Мико́ла Миха́йлович Стасю́к (04.05.1885 — 1943) — український політик, член Української Центральної Ради, генеральний секретар харчових справ.
Стасюк Микола Михайлович | |
---|---|
Народився | 16 травня 1885 Катеринослав, Російська імперія |
Помер | 1943 Маріуполь, Сталінська область, Українська РСР, СРСР |
Діяльність | політик |
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний гірничий університет |
Партія | ОУН |
Автограф | |
|
Життєпис
Народився у сім'ї урядовця в Катеринославі.
Від 1903 року навчався у Петербурзькому гірничому інституті.
Був членом Української студентської громади, входив до складу Інформаційного бюро і Головної студентської ради українських студентських організацій. Член Революційної української партії, згодом — Української партії соціалістів-революціонерів.
Під час революції 1905—1907 років — організатор селянських спілок на Катеринославщині, за що зазнав репресій з боку влади і перебував під наглядом поліції.
У 1908–1912 роках опублікував наукові праці з економіки України:
- «Автономія і розвиток продукційних сил на Вкраїні» (1908),
- «Економічні відносини України з Великоросією і Польщею» (1911),
- «Еміграція та її значення в економічному житті України» (1912).
Був одним із засновників Української Центральної Ради. У квітні 1917 року на з'їзді діячів українського села обраний головою новоутвореної Української селянської спілки і делегований до складу Центральної Ради. На загальних зборах УЦР обраний до її виконавчого органу — Комітету Української Центральної Ради (пізніше Мала Рада).
15 (28) червня 1917 року Мала Рада на своєму засіданні ухвалив створення Генерального секретаріату і Стасюка призначено першим генеральним секретарем харчових справ.
Після гетьманського перевороту 29 квітня 1918 року повернувся до кооперативної праці.
За часів Директорії УНР — начальник постачання Армії УНР у Кам'янці-Подільському.
Деякий час жив у еміграції. 1920 року повернувся в Україну. Працював співробітником ВУАН з окремих доручень.
1931 року (за іншими даними, 1933 року) заарештований у справі т. зв. «Українського національного центру».
У 1940 році був звільнений, жив у Маріуполі, де працював сторожем у міському парку.
За німецької окупації був редактором «Маріюпільської газети», очолював місцеву «Просвіту» та був одним з керівников надрайонного проводу ОУН.
Був заарештований гестапо разом з іншими керівниками підпільної антифашистської організації ОУН (А. Болгарський, М. Фененко та ін., всього 14 чоловік). Всі вони були розстріляні. Відтоді Маріупольська «Просвіта» фактично припинила своє існування.
Вшанування памяті
Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2018 р. засновано в числі академічних стипендій імені державних діячів першого українського уряду для студентів та курсантів закладів вищої освіти державної форми власності, які здобувають вищу освіту за освітнім рівнем магістра стипендію імені Миколи Стасюка (Аграрні науки та продовольство).
У місті Дніпро перейменували вулицю Новосибірську на вулицю Миколи Стасюка.[]
Примітки
- В. М. Нікольський. Підпілля ОУН (б) у Донбасі. — Інстітут історії НАНУ. — К., 2001. — 178 с.
- . Архів оригіналу за 2 листопада 2018. Процитовано 31 березня 2022.
Література
- Осташко Т. С. Стасюк Микола Михайлович [ 25 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 833. — .
- Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001.
- Чабан Микола. Яка доля Миколи Стасюка // Старожитності. 1992. Ч. 14 (30). С. 5
- Стахів Євґен. Крізь тюрми, підпілля й кордони: Повість мого життя. К.: Рада, 1995. С. 116
Посилання
- СТАСЮК Микола Михайлович [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Miko la Miha jlovich Stasyu k 04 05 1885 1943 ukrayinskij politik chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi generalnij sekretar harchovih sprav Stasyuk Mikola MihajlovichNarodivsya16 travnya 1885 1885 05 16 Katerinoslav Rosijska imperiyaPomer1943 Mariupol Stalinska oblast Ukrayinska RSR SRSRDiyalnistpolitikAlma materSankt Peterburzkij derzhavnij girnichij universitetPartiyaOUNAvtograf Mediafajli u Vikishovishi Pershij Generalnij sekretariat Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi 1917 r Stoyat zliva napravo Pavlo Hristyuk Mikola Stasyuk Boris Martos Sidyat zliva napravo Ivan Steshenko Hristofor Baranovskij Volodimir Vinnichenko Sergij Yefremov Simon Petlyura U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Stasyuk ZhittyepisNarodivsya u sim yi uryadovcya v Katerinoslavi Vid 1903 roku navchavsya u Peterburzkomu girnichomu instituti Buv chlenom Ukrayinskoyi studentskoyi gromadi vhodiv do skladu Informacijnogo byuro i Golovnoyi studentskoyi radi ukrayinskih studentskih organizacij Chlen Revolyucijnoyi ukrayinskoyi partiyi zgodom Ukrayinskoyi partiyi socialistiv revolyucioneriv Pid chas revolyuciyi 1905 1907 rokiv organizator selyanskih spilok na Katerinoslavshini za sho zaznav represij z boku vladi i perebuvav pid naglyadom policiyi U 1908 1912 rokah opublikuvav naukovi praci z ekonomiki Ukrayini Avtonomiya i rozvitok produkcijnih sil na Vkrayini 1908 Ekonomichni vidnosini Ukrayini z Velikorosiyeyu i Polsheyu 1911 Emigraciya ta yiyi znachennya v ekonomichnomu zhitti Ukrayini 1912 Buv odnim iz zasnovnikiv Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi U kvitni 1917 roku na z yizdi diyachiv ukrayinskogo sela obranij golovoyu novoutvorenoyi Ukrayinskoyi selyanskoyi spilki i delegovanij do skladu Centralnoyi Radi Na zagalnih zborah UCR obranij do yiyi vikonavchogo organu Komitetu Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi piznishe Mala Rada 15 28 chervnya 1917 roku Mala Rada na svoyemu zasidanni uhvaliv stvorennya Generalnogo sekretariatu i Stasyuka priznacheno pershim generalnim sekretarem harchovih sprav Pislya getmanskogo perevorotu 29 kvitnya 1918 roku povernuvsya do kooperativnoyi praci Za chasiv Direktoriyi UNR nachalnik postachannya Armiyi UNR u Kam yanci Podilskomu Deyakij chas zhiv u emigraciyi 1920 roku povernuvsya v Ukrayinu Pracyuvav spivrobitnikom VUAN z okremih doruchen 1931 roku za inshimi danimi 1933 roku zaareshtovanij u spravi t zv Ukrayinskogo nacionalnogo centru U 1940 roci buv zvilnenij zhiv u Mariupoli de pracyuvav storozhem u miskomu parku Za nimeckoyi okupaciyi buv redaktorom Mariyupilskoyi gazeti ocholyuvav miscevu Prosvitu ta buv odnim z kerivnikov nadrajonnogo provodu OUN Buv zaareshtovanij gestapo razom z inshimi kerivnikami pidpilnoyi antifashistskoyi organizaciyi OUN A Bolgarskij M Fenenko ta in vsogo 14 cholovik Vsi voni buli rozstrilyani Vidtodi Mariupolska Prosvita faktichno pripinila svoye isnuvannya Vshanuvannya pamyatiKabinetom Ministriv Ukrayini 28 lyutogo 2018 r zasnovano v chisli akademichnih stipendij imeni derzhavnih diyachiv pershogo ukrayinskogo uryadu dlya studentiv ta kursantiv zakladiv vishoyi osviti derzhavnoyi formi vlasnosti yaki zdobuvayut vishu osvitu za osvitnim rivnem magistra stipendiyu imeni Mikoli Stasyuka Agrarni nauki ta prodovolstvo U misti Dnipro perejmenuvali vulicyu Novosibirsku na vulicyu Mikoli Stasyuka dzherelo PrimitkiV M Nikolskij Pidpillya OUN b u Donbasi Institut istoriyi NANU K 2001 178 s Arhiv originalu za 2 listopada 2018 Procitovano 31 bereznya 2022 LiteraturaOstashko T S Stasyuk Mikola Mihajlovich 25 grudnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 833 ISBN 978 966 00 1290 5 Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 ge vid K 2001 Chaban Mikola Yaka dolya Mikoli Stasyuka Starozhitnosti 1992 Ch 14 30 S 5 Stahiv Yevgen Kriz tyurmi pidpillya j kordoni Povist mogo zhittya K Rada 1995 S 116PosilannyaSTASYuK Mikola Mihajlovich 1 kvitnya 2016 u Wayback Machine