Мирне (з 1868 до 1965 — Олександрівка, з 1965 до 2016 — Ленінське) — село в Україні, у Якимівській селищній громаді Мелітопольського району Запорізької області. Населення становить 609 осіб. До 2017 орган місцевого самоврядування — Радивонівська сільська рада.
село Мирне | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Запорізька область |
Район | Мелітопольський район |
Громада | Якимівська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1868 |
Колишня назва | Олександрівка, Ленінське |
Населення | 609 |
Площа | 1,362 км² |
Густота населення | 447,14 осіб/км² |
Поштовий індекс | 72533 |
Телефонний код | +380 6131 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 46°42′58″ пн. ш. 35°15′50″ сх. д. / 46.71611° пн. ш. 35.26389° сх. д.Координати: 46°42′58″ пн. ш. 35°15′50″ сх. д. / 46.71611° пн. ш. 35.26389° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 18 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 72532, Запорізька обл., Мелітопольський р-н, с.Радивонівка, вул.Центральна,137 |
Карта | |
Мирне | |
Мирне | |
Мапа | |
Село тимчасово окуповане російськими військами 24 лютого 2022 року.
Географія
Село Мирне розташоване на лівому березі річки Тащенак, за 3 км на захід від Молочного лиману.
На захід від села проходить автомагістраль Харків-Сімферополь, з якою Мирне з'єднане асфальтованим шосе довжиною 4 км. Інше асфальтоване шосе довжиною 4 км веде на південь від Мирнего в центр сільської ради Радивонівку. На північ від Мирнего відходить ґрунтова дорога довжиною 2 км в Данило-Іванівку, на схід — ґрунтова дорога завдовжки 3 км в Тимофіївку та до Молочного лиману.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
російська | 490 | 80.46% |
українська | 109 | 17.90% |
вірменська | 5 | 0.82% |
румунська | 3 | 0.49% |
інші/не вказали | 2 | 0.33% |
Усього | 609 | 100% |
Історія
Ця стаття містить текст, що не відповідає . |
Село було засноване на землях піміщиків Янцених, х. Безручко, х.Черноморченко, х. Соколовської, х. братів Костових, х Мар’їнський.
Хутір Ельбінг, заснований Корнісом, зустрічається уже на картах 1862, 1865
Елбінг, Ельбінг, Ельбінк - к. хутір (маєток) на лівому березі річки Тащенак. Тепер частина сучасного села Мирного (Ленінського) біля к. МТФ, що позначено на сучасній топографічній карті області. Заснований в другій чверті ХІХ століття. Названо на честь іншого населеного пункту. Із с-ща Ельбінг в Західній Прусії переселялися міноніти у Приазов’я. У 1915 році власник - меноніт Янцен М.І.. У 1915 році біля маєтку була велика кількість землі - 2045 дес. (десятина в XVIII –ХІХ ст. = 1,45 га)
На початку XXcт. з маєтку були виділені маєтки (економії) Янцена Миколи (див. Ленінське) і Янцена Івана (Іогана) (див. Леніна 1). Після громадянської війни не існував. Згадується як хутір Елбінг (1862,1865). Ельбінк 1911, 1915, Ельбінг 1918.
Ленінське - село Радивонівської сільради біля лівого берега річки Тащенак і за 2 км на захід від Молочного лиману. Засноване 12.06.1926 як селище комуни Мирний Труд розселенцями із села Радивонівки і с. Якимівка (тепер с.м.т.) на землях колишнього маєтку Миколи Янцена (див. Ельбінг). Територія колишнього селища складає крайню північну частину суч. с. Мирне (Ленінське). У 1930 рр. це – селище бригади №1 колгоспу ім. Леніна. 21.05.1945 р. населений пункт бригади №1 колгоспу ім. Леніна перейменований на хутір Ленінський. 17.11.1967 було приєднано х. Леніна і с. Прогресивне. Згадується як колгосп Мирний Труд (1925), Мирний Труд (имен. Янцена) (1924), Участок №1 комуни Леніна 1938, с. Ленінське (1972) (Наш «посьолок» Мирний)
Леніна (І) – село Радивонівської сільради, тепер частина с. Ленінське, виникло 10.02 1921 року на місці колишньої економії Іоганна Янцена (див. Ельбінг) як селище комуни Єдиний Труд. У 1938 році це селище Комуна ім.. Леніна. У 1930 році це був колгосп. Після війни 1941-45 – х. Леніна. Жит. : 55 (1926), 365 (1938), 168 (1959). 17.11.1967 приєднал. до с. Ленінське. Згадується як Комуна Єдиний Труд (имен. Янцена) 1924 рік. Єдиний Труд – 1926 р. Комуна ім. Леніна 1938. Х. Леніна 1946, Село Леніна 1961. (Центр)
Червоний Жовтень – к. селище колгоспу, Радивонівської с.р. за 1 км на пд.. – зх.. від пд. – зх.. околиці с. Ленінського, п. бер. Рч.Тащенак.населений пункт виник як хут. Соколовського в останній чверті ХІХ ст.. хутір (маєток) з одного двора мав назву за прізвищем власника. У 1915 р. власність А.А. Соколовського. В серпні 1921 р. йшлося про останню власницю Соколовську М.А.. В роки революції і громадянської війни землі були націоналізовані. В першій половині 1920 –х років на місці к. хутора розселенцями з с. Радивонівки і Якимівки створено селище колгоспу Червоний Жовтень. Назва ідеологічна. Інша назва – Перемога №2 – також походить від назви колгоспу. Жит.: 52 (1924) У 1930 –і рр. перетворене на бригадний двір, який позначений на карті 1941 р. Колгосп «Червоний Жовтень» (рос. «Красный Октябрь») згадувався під час перепису населення 1939 року. згадується як хутір Соколовського (1889, 1915, 1918, 1921), Красный Октябрь (Соколовского) (1924), Победа №2 (Красный Октябрь) (1926) (бригада к/пу ім.. Леніна).
Прогресивне – к. село Радивонівської сільради, тепер частина с. Мирного (Ленінського). Засноване у 1920 р. розселенцями з с. Радивонівка як селище Олександрівка на частині земель к. власників Соколовської і Янцена. Назва походить від імені Олександра Колесника, засновника селища. 12.06.1964 р. перейменоване на Прогресивне (160,60). Жит. 300 (1926), 200 (1938), 190 (1959), 17.11 1967 р. приєдн. До с.Ленінське (160,41). Згадується як: п. Александрівка (1926 , 95, 1), п. Ново-Александрівка (1926,124,2; 1938,44,40) Олександрівка (1949,129)
Бойове (Бойовий) - колишнє село Радивонівської сільради, розташоване на відстані 1 км від с. Ленінське. Існувало з 1920-х років. У 1930- це селище бригади №3 комуни Леніна (примітка -Коптах). 21.05. 1945 р. Населений пункт бригади №3 к/пу ім. Леніна перейменовано на хутір Бойовий. Знятий з обліку 21.04.1967. (Люди переїхали в с. Леніна, Ленінське). згадується як Участок № 3 ком .Леніна (1938,44,53), хут. Бойовий (1946,194,210). Бойове (1961,143,37).
Мар’їнський - к. хутір, на л. бер. рч Тащенак, за 1 км на захід від південної околиці суч. с. Ленінського. Заснований в другій чверті ХІХ ст.. У 1838 р. у списку населених пунктів показаний як Тащенацький, власність Григорія і Юхима Безрукових (12,623 зв.). У 1840 –ірр. Власність дружини купця 3 – ї гільдії Марії Безрукової. Назва хутора за ім’ям власниці. Хутір існував у ХІХ ст.. На карті 1911 р. і у списках населених пунктів 1915 р. вже не показаний. (Розглядаючи карту, ми бачимо, що це той же Коптах).
Ясна Поляна (назва старожилів)– к. селище, Радивонівської с.р. за 2 км на пд.. – зх. Від пд..-зх околиці с. Мирного (Ленінське). виникло в останній чверті ХІХ ст.. як хутір братів Костових (Костевих).
У 1915 р. власність Дмитра Якубовича Костєва і Костєва А.. В роки революції і громадянської війни землі власників (491 дес) були націоналізовані. Сам к. власник ще у 1925 р. мешкав у Дмитрівці. На місці і на землі хутора у листопаді 1921 р. виникло селище «Ясна Поляна», яке заснували розселенці із с. Радивонівки. Жит.: 52 (1924),70 (1926). У 1930 – і рр. про селище не йшлося, згадується як Костеви, 1921 як х. Костевих, Ясна Поляна (хут. Костових) (1924).
Гончарова – к. економія , на л. бер.рч Тащенак, біля суч. с. Перемога (нині частина Радивонівки). Виник на поч. ХХ ст. з хут. Безручка (Безрукова),( Черноморченка). У 1915 р. власність М.А. Гончарова, згадувався разом із сусіднім хут. Овчинникова (92,5), коли на місці цих хуторів, маєтків, було створено комуну (згодом колгосп) Перемога №1??? (потім с. Перемога). Згадується як : ек. Гончарова (1915,190,7)
Овчинникова – к. маєток (хутір), на л.. бер. рч. Тащенак, біля суч. с. Перемога (нині частина Радивонівки). Виник на поч. ХХ ст. з хут. Безручка (Безрукова), ( Черноморченка). У 1915 р. власність Овчиникова (Овинникова) Ф. Х. (190,8). У 1921 р. мова йшла про к. маєток Овчинникова Ф.Я. На початку 1920 –х рр.. згадувався із сусідньою економією Гончарова (Гончара)
Перемога (1) – село Радивонівської с.р., на л. бер.рч. Тащенак напроти пн..-сх. Частини с. Радивонівка. Засноване як селище комуни (колгоспу) Перемога №1 20.08.1921 р. на місці к. х. Овчинникова і Гончарова. Ще раніше на місці села знаходився хут. Черноморченка (Безручка…Безрукова). Назва Перемога – ідеологічна. З 1930 – х –це Дільниця №4 комуни Леніна. 21.05.1945 р. населений пункт бригади №4 колгоспу ім.. Леніна перейм.на х. Перемога (1924, 1938, 1959, 2001). Згадується як Победа №1 (1925, 1926) Участок №4 ком. Ленина (1938), Победа (1959), Перемога (1946,1972)
Черноморченка – к. хутір на л. бер. рч Тащенак, на території суч. с. Перемога. На карті 1862 р. показаний як хут. Безручка. На картах 1889 р. і 1911 р. – позначений вже як хут. Черноморченка, проте в списках 1915 р. мова йшла про два хут. (економії) – Овчинникова і Гончарова. На поч.. 1920 – х рр.. на місці к. хуторів було створено??? Комуну Перемога №1. Згадується як хут. Тащенацкий (1838,12,623 зв.), хут. Безручка (1862,10), Хут. Черноморченка (1889,1911)
Після революції, коли приватні господарства почали об’єднуватись у колективи, на території нинішнього колгоспу було створено кілька невеликих об’єднань: «Мирна праця», «Вільна праця», «Єдина праця», «Зелений Луг», «Перемога»(1920) і «Красный Октябрь». Останнє об’єднання проіснувало недовго.
Об’єднання: «Мирна праця», «Вільна праця», «Єдина праця», «Зелений Луг», «Перемога»(1920) і «Красный Октябрь» називаються комунами, у документах колгоспами, люди називали їх артілями, поки вони не почали об’єднуватися в комуну «Український велетень».
«Восени 1929 року « Мирна праця» і «Єдина праця» об’єдналися. 15 грудня відбулося офіційне об’єднання. Господарство назвали комуною «Український Велетень». У цей час (лютий 1930 р.) в цю комуну влились «Перемога» і «Вільна праця». У 1932р. влилося останнє господарство – «Зелений Луг»».
Назву «Український Велетень» комуна мала до 1934р. А потім була перейменована в комуну ім.. Хатаєвича, на честь тодішнього секретаря Дніпропетровського обкому партії . (Під керівництвом якого був Якимівський р-н.
Вже у 1928 році ця комуна була високоорганізованим, заможним господарством.
Комуна "Велетень" є і на карті. А поряд селище Олександрівка, яке у комуну не увійшло. Це була одна з перших найбільших комун, не тільки в Якимівському, а й Мелітопольському районі. (Більшість матеріалу з книги Ю.П. Князьков , Запорізька обл. Історико-географічний і топонімічний словник (випуск 3)).
До революції комуна входила до складу Якимівської волості Мелітопольського повіту.
З 21.05.1945 року село стало називатися Ленінське.
У роки війни комуна складалася з однієї вулиці довжиною 1 км, що проходила паралельно дорозі з Данило-Іванівки в Радивонівку.
У жовтні 1943 року через Мирне і Радивонівку проходила німецька лінія оборони, і лише ціною великих втрат в 20-х числах жовтня радянським військам вдалося її подолати. Число солдатів, полеглих у боях за Мирне, перевищує навіть нинішнє число жителів села.
З серпня 2011 року велися роботи з прокладання газу до села, і 6 вересня 2012 року газ був пущений.
17 березня 2016 року Верховна Рада України, виконуючи закон України про декомунізацію, своєю постановою перейменувала село Ленінське на Мирне.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», увійшло до складу Якимівської селищної громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Якимівського району, село увійшло до складу Мелітопольського району.
Мирне
Перша легенда
Давно-давно Катерина роздавала наші землі, бо були вони незаселені. Кругом степи, ліси, чагарники.. Звірини видимо-невидимо, риби не злічити. Так от у ті часи поселилися в Таврії німці- меноніти. На території нашого села утворилися два хутори. Старожили твердили, що заснували їх Янцени.. Одні говорили, що це були батько й син. Інші – два брати.
Один брат жив у, так званому, Центрі, а інший ближче до Данило-Іванівки. Говорили, що вони самі тут не жили, а мали садиби і прикажчиків. Так от той поміщик, що жив у Центрі, був дуже злий, а другий - добрий, мирний. Коли утворилися артілі, то одна з них була на другому хуторі, називалася «Мирна праця». Потім хутори обۥєдналися в село, а той куток почали називати Мирним.
Коли прийняли закон про декомунізацію, треба було село перейменовувати. Люди й вирішили назвати його Мирним.
Друга легенда
Коли була війна з фашистами, у 1943 році біля х. Зелений Луг йшли тяжкі бої. Від Василівки до Кирилівки простягалася лінія “Вотан”, яку побудували німці. Довжиною була 150 км, а шириною—12 км. А названа в честь німецького бога війни Вотана.
У нашому селі є братська могила—найбільша в районі. Тут поховано більше 1700 солдат, які форсували річку Молочну і загинули.
Старі люди памۥятають, яким страшним був бій з 23 на 24 жовтня 1943 року. І ніхто не хоче, щоб це повторилося. Тому, коли наказали перейменувати село, то люди й вирішили дати назву - Мирне.
Об'єкти соціальної сфери
- Школа. Загальноосвітня школа I—III ступенів розташована за адресою вул. Шкільна, 77. У школі 11 класів, 69 учнів і 30 співробітників. З 2002 року директором школи є Коніков Олексій Григорович. Корпус, у якому школа є зараз, почав будуватися в 1964 році і відкрився в 1969 році.
- Будинок культури. Наразі не працює. Тим не менше, робота його творчих колективів триває.
- Відділення зв'язку, вул. Комунарів 1.
Пам'ятки
За 3 км від села розташований Молочний лиман. Раніше його узбережжя було популярним місцем відпочинку, однак після обміління лиману перестало залучати відпочивальників.
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 вересня 2012. Процитовано 26 листопада 2015.
- Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. / Ін.-т історії АН УРСР-К .: Глав.ред. Української Рад. Енциклопедії, 1981 г. 728 с. [1] [ 24 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- «Якимівський район. Жителі Радивонівка та Ленінського в подарунок до Нового року очікують газ», Якимівський район. Мешканці двох сіл можуть користуватися газом" [ 10 листопада 2012 у Wayback Machine.], замітки в «Мелітопольських відомостях».
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 жовтня 2022.
- Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 20 березня 2022.
- Ленінська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів на сайті Інформаційної системи управління освітою.
- "Вони керували Ленінською школою. 1927—2012 роки ", список директорів Ленінської школи на шкільному сайті.
- Візитка Ленінської школи [ 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] на Запорізькому освітньому порталі ЗапоВики.
- «Артисти є, а клубу Вже немає» на сайті Ленінської школи.
- . Архів оригіналу за 8 червня 2016. Процитовано 26 листопада 2015.
Посилання
- Погода в селі Мирне [ 25 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Запорізької області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mirne Mirne z 1868 do 1965 Oleksandrivka z 1965 do 2016 Leninske selo v Ukrayini u Yakimivskij selishnij gromadi Melitopolskogo rajonu Zaporizkoyi oblasti Naselennya stanovit 609 osib Do 2017 organ miscevogo samovryaduvannya Radivonivska silska rada selo Mirne Krayina Ukrayina Oblast Zaporizka oblast Rajon Melitopolskij rajon Gromada Yakimivska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1868 Kolishnya nazva Oleksandrivka Leninske Naselennya 609 Plosha 1 362 km Gustota naselennya 447 14 osib km Poshtovij indeks 72533 Telefonnij kod 380 6131 Geografichni dani Geografichni koordinati 46 42 58 pn sh 35 15 50 sh d 46 71611 pn sh 35 26389 sh d 46 71611 35 26389 Koordinati 46 42 58 pn sh 35 15 50 sh d 46 71611 pn sh 35 26389 sh d 46 71611 35 26389 Serednya visota nad rivnem morya 18 m Misceva vlada Adresa radi 72532 Zaporizka obl Melitopolskij r n s Radivonivka vul Centralna 137 Karta Mirne Mirne Mapa Selo timchasovo okupovane rosijskimi vijskami 24 lyutogo 2022 roku GeografiyaSelo Mirne roztashovane na livomu berezi richki Tashenak za 3 km na zahid vid Molochnogo limanu Na zahid vid sela prohodit avtomagistral Harkiv Simferopol z yakoyu Mirne z yednane asfaltovanim shose dovzhinoyu 4 km Inshe asfaltovane shose dovzhinoyu 4 km vede na pivden vid Mirnego v centr silskoyi radi Radivonivku Na pivnich vid Mirnego vidhodit gruntova doroga dovzhinoyu 2 km v Danilo Ivanivku na shid gruntova doroga zavdovzhki 3 km v Timofiyivku ta do Molochnogo limanu NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok rosijska 490 80 46 ukrayinska 109 17 90 virmenska 5 0 82 rumunska 3 0 49 inshi ne vkazali 2 0 33 Usogo 609 100 IstoriyaCya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Selo bulo zasnovane na zemlyah pimishikiv Yancenih h Bezruchko h Chernomorchenko h Sokolovskoyi h brativ Kostovih h Mar yinskij Hutir Elbing zasnovanij Kornisom zustrichayetsya uzhe na kartah 1862 1865 Elbing Elbing Elbink k hutir mayetok na livomu berezi richki Tashenak Teper chastina suchasnogo sela Mirnogo Leninskogo bilya k MTF sho poznacheno na suchasnij topografichnij karti oblasti Zasnovanij v drugij chverti HIH stolittya Nazvano na chest inshogo naselenogo punktu Iz s sha Elbing v Zahidnij Prusiyi pereselyalisya minoniti u Priazov ya U 1915 roci vlasnik menonit Yancen M I U 1915 roci bilya mayetku bula velika kilkist zemli 2045 des desyatina v XVIII HIH st 1 45 ga Na pochatku XXct z mayetku buli vidileni mayetki ekonomiyi Yancena Mikoli div Leninske i Yancena Ivana Iogana div Lenina 1 Pislya gromadyanskoyi vijni ne isnuvav Zgaduyetsya yak hutir Elbing 1862 1865 Elbink 1911 1915 Elbing 1918 Leninske selo Radivonivskoyi silradi bilya livogo berega richki Tashenak i za 2 km na zahid vid Molochnogo limanu Zasnovane 12 06 1926 yak selishe komuni Mirnij Trud rozselencyami iz sela Radivonivki i s Yakimivka teper s m t na zemlyah kolishnogo mayetku Mikoli Yancena div Elbing Teritoriya kolishnogo selisha skladaye krajnyu pivnichnu chastinu such s Mirne Leninske U 1930 rr ce selishe brigadi 1 kolgospu im Lenina 21 05 1945 r naselenij punkt brigadi 1 kolgospu im Lenina perejmenovanij na hutir Leninskij 17 11 1967 bulo priyednano h Lenina i s Progresivne Zgaduyetsya yak kolgosp Mirnij Trud 1925 Mirnij Trud imen Yancena 1924 Uchastok 1 komuni Lenina 1938 s Leninske 1972 Nash posolok Mirnij Lenina I selo Radivonivskoyi silradi teper chastina s Leninske viniklo 10 02 1921 roku na misci kolishnoyi ekonomiyi Ioganna Yancena div Elbing yak selishe komuni Yedinij Trud U 1938 roci ce selishe Komuna im Lenina U 1930 roci ce buv kolgosp Pislya vijni 1941 45 h Lenina Zhit 55 1926 365 1938 168 1959 17 11 1967 priyednal do s Leninske Zgaduyetsya yak Komuna Yedinij Trud imen Yancena 1924 rik Yedinij Trud 1926 r Komuna im Lenina 1938 H Lenina 1946 Selo Lenina 1961 Centr Chervonij Zhovten k selishe kolgospu Radivonivskoyi s r za 1 km na pd zh vid pd zh okolici s Leninskogo p ber Rch Tashenak naselenij punkt vinik yak hut Sokolovskogo v ostannij chverti HIH st hutir mayetok z odnogo dvora mav nazvu za prizvishem vlasnika U 1915 r vlasnist A A Sokolovskogo V serpni 1921 r jshlosya pro ostannyu vlasnicyu Sokolovsku M A V roki revolyuciyi i gromadyanskoyi vijni zemli buli nacionalizovani V pershij polovini 1920 h rokiv na misci k hutora rozselencyami z s Radivonivki i Yakimivki stvoreno selishe kolgospu Chervonij Zhovten Nazva ideologichna Insha nazva Peremoga 2 takozh pohodit vid nazvi kolgospu Zhit 52 1924 U 1930 i rr peretvorene na brigadnij dvir yakij poznachenij na karti 1941 r Kolgosp Chervonij Zhovten ros Krasnyj Oktyabr zgaduvavsya pid chas perepisu naselennya 1939 roku zgaduyetsya yak hutir Sokolovskogo 1889 1915 1918 1921 Krasnyj Oktyabr Sokolovskogo 1924 Pobeda 2 Krasnyj Oktyabr 1926 brigada k pu im Lenina Progresivne k selo Radivonivskoyi silradi teper chastina s Mirnogo Leninskogo Zasnovane u 1920 r rozselencyami z s Radivonivka yak selishe Oleksandrivka na chastini zemel k vlasnikiv Sokolovskoyi i Yancena Nazva pohodit vid imeni Oleksandra Kolesnika zasnovnika selisha 12 06 1964 r perejmenovane na Progresivne 160 60 Zhit 300 1926 200 1938 190 1959 17 11 1967 r priyedn Do s Leninske 160 41 Zgaduyetsya yak p Aleksandrivka 1926 95 1 p Novo Aleksandrivka 1926 124 2 1938 44 40 Oleksandrivka 1949 129 Bojove Bojovij kolishnye selo Radivonivskoyi silradi roztashovane na vidstani 1 km vid s Leninske Isnuvalo z 1920 h rokiv U 1930 ce selishe brigadi 3 komuni Lenina primitka Koptah 21 05 1945 r Naselenij punkt brigadi 3 k pu im Lenina perejmenovano na hutir Bojovij Znyatij z obliku 21 04 1967 Lyudi pereyihali v s Lenina Leninske zgaduyetsya yak Uchastok 3 kom Lenina 1938 44 53 hut Bojovij 1946 194 210 Bojove 1961 143 37 Mar yinskij k hutir na l ber rch Tashenak za 1 km na zahid vid pivdennoyi okolici such s Leninskogo Zasnovanij v drugij chverti HIH st U 1838 r u spisku naselenih punktiv pokazanij yak Tashenackij vlasnist Grigoriya i Yuhima Bezrukovih 12 623 zv U 1840 irr Vlasnist druzhini kupcya 3 yi gildiyi Mariyi Bezrukovoyi Nazva hutora za im yam vlasnici Hutir isnuvav u HIH st Na karti 1911 r i u spiskah naselenih punktiv 1915 r vzhe ne pokazanij Rozglyadayuchi kartu mi bachimo sho ce toj zhe Koptah Yasna Polyana nazva starozhiliv k selishe Radivonivskoyi s r za 2 km na pd zh Vid pd zh okolici s Mirnogo Leninske viniklo v ostannij chverti HIH st yak hutir brativ Kostovih Kostevih U 1915 r vlasnist Dmitra Yakubovicha Kostyeva i Kostyeva A V roki revolyuciyi i gromadyanskoyi vijni zemli vlasnikiv 491 des buli nacionalizovani Sam k vlasnik she u 1925 r meshkav u Dmitrivci Na misci i na zemli hutora u listopadi 1921 r viniklo selishe Yasna Polyana yake zasnuvali rozselenci iz s Radivonivki Zhit 52 1924 70 1926 U 1930 i rr pro selishe ne jshlosya zgaduyetsya yak Kostevi 1921 yak h Kostevih Yasna Polyana hut Kostovih 1924 Goncharova k ekonomiya na l ber rch Tashenak bilya such s Peremoga nini chastina Radivonivki Vinik na poch HH st z hut Bezruchka Bezrukova Chernomorchenka U 1915 r vlasnist M A Goncharova zgaduvavsya razom iz susidnim hut Ovchinnikova 92 5 koli na misci cih hutoriv mayetkiv bulo stvoreno komunu zgodom kolgosp Peremoga 1 potim s Peremoga Zgaduyetsya yak ek Goncharova 1915 190 7 Ovchinnikova k mayetok hutir na l ber rch Tashenak bilya such s Peremoga nini chastina Radivonivki Vinik na poch HH st z hut Bezruchka Bezrukova Chernomorchenka U 1915 r vlasnist Ovchinikova Ovinnikova F H 190 8 U 1921 r mova jshla pro k mayetok Ovchinnikova F Ya Na pochatku 1920 h rr zgaduvavsya iz susidnoyu ekonomiyeyu Goncharova Gonchara Peremoga 1 selo Radivonivskoyi s r na l ber rch Tashenak naproti pn sh Chastini s Radivonivka Zasnovane yak selishe komuni kolgospu Peremoga 1 20 08 1921 r na misci k h Ovchinnikova i Goncharova She ranishe na misci sela znahodivsya hut Chernomorchenka Bezruchka Bezrukova Nazva Peremoga ideologichna Z 1930 h ce Dilnicya 4 komuni Lenina 21 05 1945 r naselenij punkt brigadi 4 kolgospu im Lenina perejm na h Peremoga 1924 1938 1959 2001 Zgaduyetsya yak Pobeda 1 1925 1926 Uchastok 4 kom Lenina 1938 Pobeda 1959 Peremoga 1946 1972 Chernomorchenka k hutir na l ber rch Tashenak na teritoriyi such s Peremoga Na karti 1862 r pokazanij yak hut Bezruchka Na kartah 1889 r i 1911 r poznachenij vzhe yak hut Chernomorchenka prote v spiskah 1915 r mova jshla pro dva hut ekonomiyi Ovchinnikova i Goncharova Na poch 1920 h rr na misci k hutoriv bulo stvoreno Komunu Peremoga 1 Zgaduyetsya yak hut Tashenackij 1838 12 623 zv hut Bezruchka 1862 10 Hut Chernomorchenka 1889 1911 Pislya revolyuciyi koli privatni gospodarstva pochali ob yednuvatis u kolektivi na teritoriyi ninishnogo kolgospu bulo stvoreno kilka nevelikih ob yednan Mirna pracya Vilna pracya Yedina pracya Zelenij Lug Peremoga 1920 i Krasnyj Oktyabr Ostannye ob yednannya proisnuvalo nedovgo Ob yednannya Mirna pracya Vilna pracya Yedina pracya Zelenij Lug Peremoga 1920 i Krasnyj Oktyabr nazivayutsya komunami u dokumentah kolgospami lyudi nazivali yih artilyami poki voni ne pochali ob yednuvatisya v komunu Ukrayinskij veleten Voseni 1929 roku Mirna pracya i Yedina pracya ob yednalisya 15 grudnya vidbulosya oficijne ob yednannya Gospodarstvo nazvali komunoyu Ukrayinskij Veleten U cej chas lyutij 1930 r v cyu komunu vlilis Peremoga i Vilna pracya U 1932r vlilosya ostannye gospodarstvo Zelenij Lug Nazvu Ukrayinskij Veleten komuna mala do 1934r A potim bula perejmenovana v komunu im Hatayevicha na chest todishnogo sekretarya Dnipropetrovskogo obkomu partiyi Pid kerivnictvom yakogo buv Yakimivskij r n Vzhe u 1928 roci cya komuna bula visokoorganizovanim zamozhnim gospodarstvom Komuna Veleten ye i na karti A poryad selishe Oleksandrivka yake u komunu ne uvijshlo Ce bula odna z pershih najbilshih komun ne tilki v Yakimivskomu a j Melitopolskomu rajoni Bilshist materialu z knigi Yu P Knyazkov Zaporizka obl Istoriko geografichnij i toponimichnij slovnik vipusk 3 Do revolyuciyi komuna vhodila do skladu Yakimivskoyi volosti Melitopolskogo povitu Z 21 05 1945 roku selo stalo nazivatisya Leninske U roki vijni komuna skladalasya z odniyeyi vulici dovzhinoyu 1 km sho prohodila paralelno dorozi z Danilo Ivanivki v Radivonivku U zhovtni 1943 roku cherez Mirne i Radivonivku prohodila nimecka liniya oboroni i lishe cinoyu velikih vtrat v 20 h chislah zhovtnya radyanskim vijskam vdalosya yiyi podolati Chislo soldativ poleglih u boyah za Mirne perevishuye navit ninishnye chislo zhiteliv sela Z serpnya 2011 roku velisya roboti z prokladannya gazu do sela i 6 veresnya 2012 roku gaz buv pushenij 17 bereznya 2016 roku Verhovna Rada Ukrayini vikonuyuchi zakon Ukrayini pro dekomunizaciyu svoyeyu postanovoyu perejmenuvala selo Leninske na Mirne 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 713 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zaporizkoyi oblasti uvijshlo do skladu Yakimivskoyi selishnoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Yakimivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Melitopolskogo rajonu Mirne Persha legenda Davno davno Katerina rozdavala nashi zemli bo buli voni nezaseleni Krugom stepi lisi chagarniki Zvirini vidimo nevidimo ribi ne zlichiti Tak ot u ti chasi poselilisya v Tavriyi nimci menoniti Na teritoriyi nashogo sela utvorilisya dva hutori Starozhili tverdili sho zasnuvali yih Yanceni Odni govorili sho ce buli batko j sin Inshi dva brati Odin brat zhiv u tak zvanomu Centri a inshij blizhche do Danilo Ivanivki Govorili sho voni sami tut ne zhili a mali sadibi i prikazhchikiv Tak ot toj pomishik sho zhiv u Centri buv duzhe zlij a drugij dobrij mirnij Koli utvorilisya artili to odna z nih bula na drugomu hutori nazivalasya Mirna pracya Potim hutori obۥyednalisya v selo a toj kutok pochali nazivati Mirnim Koli prijnyali zakon pro dekomunizaciyu treba bulo selo perejmenovuvati Lyudi j virishili nazvati jogo Mirnim Druga legenda Koli bula vijna z fashistami u 1943 roci bilya h Zelenij Lug jshli tyazhki boyi Vid Vasilivki do Kirilivki prostyagalasya liniya Votan yaku pobuduvali nimci Dovzhinoyu bula 150 km a shirinoyu 12 km A nazvana v chest nimeckogo boga vijni Votana U nashomu seli ye bratska mogila najbilsha v rajoni Tut pohovano bilshe 1700 soldat yaki forsuvali richku Molochnu i zaginuli Stari lyudi pamۥyatayut yakim strashnim buv bij z 23 na 24 zhovtnya 1943 roku I nihto ne hoche shob ce povtorilosya Tomu koli nakazali perejmenuvati selo to lyudi j virishili dati nazvu Mirne Ob yekti socialnoyi sferiShkola Zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv roztashovana za adresoyu vul Shkilna 77 U shkoli 11 klasiv 69 uchniv i 30 spivrobitnikiv Z 2002 roku direktorom shkoli ye Konikov Oleksij Grigorovich Korpus u yakomu shkola ye zaraz pochav buduvatisya v 1964 roci i vidkrivsya v 1969 roci Budinok kulturi Narazi ne pracyuye Tim ne menshe robota jogo tvorchih kolektiviv trivaye Viddilennya zv yazku vul Komunariv 1 Pam yatkiZa 3 km vid sela roztashovanij Molochnij liman Ranishe jogo uzberezhzhya bulo populyarnim miscem vidpochinku odnak pislya obmilinnya limanu perestalo zaluchati vidpochivalnikiv PrimitkiRidni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 18 veresnya 2012 Procitovano 26 listopada 2015 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zaporizka oblast In t istoriyi AN URSR K Glav red Ukrayinskoyi Rad Enciklopediyi 1981 g 728 s 1 24 serpnya 2010 u Wayback Machine Yakimivskij rajon Zhiteli Radivonivka ta Leninskogo v podarunok do Novogo roku ochikuyut gaz Yakimivskij rajon Meshkanci dvoh sil mozhut koristuvatisya gazom 10 listopada 2012 u Wayback Machine zamitki v Melitopolskih vidomostyah Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zaporizkoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 18 zhovtnya 2022 Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Procitovano 20 bereznya 2022 Leninska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv na sajti Informacijnoyi sistemi upravlinnya osvitoyu Voni keruvali Leninskoyu shkoloyu 1927 2012 roki spisok direktoriv Leninskoyi shkoli na shkilnomu sajti Vizitka Leninskoyi shkoli 30 serpnya 2019 u Wayback Machine na Zaporizkomu osvitnomu portali ZapoViki Artisti ye a klubu Vzhe nemaye na sajti Leninskoyi shkoli Arhiv originalu za 8 chervnya 2016 Procitovano 26 listopada 2015 PosilannyaPogoda v seli Mirne 25 kvitnya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Zaporizkoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi