Скорський Микола Андрійович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 9 серпня 1920 р. , Україна | |||
Помер | 10 січня 2016 (95 років) | |||
Громадянство | Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | письменник | |||
Жанр | вірші | |||
Нагороди | Вітчизняної війни 2-го ступеня | |||
| ||||
Мико́ла Андрі́йович Ско́рський (9 серпня 1920, село Юшківці, нині Оратівського району Вінницької області — 10 січня 2016, м. Бориспіль) — український критик, літературознавець, журналіст, педагог. Член Національної спілки письменників України з 1984 року, член Національної спілки журналістів України з 1957 року. Кандидат філологічних наук. Почесний професор Кам'янець-Подільского Національного Університету ім. Івана Огієнка.
Біографія
Народився 9 серпня 1920 року в селі Юшківцях Оратівського району на Вінниччині в учительській сім'ї. Дитинство припало на нелегкі пореволюційні часи — неп, початок колективізації, голод 1933 року. І поруч — поява на селі, радіо, кіно, навчання у школах по всій окрузі, бо ж раз на пару — трійцю років батька, після чергового підвищення кваліфікації, переводили до іншої школи — спочатку вчителем, потім завідувачем, директором.
У 1937 році, закінчивши Оратівську середню школу, юнак вступив до Київського педагогічного інституту ім. М. Горького на філологічний факультет. Микола Скорський разом з товаришами відвідував «Літературні четверги» в редакції «Літературної газети» та подібні зустрічі в редакції «Комсомольця України», пробував себе у жанрі рецензії.
Восени 1938 року 18-річний студент знайомиться з першокурсницею історичного факультету вчительського інституту Тамарою Осьмачко, а через два з половиною роки, в кінці травня 1941 року, вона стала його дружиною.
У листопаді 1940 року Микола Скорський, будучи на випускному четвертому курсі, перевівся на заочний відділ і став працювати учителем української, російської мов та літератур Мартенівської середньої школи Канівського району нині Черкаської області.
В серпні 1941 року Микола Скорський командиром відділення 1043-го полку 284-ї дивізії брав участь в обороні Києва. Поранений і контужений під селом Віта Поштова, він потрапив у полон і був відправлений до Рівненського концтабору. Миколі Андрійовичу вдалося вибратися з полону, через місяць хворим і до краю виснаженим дістатися аж на другий кінець Кам'янець-Подільської області — у село Драганівку, звідки родом була дружина Тамара.
У квітні 1944 року Микола Скорський в складі 1031-го полку 280-ї стрілецької дивізії 1-го Українського фронту пройшов шлях від Чорткова до Сандомирського плацдарму. Тут, на плацдармі в годину перепочинку вирішив написати невеличкий нарис про бої в містечку Розвадуві. 22 серпня 1944 року під заголовком «У звільненому місті» його надрукувала дивізійна газета «За Отечество». Це був, власне, початок входження Миколи Скорського в журналістику. На Сандомирському плацдармі й закінчився його ратний шлях — тут 4 вересня 1944 року після важкого поранення він втратив руку.
Підлікувавшись у стаціонарному шпиталі в місті Мені Чернігівської області, наприкінці року повернувся до Драганівки. З 1 січня 1945 року працював на посаді відповідального секретаря редакції Чемеровецької районної газети «Голос стахановця», згодом — у сусідній Орининській районній газеті «Червоний прапор». В 1947 році осів у Кам'янець-Подільському. Тут, у вечірній школі робітничої молоді, почав викладати українську мову та літературу.
У 1950 році Микола Скорський перейшов на викладацьку роботу до педагогічного училища, де вів ще й курс дитячої літератури. У процесі розробки цього курсу і почали з'являтися в міській та обласній пресі, а згодом і в «Літературній газеті» рецензії на твори для дітей та юнацтва. Пізніше цей курс слухали вже студенти педагогічного інституту.
Кам'янець-Подільський у ті роки був значним культурним центром: тут працювали педагогічний та сільськогосподарський інститути, шість технікумів та училищ, драматичний театр, діяло літоб'єднання при міській газеті «Прапор Жовтня». Микола Скорський був членом бюро літоб'єднання, як член редколегії брав участь у підготовці літературно-художнього альманаху «Кам'янець-Подільський».
При сприянні Миколи Андрійовича у ті ж роки байкарем Микитою Годованцем, котрий саме оселився в Кам'янці після повернення з далеких колимських просторів, була підготовлена і в 1957 році видавництвом «Радянський Письменник» видана книжка «Байки». Саме з неї почався другий і особливо плідний етап творчості байкаря. Після виходу цієї збірки автор був офіційно реабілітований і відновлений у членстві Спілки письменників.
Восени 1956 року Миколу Скорського запросили до редакції Хмельницької обласної газети «Радянське Поділля» на посаду завідуючого відділом культури і шкіл. Журналістика стала для нього основним фахом — наступного року його одним з перших в області прийняли до новоствореної Спілки журналістів СРСР.
Рецензії, оглядові статті Миколи Андрійовича публікувалися в газетах «Радянське Поділля», «Прапор юності», «Молодь України», «Літературна Україна», журналах «Дніпро», «Жовтень», «Вітчизна», «Прапор», «Березіль», «Українська мова та література в школі», «Детская литература», а пізніше в збірниках «Література. Діти. Час». Саме тому правління Спілки письменників України й запросило критика в січні 1965 року виступити на пленумі Спілки з питань дитячої літератури, зі співдоповіддю «Образ юного героя в повоєнній українській прозі для дітей та юнацтва».
У вересні 1966 року Микола Скорський на запрошення керівництва Кам'янець-Подільського педінституту перейшов працювати на кафедру української літератури. У листопаді того ж року Микола Скорський — ще як голова літоб'єднання — на запрошення Президії СПУ брав участь у п'ятому з'їзді письменників України.
У 1980 році, вийшовши на пенсію, Микола Скорський переїжджає до Житомира і повністю віддається творчій роботі. На замовлення видавництва «Радянська школа» він написав посібник для вчителів «Образ Леніна в українській радянській літературі» і видав його у 1983 році. На той час це була одна з помітних літературознавчих праць, створена на основі того, що написали поети, прозаїки, драматурги про Леніна. Сьогодні вона — сторінка історії українського літературознавства 80-х років XX сторіччя.
За двадцять п'ять років, прожитих на Житомирщині, Микола Скорський опублікував десятки рецензій та статей в обласних і республіканських виданнях, серед них і про письменників Житомирщини — В. Васильчука, В. Грабовського, А. Журавського, М. Колесника, М. Курильчука, В. Нечипоренка, О. Опанасюка, М. Пасічника, І. Редчиця, Г. Цепкову, М. Ярмолюка.
У 1999 році багаторічна праця Миколи Скорського увінчалася монографією «Тодось Осьмачка. Життя і творчість», видано в Києві «Українським Центром духовної культури». З-під пера Миколи Скорського вийшов літературний портрет, який на сьогодні є чи не найвагомішим узагальненням у вивченні життєпису та творчої діяльності Тодося Осьмачки.
У 2002 році Миколу Скорського обрано почесним професором кафедри української літератури Кам'янець-Подільського педагогічного університету, в 2003 році — почесним професором Кам'янець-Подільського державного університету (з 2008 року — Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка).
Була ще одна тема, якій Микола Андрійович присвятив усе своє життя — Тарас Григорович Шевченко. І лебединою піснею Миколи Скорського став «Володар у царстві духа. Поетичний життєпис Тараса Шевченка» — своєрідний підсумок десятиріч пошуку і осмислення розмаїтих картин життя і творчості Кобзаря, виданий його вдячним учням у 2006 році.
Лауреат Всеукраїнської премії ім. І. Огієнка, літературної премії Фонду Волиняків-Швабінських (при фундації Українського Волинського Університету в Нью-Йорку).
Помер 10 січня 2016 р.
Нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня та медалями, Почесною грамотою Секретаріату національної спілки журналістів.
Автор книжок
- «Українська література. Методичні вказівки для студентів ІІ—III курсів історичних факультетів педагогічних інститутів»,
- «Хмельницький театр ім. Г. І. Петровського» (нині Хмельницький обласний український музично-драматичний театр ім. Михайла Старицького),
- «Образ Леніна в українській радянській літературі»,
- «Тодось Осьмачка. Життя і творчість»,
- «Оксана Іваненко. Літературний портрет».
- «Володар у царстві духа». Поетичний життєпис Тараса Шевченка.
Опублікував близько 400 статей і рецензій з питань літератури та мистецтва у періодичних виданнях.
Лауреат премії Фонду Воляників-Швабінських при Фундації Українського Вільного Університету в Нью-Йорку [ 25 вересня 2020 у Wayback Machine.] (за працю «Тодось Осьмачка: життя і творчість», 2001 р.), премії імені Івана Огієнка (за книгу «Життя і творчість Тодося Осьмачки», 2003 р.) та преміі імені Василя Земляка (за поетичний життєпис Тараса Шевченка «Володар у царстві духа», 2013 р.).
Делегат IV (надзвичайного) з'їзду НСПУ.
Примітки
Література
- Сохацька Є. І. Микола Андрійович Скорський // Кам'янець-Подільський державний університет в особах. — Т. 1. — Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2003. — С. 590—599.
- «Вишневий вітер» кобзаревого безсмертя: [про працю Скорського «Володар у царстві духа». Миколі Скорському — 90] / О. Логвиненко // Літературна Україна. — 2010. — 12 серпня. — С. — 7.
- Микола Скорський: Статті, рецензії, листи. Бібліографічний покажчик. — М. А. К.: Житомир, 2002.
- Баженов Л. В. «Поділля в працях дослідників» XIX—XX ст. — Кам'янець-Подільський, 1993. Про М. Скорського як дослідника літературно — мистецького життя на Поділлі. Стор.:100, 247, 340, 353, 354.
- Домчин В. «Миколі Скорському — 75» // Літературна Україна. 5 жовтня 1995 р.
- Логвиненко О. «Професійність і правдивість» // Літературна Україна. 28 березня 1996 р.
- Логвиненко О. «Чарівна скринька митця» // Літературна Україна. 25 травня 2000 р.
- Волошина Н. «Трагедія розтерзаної душі» // Українська література в загальноосвітній школі. 2001. № 2.
- Богуцька Н. «Відкриття забутого імені» // Подільські вісті. 8 вересня 2000 р.
- Домчин В. А. «Він був тим праведником!» // Народний лікар. № 9, вересень 2000 р.
- Письменники Радянської України. — К., 1988. — С. 547.
- Письменники України. — Дніпропетровськ. — 1998. — С. 276.
- Письменники Житомирщини. Книга I. — Житомир, 2010. — С. 211.
- З — над божої ріки. Літературний біобібліографічний словник Вінничини.- Вінниця.- Континент — 2001.
- Письменники Житомирщини. Книга 1. — видавець ПП Пасічник М. П., 2010 р. — 428 с. —
Посилання
- Національна спілка письменників України. Письменницький довідник [Архівовано 5 грудня 2012 у Archive.is]
- Названы лауреаты премии имени Василя Земляка [1] [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Лавреати Фонду Воляників–Швабінських 1998—2014
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Зведений каталог Житомирської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Ольжича та бібліотек Житомирської області. 94.179.134.118. Процитовано 1 лютого 2022.
- (амер.). Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 30 серпня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chlenstvo Skorskij Mikola AndrijovichNarodivsya9 serpnya 1920 r UkrayinaPomer10 sichnya 2016 2016 01 10 95 rokiv GromadyanstvoUkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnistpismennikZhanrvirshiNagorodiVitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya Miko la Andri jovich Sko rskij 9 serpnya 1920 selo Yushkivci nini Orativskogo rajonu Vinnickoyi oblasti 10 sichnya 2016 m Borispil ukrayinskij kritik literaturoznavec zhurnalist pedagog Chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini z 1984 roku chlen Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini z 1957 roku Kandidat filologichnih nauk Pochesnij profesor Kam yanec Podilskogo Nacionalnogo Universitetu im Ivana Ogiyenka BiografiyaNarodivsya 9 serpnya 1920 roku v seli Yushkivcyah Orativskogo rajonu na Vinnichchini v uchitelskij sim yi Ditinstvo pripalo na nelegki porevolyucijni chasi nep pochatok kolektivizaciyi golod 1933 roku I poruch poyava na seli radio kino navchannya u shkolah po vsij okruzi bo zh raz na paru trijcyu rokiv batka pislya chergovogo pidvishennya kvalifikaciyi perevodili do inshoyi shkoli spochatku vchitelem potim zaviduvachem direktorom U 1937 roci zakinchivshi Orativsku serednyu shkolu yunak vstupiv do Kiyivskogo pedagogichnogo institutu im M Gorkogo na filologichnij fakultet Mikola Skorskij razom z tovarishami vidviduvav Literaturni chetvergi v redakciyi Literaturnoyi gazeti ta podibni zustrichi v redakciyi Komsomolcya Ukrayini probuvav sebe u zhanri recenziyi Voseni 1938 roku 18 richnij student znajomitsya z pershokursniceyu istorichnogo fakultetu vchitelskogo institutu Tamaroyu Osmachko a cherez dva z polovinoyu roki v kinci travnya 1941 roku vona stala jogo druzhinoyu U listopadi 1940 roku Mikola Skorskij buduchi na vipusknomu chetvertomu kursi perevivsya na zaochnij viddil i stav pracyuvati uchitelem ukrayinskoyi rosijskoyi mov ta literatur Martenivskoyi serednoyi shkoli Kanivskogo rajonu nini Cherkaskoyi oblasti V serpni 1941 roku Mikola Skorskij komandirom viddilennya 1043 go polku 284 yi diviziyi brav uchast v oboroni Kiyeva Poranenij i kontuzhenij pid selom Vita Poshtova vin potrapiv u polon i buv vidpravlenij do Rivnenskogo konctaboru Mikoli Andrijovichu vdalosya vibratisya z polonu cherez misyac hvorim i do krayu visnazhenim distatisya azh na drugij kinec Kam yanec Podilskoyi oblasti u selo Draganivku zvidki rodom bula druzhina Tamara U kvitni 1944 roku Mikola Skorskij v skladi 1031 go polku 280 yi strileckoyi diviziyi 1 go Ukrayinskogo frontu projshov shlyah vid Chortkova do Sandomirskogo placdarmu Tut na placdarmi v godinu perepochinku virishiv napisati nevelichkij naris pro boyi v mistechku Rozvaduvi 22 serpnya 1944 roku pid zagolovkom U zvilnenomu misti jogo nadrukuvala divizijna gazeta Za Otechestvo Ce buv vlasne pochatok vhodzhennya Mikoli Skorskogo v zhurnalistiku Na Sandomirskomu placdarmi j zakinchivsya jogo ratnij shlyah tut 4 veresnya 1944 roku pislya vazhkogo poranennya vin vtrativ ruku Pidlikuvavshis u stacionarnomu shpitali v misti Meni Chernigivskoyi oblasti naprikinci roku povernuvsya do Draganivki Z 1 sichnya 1945 roku pracyuvav na posadi vidpovidalnogo sekretarya redakciyi Chemeroveckoyi rajonnoyi gazeti Golos stahanovcya zgodom u susidnij Orininskij rajonnij gazeti Chervonij prapor V 1947 roci osiv u Kam yanec Podilskomu Tut u vechirnij shkoli robitnichoyi molodi pochav vikladati ukrayinsku movu ta literaturu U 1950 roci Mikola Skorskij perejshov na vikladacku robotu do pedagogichnogo uchilisha de viv she j kurs dityachoyi literaturi U procesi rozrobki cogo kursu i pochali z yavlyatisya v miskij ta oblasnij presi a zgodom i v Literaturnij gazeti recenziyi na tvori dlya ditej ta yunactva Piznishe cej kurs sluhali vzhe studenti pedagogichnogo institutu Kam yanec Podilskij u ti roki buv znachnim kulturnim centrom tut pracyuvali pedagogichnij ta silskogospodarskij instituti shist tehnikumiv ta uchilish dramatichnij teatr diyalo litob yednannya pri miskij gazeti Prapor Zhovtnya Mikola Skorskij buv chlenom byuro litob yednannya yak chlen redkolegiyi brav uchast u pidgotovci literaturno hudozhnogo almanahu Kam yanec Podilskij Pri spriyanni Mikoli Andrijovicha u ti zh roki bajkarem Mikitoyu Godovancem kotrij same oselivsya v Kam yanci pislya povernennya z dalekih kolimskih prostoriv bula pidgotovlena i v 1957 roci vidavnictvom Radyanskij Pismennik vidana knizhka Bajki Same z neyi pochavsya drugij i osoblivo plidnij etap tvorchosti bajkarya Pislya vihodu ciyeyi zbirki avtor buv oficijno reabilitovanij i vidnovlenij u chlenstvi Spilki pismennikiv Voseni 1956 roku Mikolu Skorskogo zaprosili do redakciyi Hmelnickoyi oblasnoyi gazeti Radyanske Podillya na posadu zaviduyuchogo viddilom kulturi i shkil Zhurnalistika stala dlya nogo osnovnim fahom nastupnogo roku jogo odnim z pershih v oblasti prijnyali do novostvorenoyi Spilki zhurnalistiv SRSR Recenziyi oglyadovi statti Mikoli Andrijovicha publikuvalisya v gazetah Radyanske Podillya Prapor yunosti Molod Ukrayini Literaturna Ukrayina zhurnalah Dnipro Zhovten Vitchizna Prapor Berezil Ukrayinska mova ta literatura v shkoli Detskaya literatura a piznishe v zbirnikah Literatura Diti Chas Same tomu pravlinnya Spilki pismennikiv Ukrayini j zaprosilo kritika v sichni 1965 roku vistupiti na plenumi Spilki z pitan dityachoyi literaturi zi spivdopoviddyu Obraz yunogo geroya v povoyennij ukrayinskij prozi dlya ditej ta yunactva U veresni 1966 roku Mikola Skorskij na zaproshennya kerivnictva Kam yanec Podilskogo pedinstitutu perejshov pracyuvati na kafedru ukrayinskoyi literaturi U listopadi togo zh roku Mikola Skorskij she yak golova litob yednannya na zaproshennya Prezidiyi SPU brav uchast u p yatomu z yizdi pismennikiv Ukrayini U 1980 roci vijshovshi na pensiyu Mikola Skorskij pereyizhdzhaye do Zhitomira i povnistyu viddayetsya tvorchij roboti Na zamovlennya vidavnictva Radyanska shkola vin napisav posibnik dlya vchiteliv Obraz Lenina v ukrayinskij radyanskij literaturi i vidav jogo u 1983 roci Na toj chas ce bula odna z pomitnih literaturoznavchih prac stvorena na osnovi togo sho napisali poeti prozayiki dramaturgi pro Lenina Sogodni vona storinka istoriyi ukrayinskogo literaturoznavstva 80 h rokiv XX storichchya Za dvadcyat p yat rokiv prozhitih na Zhitomirshini Mikola Skorskij opublikuvav desyatki recenzij ta statej v oblasnih i respublikanskih vidannyah sered nih i pro pismennikiv Zhitomirshini V Vasilchuka V Grabovskogo A Zhuravskogo M Kolesnika M Kurilchuka V Nechiporenka O Opanasyuka M Pasichnika I Redchicya G Cepkovu M Yarmolyuka U 1999 roci bagatorichna pracya Mikoli Skorskogo uvinchalasya monografiyeyu Todos Osmachka Zhittya i tvorchist vidano v Kiyevi Ukrayinskim Centrom duhovnoyi kulturi Z pid pera Mikoli Skorskogo vijshov literaturnij portret yakij na sogodni ye chi ne najvagomishim uzagalnennyam u vivchenni zhittyepisu ta tvorchoyi diyalnosti Todosya Osmachki U 2002 roci Mikolu Skorskogo obrano pochesnim profesorom kafedri ukrayinskoyi literaturi Kam yanec Podilskogo pedagogichnogo universitetu v 2003 roci pochesnim profesorom Kam yanec Podilskogo derzhavnogo universitetu z 2008 roku Kam yanec Podilskij nacionalnij universitet imeni Ivana Ogiyenka Bula she odna tema yakij Mikola Andrijovich prisvyativ use svoye zhittya Taras Grigorovich Shevchenko I lebedinoyu pisneyu Mikoli Skorskogo stav Volodar u carstvi duha Poetichnij zhittyepis Tarasa Shevchenka svoyeridnij pidsumok desyatirich poshuku i osmislennya rozmayitih kartin zhittya i tvorchosti Kobzarya vidanij jogo vdyachnim uchnyam u 2006 roci Laureat Vseukrayinskoyi premiyi im I Ogiyenka literaturnoyi premiyi Fondu Volinyakiv Shvabinskih pri fundaciyi Ukrayinskogo Volinskogo Universitetu v Nyu Jorku Pomer 10 sichnya 2016 r Nagorodzhenij ordenom Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya ta medalyami Pochesnoyu gramotoyu Sekretariatu nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Avtor knizhok Ukrayinska literatura Metodichni vkazivki dlya studentiv II III kursiv istorichnih fakultetiv pedagogichnih institutiv Hmelnickij teatr im G I Petrovskogo nini Hmelnickij oblasnij ukrayinskij muzichno dramatichnij teatr im Mihajla Starickogo Obraz Lenina v ukrayinskij radyanskij literaturi Todos Osmachka Zhittya i tvorchist Oksana Ivanenko Literaturnij portret Volodar u carstvi duha Poetichnij zhittyepis Tarasa Shevchenka Opublikuvav blizko 400 statej i recenzij z pitan literaturi ta mistectva u periodichnih vidannyah Laureat premiyi Fondu Volyanikiv Shvabinskih pri Fundaciyi Ukrayinskogo Vilnogo Universitetu v Nyu Jorku 25 veresnya 2020 u Wayback Machine za pracyu Todos Osmachka zhittya i tvorchist 2001 r premiyi imeni Ivana Ogiyenka za knigu Zhittya i tvorchist Todosya Osmachki 2003 r ta premii imeni Vasilya Zemlyaka za poetichnij zhittyepis Tarasa Shevchenka Volodar u carstvi duha 2013 r Delegat IV nadzvichajnogo z yizdu NSPU PrimitkiLiteraturaSohacka Ye I Mikola Andrijovich Skorskij Kam yanec Podilskij derzhavnij universitet v osobah T 1 Kam yanec Podilskij Oiyum 2003 S 590 599 Vishnevij viter kobzarevogo bezsmertya pro pracyu Skorskogo Volodar u carstvi duha Mikoli Skorskomu 90 O Logvinenko Literaturna Ukrayina 2010 12 serpnya S 7 Mikola Skorskij Statti recenziyi listi Bibliografichnij pokazhchik M A K Zhitomir 2002 Bazhenov L V Podillya v pracyah doslidnikiv XIX XX st Kam yanec Podilskij 1993 Pro M Skorskogo yak doslidnika literaturno misteckogo zhittya na Podilli Stor 100 247 340 353 354 Domchin V Mikoli Skorskomu 75 Literaturna Ukrayina 5 zhovtnya 1995 r Logvinenko O Profesijnist i pravdivist Literaturna Ukrayina 28 bereznya 1996 r Logvinenko O Charivna skrinka mitcya Literaturna Ukrayina 25 travnya 2000 r Voloshina N Tragediya rozterzanoyi dushi Ukrayinska literatura v zagalnoosvitnij shkoli 2001 2 Bogucka N Vidkrittya zabutogo imeni Podilski visti 8 veresnya 2000 r Domchin V A Vin buv tim pravednikom Narodnij likar 9 veresen 2000 r Pismenniki Radyanskoyi Ukrayini K 1988 S 547 Pismenniki Ukrayini Dnipropetrovsk 1998 S 276 Pismenniki Zhitomirshini Kniga I Zhitomir 2010 S 211 Z nad bozhoyi riki Literaturnij biobibliografichnij slovnik Vinnichini Vinnicya Kontinent 2001 Pismenniki Zhitomirshini Kniga 1 vidavec PP Pasichnik M P 2010 r 428 s ISBN 978 966 2936 48 3PosilannyaNacionalna spilka pismennikiv Ukrayini Pismennickij dovidnik Arhivovano 5 grudnya 2012 u Archive is Nazvany laureaty premii imeni Vasilya Zemlyaka 1 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Lavreati Fondu Volyanikiv Shvabinskih 1998 2014 Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Zvedenij katalog Zhitomirskoyi oblasnoyi universalnoyi naukovoyi biblioteki im O Olzhicha ta bibliotek Zhitomirskoyi oblasti 94 179 134 118 Procitovano 1 lyutogo 2022 amer Arhiv originalu za 5 serpnya 2016 Procitovano 30 serpnya 2020