Микола Лук янович Дупак 5 жовтня 1921 Старобешеве 26 березня 2023 Москва український і російський радянський актор театр

Микола Лук'янович Дупак (5 жовтня 1921, Старобешеве — 26 березня 2023, Москва) — український і російський радянський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1980). Заслужений артист України (2012).

Дупак Микола Лук'янович

Народився	5 жовтня 1921(1921-10-05) Старобешеве, Донецька губернія, Українська СРР
Помер	26 березня 2023(2023-03-26) (101 рік) Москва, Росія
Громадянство	СРСР Росія
Діяльність	актор, актор театру, кіноактор, театральний режисер, директор театру
Заклад	Московський академічний музичний театр імені Станіславського і Немировича-Данченко
Роки діяльності	з 1944
IMDb	nm0243139

Нагороди та премії






Дупак Микола Лук'янович у Вікісховищі

Життєпис

Навчався в при Театрі Завадського, де закінчив три курси. Закінчив оперно-драматичну студію в Москві.

У червні 1941 знімався в ролі Андрія з «Тараса Бульби» у Олександра Довженка. Почався запис в народне ополчення, вступив разом з Олександром Довженком, Андрєєвим, і Алейниковим. Войну почав під Новоград-Волинським. Гвардії лейтенант. Тричі був поранений (двічі важко) і один раз контужений, в результаті чого отримав інвалідність II групи.

З 1944 по 1963 рік служив актором і режисером театру імені Станіславського. З 1963 до 1977 і з 1978 по 1990 — актор театру на Таганці. Директор Театру на Таганці з 1964 по 1977 і з 1978 по 1990 роки. У 1977—1978 роках — директор .

Був радником генерального директора театру звірів з творчих та будівельних питань.

Помер 26 березня 2023 року у Москві в 101-річному віці.

Фільмографія

1944 — «Одного разу вночі»
1956 — «Безвісти зниклий»
1957 — «Кінець Чирви-Козиря» — Антон Ромашка, середняк
1958 — «Хлопчики» — Іван Лукич
1959 — «Друзі-товариші»
1967 — «Залізний потік» — Волосатов, комполка
1968 — «Служили два товариші» — командувач армією
1968 — «Інтервенція» — капрал Барбару
1969 — «Засідка» — Архипов
1970 — «Про друзів-товаришів» — Олег Володимирович Тарасов, змовник
1971 — «Бумбараш» — совка
1971 — «Зоряний цвіт»
1972 — «Віра, Надія, Любов»
1973 — «Будні карного розшуку» — начальник колонії
1973 — «Вічний поклик» — Філімонов
1974 — «Єдина дорога» — Цильке, генерал
1975 — «Єдина…» — Іван Гаврилович
1975 — «Капітан Немо» — Бунро, полковник
1975 — «Стріли Робін Гуда» — мірошник, батько Марії
1976 — «Найкрасивіший кінь» — керівник секції кінного спорту
1977 — «Гарантую життя» — Олешко
1977 — «Трясовина» — Ілля Захарович, голова колгоспу
1979 — «Вигідний контракт» — Вітковський
1980 — «Життя прекрасне» — комісар
1980 —
1982 — «Стратити немає можливості» —
1982 — «Балада про доблесного лицаря Айвенго» — Еймер, абат
1984 — «Твоє мирне небо»
1985 — «Пан гімназист»
1989 — «Любов з привілеями» — голова Ради Міністрів

Примітки

. Архів оригіналу за 5 січня 2018. Процитовано 31 січня 2018.
. Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 31 січня 2018.
https://govoritmoskva.ru/news/357369/

[1] . Архів оригіналу за 5 січня 2018. Процитовано 31 січня 2018.

[2] . Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 31 січня 2018.

[3] ttps://govoritmoskva.ru/news/357369/