Микола Конрад

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Конрад.

Микола Конрад (16 травня 1876(18760516), Струсів, нині село, Теребовлянський район — 26 червня 1941, Страдч, Яворівський район) — священник Української греко-католицької церкви, блаженний священномученик, беатифікований Папою Римським святим Іваном Павлом ІІ.

Микола Конрад
Микола Конрад
Священномученик
Блаженний Микола Конрад
Народився	16 травня 1876, Струсів Струсів, Теребовлянський район, Тернопільська область, СРСР
Помер	26 червня 1941, Страдч Страдч, Яворівський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Шанується	в Католицькій Церкві
Беатифікований	27 червня 2001 Папою Іваном Павлом II
У лику	блаженний і католицький святий^[d]
День пам'яті	27 червня
Медіафайли на Вікісховищі

Життєпис

Микола Конрад народився 16 травня 1876 року в містечку Струсові (нині село, Теребовлянський район, Тернопільська область, Україна).

Філософські та богословські студії закінчив у Римі, захистивши докторську дисертацію. У 1899 р. рукоположений на священника. Учителював у Бережанській, Теребовлянській і Тернопільській (українській) гімназіях. У Тернопільській українській гімназії серед його учнів був майбутній Патріарх УГКЦ Йосиф Сліпий.

Ще будучи скромним катехитом, о. М. Конрад у пресі сміливо критикував твір Івана Франка «Повість про сотворення світу», написану з матеріалістичних позицій. Відтоді за ним утвердилася слава католицького ідеолога.

Був академічним душпастирем товариства українських греко-католицьких студентів («Обнова»). У 1930 р. митрополит Андрей Шептицький запросив отця-доктора викладати у Львівській богословській академії.

О. Микола Конрад видав низку праць, найважливішими серед яких є «Молодіжна ментальність», «Католицизм», «Основні напрямки новітньої соціології», «Лібералізм», «Націоналізм і католицизм», «Націоналізм і сучасний католицизм».

У 1939 році їхав возом провідати сестру в Яворові. При дорозі побачив розгублених селян. «Ото які священники, самі утікають, а про нас, людей, не думають», — крикнув хтось услід (вирішили, що отець за кордон втікає). Такі слова глибоко зворушили отця. Він зупинився… Дізнався від страдчан (бо це й було село Страдч), що залишились без душпастиря. Вирішив: залишиться тут (був вільний від праці, бо на той час Львівську Богословську Академію комуністична влада закрила). Коли віз сім'ю на плебанію, то, розповідають, старенька мама його дружини дуже бідкалась: дорога така далека, а гора — ой яка ж висока. «Люнечку, а куди ж ти мене привіз?» — мовила перелякано. «Але ж дивіться, мамо, звідси так близько до Бога», — заспокоїв стареньку.

Помер як мученик за віру від рук більшовиків 26 червня 1941 року разом із дяком (Володимиром Приймою) в с. Страдч (Яворівський район, Львівська область, нині Україна).

Сім'я

Отець Микола Конрад також мав родину, він був одруженим священиком і мав четверо дітей, троє з яких народилися у Тернополі. Дружина Антоніна походила з роду Бліхар. Старший син — (Стефан) (1900—1991), дочки Ярослава та Марія, наймолодший син — Володимир (1908—2009).

Беатифікація

Беатифікація відбулася 27 червня 2001 р. у м. Львові під час Святої Літургії у візантійському обряді, яку очолив блаженний Іван Павло ІІ.

Примітки

1. Пундій, П.; Ковалів, Ю. Б. Конрад Володимир Миколайович (Ukrainian) . Т. 14. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN .
2. Священномученик Микола Конрад. Леся Романчук (укр.). 4 лютого 2018. Процитовано 2 квітня 2024.

Джерела

• Головин Б., (Шаварин М.) Конрад Микола Йосипович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 161. — .

Посилання

• Слуга Божий отець Микола Конрад
• «Блаженні новомученики УГКЦ»: Микола Конрад (1876—1941) [ 16 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Інститут Історії Церкви Українського Католицького Університету