Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Микола́ївський собо́р — православний храм у Києві, головна споруда комплексу Покровського жіночого монастиря. Найбільш об'ємна сакральна будівля Києва.
| Миколаївський собор Покровського монастиря | |
|---|---|
 Миколаївський собор | |
| 50°27′31″ пн. ш. 30°29′37″ сх. д. / 50.4586° пн. ш. 30.4937° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна, Київ |
| Архітектор | Володимир Ніколаєв, великий князь Петро Миколайович |
| Початок будівництва | 1896 |
| Кінець будівництва | 1911 |
| Стиль | псевдоросійський |
| Належність | УПЦ МП |
| Адреса | Бехтеревський провулок, 15 |
 Миколаївський собор Покровського монастиря у Вікісховищі | |
Історія проектування і спорудження
На початковому етапі існування Покровського монастиря його засновниця — велика княгиня Олександра Петрівна — мусила обмежитися доволі скромною дерев'яною Покровською церквою. У звіті монастиря відзначалося: «На улаштування монастиря і лікарень при ньому, а також на задоволення потреб хворих знадобилися великі витрати, а тому про будівництво великого кам'яного храму спочатку не могло йтися. Тільки через кілька років, коли матеріальне напруження, в розумінні коштів, потроху зменшувалося, можна було подумати і про будівництво кам'яного храму». Зрештою, у 1895 році місто надало обителі додаткову ділянку землі під новобудову, а у 1896-му було розпочато проектування і спорудження собору.
Ескіз проекту, на прохання великої княгині, підготував її син Петро Миколайович. За його малюнком архітектор Володимир Ніколаєв розробив проєктні креслення. Храму було надано пирамідальної форми, його вінчали загалом 15 цибулястих бань різної величини (головна центральна баня, по 4 наріжних у два яруси, окремі бані над вівтарем, над вівтарною апсидою, над західним фасадом, а також малі бані над шатровими завершеннями трьох порталів з північного. західного й південного боку). Оформлення набуло рис «російського стилю»; разом з тим, укрупнення декоративних елементів — кокошників, «гирьок», аркатур тощо — притаманне естетиці раннього модерну.
Урочиста закладка храму була приурочена до відвідання Києва Миколою ІІ. Вона відбулася 21 серпня (2 вересня) 1896 року у присутності імператора та імператриці. Микола ІІ особисто поклав цеглину до підвалин майбутнього собору, котрий було вирішено найменувати на честь Святителя Миколая Мирлікійського, співіменного імператорові та покійному чоловікові княгині-засновниці.
До 1900 року спорудження велетенського собору вже було завершене «учорні» (без опоряджувальних робіт), але смерть великої княгині Олександри Петрівни дещо уповільнила будівництво. Усі будівельні витрати, що склали у підсумку 392 257 руб. 90 коп., забезпечувалися благодійними пожертвами (серед провідних жертвувачів був Нікола Терещенко).
Спорудження велося з цегли, якої було використано 6 мільйонів штук (інформація у деяких джерелах про те, що в соборі застосовано залізобетонні склепінчасті конструкції, не підтверджується докладним звітом про будівництво). Конструктивну «родзинку» будівлі становить центральне ядро собору — квадратний у плані простір площею близько 20×20 м, перекритий цегляним склепінням, що спирається на перехрещені діагональні арки, без застосування парусів і барабану. Розрахунок цього неординарного вирішення разом з відповідальним будівником В. Ніколаєвим виконав молодий зодчий О. Вербицький.
Освячення собору відбулося 9 (22) травня 1911 року. Головний престол іменувався на честь Св. Миколая Мирлікійського, престол північного приділу — в ім'я Св. Апостола Петра та Св. Миколи Качанова, новгородського чудотворця, престол південного приділу — в ім'я Св. Великомучениці Анастасії та Св. Цариці Олександри. У цокольному об'ємі було влаштовано також нижній храм із головним престолом на честь Ікони Божої Матері «Живоносне Джерело» (освячений 1918 року).
Первісний інтер'єр храму через нестачу коштів виглядав досить скромно. У головному іконостасі, виготовленому за проектом великого князя Петра Миколайовича, були ікони Спасителя й Богоматері, надіслані з Петербурга, інші написали сестри-послушниці в монастирській майстерні. Святинею собору вважалася подарована імператорською родиною фамільна реліквія Романових — ікона Божої Матері «Всіх Скорботних Радість». Стіни не були розписані.
Використання за радянських часів
У післяреволюційні часи, після закриття обителі, собор перетворився на парафіяльний храм. Ним у різні роки користувалася обновленчеська («синодальна»), українська автокефальна, традиційна «старослов'янська» («екзархистська») громади. Зрештою, у 1934 році як верхній, так і нижній храм були закриті, а будівлю використали як друкарня та книгосховище Всеукраїнської Академії наук. При цьому бані було розібрано.
У 1941 році в соборі відновилися богослужіння. По війні стан споруди вимагав ремонту, що відбувся у 1948—1949 роках, значною мірою завдяки організаційним зусиллям ігумені Архелаї. У 1949 році був знову освячений головний престол в ім'я Св. Миколая. Інші престоли змінили назви: у 1950 році освячені престол південного приділу верхнього храму в ім'я Всіх Святих, а також у нижньому храмі головний престол в ім'я Ікони Божої Матері «Життєдайного джерела» та приділ в ім'я Св. Серафима Саровського; у 1951 році престол північного приділу верхнього храму освячено в ім‘я Св. Сергія Радонезького.
1981 року собор постраждав через пожежу, що сталася від удару блискавки. Після цього тут проводилися відновлювальні роботи. Протягом 1980-х років було здійснено також внутрішній стінопис верхнього храму, над яким працювали майстри з Почаївської лаври. Найбільш помітною композицією, розміщеною на східній стіні, є «Покрова Богородиці у Влахерні».
Сучасний стан
Тривалий час зовнішнє сприйняття собору як у безпосередній близькості, так і у загальних панорамах було погіршене відсутністю бань. У 2005—2008 році проведено реставраційні роботи з їх відтворення (архітектори Ю. Лосицький, Г. Донець). Завдяки цьому відновилася роль Миколаївського собору як однієї з важливих домінант у міському просторі. Щоправда, негативний вплив на його теперішнє сприймання справляє будівництво сучасних висотних споруд навколо Покровського монастиря.
Розміри собору
Храм у плані близький до прямокутного, завдовжки 53,25 м, завширшки 38,34 м. Повна висота (від найнижчої точки цоколя до верха хреста на головній бані) 64,0 м (за іншими даними, після реставрації вона сягнула 67 м). Собор розрахований на 2500 віруючих (крім нижньої церкви) і є найбільшим храмом Києва.
Святині
Святинею храму є чудотворний список ікони Божої Матері Почаївської, молитва перед яким дозволила великій княгині здобути полегшення від хвороби. Серед інших святинь — чудотворний список з ікони Божої Матері Троєручиці, ікони Святителя Миколая та Преподобного Сергія Радонезького з частками мощей.
З 2010 року в соборі зберігаються нетлінні мощі засновниці монастиря — преподобної Анастасії Київської.
Цікаві подробиці
Восени 1943 року, вже після відродження монастирського життя, у нижньому храмі собору переховувалися кияни, які не бажали за наказом окупантів залишити місто перед його звільненням від гітлерівців.
Галерея
-
![image]()
Проект Миколаївського собору (В. Ніколаєв, 1896 р.) -
![image]()
Будівництво Миколаївського собору (1905 р.) -
![image]()
Миколаївський собор і Покровська церква (1910-і рр.) -
![image]()
Миколаївский собор (1910-і рр.) -
![image]()
Миколаївський собор, позбавлений бань (1935 р.) -
![image]()
Миколаївський собор до реставрації (2006 р.) -
![image]()
Миколаївський собор під час реставрації (2007 р.) -
![image]()
Миколаївський собор у панорамі забудови (2007 р.) -
![image]()
Миколаївський собор після реставрації -
![image]()
Миколаївський собор взимку -
![image]()
Іконостас -
![image]()
Бронзові вхідні двері в собор
Примітки
- Центральний державний історичний архів України в Києві (ЦДІАКУ), ф.179, оп.1, спр.54, арк.2.
- Там само, арк.8, зворот.
- Там само, арк.7, 8.
- Освящение нового соборного храма в Киево-Покровском монастыре // Киевские епархиальные ведомости. — 1911. — № 20. (рос.)
- . Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 21 травня 2014.
- Звід пам'яток історії та культури України. — Київ. — Кн.1, ч. ІІ. — М–С. — К., 2004. — С.936, 939.
Джерела
- «Отчет комитета о постройке Николаевской церкви». — ЦДІАКУ, ф.179, оп.1, спр.54. (рос.)
- Галайба В., Кальницький М., Овчаренко О., Тиманович Є., Трегубова Т. Собор св. Миколи Мірлікійського, 1896—1911 // Звід пам'яток історії та культури України. — Київ. — Кн.1, ч. ІІ. — М–С. — К., 2004. — С.935–939. (link [ 12 липня 2021 у Wayback Machine.])
- Забудова Києва доби класичного капіталізму, або Коли і як місто стало європейським / За заг. ред. М. Б. Кальницького, Н. М. Кондель-Пермінової. — К., 2012. — С.202–206.
- Монастыри и храмы Киева: Справочник-путеводитель / Сост. священник Александр Кандий. — 8-е изд. — К., 2011. — С.20,21. (рос.).
- Кальницький М. Храми Києва. — 2-е вид. — К., 2013. — С.79–81.
Посилання
- Протоиерей Максим Бойко. Киевский Свято-Покровский женский монастырь: очерк истории [ 21 травня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola yivskij sobo r pravoslavnij hram u Kiyevi golovna sporuda kompleksu Pokrovskogo zhinochogo monastirya Najbilsh ob yemna sakralna budivlya Kiyeva Mikolayivskij sobor Pokrovskogo monastiryaMikolayivskij sobor50 27 31 pn sh 30 29 37 sh d 50 4586 pn sh 30 4937 sh d 50 4586 30 4937Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina KiyivArhitektorVolodimir Nikolayev velikij knyaz Petro MikolajovichPochatok budivnictva1896Kinec budivnictva1911StilpsevdorosijskijNalezhnistUPC MPAdresaBehterevskij provulok 15 Mikolayivskij sobor Pokrovskogo monastirya u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Svyato Mikolayivskij sobor Istoriya proektuvannya i sporudzhennyaNa pochatkovomu etapi isnuvannya Pokrovskogo monastirya jogo zasnovnicya velika knyaginya Oleksandra Petrivna musila obmezhitisya dovoli skromnoyu derev yanoyu Pokrovskoyu cerkvoyu U zviti monastirya vidznachalosya Na ulashtuvannya monastirya i likaren pri nomu a takozh na zadovolennya potreb hvorih znadobilisya veliki vitrati a tomu pro budivnictvo velikogo kam yanogo hramu spochatku ne moglo jtisya Tilki cherez kilka rokiv koli materialne napruzhennya v rozuminni koshtiv potrohu zmenshuvalosya mozhna bulo podumati i pro budivnictvo kam yanogo hramu Zreshtoyu u 1895 roci misto nadalo obiteli dodatkovu dilyanku zemli pid novobudovu a u 1896 mu bulo rozpochato proektuvannya i sporudzhennya soboru Eskiz proektu na prohannya velikoyi knyagini pidgotuvav yiyi sin Petro Mikolajovich Za jogo malyunkom arhitektor Volodimir Nikolayev rozrobiv proyektni kreslennya Hramu bulo nadano piramidalnoyi formi jogo vinchali zagalom 15 cibulyastih ban riznoyi velichini golovna centralna banya po 4 narizhnih u dva yarusi okremi bani nad vivtarem nad vivtarnoyu apsidoyu nad zahidnim fasadom a takozh mali bani nad shatrovimi zavershennyami troh portaliv z pivnichnogo zahidnogo j pivdennogo boku Oformlennya nabulo ris rosijskogo stilyu razom z tim ukrupnennya dekorativnih elementiv kokoshnikiv girok arkatur tosho pritamanne estetici rannogo modernu Urochista zakladka hramu bula priurochena do vidvidannya Kiyeva Mikoloyu II Vona vidbulasya 21 serpnya 2 veresnya 1896 roku u prisutnosti imperatora ta imperatrici Mikola II osobisto poklav ceglinu do pidvalin majbutnogo soboru kotrij bulo virisheno najmenuvati na chest Svyatitelya Mikolaya Mirlikijskogo spivimennogo imperatorovi ta pokijnomu cholovikovi knyagini zasnovnici Do 1900 roku sporudzhennya veletenskogo soboru vzhe bulo zavershene uchorni bez oporyadzhuvalnih robit ale smert velikoyi knyagini Oleksandri Petrivni desho upovilnila budivnictvo Usi budivelni vitrati sho sklali u pidsumku 392 257 rub 90 kop zabezpechuvalisya blagodijnimi pozhertvami sered providnih zhertvuvachiv buv Nikola Tereshenko Sporudzhennya velosya z cegli yakoyi bulo vikoristano 6 miljoniv shtuk informaciya u deyakih dzherelah pro te sho v sobori zastosovano zalizobetonni sklepinchasti konstrukciyi ne pidtverdzhuyetsya dokladnim zvitom pro budivnictvo Konstruktivnu rodzinku budivli stanovit centralne yadro soboru kvadratnij u plani prostir plosheyu blizko 20 20 m perekritij ceglyanim sklepinnyam sho spirayetsya na perehresheni diagonalni arki bez zastosuvannya parusiv i barabanu Rozrahunok cogo neordinarnogo virishennya razom z vidpovidalnim budivnikom V Nikolayevim vikonav molodij zodchij O Verbickij Svyato Mikolayivskij sobor Osvyachennya soboru vidbulosya 9 22 travnya 1911 roku Golovnij prestol imenuvavsya na chest Sv Mikolaya Mirlikijskogo prestol pivnichnogo pridilu v im ya Sv Apostola Petra ta Sv Mikoli Kachanova novgorodskogo chudotvorcya prestol pivdennogo pridilu v im ya Sv Velikomuchenici Anastasiyi ta Sv Carici Oleksandri U cokolnomu ob yemi bulo vlashtovano takozh nizhnij hram iz golovnim prestolom na chest Ikoni Bozhoyi Materi Zhivonosne Dzherelo osvyachenij 1918 roku Pervisnij inter yer hramu cherez nestachu koshtiv viglyadav dosit skromno U golovnomu ikonostasi vigotovlenomu za proektom velikogo knyazya Petra Mikolajovicha buli ikoni Spasitelya j Bogomateri nadislani z Peterburga inshi napisali sestri poslushnici v monastirskij majsterni Svyatineyu soboru vvazhalasya podarovana imperatorskoyu rodinoyu familna relikviya Romanovih ikona Bozhoyi Materi Vsih Skorbotnih Radist Stini ne buli rozpisani Vikoristannya za radyanskih chasivU pislyarevolyucijni chasi pislya zakrittya obiteli sobor peretvorivsya na parafiyalnij hram Nim u rizni roki koristuvalasya obnovlencheska sinodalna ukrayinska avtokefalna tradicijna staroslov yanska ekzarhistska gromadi Zreshtoyu u 1934 roci yak verhnij tak i nizhnij hram buli zakriti a budivlyu vikoristali yak drukarnya ta knigoshovishe Vseukrayinskoyi Akademiyi nauk Pri comu bani bulo rozibrano U 1941 roci v sobori vidnovilisya bogosluzhinnya Po vijni stan sporudi vimagav remontu sho vidbuvsya u 1948 1949 rokah znachnoyu miroyu zavdyaki organizacijnim zusillyam igumeni Arhelayi U 1949 roci buv znovu osvyachenij golovnij prestol v im ya Sv Mikolaya Inshi prestoli zminili nazvi u 1950 roci osvyacheni prestol pivdennogo pridilu verhnogo hramu v im ya Vsih Svyatih a takozh u nizhnomu hrami golovnij prestol v im ya Ikoni Bozhoyi Materi Zhittyedajnogo dzherela ta pridil v im ya Sv Serafima Sarovskogo u 1951 roci prestol pivnichnogo pridilu verhnogo hramu osvyacheno v im ya Sv Sergiya Radonezkogo 1981 roku sobor postrazhdav cherez pozhezhu sho stalasya vid udaru bliskavki Pislya cogo tut provodilisya vidnovlyuvalni roboti Protyagom 1980 h rokiv bulo zdijsneno takozh vnutrishnij stinopis verhnogo hramu nad yakim pracyuvali majstri z Pochayivskoyi lavri Najbilsh pomitnoyu kompoziciyeyu rozmishenoyu na shidnij stini ye Pokrova Bogorodici u Vlaherni Suchasnij stanTrivalij chas zovnishnye sprijnyattya soboru yak u bezposerednij blizkosti tak i u zagalnih panoramah bulo pogirshene vidsutnistyu ban U 2005 2008 roci provedeno restavracijni roboti z yih vidtvorennya arhitektori Yu Losickij G Donec Zavdyaki comu vidnovilasya rol Mikolayivskogo soboru yak odniyeyi z vazhlivih dominant u miskomu prostori Shopravda negativnij vpliv na jogo teperishnye sprijmannya spravlyaye budivnictvo suchasnih visotnih sporud navkolo Pokrovskogo monastirya Rozmiri soboruHram u plani blizkij do pryamokutnogo zavdovzhki 53 25 m zavshirshki 38 34 m Povna visota vid najnizhchoyi tochki cokolya do verha hresta na golovnij bani 64 0 m za inshimi danimi pislya restavraciyi vona syagnula 67 m Sobor rozrahovanij na 2500 viruyuchih krim nizhnoyi cerkvi i ye najbilshim hramom Kiyeva SvyatiniSvyatineyu hramu ye chudotvornij spisok ikoni Bozhoyi Materi Pochayivskoyi molitva pered yakim dozvolila velikij knyagini zdobuti polegshennya vid hvorobi Sered inshih svyatin chudotvornij spisok z ikoni Bozhoyi Materi Troyeruchici ikoni Svyatitelya Mikolaya ta Prepodobnogo Sergiya Radonezkogo z chastkami moshej Z 2010 roku v sobori zberigayutsya netlinni moshi zasnovnici monastirya prepodobnoyi Anastasiyi Kiyivskoyi Cikavi podrobiciVoseni 1943 roku vzhe pislya vidrodzhennya monastirskogo zhittya u nizhnomu hrami soboru perehovuvalisya kiyani yaki ne bazhali za nakazom okupantiv zalishiti misto pered jogo zvilnennyam vid gitlerivciv GalereyaProekt Mikolayivskogo soboru V Nikolayev 1896 r Budivnictvo Mikolayivskogo soboru 1905 r Mikolayivskij sobor i Pokrovska cerkva 1910 i rr Mikolayivskij sobor 1910 i rr Mikolayivskij sobor pozbavlenij ban 1935 r Mikolayivskij sobor do restavraciyi 2006 r Mikolayivskij sobor pid chas restavraciyi 2007 r Mikolayivskij sobor u panorami zabudovi 2007 r Mikolayivskij sobor pislya restavraciyi Mikolayivskij sobor vzimku Ikonostas Bronzovi vhidni dveri v soborPrimitkiCentralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini v Kiyevi CDIAKU f 179 op 1 spr 54 ark 2 Tam samo ark 8 zvorot Tam samo ark 7 8 Osvyashenie novogo sobornogo hrama v Kievo Pokrovskom monastyre Kievskie eparhialnye vedomosti 1911 20 ros Arhiv originalu za 21 travnya 2014 Procitovano 21 travnya 2014 Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Kiyiv Kn 1 ch II M S K 2004 S 936 939 Dzherela Otchet komiteta o postrojke Nikolaevskoj cerkvi CDIAKU f 179 op 1 spr 54 ros Galajba V Kalnickij M Ovcharenko O Timanovich Ye Tregubova T Sobor sv Mikoli Mirlikijskogo 1896 1911 Zvid pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini Kiyiv Kn 1 ch II M S K 2004 S 935 939 link 12 lipnya 2021 u Wayback Machine Zabudova Kiyeva dobi klasichnogo kapitalizmu abo Koli i yak misto stalo yevropejskim Za zag red M B Kalnickogo N M Kondel Perminovoyi K 2012 S 202 206 Monastyri i hramy Kieva Spravochnik putevoditel Sost svyashennik Aleksandr Kandij 8 e izd K 2011 S 20 21 ros Kalnickij M Hrami Kiyeva 2 e vid K 2013 S 79 81 PosilannyaProtoierej Maksim Bojko Kievskij Svyato Pokrovskij zhenskij monastyr ocherk istorii 21 travnya 2014 u Wayback Machine ros ros