Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ми́нівка — село в Україні, у Чернеччинській сільській громаді Новомосковського району Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становить 458 осіб.
| село Минівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Дніпропетровська область |
| Район | Новомосковський район |
| Громада | Чернеччинська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA12100150070099349 |
| Облікова картка | Минівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1877 (147 років) |
| Населення | 458 (2001) |
| Поштовий індекс | 51113 |
| Телефонний код | +380 5691 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°08′17″ пн. ш. 34°52′04″ сх. д. / 49.13806° пн. ш. 34.86778° сх. д.Координати: 49°08′17″ пн. ш. 34°52′04″ сх. д. / 49.13806° пн. ш. 34.86778° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 75 м |
| Водойми | річка Оріль |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 51113, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, с.Заплавка, вул. Шкільна, 1 |
| Сільський голова | Талько Микола Іванович |
| Карта | |
  Минівка | |
 Минівка | |
| Мапа | |
Географія
Село Минівка розташоване на правому березі каналу Дніпро — Донбас, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Чернеччина, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Котовка, на протилежному березі — село Краснопілля. Навколо села кілька заболочених озер. Через село проходить автошлях територіального значення Т 0412.
Населення
1989 року за переписом тут проживало приблизно 580 осіб, а у 2001 році — 458 осіб.
Історія
Історія села Минівка розпочинається з 1877 року. Саме в цей рік на приорільській землі, (на той час це безмежні родючі ніким не заселені землі порослі заростями та чагарниками), поселились перші поселенці з села Ряське (нині — Полтавської області). Саме на ці землі з Рящанської гори і пересилився козак Мина, який започаткував своїм переселенням село, яке згодом на його честь назвали Минівкою. За Миною потяглися на вільні землі інші рящани, що розбили спочатку на берегах Орілі, а пізніше глибше в степу, свої поселення.
Перші масові поселення людей датуються 1882 роком, коли на узбережжі річки Оріль поселилось 50 сімей. Минівські поселенці займалися землеробством, обробляючи землю дерев'яними сохами і боронами.
Металеві знаряддя праці з'явилися у 1895 році, коли землю почали обробляти залізними лопатами, сапами, іноді використовуючи, як тяглову силу-корів. Промислове виробництво на той час було зовсім відсутнє, не було навіть ковалів. І тому залізну кочергу, рогач, лопату чи інший інвентар потрібно було купувати в кочових циган, які на той час займалися торгівлею.
Життя в ті часи було дуже скрутне — люди були напівголодні,не мали можливості навіть добре поїсти хліба. Вони служили в поміщиків — Трутовського, Кардаша, Шагара, Кулака і тяжко працювали зранку до ночі тільки за харчі і оплату, що становила 25 копійок за день дорослим і 15 копійок підліткам. Наймитів годували один раз на день кулішем, або галушками з дерев'яного корита.
Письменних людей на той час в Минівці не було. В 1889 році в населеному пункті збудували церкву, а через дорогу, що перетікала село навпіл відкрили цвинтар. Церква стала центром культури та духовності минівців. Єдиними освіченими людьми на селі були батюшка та дяк. На початку XX століття уряд Російської імперії вирішив понести освіту в народ. За указом царя з 1910 по 1916 роки на земства покладалося робота по відкриттю сільських церковно-приходських земських шкіл.
У 1914 році земство збудувало на майдані між церквою і цвинтарем школу, яка швидко заполонилася дітлахами. Збудовано було всього одне приміщення, у якому були і класні кімнати, і помешкання для директора школи. Спочатку в школі було 4 класи церковно-приходської школи, згодом, за радянських часів, стало 7 класів. Приміщення школи треба було розширювати, але коштів для будівництва не було і діти навчались крім основної цегляної споруди в хатах-мазанках.
Життя на той час в селі було тяжке, не було ні магазинів ні лікарні. Землю давали тільки на осіб чоловічої статі в розрахунку 1,25 десятини на одного, у той час, як у пана було близько 50 000 десятин.
На період 1905 року територія села простягалася з півдня на північ — від хати Школи Ониська Костьовича до хати Полішко Миколи Омельковича, і з заходу на схід від хати Чуприни Параски Яківни до хати Полішко Василини Миронівни. У 1905 році революційна хвиля докотилася і до села і селяни розгромили і попалили маєтки поміщиків.
У 1917 році в селі з'явилися революціонери: Прус Григорій, Ворона Федір, Біленко Федір, Гречка Тихін. Встановлення Радянської влади принесло з початку населенню землю і право її одноосібно обробляли. 1924 року утворилась перша комуна «Іскра» яка існувала до 1930 року.
У 1930 році було утворено союз «Незаможних», головою якого був Прус Григорій Олександрович. Значна увага в цей час приділялася колективізації. З 1934 року головою Минівської сільської ради було обрано Дубовицького Михайла Івановича, а союз «Незаможних» було перейменовано в артіль «Зоря».
Після 1935 року розпочалося соціалістичне відродження села, появилися машини, трактори. Першими трактористами села були: Віннік Віра Григорівна, Глиняний Іван Гаврилович, Коваль Галина Яківна, Порохня Євдокія Федорівна, Штанько Степан Гаврилович, Чуприна Василь. В цей час на території села було відкрито семирічну школу, клуб, бібліотеку, медпункт, магазини. В селі з'явилося багато освічених людей.
На початок німецько-радянської війни в селі Минівка був самостійний колгосп «Зоря» В цей час головою сільської Ради був Дубовицький Михайло Іванович, а головою колгоспу — Зигар Олександр Петрович. Майже все чоловіче населення пішло воювати на фронт, жінок і дітей було силоміць забрано на каторжну працю до Німеччини, Дубовицького було розстріляно, село було майже повністю спалене, сотні людей загинуло, багато залишилось інвалідами. У 1943 році село було звільнено від німецької окупації. На цей час головою сільської ради було обрано Решетило Івана, і під його керівництвом розпочалася відбудова майже вщенть знищеного села. Після війни головою сільської ради було обрано Гречку Микиту Мусійовича, головою колгоспу — Прудивуса Івана Павловича. Було відбудовано школу, домівки селян, побудована контора колгоспу.
На полях в основному робили жінки, використовуючи тяглову силу-корів та биків. В 50 роках колгосп називався ім. Калініна, головою колгоспу був обраний Покотило Мифодій Платонович. В селі не було ні клубу, ні розважальних заходів, але людям демонстрували фільми, прикріплюючи на стіні контори екран. Сеанс кінофільму коштував 5 копійок, на перегляд фільму приходило майже все село. Головою сільської Ради працював Недоріка Іван Іванович.
У 1960 році Постановою Уряду «Про укрупнення колгоспів і сільських рад» в один колгосп було об'єднано села Краснопілля, Минівку, Заплавку і Кременівку. Утворився один колгосп імені Петровського і єдина Заплавська сільська рада.
У 1960—1970-х роках побудували два магазини, дитячий садок, силами батьків було побудовано ще одне приміщення школи, побудована пошта, майстерня, кузня. У 1963 році село Минівка було електрифіковане і в кожну оселю було проведено радіо.
У 1980-х роках будується величезний тваринницький комплекс для відгодівлі нетелів. В цей час будується новий сільський клуб, який став окрасою села. Керівниками в цей час були: головою колгоспу імені Петровського — Ткачов Олександр Аврамович, а головою сільської ради — Гарькавий Василь Максимович. Завдяки старанням голови колгоспу Жевжика Олександра Демидовича наприкінці 1980-х років майже всі вулиці села були заасфальтовані.
У 1990-х роках з набуттям незалежності України, під час реформування колгоспу імені Петровського на його базі утворилося КДСП «Оріль», а згодом земля була розпайована і роздана в приватну власність. В той час до багатьох осель селян проведено природний газ.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Магдалинівського району, село увійшло до складу Новомосковського району.
Об'єкти соціальної сфери
- Школа.
- Дитячий дошкільний навчальний заклад.
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 грудня 2011. Процитовано 18 січня 2009.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
Сайт Минівської ЗОШ
Видатні земляки
- Нестеренко Данило Потапович — Герой Радянського Союзу
- Льотчики винищувачі:
- .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mi nivka selo v Ukrayini u Chernechchinskij silskij gromadi Novomoskovskogo rajonu Dnipropetrovskoyi oblasti Naselennya za perepisom 2001 roku stanovit 458 osib selo MinivkaKrayina UkrayinaOblast Dnipropetrovska oblastRajon Novomoskovskij rajonGromada Chernechchinska silska gromadaKod KATOTTG UA12100150070099349Oblikova kartka Minivka Osnovni daniZasnovane 1877 147 rokiv Naselennya 458 2001 Poshtovij indeks 51113Telefonnij kod 380 5691Geografichni daniGeografichni koordinati 49 08 17 pn sh 34 52 04 sh d 49 13806 pn sh 34 86778 sh d 49 13806 34 86778 Koordinati 49 08 17 pn sh 34 52 04 sh d 49 13806 pn sh 34 86778 sh d 49 13806 34 86778Serednya visota nad rivnem morya 75 mVodojmi richka OrilMisceva vladaAdresa radi 51113 Dnipropetrovska obl Novomoskovskij r n s Zaplavka vul Shkilna 1Silskij golova Talko Mikola IvanovichKartaMinivkaMinivkaMapaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Minivka GeografiyaSelo Minivka roztashovane na pravomu berezi kanalu Dnipro Donbas vishe za techiyeyu na vidstani 3 km roztashovane selo Chernechchina nizhche za techiyeyu na vidstani 2 5 km roztashovane selo Kotovka na protilezhnomu berezi selo Krasnopillya Navkolo sela kilka zabolochenih ozer Cherez selo prohodit avtoshlyah teritorialnogo znachennya T 0412 Naselennya1989 roku za perepisom tut prozhivalo priblizno 580 osib a u 2001 roci 458 osib IstoriyaIstoriya sela Minivka rozpochinayetsya z 1877 roku Same v cej rik na priorilskij zemli na toj chas ce bezmezhni rodyuchi nikim ne zaseleni zemli porosli zarostyami ta chagarnikami poselilis pershi poselenci z sela Ryaske nini Poltavskoyi oblasti Same na ci zemli z Ryashanskoyi gori i peresilivsya kozak Mina yakij zapochatkuvav svoyim pereselennyam selo yake zgodom na jogo chest nazvali Minivkoyu Za Minoyu potyaglisya na vilni zemli inshi ryashani sho rozbili spochatku na beregah Orili a piznishe glibshe v stepu svoyi poselennya Pershi masovi poselennya lyudej datuyutsya 1882 rokom koli na uzberezhzhi richki Oril poselilos 50 simej Minivski poselenci zajmalisya zemlerobstvom obroblyayuchi zemlyu derev yanimi sohami i boronami Metalevi znaryaddya praci z yavilisya u 1895 roci koli zemlyu pochali obroblyati zaliznimi lopatami sapami inodi vikoristovuyuchi yak tyaglovu silu koriv Promislove virobnictvo na toj chas bulo zovsim vidsutnye ne bulo navit kovaliv I tomu zaliznu kochergu rogach lopatu chi inshij inventar potribno bulo kupuvati v kochovih cigan yaki na toj chas zajmalisya torgivleyu Zhittya v ti chasi bulo duzhe skrutne lyudi buli napivgolodni ne mali mozhlivosti navit dobre poyisti hliba Voni sluzhili v pomishikiv Trutovskogo Kardasha Shagara Kulaka i tyazhko pracyuvali zranku do nochi tilki za harchi i oplatu sho stanovila 25 kopijok za den doroslim i 15 kopijok pidlitkam Najmitiv goduvali odin raz na den kulishem abo galushkami z derev yanogo korita Pismennih lyudej na toj chas v Minivci ne bulo V 1889 roci v naselenomu punkti zbuduvali cerkvu a cherez dorogu sho peretikala selo navpil vidkrili cvintar Cerkva stala centrom kulturi ta duhovnosti minivciv Yedinimi osvichenimi lyudmi na seli buli batyushka ta dyak Na pochatku XX stolittya uryad Rosijskoyi imperiyi virishiv ponesti osvitu v narod Za ukazom carya z 1910 po 1916 roki na zemstva pokladalosya robota po vidkrittyu silskih cerkovno prihodskih zemskih shkil U 1914 roci zemstvo zbuduvalo na majdani mizh cerkvoyu i cvintarem shkolu yaka shvidko zapolonilasya ditlahami Zbudovano bulo vsogo odne primishennya u yakomu buli i klasni kimnati i pomeshkannya dlya direktora shkoli Spochatku v shkoli bulo 4 klasi cerkovno prihodskoyi shkoli zgodom za radyanskih chasiv stalo 7 klasiv Primishennya shkoli treba bulo rozshiryuvati ale koshtiv dlya budivnictva ne bulo i diti navchalis krim osnovnoyi ceglyanoyi sporudi v hatah mazankah Zhittya na toj chas v seli bulo tyazhke ne bulo ni magaziniv ni likarni Zemlyu davali tilki na osib cholovichoyi stati v rozrahunku 1 25 desyatini na odnogo u toj chas yak u pana bulo blizko 50 000 desyatin Na period 1905 roku teritoriya sela prostyagalasya z pivdnya na pivnich vid hati Shkoli Oniska Kostovicha do hati Polishko Mikoli Omelkovicha i z zahodu na shid vid hati Chuprini Paraski Yakivni do hati Polishko Vasilini Mironivni U 1905 roci revolyucijna hvilya dokotilasya i do sela i selyani rozgromili i popalili mayetki pomishikiv U 1917 roci v seli z yavilisya revolyucioneri Prus Grigorij Vorona Fedir Bilenko Fedir Grechka Tihin Vstanovlennya Radyanskoyi vladi prineslo z pochatku naselennyu zemlyu i pravo yiyi odnoosibno obroblyali 1924 roku utvorilas persha komuna Iskra yaka isnuvala do 1930 roku U 1930 roci bulo utvoreno soyuz Nezamozhnih golovoyu yakogo buv Prus Grigorij Oleksandrovich Znachna uvaga v cej chas pridilyalasya kolektivizaciyi Z 1934 roku golovoyu Minivskoyi silskoyi radi bulo obrano Dubovickogo Mihajla Ivanovicha a soyuz Nezamozhnih bulo perejmenovano v artil Zorya Pislya 1935 roku rozpochalosya socialistichne vidrodzhennya sela poyavilisya mashini traktori Pershimi traktoristami sela buli Vinnik Vira Grigorivna Glinyanij Ivan Gavrilovich Koval Galina Yakivna Porohnya Yevdokiya Fedorivna Shtanko Stepan Gavrilovich Chuprina Vasil V cej chas na teritoriyi sela bulo vidkrito semirichnu shkolu klub biblioteku medpunkt magazini V seli z yavilosya bagato osvichenih lyudej Na pochatok nimecko radyanskoyi vijni v seli Minivka buv samostijnij kolgosp Zorya V cej chas golovoyu silskoyi Radi buv Dubovickij Mihajlo Ivanovich a golovoyu kolgospu Zigar Oleksandr Petrovich Majzhe vse choloviche naselennya pishlo voyuvati na front zhinok i ditej bulo silomic zabrano na katorzhnu pracyu do Nimechchini Dubovickogo bulo rozstrilyano selo bulo majzhe povnistyu spalene sotni lyudej zaginulo bagato zalishilos invalidami U 1943 roci selo bulo zvilneno vid nimeckoyi okupaciyi Na cej chas golovoyu silskoyi radi bulo obrano Reshetilo Ivana i pid jogo kerivnictvom rozpochalasya vidbudova majzhe vshent znishenogo sela Pislya vijni golovoyu silskoyi radi bulo obrano Grechku Mikitu Musijovicha golovoyu kolgospu Prudivusa Ivana Pavlovicha Bulo vidbudovano shkolu domivki selyan pobudovana kontora kolgospu Na polyah v osnovnomu robili zhinki vikoristovuyuchi tyaglovu silu koriv ta bikiv V 50 rokah kolgosp nazivavsya im Kalinina golovoyu kolgospu buv obranij Pokotilo Mifodij Platonovich V seli ne bulo ni klubu ni rozvazhalnih zahodiv ale lyudyam demonstruvali filmi prikriplyuyuchi na stini kontori ekran Seans kinofilmu koshtuvav 5 kopijok na pereglyad filmu prihodilo majzhe vse selo Golovoyu silskoyi Radi pracyuvav Nedorika Ivan Ivanovich U 1960 roci Postanovoyu Uryadu Pro ukrupnennya kolgospiv i silskih rad v odin kolgosp bulo ob yednano sela Krasnopillya Minivku Zaplavku i Kremenivku Utvorivsya odin kolgosp imeni Petrovskogo i yedina Zaplavska silska rada U 1960 1970 h rokah pobuduvali dva magazini dityachij sadok silami batkiv bulo pobudovano she odne primishennya shkoli pobudovana poshta majsternya kuznya U 1963 roci selo Minivka bulo elektrifikovane i v kozhnu oselyu bulo provedeno radio U 1980 h rokah buduyetsya velicheznij tvarinnickij kompleks dlya vidgodivli neteliv V cej chas buduyetsya novij silskij klub yakij stav okrasoyu sela Kerivnikami v cej chas buli golovoyu kolgospu imeni Petrovskogo Tkachov Oleksandr Avramovich a golovoyu silskoyi radi Garkavij Vasil Maksimovich Zavdyaki starannyam golovi kolgospu Zhevzhika Oleksandra Demidovicha naprikinci 1980 h rokiv majzhe vsi vulici sela buli zaasfaltovani U 1990 h rokah z nabuttyam nezalezhnosti Ukrayini pid chas reformuvannya kolgospu imeni Petrovskogo na jogo bazi utvorilosya KDSP Oril a zgodom zemlya bula rozpajovana i rozdana v privatnu vlasnist V toj chas do bagatoh osel selyan provedeno prirodnij gaz 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Magdalinivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Novomoskovskogo rajonu Ob yekti socialnoyi sferiShkola Dityachij doshkilnij navchalnij zaklad Primitki Arhiv originalu za 20 grudnya 2011 Procitovano 18 sichnya 2009 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaSajt Minivskoyi ZOShVidatni zemlyakiNesterenko Danilo Potapovich Geroj Radyanskogo Soyuzu Lotchiki vinishuvachi