchoyi armiyi yaka okupuvala Ukrayinu v rajoni Verhnodniprovska i Krivogo Rogu ta u Verhnodniprovskomu Katerinoslavskomu Krivorizkomu povitah Mihajlo diyav razom z Gulim Gulenko i vzhe v listopadi 1919 roku zvilniv vid rosiyan Verhnodniprovsk i liniyu zaliznici vid Znamenki do samogo Dnipra Malashko v cej chas voyuvav pid zhovto blakitnim praporom z gaslom Za zemlyu i volyu boritesya poborete Na zvilnenih vid rosiyan teritoriyah Mihajlo provodiv proukrayinsku politiku a dlya organizaciyi civilnogo zhittya vin organizuvav ta ocholiv Timchasovij uryad Hersonshini yakij rozmistivsya u Verhnodniprovsku 22 listopada 1919 Malashko domovivsya z Mahnom o spilnih diyah jogo pidrozdilu i Revolyucijno Povstanskoyi Armiyi Ukrayini proti bilih rosiyan Z nablizhennyam z pivnochi u grudni 1919 roku rosijskih chervonih vijsk Mihajlo vislav do bilshovikiv svoyih predstavnikiv yaki veli peremovini na temu zberezhennya jogo pidrozdilu i vhodzhennya jogo do skladu RSChA V hodi skladnih peremovin u sichni 1920 roku Mihajlo otrimav dozvil na formuvannya Osoblivoyi ukrayinskoyi brigadi yaka povinna bula uvijti do skladu 45 yi diviziyi 14 yi armiyi RSChA Osoblivu ukrayinsku brigadu popovnyuvali golovnim chinom jogo zh povstanci yaki koshtom bilshovikiv ozbroyuvalis i postachalis proviantom i odezheyu Brigada bula nalashtovana antibilshovicki i sam otaman chasto vistupav pered bijcyami z promovami u pidtrimku UNR namagayuchis rozklasti chervonu armiyu z seredini A v rajonah de stoyali jogo chastini Mihajlo vidpravlyav cirkulyari z vimogoyu vprovaditi vikladannya u shkolah ukrayinskoyu movoyu Shtab brigadi roztashovuvavsya u seli Sofiyivka nepodalik Krivogo Rogu Usya cya aktivna proukrayinska diyalnist Mihajla yak chervonogo komandira ne projshla nepomichenoyu dlya bilshovikiv i voni vimagali vid kombriga perevesti svoyu brigadu na front Ale Mihajlo zatyaguvav perevid pidrozdilu na front i v cej samij chas pochav rozzbroyuvati zagoni bilshovickoyi miliciyi rozganyav revkomi znishuvav zasobi zv yazku Na pochatku bereznya 1920 roku jogo viklikali do Oleksandriyi u shtab 45 yi diviziyi dlya roz yasnen Po pributtyu v Oleksandriyu bilshoviki odrazu areshtuvali Mihajla i pid konvoyem vidpravili u Kremenchuk u shtab 14 yi RSChA Pid chas etapuvannya Mihajlo vtik i povernuvsya do svoyeyi brigadi 4 bereznya 1920 roku Mihajlo sklikav zagalni zbori komandiriv svoyeyi brigadi na yakih ogolosiv pro pochatok povstannya proti bilshovikiv Na cih zborah buli prisutni Chernousov Chernovus zastupnik komandira 4 yi Okremoyi brigadi Dyakivskij zastupnik administrativnogo viddilu brigadi Bereznyak profesor Prohorenko I M yakij zaviduvav kulturno prosvitnickim viddilom komandir Verhnodniprovskogo polku Petrenko komandir Veseloternivskogo polku Fedorchenko Tishanin Ivanov ta inshi V nich z 6 na 7 bereznya pidrozdil u 220 kozakiv na choli z Malashko zvilnili vid bilshovikiv Verhnodniprovsk u misti ta jogo okolicyah kozaki rozzbroyili pidrozdili chervonoarmijciv ta znishili bilshovicki ustanovi z yihnimi spivrobitnikami U miskomu banku Mihajlo rekvizuvav 13 miljon rubliv Dovidavshis pro te sho z Dnipra u Verhnodniprovsk virushiv pidrozdil 2 yi Latiskoyi strileckoyi brigadi Mihajlo razom zi svoyimi kozakami pokinuv Verhnodniprovsk Ale bilya sela Alforova kozakiv nazdognali latishi pislya zapeklogo boyu zagin Malashko buv znishenij a sam otaman vtik 8 Pislya naradi kish rushiv na Verhnodniprovsk u skladi 150 kinnih ta 70 pishih kozakiv iz kulemetom Ozbroyenimi buli lishe 70 80 z 5 10 patroniv do rushnici U Semenivci pishi kozaki vzyali v selyan po konyu za yakim rushiv tezh verhi jogo gospodar takozh verhi Vzyali stanciyu Verhnodniprovsk zabrali kulemet i do 20 dush polonenih Pijmali i rozzbroyili u navkolishnomu do Verhnodniprovska seli blizko 40 latishiv V nich 7 bereznya 1920 roku bez zhodnogo postrilu bulo rozzbroyeno karaulnu rotu misku ta povitovu miliciyi Verhndniprovska Z chutkoyu pro vihid z Katerinoslavu kinskogo viddilu latishiv zalishili Verhnodniprovsk U Mikolayivci latishi nazdognali obozi Malashka Vijshli z Posunok i prijnyali bij bilya zaliznici z chervonoarmijcyami z eshelonu z Katerinoslavu 50 pishih kozakiv boronili u Bajkovoyi mogili vidhid kinnoti Iz nih zaginulo 33 choloviki iz nih 11 uchniv Verhnodniprovskoyi serednoyi silskogospodarskoyi shkoli najstarshomu bulo 18 rokiv Distavshisya Sofiyivki znajshli Verhnodniprovskij polk Chervonoarmijci vistavili 4 bronepoyizdi na dilyanku P yatihatki Verhivceve Dovginceve Povstanci uhvalili rishennya rozsiyatisya i vesti pidpilnu vijnu Proti zagoniv Malashka Chervona armiya stvorila shtab na choli z chekistami F Leonyukom ta P Onishenko U yihnomu rozporyadzhenni buv zagin chekistiv i predstavnikiv osoblivogo viddilu 13 yi armiyi U lipni 1920 roku u seli Orlove bulo sprobuvano vzyati hvorogo na tif Malashka Mihajla Malashka bulo vzyato u Kam yanskomu 9 Jogo dostavili v Katerinoslavsku ChK de rozstrilyali Dzherelared Otamani Gajdamackogo krayu 33 biografiyi Roman Koval red Grigorij Grebenyuk obkladinka hudozhnika Mikoli Broha Kiyiv Pravda Yaroslavichiv 1998 616 s Providniki povstanskogo ruhu Pridniprov ya za materialami organiv derzhavnoyi bezpeki zbirnik dokumentiv uporyad Yurij Pahomenkov Oleksandr Chepurko vstupna stattya prof Dmitra Arhirejskogo Dnipro Gerda 2021 288 s ISBN 978 617 7639 69 4 Myedvyedyev A Golovnij otaman Doneckogo kryazhu Mihajlo Malashko Starij rudnik 2 Istoriko krayeznavchij almanah redaktor uporyadnik S P Lukovenko Zaporizhzhya 2023 r 100 st I znovu pro otamana Doneckogo kryazhu Mihajla Malashka Prezentaciya u prifrontovomu Pokrovsku Belash A V Belash V F Dorogi Nestora Mahno Istoricheskoe povestvovanie K RVC Proza 1993Primitkired 10 Koval R Bagryani zhniva Ukrayinskoyi revolyuciyi http unknownwar info export html 1048 html Arhivovano 29 serpnya 2018 u Wayback Machine Myedvyedyev A Golovnij otaman Doneckogo kryazhu Mihajlo Malashko Starij rudnik 2 Istoriko krayeznavchij almanah Str 71 Ataman Malashko Ch 1 6 God 1917 Bitva za Donbass Lugansk i Slavyanoserbskij uezd YouTube Irena Konovets Poplavska 10 sichnya 2023 Procitovano 12 veresnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Ataman Mihail Malashko Ch 1 4 God 1917 otchayannye popytki spasti Luganshinu s Doneckim kryazhem ukr procitovano 10 sichnya 2023 Myedvyedyev A Golovnij otaman Doneckogo kryazhu Mihajlo Malashko Starij rudnik 2 Istoriko krayeznavchij almanah Str 71 Myedvyedyev A Golovnij otaman Doneckogo kryazhu Mihajlo Malashko Starij rudnik 2 Istoriko krayeznavchij almanah Str 72 Myedvyedyev A Golovnij otaman Doneckogo kryazhu Mihajlo Malashko Starij rudnik 2 Istoriko krayeznavchij almanah Str 73 Otaman Malashko Ch 2 6 Rik 1918 Dodatok Bij za Katerinoslav 27 grudnya 1918 ukr procitovano 12 lyutogo 2023 Providniki povstanskogo ruhu Pridniprov ya za materialami organiv derzhavnoyi bezpeki zbirnik dokumentiv Str 202 Ataman Malashko Ch 6 6 God 1920 8 marta 10 aprelya Konec atamana Zagadka Sfinksa ukr procitovano 16 lyutogo 2023 Arhivovana kopiya unknownwar info Arhiv originalu za 29 serpnya 2018 Procitovano 11 sichnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Otrimano z https uk wikipedia org wiki Malashko Mihajlo Vasilovich