Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мико ла Микола йович Банти ш Ка менський рос Николай Николаевич Бантыш Каменский 27 грудня 1737 17371227 1 лютого 1814 у

Микола Бантиш-Каменський

Микола Бантиш-Каменський

Мико́ла Микола́йович Банти́ш-Ка́менський (рос. Николай Николаевич Бантыш-Каменский; 27 грудня 1737(17371227) — 1 лютого 1814) — український і російський історик, археограф, бібліограф. Народився в Ніжині, Україна. Випускник Московського університету. Прибічник імператора Павла І. Дійсний статський радник (1799). Голова архіву Колегії закордонних справ Росії (1800—1814). Член Російської академії наук (1808). Евакуював московський архів Колегії під час захоплення Москви Наполеоном (1812). Займався систематизацією і публікацією архівних документів. Автор підручників з латинської мови для семінарій Відомства православного сповідання Російської імперії. Упорядник видань богословів Феофана Прокоповича, , , . Підготував до друку низку староукраїнських пам'яток і цілий корпус міжнародної документації, зокрема з Гетьманщини. Небіж українського вченого-латиниста, архієпископа Амвросія Зертис-Каменського. Батько Дмитра Бантиш-Каменського, автора 4-томної «Історії Малой Росії». Нагороджений Орденом святого Володимира 2-го ступеня (1802). Помер у Москві, Росія.

Микола Миколайович Бантиш-Каменський
image
Народився16 (27) грудня 1737
Ніжин, Ніжинський полк, Гетьманщина[1]
Помер20 січня (1 лютого) 1814 (76 років)
Москва, Російська імперія[1]
ПохованняДонський монастир і Старий Донський цвинтар
Країнаimage Російська імперія
Діяльністьписьменник
Alma materd
ГалузьІсторія, іноземні мови
Закладd
БатькоМикола Костянтинович Бантиш
У шлюбі зКаменська
ДітиБантиш-Каменський Дмитро Миколайович
Нагороди
image image image
image Бантиш-Каменський Микола Миколайович у Вікісховищі

Біографія

Народився в Ніжині 16 грудня 1737 року. Походив із давнього молдавського роду

Ріс без батька. Початкову освіту отримав від своєї матері, потім навчався в ніжинської грецькій школі. На запрошення брата матері, єпископа Амвросія Зертис-Каменського, продовжив освіту в Києво-Могилянській академії (1745-1754), де вивчав риторику, поезію, грецьку та латинську мови. . Після закінчення їде до Москви, де навчається в Московській духовній академії (1754-1758). У вільний час в займався читанням латинських письменників.

З 1758 слухав лекції у відкритому Московському університеті, за успіхи отримав звання студента університету. 1760 у Петербурзі переклав першу частину «Історії Петра Великого» Вольтера.

З 31 грудня 1762 року, після закінчення університету, працює в архіві. З 1765 року — помічник керуючого архівом. Внаслідок несприятливих умов роботи до 1780 практично втратив слух.

Також Микола Бантиш ледь не загинув під час чумного бунту 1771 разом з дядьком Амвросієм Зертис-Каменським — тоді митрополита Амвросія пошматував розлючений натовп москалів. На згадку про покійного родича, Бантиш узяв його прізвище і став іменуватися Бантиш-Каменським.

На нього звернув увагу уряд, проте молодий вчений з любові до свого архіву відмовлявся від будь підвищень, які вимагали б від нього зміни роботи. Зокрема, відмовився від місця обер-секретаря у Колегії закордонних справ Російської імперії.

Бантиш-Каменський надавав неоціненну допомогу в підборі джерел всім великим історіографікам свого часу. Тільки після двадцяти років роботи в архіві, 7 листопада 1783, він був призначений другим керуючим архіву.

Бантиш-Каменський відрізнявся крайнім консерватизмом. Він із занепокоєнням стежив за обстановкою в країні і світі. Навіть московський Англійський клуб здавався йому підозрілим. Для зануреного в фоліанти відлюдника було, як він писав, «дивно, що не хочуть люди спокійно жити і стопам предків своїх слідувати».

Цей світогляд зблизив його з Павлом I, у правління якого кар'єра Бантиша отримала новий імпульс.

24 вересня 1799 він став дійсним статським радником; 9 травня 1800 призначений керуючим московським архівом Колегії закордонних справ. 2 вересня 1802 нагороджений орденом св. Володимира 3-го ступеня. 1808 року обраний членом Російської академії наук.

З 20 серпня 1812, отримавши записку від начальника уряду Москви, перед входом до міста французьких військ, займався упаковкою архіву — уклав найважливіші справи в 305 скринь і коробів. 23 серпня виїхав слідом за архівними паперами у Владимир, потім у Нижній Новгород.

25 січня 1813 з архівом повернувся до Москви.

Остання робота — підготовка до друку «Державних грамот і договорів», раніше ним описаних і зведених у хронологічній послідовности, з яких перша частина видана 1813.

20 січня 1814 помер на 77-му році життя. Похований у Донському монастирі біля могили дядька-архієпископа Амвросія і молодшого брата Івана Бантиша.

На могилі вченого епітафія: «Збираю розпорошене» — найповніше визначення його ролі в історії гуманітарних наук.

Наукова та видавнича робота

  • 1766 — склав за дорученням Міллера для імператриці Катерини II 6 ґрунтовних рукописних трактатів з різних питань історико-дипломатичного характеру.
  • 1780, 1781 і 1784 — склав «Дипломатичний збірник справ між російським і польським дворами, з самого початку по 1700 р.» в 5 томах; цим твором згодом керувався історіограф Н. М. Карамзін.
  • склав «Дипломатичний збірник справ між Російською та Китайською державами, з 1619 по 1792»; працю було відправлено в Колегію закордонних справ.
  • 1794 — за дорученням імператриці склав докладні відомості про українських та білоруських греко-католиків, які потрапили під владу Російської імперії.

1797 — закінчив опис справ «Грецьких духовних і світських осіб, Китайського двору, Молдавії та Валахії».

  • 1798 — описав «Справи про в'їзних до Росії іноземців».
  • 1799 — склав «Реєстр та опис малоросійських і татарських справ».
  • склав «Скорочені дипломатичні відомості про взаємини між російськими монархами і європейськими державними посольствами, їх листуваннях і договори, що зберігаються державною Колегією закордонних справ у московському архіві, з 1481 по 1800 р.» в 4-х томах.
  • склав «Виписку з конференцій іноземних міністрів, які перебували при російському дворі».
  • склав «Виписку з усіх конференцій колишніх іноземних міністрів дворів: австрійсько-цісарського, англійського, гішпанского, Голландських штатів, датського, прусського, французького та шведського, з 1742 по 1762 р.».
  • 1805-1809 — описав справи турецького двору, прикордонних з Польщею, сербських, слов'янських та інших сусідніх з ними народів, а також азійських.
  • 1808 — склав «Реєстр справ колишньої між Росією і Пруссією війни з 1756 по 1763 рр.»
  • 1809—1810 — описав справи царювання імператриці Єлисавети Петрівни з 1742 по 1762 рр.
  • склав «Алфавіт всіх вхідних і вихідних справ архіву, з 1720 по 1811 рр.» (94 книги архівних справ).

Видав велику кількість навчальних книг, яких потребували духовні семінарії: латинські букварі (надруковані в Москві — 1779, 1780, 1783, 1784, 1786 і в Лейпцигу, 1786) і латино-французько-російські прописи (Москва, 1779, 1781, 1783, 1784 1786, 1788, 1791). Крім того, видав:

  • Латинську граматику;
  • Грецьку граматику Варлаама Лащевського;
  • Єврейську коротку граматику Фроша;
  • Риторику Бурга;
  • Латинську філософію БАУМЕЙСТЕР;
  • Богослов'я Феофана Прокоповича в 3-х томах;
  • латинську «фразеологія» Вагнера;
  • «Богослов'я» Феофілакта Горського, єпископа Переяславського, латинською мовою;
  • «Богослов'я» Іакинфа Карпінського, латинською мовою.

Займався перекладами, більшість з яких втрачені в 1812 році разом із колекцією листів.

Праці

  • Бантыш-Каменский, Н. Н. Историческое известие о возникшей в Польше унии / Н. Н. Бантыш-Каменский. – Вильно : типография А. Сыркина, 1864. – 410 с.
  • Бантыш-Каменский Н. Н. Обзор внешних сношений России (по 1800 г.): Ч. 1—4. Москва: Комиссия печатания государственных грамот и договоров Московском главном архиве Министерства Иностранных дел, 1894—1902.
    • Москва, 1894, Ч. 1 (Австрия, Англия, Венгрия, Голландия, Дания, Испания).
    • Москва, 1896, Ч. 2 (Германия и Италия). [1] [ 24 липня 2019 у Wayback Machine.]
    • Москва, 1897, Ч. 3 (Курляндия, Лифляндия, Эстляндия, Финляндия, Польша и Португалия). [2] [ 23 серпня 2020 у Wayback Machine.]
    • Москва, 1902, Ч. 4 (Пруссия, Франция, Швеция). [3] [ 23 липня 2019 у Wayback Machine.]

Примітки

  1. Бантыш-Каменский Николай Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Замлинський, Олександр (1995). Історія України в особах (українська) . Київ: "Україна". с. 23. ISBN .

Бібліографія

Посилання

  • «Реестр делам крымского двора с 1474 по 1779 год» на сайті «Руніверс»
  • «Обзор внешних сношений России (по 1800 год)» на сайті «Руніверс» [ 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  • Новальська Юлія Вікторівна. Бантиш-Каменський Микола Миколайович [ 10 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Українська бібліотечна енциклопедія

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Miko la Mikola jovich Banti sh Ka menskij ros Nikolaj Nikolaevich Bantysh Kamenskij 27 grudnya 1737 17371227 1 lyutogo 1814 ukrayinskij i rosijskij istorik arheograf bibliograf Narodivsya v Nizhini Ukrayina Vipusknik Moskovskogo universitetu Pribichnik imperatora Pavla I Dijsnij statskij radnik 1799 Golova arhivu Kolegiyi zakordonnih sprav Rosiyi 1800 1814 Chlen Rosijskoyi akademiyi nauk 1808 Evakuyuvav moskovskij arhiv Kolegiyi pid chas zahoplennya Moskvi Napoleonom 1812 Zajmavsya sistematizaciyeyu i publikaciyeyu arhivnih dokumentiv Avtor pidruchnikiv z latinskoyi movi dlya seminarij Vidomstva pravoslavnogo spovidannya Rosijskoyi imperiyi Uporyadnik vidan bogosloviv Feofana Prokopovicha Pidgotuvav do druku nizku staroukrayinskih pam yatok i cilij korpus mizhnarodnoyi dokumentaciyi zokrema z Getmanshini Nebizh ukrayinskogo vchenogo latinista arhiyepiskopa Amvrosiya Zertis Kamenskogo Batko Dmitra Bantish Kamenskogo avtora 4 tomnoyi Istoriyi Maloj Rosiyi Nagorodzhenij Ordenom svyatogo Volodimira 2 go stupenya 1802 Pomer u Moskvi Rosiya Mikola Mikolajovich Bantish KamenskijNarodivsya16 27 grudnya 1737 Nizhin Nizhinskij polk Getmanshina 1 Pomer20 sichnya 1 lyutogo 1814 76 rokiv Moskva Rosijska imperiya 1 PohovannyaDonskij monastir i Starij Donskij cvintarKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistpismennikAlma materdGaluzIstoriya inozemni moviZakladdBatkoMikola Kostyantinovich BantishU shlyubi zKamenskaDitiBantish Kamenskij Dmitro MikolajovichNagorodi Bantish Kamenskij Mikola Mikolajovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Nizhini 16 grudnya 1737 roku Pohodiv iz davnogo moldavskogo rodu Ris bez batka Pochatkovu osvitu otrimav vid svoyeyi materi potim navchavsya v nizhinskoyi greckij shkoli Na zaproshennya brata materi yepiskopa Amvrosiya Zertis Kamenskogo prodovzhiv osvitu v Kiyevo Mogilyanskij akademiyi 1745 1754 de vivchav ritoriku poeziyu grecku ta latinsku movi Pislya zakinchennya yide do Moskvi de navchayetsya v Moskovskij duhovnij akademiyi 1754 1758 U vilnij chas v zajmavsya chitannyam latinskih pismennikiv Z 1758 sluhav lekciyi u vidkritomu Moskovskomu universiteti za uspihi otrimav zvannya studenta universitetu 1760 u Peterburzi pereklav pershu chastinu Istoriyi Petra Velikogo Voltera Z 31 grudnya 1762 roku pislya zakinchennya universitetu pracyuye v arhivi Z 1765 roku pomichnik keruyuchogo arhivom Vnaslidok nespriyatlivih umov roboti do 1780 praktichno vtrativ sluh Takozh Mikola Bantish led ne zaginuv pid chas chumnogo buntu 1771 razom z dyadkom Amvrosiyem Zertis Kamenskim todi mitropolita Amvrosiya poshmatuvav rozlyuchenij natovp moskaliv Na zgadku pro pokijnogo rodicha Bantish uzyav jogo prizvishe i stav imenuvatisya Bantish Kamenskim Na nogo zvernuv uvagu uryad prote molodij vchenij z lyubovi do svogo arhivu vidmovlyavsya vid bud pidvishen yaki vimagali b vid nogo zmini roboti Zokrema vidmovivsya vid miscya ober sekretarya u Kolegiyi zakordonnih sprav Rosijskoyi imperiyi Bantish Kamenskij nadavav neocinennu dopomogu v pidbori dzherel vsim velikim istoriografikam svogo chasu Tilki pislya dvadcyati rokiv roboti v arhivi 7 listopada 1783 vin buv priznachenij drugim keruyuchim arhivu Bantish Kamenskij vidriznyavsya krajnim konservatizmom Vin iz zanepokoyennyam stezhiv za obstanovkoyu v krayini i sviti Navit moskovskij Anglijskij klub zdavavsya jomu pidozrilim Dlya zanurenogo v folianti vidlyudnika bulo yak vin pisav divno sho ne hochut lyudi spokijno zhiti i stopam predkiv svoyih sliduvati Cej svitoglyad zbliziv jogo z Pavlom I u pravlinnya yakogo kar yera Bantisha otrimala novij impuls 24 veresnya 1799 vin stav dijsnim statskim radnikom 9 travnya 1800 priznachenij keruyuchim moskovskim arhivom Kolegiyi zakordonnih sprav 2 veresnya 1802 nagorodzhenij ordenom sv Volodimira 3 go stupenya 1808 roku obranij chlenom Rosijskoyi akademiyi nauk Z 20 serpnya 1812 otrimavshi zapisku vid nachalnika uryadu Moskvi pered vhodom do mista francuzkih vijsk zajmavsya upakovkoyu arhivu uklav najvazhlivishi spravi v 305 skrin i korobiv 23 serpnya viyihav slidom za arhivnimi paperami u Vladimir potim u Nizhnij Novgorod 25 sichnya 1813 z arhivom povernuvsya do Moskvi Ostannya robota pidgotovka do druku Derzhavnih gramot i dogovoriv ranishe nim opisanih i zvedenih u hronologichnij poslidovnosti z yakih persha chastina vidana 1813 20 sichnya 1814 pomer na 77 mu roci zhittya Pohovanij u Donskomu monastiri bilya mogili dyadka arhiyepiskopa Amvrosiya i molodshogo brata Ivana Bantisha Na mogili vchenogo epitafiya Zbirayu rozporoshene najpovnishe viznachennya jogo roli v istoriyi gumanitarnih nauk Naukova ta vidavnicha robota1766 sklav za doruchennyam Millera dlya imperatrici Katerini II 6 gruntovnih rukopisnih traktativ z riznih pitan istoriko diplomatichnogo harakteru 1780 1781 i 1784 sklav Diplomatichnij zbirnik sprav mizh rosijskim i polskim dvorami z samogo pochatku po 1700 r v 5 tomah cim tvorom zgodom keruvavsya istoriograf N M Karamzin sklav Diplomatichnij zbirnik sprav mizh Rosijskoyu ta Kitajskoyu derzhavami z 1619 po 1792 pracyu bulo vidpravleno v Kolegiyu zakordonnih sprav 1794 za doruchennyam imperatrici sklav dokladni vidomosti pro ukrayinskih ta biloruskih greko katolikiv yaki potrapili pid vladu Rosijskoyi imperiyi 1797 zakinchiv opis sprav Greckih duhovnih i svitskih osib Kitajskogo dvoru Moldaviyi ta Valahiyi 1798 opisav Spravi pro v yiznih do Rosiyi inozemciv 1799 sklav Reyestr ta opis malorosijskih i tatarskih sprav sklav Skorocheni diplomatichni vidomosti pro vzayemini mizh rosijskimi monarhami i yevropejskimi derzhavnimi posolstvami yih listuvannyah i dogovori sho zberigayutsya derzhavnoyu Kolegiyeyu zakordonnih sprav u moskovskomu arhivi z 1481 po 1800 r v 4 h tomah sklav Vipisku z konferencij inozemnih ministriv yaki perebuvali pri rosijskomu dvori sklav Vipisku z usih konferencij kolishnih inozemnih ministriv dvoriv avstrijsko cisarskogo anglijskogo gishpanskogo Gollandskih shtativ datskogo prusskogo francuzkogo ta shvedskogo z 1742 po 1762 r 1805 1809 opisav spravi tureckogo dvoru prikordonnih z Polsheyu serbskih slov yanskih ta inshih susidnih z nimi narodiv a takozh azijskih 1808 sklav Reyestr sprav kolishnoyi mizh Rosiyeyu i Prussiyeyu vijni z 1756 po 1763 rr 1809 1810 opisav spravi caryuvannya imperatrici Yelisaveti Petrivni z 1742 po 1762 rr sklav Alfavit vsih vhidnih i vihidnih sprav arhivu z 1720 po 1811 rr 94 knigi arhivnih sprav Vidav veliku kilkist navchalnih knig yakih potrebuvali duhovni seminariyi latinski bukvari nadrukovani v Moskvi 1779 1780 1783 1784 1786 i v Lejpcigu 1786 i latino francuzko rosijski propisi Moskva 1779 1781 1783 1784 1786 1788 1791 Krim togo vidav Latinsku gramatiku Grecku gramatiku Varlaama Lashevskogo Yevrejsku korotku gramatiku Frosha Ritoriku Burga Latinsku filosofiyu BAUMEJSTER Bogoslov ya Feofana Prokopovicha v 3 h tomah latinsku frazeologiya Vagnera Bogoslov ya Feofilakta Gorskogo yepiskopa Pereyaslavskogo latinskoyu movoyu Bogoslov ya Iakinfa Karpinskogo latinskoyu movoyu Zajmavsya perekladami bilshist z yakih vtracheni v 1812 roci razom iz kolekciyeyu listiv PraciBantysh Kamenskij N N Istoricheskoe izvestie o voznikshej v Polshe unii N N Bantysh Kamenskij Vilno tipografiya A Syrkina 1864 410 s Bantysh Kamenskij N N Obzor vneshnih snoshenij Rossii po 1800 g Ch 1 4 Moskva Komissiya pechataniya gosudarstvennyh gramot i dogovorov Moskovskom glavnom arhive Ministerstva Inostrannyh del 1894 1902 Moskva 1894 Ch 1 Avstriya Angliya Vengriya Gollandiya Daniya Ispaniya Moskva 1896 Ch 2 Germaniya i Italiya 1 24 lipnya 2019 u Wayback Machine Moskva 1897 Ch 3 Kurlyandiya Liflyandiya Estlyandiya Finlyandiya Polsha i Portugaliya 2 23 serpnya 2020 u Wayback Machine Moskva 1902 Ch 4 Prussiya Franciya Shveciya 3 23 lipnya 2019 u Wayback Machine PrimitkiBantysh Kamenskij Nikolaj Nikolaevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Zamlinskij Oleksandr 1995 Istoriya Ukrayini v osobah ukrayinska Kiyiv Ukrayina s 23 ISBN 5 319 00882 1 BibliografiyaKuzminska O D Bantish Kamenskij Mikola Mikolajovich 27 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 180 ISBN 966 00 0734 5 Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 ge vid K 2001 Doroshko M S Bantish Kamenskij Mikola Mikolajovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya Kiyiv 2004 T 1 Posilannya Reestr delam krymskogo dvora s 1474 po 1779 god na sajti Runivers Obzor vneshnih snoshenij Rossii po 1800 god na sajti Runivers 31 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Novalska Yuliya Viktorivna Bantish Kamenskij Mikola Mikolajovich 10 kvitnya 2022 u Wayback Machine Ukrayinska bibliotechna enciklopediya

Дата публікації:
Топ