Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Миколаївський Лебединський жіночий монастир УПЦ (МП) — православний жіночий монастир, розташований в Лебединському лісі близ села Лебедин Шполянського району Черкаської області, заснований 1779 року.
 | |
| 48°34′31″ пн. ш. 31°21′03″ зх. д. / 48.575328° пн. ш. 31.350744° зх. д. | |
| Розташування |  Україна |
|---|---|
| Конфесія | УПЦ (МП) |
| Єпархія | Черкаська єпархія УПЦ (МП) |
| Тип монастиря | Жіночий монастир |
| Дати початку спорудження | 1779 |
| Зруйнування | 1929 |
| Відбудови | 1941,1992 |
| Настоятель | ігуменія Миколая (Кривобок) |
 Миколаївський Лебединський жіночий монастир у Вікісховищі | |
Легенда про заснування
За легендою засновницями монастиря були чотири монахині Магдалина і Трифілія, інокині Дарія та Февронія, які залишили свій розграбований і спалений турками Молдавський Свято-Успенський Калатурський монастир. В пошуках нового житла монашки зупинилися в Лебединському лісі на ночівлю і побачили видіння, що Святий Миколай благословив їх заснувати тут монастир. Вранці черниці вирішили набрати води з джерела і знайшли біля нього ікону святителя Миколая, в підтвердження того, що це був не сон, а Боже благословення. На тому місці збереглося цілюще джерело, відкрите святителем Афанасіем (Пателарієм) — Константинопольським патріархом. На честь першої ігуменії монастиря Магдалини в народі джерело називають Магдаленинською криницею.
Історія
Черниці звернулися до місцевого князя Франциска Ксаверія Любомирського з проханням заснувати обитель, придбали у нього за 30 рублів невеличке земельне угіддя і 24 травня 1779 р. 18 червня 1779 року митрополит Київський Гавриїл (Кременецький) дав дозвіл на будівництво монастиря з одночасним Наказом Київської Духовної консисторії чорниці Магдалині на заведення монастиря і будівництво храму та благословив її іконою святителя Миколая Чудотворця.
Спочатку монастир був у підвідомстві Георгіївського Лебединського чоловічого монастиря. Це був більш давній, заснований у XVI ст. монастир, який перебував під патронатом козацької старшини, його підтримували гетьмани Петро Дорошенко та Іван Мазепа. У XVIII ст. у часи Коліївщини цей монастир відігравав роль своєрідного центру підтримки козацького визвольного руху. Після придушення повстання гайдамаки шукали захисту в обителі від переслідування польських та російських військ. Наприкінці XVIII ст. в обителі трапилася велика пожежа, в результаті якої згоріло майже все майно, церкви і більша частина келій, з того часу починається занепад Георгіївського чоловічого монастиря. Після гучного скандалу (ігумен Даниїл за пліткарництво покарав черницю) жіночий монастир у 1792 році було відокремлено від чоловічого монастиря.
Усі споруди монастиря були дерев'яними: дзвіниця, що була побудована у 1764 р., церкви святого Миколая та святої Варвари, побудовані у 1784 р., Свято-Миколаївська церква, побудована у 1800 році. У 1800 році Миколаївську церкву було перебудовано, частину церкви було викладено з каменю. До церкви святої Варвари було добудовано кам'яне приміщення, в якому були розташовані кімнати настоятельки монастиря.
У 1823 р. село Лебедин відвідав малий Тарас Шевченко зі своєю сестрою Катериною, яка у Свято-Миколаївському монастирі молилася перед весіллям за своє щасливе подружнє життя. Ці відвідини стали поштовхом для написання Кобзарем поеми «Гайдамаки» про козацько-селянське повстання. В тому ж році була добудована дерев'яна дзвіниця, а у 1837 році з благословення Київського митрополита Євгенія (Болховитінова) була побудована нова цегляна дзвіниця, через яку був влаштований головний вхід до монастиря. У 1839 році було закладено новий кам'яний храм в ім'я святої великомучениці Варвари. 11 вересня 1844 року храм був освячений Київським митрополитом Філаретом (Дроздовим). У 1839 році на місці дерев'яної Варваринської церкви почали будувати кам'яну, звели цегляні монастирські мури з невеличкими башточками по кутам. У монастирі був свій свічковий завод, а також водяний млин, пасіка. На 1852 рік у монастирі знаходилось 50 черниць та 30 послушниць.
У 1858 році відкрилося духовне училище для дівчаток з духовних сімей. На той час це був перший навчальний заклад в окрузі Лебедина. В 1863 р. монастир відвідав митрополит Київський Арсеній, який після відвідин училища став виділяти 200 рублів щорічно на утримування його. У 1872 р. навчальний заклад став шестикласним і кількість вихованок зросла з 40 до 100, з них 45 сиріт утримувались безкоштовно. Тут учили шити одяг, вишивати, в'язати, виготовляти декоративні квіти, прикрашати ікони. Окрім загальноосвітніх предметів вивчали Закон Божий, музику, співи, факультативно викладалися іноземні мови. Для викладання деяких предметів приїжджали вчителі із Златопольської гімназії. До 1915 року були побудовані нові келії, двоповерховий готель для паломників, покращено вигляд обох храмів. На 1908 рік кількість сестер складала 409 осіб.
Після жовтневого перевороту 1917 р. у зв'язку з відокремленням Церкви від держави монастир почав існувати в режимі надзвичайного воєнного стану, училище припинило свою діяльність.
Хоча ще у 1923 році було видано бюлетень НКВС, за яким усі монастирі повинні були закрити, монастир був закритий у 1929 році, ігуменю Смарагду (1924—1929 роки) арештували і закатували у в'язниці.
На території монастиря організовано комуну «Червоний Жовтень», майно розграбовано, частково конфісковано органами НКВС, а з 1932 року в стінах колишнього монастиря було облаштовано інтернат для безпритульних і дітей репресованих.
З початком німецької окупації Лебединський монастир знову відкрили і монахині почали потроху повертатися у свою обитель. Дуже нелегко було ігумені Валентині і сестрам відбудовувати зруйноване господарство і відновлювати Статут монастирського життя. Після німецької окупації, у 1944 році, ігуменю Валентину I було заарештовано. Вона була доставлена в Лук'янівську тюрму міста Києва на допит. Її звинувачували у переховування вояків УПА. Ігуменя багато років провела в ув'язненні.
У 1949 році у монастирі перебувало 250 сестер разом з переведеними з чотирьох монастирів, під час закриття Мотронинського Свято-Троїцького (ігуменя Рафаїла), Козельщанського Свято-Різдва Богородичного (ігуменя Феофанія), Полтавського Свято-Крестовоздвиженского (ігуменя Іннокентія), Чигиринського Свято-Троїцького (схиігуменя Євгенія) монастирів. Настоятелькою Лебединського монастиря була призначена ігуменя Євфалія II, яка займала посаду до 1961 року.
7 червня 1961 року радянська влада ліквідувала монастир. Частина сестер була відправлена в Золотонішський Свято-Покровський Красногірський монастир, інші жебракували навколишніми селами. Церковне начиння, ризничі і архів були вивезені, дзвони були передані в музей міста Черкас. Ігуменя Евфалія не змогла пережити наруги над святинею і у лютому 1962 року померла.
З 1961 року на території монастиря була розташована туберкульозна лікарня, а з 1972 року до серпня 1997 року в стінах монастиря були розміщені інтернат для дітей хворих на ДЦП, лепрозорій і навіть звірогосподарство. Більша частина житлових приміщень та келій зруйнована, Миколаївська церква пристосована під склад, курник, сарай, а у вівтарі облаштували Ленінську кімнату. Трьохпрестольна Вознесенська церква, що включала Варваринську, використовувалась під котельню, пральню, душові і туалети, а у вівтарі сушили білизну та облаштували лазню для директора. Територія монастирського кладовища була сплюндрована, могили вандально понівечені, хрести поламані.
У 1992 році черниці Іоасафа та Синклитикія звернулися до Шполянского благочиного протоіерея Василя Костенка з проханням поклопотатися про відкриття монастиря. Монастир відкрився 28 грудня 1992 року. Наказом Преосвященнішого Софронія, єпископа Черкаського і Канівського 9 січня 1993 настоятелькою Лебединського монастиря була призначена ігуменя Валентина (Цвєткова). Інтернат все ще існував, черниць у той час було зовсім мало. Передача будівель розтягнулася до 1997 року. Після пережитих лихоліть монастирське життя відновлюється, Миколаївську (літню) церкву та трьохпрестольну Вознесенську (теплу), що включає Варваринську церкву відбудували, облаштували каплицю, келії, господарські споруди, привели в порядок старовинне кладовище.
Лебединський Свято-Миколаївський жіночий монастир тепер діє за прямим призначенням і належить до Черкаської єпархії УПЦ МП.
Богослужіння
Богослужіння в монастирі відбуваються щодня за монастирським Статутом:
- вранці о 4.30 — полуношницю і читання акафістів, потім Божественна Літургія.
- Вечірня служба — в 17.00.
Кожен четвер перед Божественною Літургією в храмі соборно читається на розспів акафіст святителю Миколаю і виноситься шанована ікона з часткою святих мощей святого угодника Божого. А щосуботи служиться соборний акафіст Божої Матері перед шанованою іконою Богородиці.
Престольні свята:
- 22 травня — перенесення святих мощей святителя Миколая Чудотворця;
- Вознесіння Господнє — 40 день після Пасхи Христової;
- 28 серпня — Успіння Пресвятої Богородиці,
- 18 вересня — святих праведних Захарія та Елісавети ,
- 6 грудня — святителя Митрофана Воронезького ;
- 17 грудня — святої великомучениці Варвари ;
- у Вівторок Світлої седмиці — шанованої Іверської ікони Божої Матері.
У дні храмових свят, на третій день Святої Христової Пасхи, Різдва Христового та Святої Трійці вчиняється Хресний хід в монастирі.
Джерела та література
- Ю. Ю. Мариновський. Лебединський Свято-Георгіївський монастир та Лебединський Свято-Миколаївський монастир [ 21 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 65. — .
- Н. І. Іванченко. Лебединський Свято-Миколаївський жіночий монастир УПЦ МП [ 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
Посилання
- Лебединський Свято-Миколаївський жіночий монастир (с. Лебедин, Черкаська обл.) [ 2 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Свято-Миколаївський Лебединський жіночий монастир [ 27 вересня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Свято-Миколаївський Лебединський монастир [ 2 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Свято-Миколаївський Лебединський жіночий монастир [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 30 квітня 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikolayivskij Lebedinskij zhinochij monastir UPC MP pravoslavnij zhinochij monastir roztashovanij v Lebedinskomu lisi bliz sela Lebedin Shpolyanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti zasnovanij 1779 roku Mikolayivskij Lebedinskij zhinochij monastir UPC MP 48 34 31 pn sh 31 21 03 zh d 48 575328 pn sh 31 350744 zh d 48 575328 31 350744Roztashuvannya UkrayinaKonfesiyaUPC MP YeparhiyaCherkaska yeparhiya UPC MP Tip monastiryaZhinochij monastirDati pochatku sporudzhennya1779Zrujnuvannya1929Vidbudovi1941 1992Nastoyateligumeniya Mikolaya Krivobok Mikolayivskij Lebedinskij zhinochij monastir u Vikishovishi Cilyusha Magdaleninska krinicyaLegenda pro zasnuvannyaZa legendoyu zasnovnicyami monastirya buli chotiri monahini Magdalina i Trifiliya inokini Dariya ta Fevroniya yaki zalishili svij rozgrabovanij i spalenij turkami Moldavskij Svyato Uspenskij Kalaturskij monastir V poshukah novogo zhitla monashki zupinilisya v Lebedinskomu lisi na nochivlyu i pobachili vidinnya sho Svyatij Mikolaj blagosloviv yih zasnuvati tut monastir Vranci chernici virishili nabrati vodi z dzherela i znajshli bilya nogo ikonu svyatitelya Mikolaya v pidtverdzhennya togo sho ce buv ne son a Bozhe blagoslovennya Na tomu misci zbereglosya cilyushe dzherelo vidkrite svyatitelem Afanasiem Patelariyem Konstantinopolskim patriarhom Na chest pershoyi igumeniyi monastirya Magdalini v narodi dzherelo nazivayut Magdaleninskoyu kriniceyu IstoriyaChernici zvernulisya do miscevogo knyazya Franciska Ksaveriya Lyubomirskogo z prohannyam zasnuvati obitel pridbali u nogo za 30 rubliv nevelichke zemelne ugiddya i 24 travnya 1779 r 18 chervnya 1779 roku mitropolit Kiyivskij Gavriyil Kremeneckij dav dozvil na budivnictvo monastirya z odnochasnim Nakazom Kiyivskoyi Duhovnoyi konsistoriyi chornici Magdalini na zavedennya monastirya i budivnictvo hramu ta blagosloviv yiyi ikonoyu svyatitelya Mikolaya Chudotvorcya Spochatku monastir buv u pidvidomstvi Georgiyivskogo Lebedinskogo cholovichogo monastirya Ce buv bilsh davnij zasnovanij u XVI st monastir yakij perebuvav pid patronatom kozackoyi starshini jogo pidtrimuvali getmani Petro Doroshenko ta Ivan Mazepa U XVIII st u chasi Koliyivshini cej monastir vidigravav rol svoyeridnogo centru pidtrimki kozackogo vizvolnogo ruhu Pislya pridushennya povstannya gajdamaki shukali zahistu v obiteli vid peresliduvannya polskih ta rosijskih vijsk Naprikinci XVIII st v obiteli trapilasya velika pozhezha v rezultati yakoyi zgorilo majzhe vse majno cerkvi i bilsha chastina kelij z togo chasu pochinayetsya zanepad Georgiyivskogo cholovichogo monastirya Pislya guchnogo skandalu igumen Daniyil za plitkarnictvo pokarav chernicyu zhinochij monastir u 1792 roci bulo vidokremleno vid cholovichogo monastirya Usi sporudi monastirya buli derev yanimi dzvinicya sho bula pobudovana u 1764 r cerkvi svyatogo Mikolaya ta svyatoyi Varvari pobudovani u 1784 r Svyato Mikolayivska cerkva pobudovana u 1800 roci U 1800 roci Mikolayivsku cerkvu bulo perebudovano chastinu cerkvi bulo vikladeno z kamenyu Do cerkvi svyatoyi Varvari bulo dobudovano kam yane primishennya v yakomu buli roztashovani kimnati nastoyatelki monastirya Dzvinicya Lebedinskogo Svyato Mikolayivskogo monastirya U 1823 r selo Lebedin vidvidav malij Taras Shevchenko zi svoyeyu sestroyu Katerinoyu yaka u Svyato Mikolayivskomu monastiri molilasya pered vesillyam za svoye shaslive podruzhnye zhittya Ci vidvidini stali poshtovhom dlya napisannya Kobzarem poemi Gajdamaki pro kozacko selyanske povstannya V tomu zh roci bula dobudovana derev yana dzvinicya a u 1837 roci z blagoslovennya Kiyivskogo mitropolita Yevgeniya Bolhovitinova bula pobudovana nova ceglyana dzvinicya cherez yaku buv vlashtovanij golovnij vhid do monastirya U 1839 roci bulo zakladeno novij kam yanij hram v im ya svyatoyi velikomuchenici Varvari 11 veresnya 1844 roku hram buv osvyachenij Kiyivskim mitropolitom Filaretom Drozdovim U 1839 roci na misci derev yanoyi Varvarinskoyi cerkvi pochali buduvati kam yanu zveli ceglyani monastirski muri z nevelichkimi bashtochkami po kutam U monastiri buv svij svichkovij zavod a takozh vodyanij mlin pasika Na 1852 rik u monastiri znahodilos 50 chernic ta 30 poslushnic U 1858 roci vidkrilosya duhovne uchilishe dlya divchatok z duhovnih simej Na toj chas ce buv pershij navchalnij zaklad v okruzi Lebedina V 1863 r monastir vidvidav mitropolit Kiyivskij Arsenij yakij pislya vidvidin uchilisha stav vidilyati 200 rubliv shorichno na utrimuvannya jogo U 1872 r navchalnij zaklad stav shestiklasnim i kilkist vihovanok zrosla z 40 do 100 z nih 45 sirit utrimuvalis bezkoshtovno Tut uchili shiti odyag vishivati v yazati vigotovlyati dekorativni kviti prikrashati ikoni Okrim zagalnoosvitnih predmetiv vivchali Zakon Bozhij muziku spivi fakultativno vikladalisya inozemni movi Dlya vikladannya deyakih predmetiv priyizhdzhali vchiteli iz Zlatopolskoyi gimnaziyi Do 1915 roku buli pobudovani novi keliyi dvopoverhovij gotel dlya palomnikiv pokrasheno viglyad oboh hramiv Na 1908 rik kilkist sester skladala 409 osib Pislya zhovtnevogo perevorotu 1917 r u zv yazku z vidokremlennyam Cerkvi vid derzhavi monastir pochav isnuvati v rezhimi nadzvichajnogo voyennogo stanu uchilishe pripinilo svoyu diyalnist Hocha she u 1923 roci bulo vidano byuleten NKVS za yakim usi monastiri povinni buli zakriti monastir buv zakritij u 1929 roci igumenyu Smaragdu 1924 1929 roki areshtuvali i zakatuvali u v yaznici Na teritoriyi monastirya organizovano komunu Chervonij Zhovten majno rozgrabovano chastkovo konfiskovano organami NKVS a z 1932 roku v stinah kolishnogo monastirya bulo oblashtovano internat dlya bezpritulnih i ditej represovanih Z pochatkom nimeckoyi okupaciyi Lebedinskij monastir znovu vidkrili i monahini pochali potrohu povertatisya u svoyu obitel Duzhe nelegko bulo igumeni Valentini i sestram vidbudovuvati zrujnovane gospodarstvo i vidnovlyuvati Statut monastirskogo zhittya Pislya nimeckoyi okupaciyi u 1944 roci igumenyu Valentinu I bulo zaareshtovano Vona bula dostavlena v Luk yanivsku tyurmu mista Kiyeva na dopit Yiyi zvinuvachuvali u perehovuvannya voyakiv UPA Igumenya bagato rokiv provela v uv yaznenni U 1949 roci u monastiri perebuvalo 250 sester razom z perevedenimi z chotiroh monastiriv pid chas zakrittya Motroninskogo Svyato Troyickogo igumenya Rafayila Kozelshanskogo Svyato Rizdva Bogorodichnogo igumenya Feofaniya Poltavskogo Svyato Krestovozdvizhenskogo igumenya Innokentiya Chigirinskogo Svyato Troyickogo shiigumenya Yevgeniya monastiriv Nastoyatelkoyu Lebedinskogo monastirya bula priznachena igumenya Yevfaliya II yaka zajmala posadu do 1961 roku 7 chervnya 1961 roku radyanska vlada likviduvala monastir Chastina sester bula vidpravlena v Zolotonishskij Svyato Pokrovskij Krasnogirskij monastir inshi zhebrakuvali navkolishnimi selami Cerkovne nachinnya riznichi i arhiv buli vivezeni dzvoni buli peredani v muzej mista Cherkas Igumenya Evfaliya ne zmogla perezhiti narugi nad svyatineyu i u lyutomu 1962 roku pomerla Z 1961 roku na teritoriyi monastirya bula roztashovana tuberkulozna likarnya a z 1972 roku do serpnya 1997 roku v stinah monastirya buli rozmisheni internat dlya ditej hvorih na DCP leprozorij i navit zvirogospodarstvo Bilsha chastina zhitlovih primishen ta kelij zrujnovana Mikolayivska cerkva pristosovana pid sklad kurnik saraj a u vivtari oblashtuvali Leninsku kimnatu Trohprestolna Voznesenska cerkva sho vklyuchala Varvarinsku vikoristovuvalas pid kotelnyu pralnyu dushovi i tualeti a u vivtari sushili biliznu ta oblashtuvali laznyu dlya direktora Teritoriya monastirskogo kladovisha bula splyundrovana mogili vandalno ponivecheni hresti polamani Svyato Mikolayivskij hram u monastiri U 1992 roci chernici Ioasafa ta Sinklitikiya zvernulisya do Shpolyanskogo blagochinogo protoiereya Vasilya Kostenka z prohannyam poklopotatisya pro vidkrittya monastirya Monastir vidkrivsya 28 grudnya 1992 roku Nakazom Preosvyashennishogo Sofroniya yepiskopa Cherkaskogo i Kanivskogo 9 sichnya 1993 nastoyatelkoyu Lebedinskogo monastirya bula priznachena igumenya Valentina Cvyetkova Internat vse she isnuvav chernic u toj chas bulo zovsim malo Peredacha budivel roztyagnulasya do 1997 roku Pislya perezhitih liholit monastirske zhittya vidnovlyuyetsya Mikolayivsku litnyu cerkvu ta trohprestolnu Voznesensku teplu sho vklyuchaye Varvarinsku cerkvu vidbuduvali oblashtuvali kaplicyu keliyi gospodarski sporudi priveli v poryadok starovinne kladovishe Lebedinskij Svyato Mikolayivskij zhinochij monastir teper diye za pryamim priznachennyam i nalezhit do Cherkaskoyi yeparhiyi UPC MP BogosluzhinnyaBogosluzhinnya v monastiri vidbuvayutsya shodnya za monastirskim Statutom vranci o 4 30 polunoshnicyu i chitannya akafistiv potim Bozhestvenna Liturgiya Vechirnya sluzhba v 17 00 Kozhen chetver pered Bozhestvennoyu Liturgiyeyu v hrami soborno chitayetsya na rozspiv akafist svyatitelyu Mikolayu i vinositsya shanovana ikona z chastkoyu svyatih moshej svyatogo ugodnika Bozhogo A shosuboti sluzhitsya sobornij akafist Bozhoyi Materi pered shanovanoyu ikonoyu Bogorodici Prestolni svyata 22 travnya perenesennya svyatih moshej svyatitelya Mikolaya Chudotvorcya Voznesinnya Gospodnye 40 den pislya Pashi Hristovoyi 28 serpnya Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici 18 veresnya svyatih pravednih Zahariya ta Elisaveti 6 grudnya svyatitelya Mitrofana Voronezkogo 17 grudnya svyatoyi velikomuchenici Varvari u Vivtorok Svitloyi sedmici shanovanoyi Iverskoyi ikoni Bozhoyi Materi U dni hramovih svyat na tretij den Svyatoyi Hristovoyi Pashi Rizdva Hristovogo ta Svyatoyi Trijci vchinyayetsya Hresnij hid v monastiri Dzherela ta literaturaYu Yu Marinovskij Lebedinskij Svyato Georgiyivskij monastir ta Lebedinskij Svyato Mikolayivskij monastir 21 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 65 ISBN 978 966 00 1028 1 N I Ivanchenko Lebedinskij Svyato Mikolayivskij zhinochij monastir UPC MP 22 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X PosilannyaLebedinskij Svyato Mikolayivskij zhinochij monastir s Lebedin Cherkaska obl 2 travnya 2014 u Wayback Machine Svyato Mikolayivskij Lebedinskij zhinochij monastir 27 veresnya 2020 u Wayback Machine ros Svyato Mikolayivskij Lebedinskij monastir 2 travnya 2014 u Wayback Machine Svyato Mikolayivskij Lebedinskij zhinochij monastir 24 veresnya 2015 u Wayback Machine ros Primitki Arhiv originalu za 2 travnya 2014 Procitovano 30 kvitnya 2014