Михайло Анатолійович Вільєв (рос. Михаил Анатольевич Вильев; 20 серпня (1 вересня) 1893 — 1 грудня 1919, Петроград) — російський астроном.
Вільєв Михайло Анатолійович | |
---|---|
Народився | 20 серпня (1 вересня) 1893 або 1893[1] |
Помер | 1 грудня 1919 або 1919[1] Петроград, Російська СФРР ·Іспанський грип |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | астроном |
Галузь | небесна механіка і астрономія[1] |
Alma mater | d |
Знання мов | російська[1] |
Заклад | Санкт-Петербурзький державний університет |
|
Закінчив Петроградський університет в 1915 і був залишений на кафедрі астрономії для підготовки до професорського звання. Читав в університеті лекції з хронології, математичної теорії календаря і історії астрономії. Брав участь в експедиціях для спостережень сонячних затемнень (1912, 1914).
Прожив коротке життя, але встиг зарекомендувати себе видатним астрономом-теоретиком, значним фахівцем в області небесної механіки і історії астрономії. Розробляв теорію абсолютних збурення малих планет, обчислив орбіти багатьох комет і малих планет. Його монографія, присвячена дослідженню основного завдання теоретичної астрономії — визначенню орбіт, була видана посмертно в 1938. Особливий інтерес проявляв до передобчислювання затемнень і проблем хронології. Розробив наближену теорію руху Місяця, Сонця і великих планет для швидкого визначення дат історичних подій старовини, описи яких в літописах зв'язувалися з астрономічними явищами. Його робота «Канон руських сонячних затемнень» (1915) охоплює період з X по XVIII ст. Знав, окрім низки сучасних іноземних мов, латину, старогрецьку і староєврейську. Читав єгипетські ієрогліфи, володів арабською мовою, переводив ефіопські літописи.
Ім'ям Вільева названий кратер на Місяці і мала планета (2553 Вільєв), відкрита М. С. Черних 29 березня 1979 року в Кримській астрофізичній обсерваторії.
Література
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы. Биографический справочник. Київ, Наукова думка, 1977. [ 25 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Михаил Анатольевич Вильев. Некролог. «Природа», 1921, № 1-3.
- История астрономической обсерватории Лениградского ун-та. — Сб. статей. — Труды астрономической обсерватории Ленинградского ун-та, 1981.
- Земля и Вселенная, № 5 (1989); № 4 (1990).
- Бронштэн В. А. Михаил Анатольевич Вильев. М.:Наука, 1995.
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlo Anatolijovich Vilyev ros Mihail Anatolevich Vilev 20 serpnya 1 veresnya 1893 1 grudnya 1919 Petrograd rosijskij astronom Vilyev Mihajlo AnatolijovichNarodivsya20 serpnya 1 veresnya 1893 abo 1893 1 Pomer1 grudnya 1919 1919 12 01 abo 1919 1 Petrograd Rosijska SFRR Ispanskij gripKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistastronomGaluznebesna mehanika i astronomiya 1 Alma materdZnannya movrosijska 1 ZakladSankt Peterburzkij derzhavnij universitet Mediafajli u Vikishovishi Zakinchiv Petrogradskij universitet v 1915 i buv zalishenij na kafedri astronomiyi dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya Chitav v universiteti lekciyi z hronologiyi matematichnoyi teoriyi kalendarya i istoriyi astronomiyi Brav uchast v ekspediciyah dlya sposterezhen sonyachnih zatemnen 1912 1914 Prozhiv korotke zhittya ale vstig zarekomenduvati sebe vidatnim astronomom teoretikom znachnim fahivcem v oblasti nebesnoyi mehaniki i istoriyi astronomiyi Rozroblyav teoriyu absolyutnih zburennya malih planet obchisliv orbiti bagatoh komet i malih planet Jogo monografiya prisvyachena doslidzhennyu osnovnogo zavdannya teoretichnoyi astronomiyi viznachennyu orbit bula vidana posmertno v 1938 Osoblivij interes proyavlyav do peredobchislyuvannya zatemnen i problem hronologiyi Rozrobiv nablizhenu teoriyu ruhu Misyacya Soncya i velikih planet dlya shvidkogo viznachennya dat istorichnih podij starovini opisi yakih v litopisah zv yazuvalisya z astronomichnimi yavishami Jogo robota Kanon ruskih sonyachnih zatemnen 1915 ohoplyuye period z X po XVIII st Znav okrim nizki suchasnih inozemnih mov latinu starogrecku i staroyevrejsku Chitav yegipetski iyeroglifi volodiv arabskoyu movoyu perevodiv efiopski litopisi Im yam Vileva nazvanij krater na Misyaci i mala planeta 2553 Vilyev vidkrita M S Chernih 29 bereznya 1979 roku v Krimskij astrofizichnij observatoriyi LiteraturaKolchinskij I G Korsun A A Rodriges M G Astronomy Biograficheskij spravochnik Kiyiv Naukova dumka 1977 25 grudnya 2010 u Wayback Machine Mihail Anatolevich Vilev Nekrolog Priroda 1921 1 3 Istoriya astronomicheskoj observatorii Lenigradskogo un ta Sb statej Trudy astronomicheskoj observatorii Leningradskogo un ta 1981 Zemlya i Vselennaya 5 1989 4 1990 Bronshten V A Mihail Anatolevich Vilev M Nauka 1995 Czech National Authority Database d Track Q13550863