Михайло І Комнін Дука (грец. Μιχαήλ Κομνηνός Δούκας; бл. 1170–1214/1215) — засновник Епірського деспотату.
Михайло І Комнін Дука | |
---|---|
Народився | 12 століття |
Помер | 1215 Берат, Албанія |
Країна | Візантійська імперія |
Діяльність | деспот Епіру |
Рід | Ангели |
Батько | Іоанн Дука Ангел |
Брати, сестри | Мануїл Комнін Дука і Феодор Комнін Дука |
Діти | Михайло II Комнін Дука і d |
|
Життєпис
Походив з династії Ангелів. Позашлюбний син севастократора Іоанна Ангела Дуки Комніна, дуки Епіру і Фессалії. Народився близько 1170 року.
У 1190 році стає заручником Фрідріха I, імператора Священної Римської імперії, під час Третього хрестового походу, коли той перетинав Босфор. Невдовзі після цього призначається дукою і анаграфевсом малоазійської феми Меласа і Меланоудіон. 1195 року втратив посаду.
1200 року імператор Олексій III знову призначає Михайла дукою феми Меласа і Меланоудіону. У 1201 він підняв заколот проти свого стриєчного брата-імператора. Після поразки втік до Румського султанату. На чолю тюркських загонів став здійснювати напади на візантійські землі в долині річки Меандр.
1204 року після захоплення Константинополя хрестоносцями Михайло увійшов до почту Боніфація Монферратського, засновника Фессалонікійського королівства. Втім потім став вести самостійну політику і спробував організувати опір хрестоносцям на Пелопоннесі. У битві з хрестоносцями у Оливкового гаю Кунтуроса зазнав поразки і втік до Епіру, де 1205 року заснував незалежну державу в області колишньої феми Нікополь зі столицею в Арті.
Йому вдалося підкорити землі між Діррахієм і Навпактом, включно з цими містами. Сюди стало прибувати багато грецьких біженців з Константинополя, Фессалії і Пелопоннесу, і тому ритори в урочистих промовах назвали Михайла другим Ноєм, що врятували людей від «латинського потопу». Втім Константинопольський патріарх не визнав Михайла законним правителем і, зробивши свій вибір на користь нікейського імператора Феодора I Ласкара, обрав Нікею місцем своєї резиденції. Внаслідок цього Михайло I розірвав зв'язки з православним патріархом в Нікеї і визнав духовну владу римського папи Інокентія III над Епіром.
1207 року викупив колишнього візантійського імператора Олексія III Ангела з фессалійського полону. Втім той не тривалий час пробув в Епірі, вирішивши захопити Нікейську імперію. Невдовзі Михайло I уклав союз з Борілом, царем Болгарії. Потім став союзником Стреза, болгарського напівнезалежного правителя в Македонії.
Разом з тим Михайло I пручався прагненню Боніфація I, короля Фессалії, підкорити його державу, але вважав за краще визнати свою залежність від Латинської імперії. Він уклав політичний союз з імператором Генріхом I і 1209 року видав свою дочку заміж за Євстафія, брата латинського імператора. При цьому Михайло I нерідко порушував умови укладеної угоди.
У 1210 Михайло I уклав договір з П'єтро Дзіані, дожем Венеційської республіки, яким визнав її зверхність над Епіром, зобов'язався сплачувати 42 літри (1 літра дорівнювала 329 г) гіперпіронів за володіння Діррахієм, а також надав венеційцям широкі торгові привілеї та звільнення від сплати податків. Невдовзі в союзі з загонами венеційців взяв в облогу Фессалоніки, але імператор Генріх I в тому ж році прийшов на допомогу обложеним лицарям і змусив деспота Епіру припинити війну і укласти новий союз з Латинською імперією. Того ж року атакував володіння Жоффруа I де Віллардуена, князя Ахейї. Ймовірно на меті мав зяти облогу Акрокорінфа, яку здійснювали хрестоносці. Втім не досяг успіху.
Водночас завдав поразки Димітрію Прогону, князю Арбенії (сучасна Албанія), захопивши Крую. В результаті це володіння визнало зверхність Епіру. Втім спроба зайняти сербську область Зета зазнала невдачі. Але Михайло I скористався протистоянням між сербськими князями Вуканом та його братом Стефаном, встановивши зверхність над великою жупанією Рашка.
За жорстоке поводження з полоненими і страту на хрестах латинських священиків папа римський Інокентій III відлучив епірського деспота від церкви.
У 1212 Михайло I захопив у латинян місто Ларису, а в 1213 році Діррахій і 1214 року — о. Керкіра — у венеційців, встановив контроль над портами Корінфської затоки.
Наприкінці 1214 або на початку 1215 року Михайла I було вбито біля Велеграду одним з його слуг під час війни проти Сербії. Трон успадкував його брат Феодор Комнін Дука.
Родина
1. Дружина — з роду Меліссенів
дітей не було
2. Дружина — донька епірського аристократа
Діти:
- донька (д/н—після 1209), дружина Єсташа, брата Генріха I, імператора Латинської імперії
- Теодора
- Костянтин (д/н—до 1215)
- Марія, дружина Костянтина Маліасена
Коханка:
- бастард Михайло (д/н—1268), 3-й володар Епірського деспотату
Джерела
- Talbot, Alice-Mary (1991). «Michael I Komnenos Doukas». In Kazhdan, Alexander (ed.). The Oxford Dictionary of Byzantium. Oxford and New York: Oxford University Press. p. 1362. .
- Nicol, Donald MacGillivray (2010). The Despotate of Epiros 1267—1479: A Contribution to the History of Greece in the Middle Ages. Cambridge: Cambridge University Press. .
- Van Tricht, Filip (2011). The Latin Renovatio of Byzantium: The Empire of Constantinople (1204—1228). Leiden: Brill. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mihajlo I Komnin Duka grec Mixahl Komnhnos Doykas bl 1170 1214 1215 zasnovnik Epirskogo despotatu Mihajlo I Komnin DukaNarodivsya12 stolittyaPomer1215 Berat AlbaniyaKrayina Vizantijska imperiyaDiyalnistdespot EpiruRidAngeliBatkoIoann Duka AngelBrati sestriManuyil Komnin Duka i Feodor Komnin DukaDitiMihajlo II Komnin Duka i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z dinastiyi Angeliv Pozashlyubnij sin sevastokratora Ioanna Angela Duki Komnina duki Epiru i Fessaliyi Narodivsya blizko 1170 roku U 1190 roci staye zaruchnikom Fridriha I imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi pid chas Tretogo hrestovogo pohodu koli toj peretinav Bosfor Nevdovzi pislya cogo priznachayetsya dukoyu i anagrafevsom maloazijskoyi femi Melasa i Melanoudion 1195 roku vtrativ posadu 1200 roku imperator Oleksij III znovu priznachaye Mihajla dukoyu femi Melasa i Melanoudionu U 1201 vin pidnyav zakolot proti svogo striyechnogo brata imperatora Pislya porazki vtik do Rumskogo sultanatu Na cholyu tyurkskih zagoniv stav zdijsnyuvati napadi na vizantijski zemli v dolini richki Meandr 1204 roku pislya zahoplennya Konstantinopolya hrestonoscyami Mihajlo uvijshov do pochtu Bonifaciya Monferratskogo zasnovnika Fessalonikijskogo korolivstva Vtim potim stav vesti samostijnu politiku i sprobuvav organizuvati opir hrestonoscyam na Peloponnesi U bitvi z hrestonoscyami u Olivkovogo gayu Kunturosa zaznav porazki i vtik do Epiru de 1205 roku zasnuvav nezalezhnu derzhavu v oblasti kolishnoyi femi Nikopol zi stoliceyu v Arti Jomu vdalosya pidkoriti zemli mizh Dirrahiyem i Navpaktom vklyuchno z cimi mistami Syudi stalo pribuvati bagato greckih bizhenciv z Konstantinopolya Fessaliyi i Peloponnesu i tomu ritori v urochistih promovah nazvali Mihajla drugim Noyem sho vryatuvali lyudej vid latinskogo potopu Vtim Konstantinopolskij patriarh ne viznav Mihajla zakonnim pravitelem i zrobivshi svij vibir na korist nikejskogo imperatora Feodora I Laskara obrav Nikeyu miscem svoyeyi rezidenciyi Vnaslidok cogo Mihajlo I rozirvav zv yazki z pravoslavnim patriarhom v Nikeyi i viznav duhovnu vladu rimskogo papi Inokentiya III nad Epirom 1207 roku vikupiv kolishnogo vizantijskogo imperatora Oleksiya III Angela z fessalijskogo polonu Vtim toj ne trivalij chas probuv v Epiri virishivshi zahopiti Nikejsku imperiyu Nevdovzi Mihajlo I uklav soyuz z Borilom carem Bolgariyi Potim stav soyuznikom Streza bolgarskogo napivnezalezhnogo pravitelya v Makedoniyi Razom z tim Mihajlo I pruchavsya pragnennyu Bonifaciya I korolya Fessaliyi pidkoriti jogo derzhavu ale vvazhav za krashe viznati svoyu zalezhnist vid Latinskoyi imperiyi Vin uklav politichnij soyuz z imperatorom Genrihom I i 1209 roku vidav svoyu dochku zamizh za Yevstafiya brata latinskogo imperatora Pri comu Mihajlo I neridko porushuvav umovi ukladenoyi ugodi U 1210 Mihajlo I uklav dogovir z P yetro Dziani dozhem Venecijskoyi respubliki yakim viznav yiyi zverhnist nad Epirom zobov yazavsya splachuvati 42 litri 1 litra dorivnyuvala 329 g giperpironiv za volodinnya Dirrahiyem a takozh nadav venecijcyam shiroki torgovi privileyi ta zvilnennya vid splati podatkiv Nevdovzi v soyuzi z zagonami venecijciv vzyav v oblogu Fessaloniki ale imperator Genrih I v tomu zh roci prijshov na dopomogu oblozhenim licaryam i zmusiv despota Epiru pripiniti vijnu i uklasti novij soyuz z Latinskoyu imperiyeyu Togo zh roku atakuvav volodinnya Zhoffrua I de Villarduena knyazya Ahejyi Jmovirno na meti mav zyati oblogu Akrokorinfa yaku zdijsnyuvali hrestonosci Vtim ne dosyag uspihu Vodnochas zavdav porazki Dimitriyu Progonu knyazyu Arbeniyi suchasna Albaniya zahopivshi Kruyu V rezultati ce volodinnya viznalo zverhnist Epiru Vtim sproba zajnyati serbsku oblast Zeta zaznala nevdachi Ale Mihajlo I skoristavsya protistoyannyam mizh serbskimi knyazyami Vukanom ta jogo bratom Stefanom vstanovivshi zverhnist nad velikoyu zhupaniyeyu Rashka Za zhorstoke povodzhennya z polonenimi i stratu na hrestah latinskih svyashenikiv papa rimskij Inokentij III vidluchiv epirskogo despota vid cerkvi U 1212 Mihajlo I zahopiv u latinyan misto Larisu a v 1213 roci Dirrahij i 1214 roku o Kerkira u venecijciv vstanoviv kontrol nad portami Korinfskoyi zatoki Naprikinci 1214 abo na pochatku 1215 roku Mihajla I bulo vbito bilya Velegradu odnim z jogo slug pid chas vijni proti Serbiyi Tron uspadkuvav jogo brat Feodor Komnin Duka Rodina1 Druzhina z rodu Melisseniv ditej ne bulo 2 Druzhina donka epirskogo aristokrata Diti donka d n pislya 1209 druzhina Yestasha brata Genriha I imperatora Latinskoyi imperiyi Teodora Kostyantin d n do 1215 Mariya druzhina Kostyantina Maliasena Kohanka bastard Mihajlo d n 1268 3 j volodar Epirskogo despotatuDzherelaTalbot Alice Mary 1991 Michael I Komnenos Doukas In Kazhdan Alexander ed The Oxford Dictionary of Byzantium Oxford and New York Oxford University Press p 1362 ISBN 0 19 504652 8 Nicol Donald MacGillivray 2010 The Despotate of Epiros 1267 1479 A Contribution to the History of Greece in the Middle Ages Cambridge Cambridge University Press ISBN 978 0 521 13089 9 Van Tricht Filip 2011 The Latin Renovatio of Byzantium The Empire of Constantinople 1204 1228 Leiden Brill ISBN 978 90 04 20323 5