Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Микулинецький замок — кам'яний замок знаходиться в смт Микулинці, Тернопільської області, на відстані 23 км від Тернополя. Замок має вигляд квадрата з довжиною стін 75 метрів і товщиною оборонних мурів — 2 метри. На 3-х кутках замку височать круглі вежі, які мали 3 яруси з бійницями для гармат. Із західного боку, де оборонні мури додатково захищені глибоким ровом, замок мав в'їзну браму із звідним мостом. Ще один в'їзд у замок зі східного боку. Всередині фортеці були житлові будинки, а під ними льохи і підземні ходи.
| Микулинецький замок | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Стіна та вежа Микулинецького замку | ||||
49°23′49″ пн. ш. 25°36′33″ сх. д. / 49.3970944° пн. ш. 25.6091944° сх. д. | ||||
| Статус | пам'ятка архітектури місцевого значення | |||
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Микулинці | |||
| Архітектурний стиль | Пізній ренесанс, бароко, перебудови початку 19 століття | |||
| Матеріал | камінь | |||
| Перша згадка | 1550-ті рр, 1640-і рр. | |||
| Будівництво | 1550-ті рр — | |||
| Стан | руїна | |||
  Микулинецький замок (Україна) | ||||
 Микулинецький замок у Вікісховищі | ||||
Заснування
Про Микулинці (під назвою Микулин) ще в 1096 р. згадав у своєму «Повчанні дітям» великий князь київський Володимир Мономах. Село заснували ченці, які збудували у цій місцевості церкву святого Миколая, звідси воно отримало свою назву. У княжі часи населення Микулина було зобов'язане утримувати дружину теребовлянського князя, а в 1387 р. містечко захопили поляки.
Кам'яний замок розпочали будувати лише у 1550 р. за наказом тодішньої власниці Микулинець Анни з Йорданів, дочки гетьмана короного Миколая Сенявського (володаря Бережанського замку), дружини краківського каштеляна і королівського підскарбія Спитка Йордана. Як придане їхньої дочки Зофії, фортеця перейшла до родини шляхтичів Зборовських, а потім — Конецпольських.
Повз Микулинці пролягав загарбницький татарський шлях, і ординці нападали на містечко мало не щороку. На стінах фортеці досі видно сліди від смоли, яку захисники виливали на голови войовничим степовикам. Також, за переказами місцевих жителів, для захисту давні мешканці містечка збудували підземний хід аж до Теребовлі, завдовжки 9 км. Входи до підземель можна побачити й досі, але пройти ними далеко не можна, бо вони завалені. У часи Хмельниччини фортецю руйнували козаки, та власники знову і знову її відновлювали.
Облога 1675 року
Особливо відзначилися Микулинці в 1675 р., коли місцева залога в розмірі кількох сотень чоловік витримали 15-денну облогу турецького війська. Захисники мали обмаль зброї, але відбивали всі напади османів. Тоді турки вирішили підкопатися під фортецю. Вони підрили прохід під одну з веж, заклали туди вибухівку і підірвали. Вежа впала, та завдала вона шкоди не оборонцям, а нападникам. Пролом вдалось закрити, проте шансів вистояти не було. Тож захисники пішли на угоду з турками. За капітуляцію і викуп турки пообіцяли відпустити всіх, хто був у фортеці, на волю, а 30 заручників передати від себе. Проте, заволодівши твердинею, османи повбивали всіх чоловіків. Жінок і дітей забрали у рабство.
Микулинці занепали, проте, до кінця XVII ст. Микулинецький замок був одним з найголовніших фортів Речі Посполитої на її південно-східному порубіжжі і втратив свою військовооборонну значущість лише після відбиття Кам'янця в турків.
Занепад замку
У І-й половині 18 ст. Микулинці належать Сєнявським, потім — Любомирським. З ІІ половини того ж століття місто — власність найбагатшого магнатського роду Потоцьких. Саме тоді розпочинається поступовий, але незворотний занепад замку, як оборонної фортеці. Микулинецький замок за володарювання Потоцьких перетворюється на панське житло.
На початку XIX століття, замок купує австрійський барон Ян Конопка, котрий у 1815 році відкриває в приміщенні замку власну суконну фабрику. Для цього він здійснив перебудову замкового комплексу, замість вузьких бійниць в стінах пробив великі вікна (їх ряд видно й досі). Цими нововведеннями остаточно порушивши фортифікаційність споруди. Але з часом виробництво підприємливого барона збанкрутіло, і замок спорожнів. З того часу він не відбудовувався і ним ніхто не цікавився. Фактично замок був залишений на самознищення.
XX століття
У 1920-х роках замком володіла графиня Юзефа Рей. У неї була улюблена служниця, яка не лише прислуговувала графині, але й допомагала їй ввести домашнє господарство, бо була писемною. Графиня колись взяла на виховання до себе цю сільську дівчинку, яка була сиротою. Коли Анна виросла і вирішила одружитися, то стара графиня, щоб не розлучатися із улюбленою покоївкою запропонувала їй із чоловіком жити разом із нею допоки молоде подружжя не збудує власну хату. Юзефа Рей навіть виділила деякі будівельні матеріали для будівництва цього житла, але здійснитися омріяному не судилося. Розпочалася війна, і чоловік Анни був змушений піти на фронт, залишивши дружину із двома малюсінькими дітлахами на руках. З фронту він так і не повернувся. Навічно забрала війна і рідного сина графині. Від тифу загинула графська дочка, поховавши її, через деякий час померла і сама Юзефа Рей. З того часу, замок і його приміщення перейшли у розпорядження Анни, бо інших спадкоємців у цієї родини не було.
Коли Микулинці захопили німецькі війська, то за старезними замковими мурами розмістилися танки, а в самому замку квартирували солдати. За радянських військ в Микулинецькому замку була організована ветеринарна лікарня в якій доглядали поранених, і хворих коней. Після утвердження радянської влади, залишки муру та веж влада внесла в реєстр пам'яток архітектури, але поселенців звідти не виганяла. Зі слів доньки графської служниці, пані Стефанії, її матері було запропоновано працювати сторожем у замку. Як житло напівзруйнований замок використовується до сих пір. Ніяких робіт по реставрації не велося. Проте до 900-річчя Микулинців проектний інститут «Укрпроектреставрація» (місто Львів) виготовив документацію на відновлення замку.
У національному заповіднику «Замки Тернопілля» заявили про намір оновити зовнішній вигляд та інтер'єр багатьох пам'яток до чемпіонату «Євро-2012». Це стосується, зокрема, і Микулинецького замку. Зважаючи на вигідне розміщення замку, львівські і тернопільські архітектори розробили проектні пропозиції щодо його пристосування під готельно-туристичний комплекс. Передбачено консервацію і реставрацію збережених елементів пам'ятки, а також відновлення втрачених об'єктів.
Легенда замку
Існує легенда, що з XIX — початку XX ст. в Микулинецькому замку оселилися привиди. Колись у підвалі під квартирами сучасних мешканців фортеці жив коваль. У нього була дочка, яка народила позашлюбну дитину. Батьки не могли змиритися з такою ганьбою і дуже дорікали їй. Жінка не витримала, захворіла і померла, залишивши немовля сиротою. Як неодружену, її поховали за звичаєм у білій сукні, а потім люди неодноразово бачили молоду дівчину в білому, яка заглядала у вікна нижніх поверхів замку.
Туристичні об'єкти Микулинців
Маємо ганебну недооцінку Микулинець як цікавого комплексу архітектурних споруд різних століть. До них належать:
- Микулинецький замок (1550-ті, 1640-ві рр.);
- Палац графів Реїв (перебудови в стилі ампір за Яна Конопки) та пейзажний парк (сім гектарів);
- Троїцький костел 1761—1779 рр., бароко
Обережне відновлення Микулинецького замку могло би слугувати готелем для туристів, в літні дні — кемпінгом чи наметовим містечком. При наявності готелю чи літнього кемпінгу Микулинці вже сьогодні можуть стати туристичним об'єктом.
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 6 березня 2010.
- В. Мороз. Замки Тернопілля.— Тернопіль: Підручники і посібники, 2009.— 176 с.
- Н. ПАРОВА. Микулинецький замок (фото).- НОВА ЕРА[недоступне посилання з липня 2019]
- Тернопільські замки готують до «Євро-2012» //ZIK [ 22 грудня 2010 у Wayback Machine.]-20 грудня 2010
Джерела
- Mikulińce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 412. (пол.). — S. 412—414. (пол.)
Посилання
- Замки України. Микулинецький замок. 2022
- Замки та храми України [ 7 серпня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2017 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami kviten 2017 Mikulineckij zamok kam yanij zamok znahoditsya v smt Mikulinci Ternopilskoyi oblasti na vidstani 23 km vid Ternopolya Zamok maye viglyad kvadrata z dovzhinoyu stin 75 metriv i tovshinoyu oboronnih muriv 2 metri Na 3 h kutkah zamku visochat krugli vezhi yaki mali 3 yarusi z bijnicyami dlya garmat Iz zahidnogo boku de oboronni muri dodatkovo zahisheni glibokim rovom zamok mav v yiznu bramu iz zvidnim mostom She odin v yizd u zamok zi shidnogo boku Vseredini forteci buli zhitlovi budinki a pid nimi lohi i pidzemni hodi Mikulineckij zamokStina ta vezha Mikulineckogo zamku49 23 49 pn sh 25 36 33 sh d 49 3970944 pn sh 25 6091944 sh d 49 3970944 25 6091944Statuspam yatka arhitekturi miscevogo znachennyaStatus spadshinipam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaMikulinciArhitekturnij stilPiznij renesans baroko perebudovi pochatku 19 stolittyaMaterialkaminPersha zgadka1550 ti rr 1640 i rr Budivnictvo1550 ti rr StanruyinaMikulineckij zamok Ukrayina Mikulineckij zamok u VikishovishiZasnuvannyaPro Mikulinci pid nazvoyu Mikulin she v 1096 r zgadav u svoyemu Povchanni dityam velikij knyaz kiyivskij Volodimir Monomah Selo zasnuvali chenci yaki zbuduvali u cij miscevosti cerkvu svyatogo Mikolaya zvidsi vono otrimalo svoyu nazvu U knyazhi chasi naselennya Mikulina bulo zobov yazane utrimuvati druzhinu terebovlyanskogo knyazya a v 1387 r mistechko zahopili polyaki Kam yanij zamok rozpochali buduvati lishe u 1550 r za nakazom todishnoyi vlasnici Mikulinec Anni z Jordaniv dochki getmana koronogo Mikolaya Senyavskogo volodarya Berezhanskogo zamku druzhini krakivskogo kashtelyana i korolivskogo pidskarbiya Spitka Jordana Yak pridane yihnoyi dochki Zofiyi fortecya perejshla do rodini shlyahtichiv Zborovskih a potim Konecpolskih Povz Mikulinci prolyagav zagarbnickij tatarskij shlyah i ordinci napadali na mistechko malo ne shoroku Na stinah forteci dosi vidno slidi vid smoli yaku zahisniki vilivali na golovi vojovnichim stepovikam Takozh za perekazami miscevih zhiteliv dlya zahistu davni meshkanci mistechka zbuduvali pidzemnij hid azh do Terebovli zavdovzhki 9 km Vhodi do pidzemel mozhna pobachiti j dosi ale projti nimi daleko ne mozhna bo voni zavaleni U chasi Hmelnichchini fortecyu rujnuvali kozaki ta vlasniki znovu i znovu yiyi vidnovlyuvali Obloga 1675 rokuVseredini muriv Osoblivo vidznachilisya Mikulinci v 1675 r koli misceva zaloga v rozmiri kilkoh soten cholovik vitrimali 15 dennu oblogu tureckogo vijska Zahisniki mali obmal zbroyi ale vidbivali vsi napadi osmaniv Todi turki virishili pidkopatisya pid fortecyu Voni pidrili prohid pid odnu z vezh zaklali tudi vibuhivku i pidirvali Vezha vpala ta zavdala vona shkodi ne oboroncyam a napadnikam Prolom vdalos zakriti prote shansiv vistoyati ne bulo Tozh zahisniki pishli na ugodu z turkami Za kapitulyaciyu i vikup turki poobicyali vidpustiti vsih hto buv u forteci na volyu a 30 zaruchnikiv peredati vid sebe Prote zavolodivshi tverdineyu osmani povbivali vsih cholovikiv Zhinok i ditej zabrali u rabstvo Mikulinci zanepali prote do kincya XVII st Mikulineckij zamok buv odnim z najgolovnishih fortiv Rechi Pospolitoyi na yiyi pivdenno shidnomu porubizhzhi i vtrativ svoyu vijskovooboronnu znachushist lishe pislya vidbittya Kam yancya v turkiv Zanepad zamkuZahidna stina Mikulineckogo zamku U I j polovini 18 st Mikulinci nalezhat Syenyavskim potim Lyubomirskim Z II polovini togo zh stolittya misto vlasnist najbagatshogo magnatskogo rodu Potockih Same todi rozpochinayetsya postupovij ale nezvorotnij zanepad zamku yak oboronnoyi forteci Mikulineckij zamok za volodaryuvannya Potockih peretvoryuyetsya na panske zhitlo Na pochatku XIX stolittya zamok kupuye avstrijskij baron Yan Konopka kotrij u 1815 roci vidkrivaye v primishenni zamku vlasnu sukonnu fabriku Dlya cogo vin zdijsniv perebudovu zamkovogo kompleksu zamist vuzkih bijnic v stinah probiv veliki vikna yih ryad vidno j dosi Cimi novovvedennyami ostatochno porushivshi fortifikacijnist sporudi Ale z chasom virobnictvo pidpriyemlivogo barona zbankrutilo i zamok sporozhniv Z togo chasu vin ne vidbudovuvavsya i nim nihto ne cikavivsya Faktichno zamok buv zalishenij na samoznishennya XX stolittyaU 1920 h rokah zamkom volodila grafinya Yuzefa Rej U neyi bula ulyublena sluzhnicya yaka ne lishe prislugovuvala grafini ale j dopomagala yij vvesti domashnye gospodarstvo bo bula pisemnoyu Grafinya kolis vzyala na vihovannya do sebe cyu silsku divchinku yaka bula sirotoyu Koli Anna virosla i virishila odruzhitisya to stara grafinya shob ne rozluchatisya iz ulyublenoyu pokoyivkoyu zaproponuvala yij iz cholovikom zhiti razom iz neyu dopoki molode podruzhzhya ne zbuduye vlasnu hatu Yuzefa Rej navit vidilila deyaki budivelni materiali dlya budivnictva cogo zhitla ale zdijsnitisya omriyanomu ne sudilosya Rozpochalasya vijna i cholovik Anni buv zmushenij piti na front zalishivshi druzhinu iz dvoma malyusinkimi ditlahami na rukah Z frontu vin tak i ne povernuvsya Navichno zabrala vijna i ridnogo sina grafini Vid tifu zaginula grafska dochka pohovavshi yiyi cherez deyakij chas pomerla i sama Yuzefa Rej Z togo chasu zamok i jogo primishennya perejshli u rozporyadzhennya Anni bo inshih spadkoyemciv u ciyeyi rodini ne bulo Koli Mikulinci zahopili nimecki vijska to za stareznimi zamkovimi murami rozmistilisya tanki a v samomu zamku kvartiruvali soldati Za radyanskih vijsk v Mikulineckomu zamku bula organizovana veterinarna likarnya v yakij doglyadali poranenih i hvorih konej Pislya utverdzhennya radyanskoyi vladi zalishki muru ta vezh vlada vnesla v reyestr pam yatok arhitekturi ale poselenciv zvidti ne viganyala Zi sliv donki grafskoyi sluzhnici pani Stefaniyi yiyi materi bulo zaproponovano pracyuvati storozhem u zamku Yak zhitlo napivzrujnovanij zamok vikoristovuyetsya do sih pir Niyakih robit po restavraciyi ne velosya Prote do 900 richchya Mikulinciv proektnij institut Ukrproektrestavraciya misto Lviv vigotoviv dokumentaciyu na vidnovlennya zamku U nacionalnomu zapovidniku Zamki Ternopillya zayavili pro namir onoviti zovnishnij viglyad ta inter yer bagatoh pam yatok do chempionatu Yevro 2012 Ce stosuyetsya zokrema i Mikulineckogo zamku Zvazhayuchi na vigidne rozmishennya zamku lvivski i ternopilski arhitektori rozrobili proektni propoziciyi shodo jogo pristosuvannya pid gotelno turistichnij kompleks Peredbacheno konservaciyu i restavraciyu zberezhenih elementiv pam yatki a takozh vidnovlennya vtrachenih ob yektiv Legenda zamkuIsnuye legenda sho z XIX pochatku XX st v Mikulineckomu zamku oselilisya prividi Kolis u pidvali pid kvartirami suchasnih meshkanciv forteci zhiv koval U nogo bula dochka yaka narodila pozashlyubnu ditinu Batki ne mogli zmiritisya z takoyu ganboyu i duzhe dorikali yij Zhinka ne vitrimala zahvorila i pomerla zalishivshi nemovlya sirotoyu Yak neodruzhenu yiyi pohovali za zvichayem u bilij sukni a potim lyudi neodnorazovo bachili molodu divchinu v bilomu yaka zaglyadala u vikna nizhnih poverhiv zamku Turistichni ob yekti MikulincivPalac grafiv Reyiv parkovij fasad Mayemo ganebnu nedoocinku Mikulinec yak cikavogo kompleksu arhitekturnih sporud riznih stolit Do nih nalezhat Mikulineckij zamok 1550 ti 1640 vi rr Palac grafiv Reyiv perebudovi v stili ampir za Yana Konopki ta pejzazhnij park sim gektariv Troyickij kostel 1761 1779 rr baroko Oberezhne vidnovlennya Mikulineckogo zamku moglo bi sluguvati gotelem dlya turistiv v litni dni kempingom chi nametovim mistechkom Pri nayavnosti gotelyu chi litnogo kempingu Mikulinci vzhe sogodni mozhut stati turistichnim ob yektom Primitki Arhiv originalu za 13 listopada 2012 Procitovano 6 bereznya 2010 V Moroz Zamki Ternopillya Ternopil Pidruchniki i posibniki 2009 176 s N PAROVA Mikulineckij zamok foto NOVA ERA nedostupne posilannya z lipnya 2019 Ternopilski zamki gotuyut do Yevro 2012 ZIK 22 grudnya 2010 u Wayback Machine 20 grudnya 2010DzherelaMikulince Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1885 T VI S 412 pol S 412 414 pol PosilannyaMikulineckij zamok u sestrinskih VikiproyektahPortal Ternopilshina Mikulineckij zamok u Vikishovishi Zamki Ukrayini Mikulineckij zamok 2022 Zamki ta hrami Ukrayini 7 serpnya 2019 u Wayback Machine