Миколая Божук (Василина Божук; 3 січня 1907, Великий Бичків — 4 січня 1938) — поетеса Закарпаття міжвоєнного періоду, активістка Просвіти. Членкиня Пласту на Закарпатті.
Миколая Божук | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 3 січня 1907 Великий Бичків, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина | |||
Померла | 4 січня 1938 (31 рік) Рахів | |||
Діяльність | поетеса | |||
| ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія
Народилась 3 січня 1907 року у селищі Великий Бичків на Закарпатській Гуцульщині. У рідному селі отримала початкову освіту. Український письменник Юрій Станинець згадував:
Коли одного разу на толочці вчула від сестринниці Василини Божук вірш і дізналася, що є школа, де вчать таких віршів, вона після закінчення народної школи проти волі батьків втікає до Ясіня і доти плаче, поки батько не записує її до горожанської школи.
Після горожанки Миколая Божук у 1928 році закінчила Ужгородську вчительську семінарію.
У юності змінила ім'я, про що говорила:
Я не Миколая, а Василина. Назвалась так тому, що є у нас дві Василини Божуківни, обидві дочки селян, братів Божуків… Тому по батькові Миколі прибрала я собі його ім'я».
Писати розпочала у віці 15 років. У студентські роки друкувала вірші у журналах «Пчілка», «Наш рідний край», також у коломийській газеті «Жіночій долі» та львівській «Новій хаті». Великий вплив на творчість і світогляд поетеси мали твори Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка. Багато видань видатних письменників Миколая отримувала від українського поета Василя Ґренджі-Донського.
Юрій Станинець говорить, що Миколая Божук з ранніх літ була шляхетною та чутливою дівчиною, яка плекала любов до свого народу.
У віці 19 ріків Миколая Божук так розмірковувала про зміст життя патріотичної молоді: «Життя — то терниста дорога, через котру мусимо переходити. Є люди, котрим життя, — то байдужість. Они з дня на день переживають і не думають на свої діла, не числять з тими ділами, які зробили на користь другому, бо їх не мають, бо тільки думають на свої розкошні, як би веселіше день провести… Ми ж не з тих, котрі внішну красу тільки починають і до неї моляться поганськими словами і думками! Ми ті, що жодних терпінь не бояться і всі неприхвостні і прикрості силуються побороти! Ми находимося в терпіннях, але можемо мати надію, що прийде хвиля, що і для нас зігріє ясне сонце».
В листі 10 квітня 1927 року до Юрія Станинця поетеса писала:
Знаєте що мене зробило б щасливою? Бачити добрі овочі своєї праці, щоб та праця була корисна для других! А потім жити поряд з душею, котрої ціль життя та сама, і спільними силами працювати і працювати на користь нашого любимого Народу аж до самої смерті. |
Миколая Божук померла в дуже молодому віці — у 1938 році.
Творчість
Василина Божук залишила не багато літературної спадщини. На сьогодні відомі по над сто її поезій, одна коротка проза, п'єса (написана в співавторстві з Аґафією Бойчук), декілька сценаріїв урочистих програм для шкільних потреб та статей, надрукованих у фахових журналах.
Протягом життя поетеси з'явилася тільки одна збірка поетеси, названа «Поезії», до якої ввійшло 55 віршів і яка була видана в Ужгороді у 1930 році.
Друга збірка «Мережки», підготована до друку в 1935 році, залишилася в рукописі. З часом після інтенсивних пошуків чоловіка поетеси Михайла Штефуца, вдалось встановити зміст готової до друку збірки. До неї входило 48 віршів, з яких 29 були надруковані раніше, а 19 мали з'явитися вперше. Михайло Штефуца віднайшов 13 з них, решта виявилися втраченими. Протягом воєнних періодів пропала вся рукописна спадщина поетеси.
У 1962 вірші авторки увійшли до колективної збірки «Гірські квіти», що вийшла друком в Ужгороді.
Вірш «Прощай, матусю» був початком творчості Миколи Божук. У вірші вона розкрила суть учительської праці, у рядках говорить: «Я буду зорі розсівать».
Поетика поетеси була схильна до опису пейзажної та інтимної лірики. Природа була нестерпним джерелом натхнення в якій вона шукала спокою і розради. Вірші наповненні проханням про розвіяння сумних дум, вічних туг, та віднесення лихої долі до чужих країв.
У багатьох творах Миколая Божук закликає присвятити життя рідному краю, жити «на втіху рідній стороні». Заявляла:
За тебе в бій готовая! В надіях вся душа моя.
Поезія Миколаї Божук наповнена ритмікою, мелодикою, яка заснована на ґрунті народної пісні в якій втіленні народно-пісенні образи. В. Гренджа-Донський говорив про лірику Миколаї Божук, як про пташиний спів, та порівнював її з «шумом пливучих вод».
Відгуки
Сучасники поетки згадують як вона любила квіти — білі троянди і білі лілії, символізуючи життя поетки, красиве і водночас тернисте.
Повністю розвинутись таланту Миколаї Божук не дали умови життя в яких знаходилась поетеса та передчасна смерть. За словами Юрія Станинця
…й так заслужила собі, що б її ім'я зоріло на закарпатському мистецькому небі між найяскравішими зірками».
Максим Рильський у вступному слові до колективної збірки «Гірські квіти» висловлюється про творчий доробок трьох закарпатських поетес — Марійки Підгірянки, Миколаї Божук і Марусі Тисянської:
Вірші всіх трьох овіяні чистим і світлим подихом народної поезії. І нема тут ніякої стилізації, ніякого формального наслідування. Всі три поетеси виросли на народній пісні, виховані й викохані.
Вшанування пам'яті
У 2008 році в Ужгороді вийшла друком книжка «Миколая Божук. Я зберу той жар у пісню». Видання присвячене 103-річчю від дня народження Василини-Миколаї Штефуци Божук, та 70-й річниці проголошення державності Карпатської України та 20-літтю відновлення Пласту в Україні.
Після віднови Пласту в Україні у пластовій станиці Ужгород діє 38-й куріньюначок, що взяв собі за патронесу Миколаю Божук
У селі Липовець, де з 1928 року вона деякий час вчителювала, на її честь названа вулиця.
Примітки
- . Історія Пласту (укр.). Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 14 березня 2020.
- Сливка, Олександр (2009). . Карпатська Україна (Українською) . Ґражда. с. 102—105. Архів оригіналу за 20 вересня 2020.
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Миколая Божук |
- Надія Ференц. Миколая Божук [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Календар краєзнавчих пам'ятних дат на 2007 рік
- Миколая Божук. Я зберу той жар у пісню [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — видавництво «Ґражда»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bozhuk Mikolaya Bozhuk Vasilina Bozhuk 3 sichnya 1907 Velikij Bichkiv 4 sichnya 1938 poetesa Zakarpattya mizhvoyennogo periodu aktivistka Prosviti Chlenkinya Plastu na Zakarpatti Mikolaya BozhukNarodilasya3 sichnya 1907 1907 01 03 Velikij Bichkiv Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Dolitavshina Avstro UgorshinaPomerla4 sichnya 1938 1938 01 04 31 rik RahivDiyalnistpoetesa Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografiyaNarodilas 3 sichnya 1907 roku u selishi Velikij Bichkiv na Zakarpatskij Guculshini U ridnomu seli otrimala pochatkovu osvitu Ukrayinskij pismennik Yurij Staninec zgaduvav Koli odnogo razu na tolochci vchula vid sestrinnici Vasilini Bozhuk virsh i diznalasya sho ye shkola de vchat takih virshiv vona pislya zakinchennya narodnoyi shkoli proti voli batkiv vtikaye do Yasinya i doti plache poki batko ne zapisuye yiyi do gorozhanskoyi shkoli Pislya gorozhanki Mikolaya Bozhuk u 1928 roci zakinchila Uzhgorodsku vchitelsku seminariyu U yunosti zminila im ya pro sho govorila Ya ne Mikolaya a Vasilina Nazvalas tak tomu sho ye u nas dvi Vasilini Bozhukivni obidvi dochki selyan brativ Bozhukiv Tomu po batkovi Mikoli pribrala ya sobi jogo im ya Pisati rozpochala u vici 15 rokiv U studentski roki drukuvala virshi u zhurnalah Pchilka Nash ridnij kraj takozh u kolomijskij gazeti Zhinochij doli ta lvivskij Novij hati Velikij vpliv na tvorchist i svitoglyad poetesi mali tvori Tarasa Shevchenka Lesi Ukrayinki Ivana Franka Bagato vidan vidatnih pismennikiv Mikolaya otrimuvala vid ukrayinskogo poeta Vasilya Grendzhi Donskogo Yurij Staninec govorit sho Mikolaya Bozhuk z rannih lit bula shlyahetnoyu ta chutlivoyu divchinoyu yaka plekala lyubov do svogo narodu U vici 19 rikiv Mikolaya Bozhuk tak rozmirkovuvala pro zmist zhittya patriotichnoyi molodi Zhittya to ternista doroga cherez kotru musimo perehoditi Ye lyudi kotrim zhittya to bajduzhist Oni z dnya na den perezhivayut i ne dumayut na svoyi dila ne chislyat z timi dilami yaki zrobili na korist drugomu bo yih ne mayut bo tilki dumayut na svoyi rozkoshni yak bi veselishe den provesti Mi zh ne z tih kotri vnishnu krasu tilki pochinayut i do neyi molyatsya poganskimi slovami i dumkami Mi ti sho zhodnih terpin ne boyatsya i vsi neprihvostni i prikrosti siluyutsya poboroti Mi nahodimosya v terpinnyah ale mozhemo mati nadiyu sho prijde hvilya sho i dlya nas zigriye yasne sonce V listi 10 kvitnya 1927 roku do Yuriya Stanincya poetesa pisala Znayete sho mene zrobilo b shaslivoyu Bachiti dobri ovochi svoyeyi praci shob ta pracya bula korisna dlya drugih A potim zhiti poryad z dusheyu kotroyi cil zhittya ta sama i spilnimi silami pracyuvati i pracyuvati na korist nashogo lyubimogo Narodu azh do samoyi smerti Mikolaya Bozhuk pomerla v duzhe molodomu vici u 1938 roci TvorchistVasilina Bozhuk zalishila ne bagato literaturnoyi spadshini Na sogodni vidomi po nad sto yiyi poezij odna korotka proza p yesa napisana v spivavtorstvi z Agafiyeyu Bojchuk dekilka scenariyiv urochistih program dlya shkilnih potreb ta statej nadrukovanih u fahovih zhurnalah Protyagom zhittya poetesi z yavilasya tilki odna zbirka poetesi nazvana Poeziyi do yakoyi vvijshlo 55 virshiv i yaka bula vidana v Uzhgorodi u 1930 roci Druga zbirka Merezhki pidgotovana do druku v 1935 roci zalishilasya v rukopisi Z chasom pislya intensivnih poshukiv cholovika poetesi Mihajla Shtefuca vdalos vstanoviti zmist gotovoyi do druku zbirki Do neyi vhodilo 48 virshiv z yakih 29 buli nadrukovani ranishe a 19 mali z yavitisya vpershe Mihajlo Shtefuca vidnajshov 13 z nih reshta viyavilisya vtrachenimi Protyagom voyennih periodiv propala vsya rukopisna spadshina poetesi U 1962 virshi avtorki uvijshli do kolektivnoyi zbirki Girski kviti sho vijshla drukom v Uzhgorodi Virsh Proshaj matusyu buv pochatkom tvorchosti Mikoli Bozhuk U virshi vona rozkrila sut uchitelskoyi praci u ryadkah govorit Ya budu zori rozsivat Poetika poetesi bula shilna do opisu pejzazhnoyi ta intimnoyi liriki Priroda bula nesterpnim dzherelom nathnennya v yakij vona shukala spokoyu i rozradi Virshi napovnenni prohannyam pro rozviyannya sumnih dum vichnih tug ta vidnesennya lihoyi doli do chuzhih krayiv U bagatoh tvorah Mikolaya Bozhuk zaklikaye prisvyatiti zhittya ridnomu krayu zhiti na vtihu ridnij storoni Zayavlyala Za tebe v bij gotovaya V nadiyah vsya dusha moya Poeziya Mikolayi Bozhuk napovnena ritmikoyu melodikoyu yaka zasnovana na grunti narodnoyi pisni v yakij vtilenni narodno pisenni obrazi V Grendzha Donskij govoriv pro liriku Mikolayi Bozhuk yak pro ptashinij spiv ta porivnyuvav yiyi z shumom plivuchih vod VidgukiSuchasniki poetki zgaduyut yak vona lyubila kviti bili troyandi i bili liliyi simvolizuyuchi zhittya poetki krasive i vodnochas terniste Povnistyu rozvinutis talantu Mikolayi Bozhuk ne dali umovi zhittya v yakih znahodilas poetesa ta peredchasna smert Za slovami Yuriya Stanincya j tak zasluzhila sobi sho b yiyi im ya zorilo na zakarpatskomu misteckomu nebi mizh najyaskravishimi zirkami Maksim Rilskij u vstupnomu slovi do kolektivnoyi zbirki Girski kviti vislovlyuyetsya pro tvorchij dorobok troh zakarpatskih poetes Marijki Pidgiryanki Mikolayi Bozhuk i Marusi Tisyanskoyi Virshi vsih troh oviyani chistim i svitlim podihom narodnoyi poeziyi I nema tut niyakoyi stilizaciyi niyakogo formalnogo nasliduvannya Vsi tri poetesi virosli na narodnij pisni vihovani j vikohani Vshanuvannya pam yatiU 2008 roci v Uzhgorodi vijshla drukom knizhka Mikolaya Bozhuk Ya zberu toj zhar u pisnyu Vidannya prisvyachene 103 richchyu vid dnya narodzhennya Vasilini Mikolayi Shtefuci Bozhuk ta 70 j richnici progoloshennya derzhavnosti Karpatskoyi Ukrayini ta 20 littyu vidnovlennya Plastu v Ukrayini Pislya vidnovi Plastu v Ukrayini u plastovij stanici Uzhgorod diye 38 j kurinyunachok sho vzyav sobi za patronesu Mikolayu Bozhuk U seli Lipovec de z 1928 roku vona deyakij chas vchitelyuvala na yiyi chest nazvana vulicya Primitki Istoriya Plastu ukr Arhiv originalu za 25 veresnya 2020 Procitovano 14 bereznya 2020 Slivka Oleksandr 2009 Karpatska Ukrayina Ukrayinskoyu Grazhda s 102 105 Arhiv originalu za 20 veresnya 2020 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Mikolaya BozhukNadiya Ferenc Mikolaya Bozhuk 22 lyutogo 2014 u Wayback Machine Kalendar krayeznavchih pam yatnih dat na 2007 rik Mikolaya Bozhuk Ya zberu toj zhar u pisnyu 4 bereznya 2016 u Wayback Machine vidavnictvo Grazhda