Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Миросла́вка (до 1960 року — Голодьки) — село в Україні, у Швайківській сільській громаді Бердичівського району Житомирської області.
| село Мирославка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Бердичівський район |
| Громада | Швайківська сільська громада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1593 |
| Населення | 973 |
| Площа | 2,527 км² |
| Поштовий індекс | 13341 |
| Телефонний код | +380 414369 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | H G O |
| Водойми | Гнилоп'ять |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 13341, Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Мирославка, вул. Шевченка, 55 |
| Карта | |
  Мирославка | |
 Мирославка | |
| Мапа | |
Розташоване на лівому березі річки Гнилоп'ятки притока Гнилоп'яті, за 8 км на північний захід від районного центру та за 2 км від залізничної станції Демчин. Через село проходить автошлях Бердичів — Шепетівка і залізниця Київ-Рівне. Дворів-340, населення 920 чоловік.
Історія
Територія сучасної Мирославки заселена здавна. На околиці села виявлено залишки поселення пізньо-трипільської культури, доби бронзи та скіфського періоду.
Під назвою Голотков село вперше згадується 1593 року в інвентарній книзі маєтку магнатів Тишкевичів-Логойських. Воно входило тоді до складу Речі Посполитої.
Польська шляхта жорстоко поневолювала населення. Соціальне гноблення доповнювалося національно-релігійним гнітом . Шляхта й духовенство нехтували національними традиціями та звичаями українців, силоміць насаджували католицизм. Під час визвольної війни українського народу 1648—1654 рр. багато голодьківців влилося до повстанських загонів, очолюваних М.Кривоносом і відважно билися з польськими військами. В 80-90-х роках 17 ст. вони були активними учасниками визвольного повстанського руху під проводом Палія.
1793 року Голодьки в числі інших населених пунктів Правобережної України були анексовані Росією. В 1796 році село увійшло до Озадівської волості Житомирського повіту новоутвореної Волинської губернії. 1798 року тут налічувалося 49 селянських дворів, діяли винокурня, млин.
Становище трудового селянства в умовах царського самодержавства лишалося тяжким. Селяни Голодьок жили в злиднях і безправ'ї. Вони обробляли поміщицьку землю, відбуваючи 3 дні панщини на тиждень, працювали на винокурному та цегляному заводах. Реформи 1861 року призвело до подальшого обезземелення й розорення селянства. Того ж року в Голодьках та інших селах повіту відбулося заворушення селян. Повсталі вимагали перегляду реформи; поліпшення умов життя. Заворушення тривало близько трьох місяців і лише в травні було придушено з допомогою військових частин, не маючи змоги викупити землю, селяни наймалися до поміщика або шукали заробітків за межами села.
Прокладання в 70-х роках Києво-Брестської залізниці сприяло економічному розвитку села. У 80-х роках, розширюючи цукрове виробництво, навколишні землі прибрав до своїх рук заводчик Ф.Терещенко. Близько 2 тис. десятин найкращих земель він відвів під бурякові плантації. Для обробки їх застосовувалася наймана праця.
У 1906 році село Озадівська волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 49 верст, від волості 10. Дворів 150, мешканців 1072.
Під час першої російської революції 1905—1907 рр. у Голодьках неодноразово відбувалися селянські заворушення. Часто палали скирти, горіли комори та інше майно. Селяни вимагали поділу поміщицьких земель, збільшення заробітної плати на обробітку бурякових плантацій.
Столипінська аграрна реформа прискорила процес класового розшарування селянства. В Озадівській волості в тому числі і Голодьках, 1910 року 4,8 % селянських господарств були безземельними. 70 % — мали лише до 1 десятини землі на душу. Після ліквідації общинного землеволодіння з середовища селян виділилися куркулі, які багатіли за рахунок експлуатації чужої праці. Більшість селянських господарств остаточно розорилися і занепадали. Один з чиновників Волинської губернської управи в справах сільського господарства побувавши влітку 1910 року в Голодьках та інших селах волості, констатував: «Селянські поля мають жалюгідний вигляд. Вони засмічені осотом, куколем та чортополохом».
Багато лиха селянам заподіяла перша світова війна, яка погіршила й без того тяжке становище переважної частини селянства . Більшість працездатних чоловіків мобілізували на фронт. Бідняцькі родини, не маючи можливості обробляти свої землі, зубожіли. Вже в лютому 1915 року число безкінних господарств становило близько 47 %.
Обурення війною, політикою царського уряду зростало з кожним днем. Революційні настрої серед селянства поширювали солдати, які повернулися з фронту інвалідами. Після Лютневої бреволюції 1917 року в селі сталося кілька масових виступів селян. Під час одного з них було вбито управителя економії.
Результатом Жовтневого перевороту стало встановлення в січні 1918 року радянської влади, почався розподіл конфіскованої у поміщиків землі. Але завершити почате не вдалося, у кінці лютого село захопили австро-німецькі війська, запровадивши жорсткий окупаційний режим. Чимало голодьківців з перших днів стали на боротьбу проти інтервентів. Боротьбу голодьківців проти окупаційних військ очолили А. М. Онишко та А. Д. Кучер. Під їх керівництвом партизани здійснювали напади на ворожі військові гарнізони, вчиняли диверсії на залізничній колії Бердичів-Шепетівка.
Війська Директорії визволили населений пункт, проте 29 березня 1919 року частини Червоної Армії, розвиваючи наступ на Шепетівку, окупували Голодьки. На початку квітня в селі створено ревком і комітет бідноти, які очолили А. М. Онишко та І. Х. Василюк . Одним з першочергових завдань їх діяльності була боротьба за хліб, проведення посівної кампанії.
Наприкінці літа 1919 року скориставшись просуванням Денікіна на півдні України, армія УНР почала з заходу похід на Київ. 21 серпня українські військові ввійшли в село. На початку грудня після шестиденних запеклих боїв село зайняли війська Червоної Армії.
Трудівники села приступили до мирної праці. Влітку 1920 року створено комітет незаможних селян, який добивався виконання продрозкладки, організовував допомогу Червоній Армії, сім'ям червоноармійців, дітям — сиротам. На початку 1921 року відбулися вибори до сільської ради, де було обрано 2 комуністи, 3 члени КНС і 5 селян-бідняків. В червні того ж року виник партійний осередок секретарем якого обрали А. М. Онишка.
У зв'язку зі змінами в адміністративно-територіальному поділі 1923 року Голодьки в складі Озадівської волості віднесено до новоутвореного Янушпільського району. 23 грудня 1922 року утворено перше колективне господарство-комуну. В ній об'єдналося 12 господарств, переважно родин колишніх червоноармійців тому й комуну назвали «Червоноармійською» . Головою обрали Я. М. Лисюка. 1920 року відкрито семирічну школу. 1925 року в селі здійснено загальнообов'язкове початкове навчання. 28жовтня 1927 року на базі комуни створено першу в селі сільськогосподарську артіль, за якою зберегли назву «Червоноармійська». В 1931 році за пропозицією колгоспників три голодьківських колгоспи об'єдналися в одне господарство ім. Шевченка. 1940 року за високі виробничі показники
12 колгоспників взяли участь у Всесоюзній сільгоспвиставці.
15 липня 1941 року село Голодьки окупували нацисти. Його жителі саботували розпорядження окупаційних властей, вчиняли диверсійні акти . За допомогою голодьківців партизани, які діяли в районі Великих Коровинців та Бердичева, влітку 1942 року висадили в повітря водокачку залізничної станції Демчин, розташованій на околиці Голодьок, міст через річку Гнилоп'ятку та пустили під укіс нацистський військовий ешелон.
До Німеччини було вивезено 72 жителі і знищили 37 чоловік .
Але голодьківці не скорилися ворогові. Н. Д. Войтко, П. Л. Братусь, М. М. Строєв, А. Г. Мельничук та І. Ф. Лисюк вступили до підпільної організації .Патріоти вели агітаційну роботу серед місцевого населення, підтримували зв'язок з партизанськими об'єднаннями під командуванням В. А. Андрєєва, І. І. Шитова та М. І. Шукаєва, яким передавали зброю, боєприпаси, медикаменти, розвідувальні дані, а також підбирали і переправляли перевірених людей до загонів народних месників. Ввечері 6 січня 1944 року частини 1-го Українського фронту в ході успішного здійснення Житомирсько-Бердичівської наступальної операції визволено с. Голодьки від окупантів. Роботу по відбудові зруйнованого господарства очолила сільська рада.
За пропозицією громадян села в 1960 році Голодьки перейменовано на Мирославка від слів «мир славити» За трудові досягнення й виробничі показники нагороджені: орденом Леніна — Горячий С. Є., Гусар В. А., П'ятибратова А. А., орденом Жовтневої Революції — Кирилюк М. Я., Лисюк О. П., орденом Трудового Червоного Прапора — Горячого С. Є., П'ятибратова А. А.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1169 осіб, з яких 553 чоловіки та 616 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 959 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,05 % |
| російська | 1,23 % |
| інші | 0,72 % |
Економіка і соціальна сфера
Засновано школу в с. Мирославка в 1884році, а побудовано нову школу в 1981 році. Побудовано: клуб в с. Демчин в 1972 році, будинок культури на 400 місць в с. Мирославка в 1985 році, лікарню в с. Мирославка на 80 ліжок в 1987 році. Крім того в с. Мирославка працює аптека, бібліотека, ветеринарна аптека .
В сільському господарстві працюють: приватне підприємство «Надія», ТОВ «Укрзернопром-Бердичів»,
Поштове відділення: Мирославка.
Відомі люди
У Мирославці в 1950-ті вчителював і певний час був директором школи Шепелюк Микола Юхимович (1919—2007) — український краєзнавець, організатор музейної справи, педагог.
Див. також
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 12 червня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
Посилання
- Мирославка — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР [ 2 липня 2020 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)
 | Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mirosla vka do 1960 roku Golodki selo v Ukrayini u Shvajkivskij silskij gromadi Berdichivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti selo Miroslavka Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Berdichivskij rajon Gromada Shvajkivska silska gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 1593 Naselennya 973 Plosha 2 527 km Poshtovij indeks 13341 Telefonnij kod 380 414369 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 56 45 pn sh 28 27 03 sh d H G O Vodojmi Gnilop yat Misceva vlada Adresa radi 13341 Zhitomirska obl Berdichivskij r n s Miroslavka vul Shevchenka 55 Karta Miroslavka Miroslavka Mapa Roztashovane na livomu berezi richki Gnilop yatki pritoka Gnilop yati za 8 km na pivnichnij zahid vid rajonnogo centru ta za 2 km vid zaliznichnoyi stanciyi Demchin Cherez selo prohodit avtoshlyah Berdichiv Shepetivka i zaliznicya Kiyiv Rivne Dvoriv 340 naselennya 920 cholovik IstoriyaTeritoriya suchasnoyi Miroslavki zaselena zdavna Na okolici sela viyavleno zalishki poselennya pizno tripilskoyi kulturi dobi bronzi ta skifskogo periodu Pid nazvoyu Golotkov selo vpershe zgaduyetsya 1593 roku v inventarnij knizi mayetku magnativ Tishkevichiv Logojskih Vono vhodilo todi do skladu Rechi Pospolitoyi Polska shlyahta zhorstoko ponevolyuvala naselennya Socialne gnoblennya dopovnyuvalosya nacionalno religijnim gnitom Shlyahta j duhovenstvo nehtuvali nacionalnimi tradiciyami ta zvichayami ukrayinciv silomic nasadzhuvali katolicizm Pid chas vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu 1648 1654 rr bagato golodkivciv vlilosya do povstanskih zagoniv ocholyuvanih M Krivonosom i vidvazhno bilisya z polskimi vijskami V 80 90 h rokah 17 st voni buli aktivnimi uchasnikami vizvolnogo povstanskogo ruhu pid provodom Paliya 1793 roku Golodki v chisli inshih naselenih punktiv Pravoberezhnoyi Ukrayini buli aneksovani Rosiyeyu V 1796 roci selo uvijshlo do Ozadivskoyi volosti Zhitomirskogo povitu novoutvorenoyi Volinskoyi guberniyi 1798 roku tut nalichuvalosya 49 selyanskih dvoriv diyali vinokurnya mlin Stanovishe trudovogo selyanstva v umovah carskogo samoderzhavstva lishalosya tyazhkim Selyani Golodok zhili v zlidnyah i bezprav yi Voni obroblyali pomishicku zemlyu vidbuvayuchi 3 dni panshini na tizhden pracyuvali na vinokurnomu ta ceglyanomu zavodah Reformi 1861 roku prizvelo do podalshogo obezzemelennya j rozorennya selyanstva Togo zh roku v Golodkah ta inshih selah povitu vidbulosya zavorushennya selyan Povstali vimagali pereglyadu reformi polipshennya umov zhittya Zavorushennya trivalo blizko troh misyaciv i lishe v travni bulo pridusheno z dopomogoyu vijskovih chastin ne mayuchi zmogi vikupiti zemlyu selyani najmalisya do pomishika abo shukali zarobitkiv za mezhami sela Prokladannya v 70 h rokah Kiyevo Brestskoyi zaliznici spriyalo ekonomichnomu rozvitku sela U 80 h rokah rozshiryuyuchi cukrove virobnictvo navkolishni zemli pribrav do svoyih ruk zavodchik F Tereshenko Blizko 2 tis desyatin najkrashih zemel vin vidviv pid buryakovi plantaciyi Dlya obrobki yih zastosovuvalasya najmana pracya U 1906 roci selo Ozadivska volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan vid povitovogo mista 49 verst vid volosti 10 Dvoriv 150 meshkanciv 1072 Pid chas pershoyi rosijskoyi revolyuciyi 1905 1907 rr u Golodkah neodnorazovo vidbuvalisya selyanski zavorushennya Chasto palali skirti gorili komori ta inshe majno Selyani vimagali podilu pomishickih zemel zbilshennya zarobitnoyi plati na obrobitku buryakovih plantacij Stolipinska agrarna reforma priskorila proces klasovogo rozsharuvannya selyanstva V Ozadivskij volosti v tomu chisli i Golodkah 1910 roku 4 8 selyanskih gospodarstv buli bezzemelnimi 70 mali lishe do 1 desyatini zemli na dushu Pislya likvidaciyi obshinnogo zemlevolodinnya z seredovisha selyan vidililisya kurkuli yaki bagatili za rahunok ekspluataciyi chuzhoyi praci Bilshist selyanskih gospodarstv ostatochno rozorilisya i zanepadali Odin z chinovnikiv Volinskoyi gubernskoyi upravi v spravah silskogo gospodarstva pobuvavshi vlitku 1910 roku v Golodkah ta inshih selah volosti konstatuvav Selyanski polya mayut zhalyugidnij viglyad Voni zasmicheni osotom kukolem ta chortopolohom Bagato liha selyanam zapodiyala persha svitova vijna yaka pogirshila j bez togo tyazhke stanovishe perevazhnoyi chastini selyanstva Bilshist pracezdatnih cholovikiv mobilizuvali na front Bidnyacki rodini ne mayuchi mozhlivosti obroblyati svoyi zemli zubozhili Vzhe v lyutomu 1915 roku chislo bezkinnih gospodarstv stanovilo blizko 47 Oburennya vijnoyu politikoyu carskogo uryadu zrostalo z kozhnim dnem Revolyucijni nastroyi sered selyanstva poshiryuvali soldati yaki povernulisya z frontu invalidami Pislya Lyutnevoyi brevolyuciyi 1917 roku v seli stalosya kilka masovih vistupiv selyan Pid chas odnogo z nih bulo vbito upravitelya ekonomiyi Rezultatom Zhovtnevogo perevorotu stalo vstanovlennya v sichni 1918 roku radyanskoyi vladi pochavsya rozpodil konfiskovanoyi u pomishikiv zemli Ale zavershiti pochate ne vdalosya u kinci lyutogo selo zahopili avstro nimecki vijska zaprovadivshi zhorstkij okupacijnij rezhim Chimalo golodkivciv z pershih dniv stali na borotbu proti interventiv Borotbu golodkivciv proti okupacijnih vijsk ocholili A M Onishko ta A D Kucher Pid yih kerivnictvom partizani zdijsnyuvali napadi na vorozhi vijskovi garnizoni vchinyali diversiyi na zaliznichnij koliyi Berdichiv Shepetivka Vijska Direktoriyi vizvolili naselenij punkt prote 29 bereznya 1919 roku chastini Chervonoyi Armiyi rozvivayuchi nastup na Shepetivku okupuvali Golodki Na pochatku kvitnya v seli stvoreno revkom i komitet bidnoti yaki ocholili A M Onishko ta I H Vasilyuk Odnim z pershochergovih zavdan yih diyalnosti bula borotba za hlib provedennya posivnoyi kampaniyi Naprikinci lita 1919 roku skoristavshis prosuvannyam Denikina na pivdni Ukrayini armiya UNR pochala z zahodu pohid na Kiyiv 21 serpnya ukrayinski vijskovi vvijshli v selo Na pochatku grudnya pislya shestidennih zapeklih boyiv selo zajnyali vijska Chervonoyi Armiyi Trudivniki sela pristupili do mirnoyi praci Vlitku 1920 roku stvoreno komitet nezamozhnih selyan yakij dobivavsya vikonannya prodrozkladki organizovuvav dopomogu Chervonij Armiyi sim yam chervonoarmijciv dityam sirotam Na pochatku 1921 roku vidbulisya vibori do silskoyi radi de bulo obrano 2 komunisti 3 chleni KNS i 5 selyan bidnyakiv V chervni togo zh roku vinik partijnij oseredok sekretarem yakogo obrali A M Onishka U zv yazku zi zminami v administrativno teritorialnomu podili 1923 roku Golodki v skladi Ozadivskoyi volosti vidneseno do novoutvorenogo Yanushpilskogo rajonu 23 grudnya 1922 roku utvoreno pershe kolektivne gospodarstvo komunu V nij ob yednalosya 12 gospodarstv perevazhno rodin kolishnih chervonoarmijciv tomu j komunu nazvali Chervonoarmijskoyu Golovoyu obrali Ya M Lisyuka 1920 roku vidkrito semirichnu shkolu 1925 roku v seli zdijsneno zagalnoobov yazkove pochatkove navchannya 28zhovtnya 1927 roku na bazi komuni stvoreno pershu v seli silskogospodarsku artil za yakoyu zberegli nazvu Chervonoarmijska V 1931 roci za propoziciyeyu kolgospnikiv tri golodkivskih kolgospi ob yednalisya v odne gospodarstvo im Shevchenka 1940 roku za visoki virobnichi pokazniki 12 kolgospnikiv vzyali uchast u Vsesoyuznij silgospvistavci 15 lipnya 1941 roku selo Golodki okupuvali nacisti Jogo zhiteli sabotuvali rozporyadzhennya okupacijnih vlastej vchinyali diversijni akti Za dopomogoyu golodkivciv partizani yaki diyali v rajoni Velikih Korovinciv ta Berdicheva vlitku 1942 roku visadili v povitrya vodokachku zaliznichnoyi stanciyi Demchin roztashovanij na okolici Golodok mist cherez richku Gnilop yatku ta pustili pid ukis nacistskij vijskovij eshelon Do Nimechchini bulo vivezeno 72 zhiteli i znishili 37 cholovik Ale golodkivci ne skorilisya vorogovi N D Vojtko P L Bratus M M Stroyev A G Melnichuk ta I F Lisyuk vstupili do pidpilnoyi organizaciyi Patrioti veli agitacijnu robotu sered miscevogo naselennya pidtrimuvali zv yazok z partizanskimi ob yednannyami pid komanduvannyam V A Andryeyeva I I Shitova ta M I Shukayeva yakim peredavali zbroyu boyepripasi medikamenti rozviduvalni dani a takozh pidbirali i perepravlyali perevirenih lyudej do zagoniv narodnih mesnikiv Vvecheri 6 sichnya 1944 roku chastini 1 go Ukrayinskogo frontu v hodi uspishnogo zdijsnennya Zhitomirsko Berdichivskoyi nastupalnoyi operaciyi vizvoleno s Golodki vid okupantiv Robotu po vidbudovi zrujnovanogo gospodarstva ocholila silska rada Za propoziciyeyu gromadyan sela v 1960 roci Golodki perejmenovano na Miroslavka vid sliv mir slaviti Za trudovi dosyagnennya j virobnichi pokazniki nagorodzheni ordenom Lenina Goryachij S Ye Gusar V A P yatibratova A A ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi Kirilyuk M Ya Lisyuk O P ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora Goryachogo S Ye P yatibratova A A NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1169 osib z yakih 553 choloviki ta 616 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 959 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 05 rosijska 1 23 inshi 0 72 Ekonomika i socialna sferaZasnovano shkolu v s Miroslavka v 1884roci a pobudovano novu shkolu v 1981 roci Pobudovano klub v s Demchin v 1972 roci budinok kulturi na 400 misc v s Miroslavka v 1985 roci likarnyu v s Miroslavka na 80 lizhok v 1987 roci Krim togo v s Miroslavka pracyuye apteka biblioteka veterinarna apteka V silskomu gospodarstvi pracyuyut privatne pidpriyemstvo Nadiya TOV Ukrzernoprom Berdichiv Poshtove viddilennya Miroslavka Vidomi lyudiU Miroslavci v 1950 ti vchitelyuvav i pevnij chas buv direktorom shkoli Shepelyuk Mikola Yuhimovich 1919 2007 ukrayinskij krayeznavec organizator muzejnoyi spravi pedagog Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zhitomirska oblast Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 12 chervnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 7 listopada 2019 PosilannyaMiroslavka Informacijno piznavalnij sajt Zhitomirska oblast u skladi URSR 2 lipnya 2020 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zhitomirska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 727 s Ce nezavershena stattya pro Zhitomirsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi