Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Микола Іванович Єрмолович (біл. Мікалай (Мікола) Іванавіч Ермаловіч; 29 квітня 1921, ст. Малі Новоселки на Койдановщині, нині Дзержинський район, Мінська область — 5 березня 2000, Молодечно; Псевдоніми: Сымон Беларус, М. Єрмолов, Я. Мікалаеў, Мікола Наваселец, М. Ярмолаў) — білоруський історик, публіцист, критик і літературознавець, засновник нової білоруської романтичної історіографії, автор і видавець непідцензурних текстів 1960-1980-х р.
| Єрмолович Микола Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
| біл. Мікола Іванавіч Ермаловіч | ||||
| Псевдонім | Наваселец Мікола, Ярмолаў М., Мікалаеў Я., Ермолов М. і Сымон Беларус | |||
| Народився | 29 квітня 1921 Малі Новосілки[d], d | |||
| Помер | 5 березня 2000 (78 років) Мінськ, Білорусь[1] | |||
| Поховання | d | |||
| Країна |  СРСР Білорусь | |||
| Діяльність | публіцист, літературознавець, письменник, історик | |||
| Сфера роботи | історія | |||
| Alma mater | Білоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка | |||
| Заклад | Q37303944? | |||
| Мова творів | білоруська | |||
| Нагороди |   | |||
| | ||||
Брат Валентина і Леона Єрмоловичів.
Біографія
Закінчив Дзержинську середню школу (1938) і вступив на білоруське відділення літературного факультету Мінського педінституту, де до початку 2-ї світової війни закінчив 3 курсу. Внаслідок поганого зору був звільнений від служби в армії, евакуювався і працював вчителем російської мови і літератури в с. Лабаски Мордовської АРСР. У 1943 р. повернувся в Білорусь, де в 1943—1944 р. працював учителем у Суражі Вітебської області, в 1944—1946 р. — в Дзержинську Мінської області. З 1946 року відновив навчання в педінституті, який закінчив 1947 року, у 1947—1948 рр. навчався в аспірантурі при педінституті. У 1948-1955 рр. — викладач білоруської літератури в Молодечненском учительському інституті, а після його закриття, у 1955-1957 рр. — завідувач методичного кабінету Молодечненського обласного інституту удосконалення вчителів. Наприкінці 1957 р. вийшов на пенсію внаслідок значного погіршення зору. З цього часу Єрмолович активно починає займатися історико-дослідницькою діяльністю, головні теми — історія Білорусі 9—14 ст. Жив в Молодечно, в останні роки в Мінську.
Творчість
Активну літературну діяльність розпочав у 1948 році. Виступав у пресі з критикою і літературазнавчими статтями, історичними нарисами. Друкувався в молодечненській районній газеті, альманасі «Нароч», газетах «Звязда», «Літаратура і мастацтва», «Голас Радзімы», журналах «Полымя», «Нёман», «Маладосць», наукових збірниках.
Наукова діяльність в радянські часи
Був засновником нової білоруської романтичної історіографії, яка суперечила офіційним радянським концепціям історії Білорусі. Зокрема, він доводив, що Литва ніколи не завойовувала Білорусь, а ВКЛ було білоруською державою. Ці погляди були викладені в книзі «слідами одного міфу» (1968).
Альтернативне бачення історії Білорусі викликало роздратування влади, кілька разів на квартиру до Єрмоловича співробітники КДБ приносили повістки з вимогою з'явитися і розібратися з «одвічної самостійністю білорусів». Історичні твори Єрмоловича лежали неопублікованими в редакціях журналів, незважаючи на те, що ці роботи були дуже популярні і у великій кількості розповсюджувалися самвидавом. Наприклад, книга «слідами одного міфу» була офіційно видана тільки в 1989.
Тому рукописи Єрмоловича в 1970-1980-х оберталися в непідцензурному самвидатному друку. Самвидатом множилася робота «слідами одного міфу», а також роботи, опубліковані в офіційній пресі. Так, наприклад, робилися фотокопії з роботи «Балтські племена» (газета «Голос Батьківщини», 05.11.1981). В машинописному вигляді розширювалася робота «В дусі застойнога часу» («У духу застойнага часу»). Ця стаття Єрмоловичем написана у відповідь на статтю В. Мелешко та З. Каписького «Всупереч Фактам» («Фактам вопреки», «Радянська Білорусь», 28.07.1987). Після того, як редакція «Радянської Білорусі» відмовилася друкувати його, стаття поширювалася в машинописних копіях. Пізніше була опублікована в «Студентській думці» № 3 за 1989 рік.
Участь у самвидаві
У 1963 р. починає видавати рукописний самвидатний журнал «Падснежнік», чотири випуски якого вийшли до 1964 року. У 1975 році відновлює випуск «Падснежніка», але під новою назвою «Бесіди» («Гутаркі»), до 1976 р. вийшло близько 50 видань. «Гутаркі» багаторазово перадруковувалися, переписувалися, поширювалися серед білоруської інтелігенції. «Гутаркі» видавалися Єрмоловичем під псевдонімом Симон Білорус. Назву «Гутарка» автор вибрав тому, що в 19 ст. «бесіди» були найбільш розширеним жанром нелегальної друку. У своєму виданні містив твори, які не могли бути опубліковані в офіційній пресі внаслідок своєї соціальної і політичної спрямованості. Автор готував матеріали у Мінську (в Державній бібліотеці БРСР), друкував в Молодечно на принтері, а потім передавав Євгену Кулику для множення. Номер виходив приблизно раз на тиждень.
Наукова діяльність в незалежній Білорусі
В радянські часи була видана лише одна книга Єрмоловича «Дарагое беларусам імя» («Дороге білорусам ім'я») (1970). Можливість друкуватися з'явилася тільки в часи перебудови та після проголошення незалежності. У 1990 р. — дослідження «Старажытная Беларусь: Полацкі і Новагародскі перыяды», у 1994 році — «Старажытная Беларусь: Віленскі перыяд», 2000 — «Беларуская дзяржава Вялікае Княства Літоўскае»..
Роботи Єрмоловича значною мірою вплинули на формування сучасної суспільної думки та історіографії Білорусі.
Критика
Визнання
- Член Союзу письменників СРСР (з 1989),
- Державна премія Білорусі за книгу «Старажытная Беларусь» («Стародавня Білорусь») (1992),
- Премію імені. Короткевича,
- Нагороджений медаллю Ф. Скорини (1993).
Вшанування пам'яті
28 листопада 2003 р. в Молодечно було урочисто відкрито пам'ятний знак почесному громадянинові міста Миколі Єрмоловичу. Торжество влаштовувалося міською владою за участю громадськості.
У рік 90-річного ювілею Миколи Єрмоловича, 19 травня 2011 року, знаменну дату відзначали в Молодечно.
Вибрана бібліографія
- Дарагое беларусам імя (1970)
- Па слядах аднаго міфа (1989), 1-е выд.: ; 2-е выд.:
- Старажытная Беларусь: Полацкі і Новагародскі перыяды (1990), 2-е выд.:
- Старажытная Беларусь: Віленскі перыяд (1994),
- Беларуская дзяржава Вялікае Княства Літоўскае (2000),
- Выбранае. Укладанне, каментар К. Цвіркі; прадмова А. Грыцкевіча. — Мн.: Кнігазбор, 2010. — 640 с.: [8] с. іл. — («Беларускі кнігазбор»: Серыя 2. Гісторыка-літаратурныя помнікі).
Література
- Андросік Л. Ермаловіч Мікола // Дэмакратычная апазыцыя Беларусі: 1956—1991. Пэрсанажы і кантэкст. — Мн.: Архіў Найноўшае Гісторыі, 1999.
- Беларускія пісьменнікі (1917—1990): Даведнік; Склад. А. К. Гардзіцкі
- Мікола Ермаловіч // Беларускія пісьменнікі: Біябібліяграфічны слоўнік. У 6 т. / пад рэд. А. І. Мальдзіса
- Яго чакала Беларусь чатыры стагоддзі. Зборнік дакументаў i матэрыялаў да 85-годдзя з дня нараджэння Міколы Ермаловіча. Успаміны, творы, фотаматэрыялы. — Мн., 2007. — 360 с. [1] [ 26 березня 2022 у Wayback Machine.]
Посилання
- Гутарка // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 248.
- Творы на «Беларускай Палічцы» [ 25 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- Ермаловіч Мікола: Лісты. [ 15 вересня 2017 у Wayback Machine.] Выступы. Гутаркі. Вершы [ 15 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Яго чакала Беларусь чатыры стагоддзі. Зборнік дакументаў i матэрыялаў да 85-годдзя з дня нараджэння Міколы Ермаловіча. Успаміны, творы, фотаматэрыялы. — Мн., 2007. — 360 с. [ 26 березня 2022 у Wayback Machine.]
Примітки
- http://jivebelarus.net/at_this_day/birth-of-mikola-yermalovich.html
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Ivanovich Yermolovich bil Mikalaj Mikola Ivanavich Ermalovich 29 kvitnya 1921 st Mali Novoselki na Kojdanovshini nini Dzerzhinskij rajon Minska oblast 5 bereznya 2000 Molodechno Psevdonimi Symon Belarus M Yermolov Ya Mikalaey Mikola Navaselec M Yarmolay biloruskij istorik publicist kritik i literaturoznavec zasnovnik novoyi biloruskoyi romantichnoyi istoriografiyi avtor i vidavec nepidcenzurnih tekstiv 1960 1980 h r Yermolovich Mikola Ivanovichbil Mikola Ivanavich ErmalovichPsevdonim Navaselec Mikola Yarmolay M Mikalaey Ya Ermolov M i Symon BelarusNarodivsya 29 kvitnya 1921 1921 04 29 Mali Novosilki d dPomer 5 bereznya 2000 2000 03 05 78 rokiv Minsk Bilorus 1 Pohovannya dKrayina SRSR BilorusDiyalnist publicist literaturoznavec pismennik istorikSfera roboti istoriyaAlma mater Biloruskij derzhavnij pedagogichnij universitet imeni Maksima TankaZaklad Q37303944 Mova tvoriv biloruskaNagorodi Brat Valentina i Leona Yermolovichiv BiografiyaZakinchiv Dzerzhinsku serednyu shkolu 1938 i vstupiv na biloruske viddilennya literaturnogo fakultetu Minskogo pedinstitutu de do pochatku 2 yi svitovoyi vijni zakinchiv 3 kursu Vnaslidok poganogo zoru buv zvilnenij vid sluzhbi v armiyi evakuyuvavsya i pracyuvav vchitelem rosijskoyi movi i literaturi v s Labaski Mordovskoyi ARSR U 1943 r povernuvsya v Bilorus de v 1943 1944 r pracyuvav uchitelem u Surazhi Vitebskoyi oblasti v 1944 1946 r v Dzerzhinsku Minskoyi oblasti Z 1946 roku vidnoviv navchannya v pedinstituti yakij zakinchiv 1947 roku u 1947 1948 rr navchavsya v aspiranturi pri pedinstituti U 1948 1955 rr vikladach biloruskoyi literaturi v Molodechnenskom uchitelskomu instituti a pislya jogo zakrittya u 1955 1957 rr zaviduvach metodichnogo kabinetu Molodechnenskogo oblasnogo institutu udoskonalennya vchiteliv Naprikinci 1957 r vijshov na pensiyu vnaslidok znachnogo pogirshennya zoru Z cogo chasu Yermolovich aktivno pochinaye zajmatisya istoriko doslidnickoyu diyalnistyu golovni temi istoriya Bilorusi 9 14 st Zhiv v Molodechno v ostanni roki v Minsku TvorchistAktivnu literaturnu diyalnist rozpochav u 1948 roci Vistupav u presi z kritikoyu i literaturaznavchimi stattyami istorichnimi narisami Drukuvavsya v molodechnenskij rajonnij gazeti almanasi Naroch gazetah Zvyazda Litaratura i mastactva Golas Radzimy zhurnalah Polymya Nyoman Maladosc naukovih zbirnikah Naukova diyalnist v radyanski chasi Mezhi davnoyi Litvi za Yermolovichem Buv zasnovnikom novoyi biloruskoyi romantichnoyi istoriografiyi yaka superechila oficijnim radyanskim koncepciyam istoriyi Bilorusi Zokrema vin dovodiv sho Litva nikoli ne zavojovuvala Bilorus a VKL bulo biloruskoyu derzhavoyu Ci poglyadi buli vikladeni v knizi slidami odnogo mifu 1968 Alternativne bachennya istoriyi Bilorusi viklikalo rozdratuvannya vladi kilka raziv na kvartiru do Yermolovicha spivrobitniki KDB prinosili povistki z vimogoyu z yavitisya i rozibratisya z odvichnoyi samostijnistyu bilorusiv Istorichni tvori Yermolovicha lezhali neopublikovanimi v redakciyah zhurnaliv nezvazhayuchi na te sho ci roboti buli duzhe populyarni i u velikij kilkosti rozpovsyudzhuvalisya samvidavom Napriklad kniga slidami odnogo mifu bula oficijno vidana tilki v 1989 Tomu rukopisi Yermolovicha v 1970 1980 h obertalisya v nepidcenzurnomu samvidatnomu druku Samvidatom mnozhilasya robota slidami odnogo mifu a takozh roboti opublikovani v oficijnij presi Tak napriklad robilisya fotokopiyi z roboti Baltski plemena gazeta Golos Batkivshini 05 11 1981 V mashinopisnomu viglyadi rozshiryuvalasya robota V dusi zastojnoga chasu U duhu zastojnaga chasu Cya stattya Yermolovichem napisana u vidpovid na stattyu V Meleshko ta Z Kapiskogo Vsuperech Faktam Faktam vopreki Radyanska Bilorus 28 07 1987 Pislya togo yak redakciya Radyanskoyi Bilorusi vidmovilasya drukuvati jogo stattya poshiryuvalasya v mashinopisnih kopiyah Piznishe bula opublikovana v Studentskij dumci 3 za 1989 rik Uchast u samvidavi U 1963 r pochinaye vidavati rukopisnij samvidatnij zhurnal Padsnezhnik chotiri vipuski yakogo vijshli do 1964 roku U 1975 roci vidnovlyuye vipusk Padsnezhnika ale pid novoyu nazvoyu Besidi Gutarki do 1976 r vijshlo blizko 50 vidan Gutarki bagatorazovo peradrukovuvalisya perepisuvalisya poshiryuvalisya sered biloruskoyi inteligenciyi Gutarki vidavalisya Yermolovichem pid psevdonimom Simon Bilorus Nazvu Gutarka avtor vibrav tomu sho v 19 st besidi buli najbilsh rozshirenim zhanrom nelegalnoyi druku U svoyemu vidanni mistiv tvori yaki ne mogli buti opublikovani v oficijnij presi vnaslidok svoyeyi socialnoyi i politichnoyi spryamovanosti Avtor gotuvav materiali u Minsku v Derzhavnij biblioteci BRSR drukuvav v Molodechno na printeri a potim peredavav Yevgenu Kuliku dlya mnozhennya Nomer vihodiv priblizno raz na tizhden Naukova diyalnist v nezalezhnij Bilorusi V radyanski chasi bula vidana lishe odna kniga Yermolovicha Daragoe belarusam imya Doroge bilorusam im ya 1970 Mozhlivist drukuvatisya z yavilasya tilki v chasi perebudovi ta pislya progoloshennya nezalezhnosti U 1990 r doslidzhennya Starazhytnaya Belarus Polacki i Novagarodski peryyady u 1994 roci Starazhytnaya Belarus Vilenski peryyad 2000 Belaruskaya dzyarzhava Vyalikae Knyastva Litoyskae Roboti Yermolovicha znachnoyu miroyu vplinuli na formuvannya suchasnoyi suspilnoyi dumki ta istoriografiyi Bilorusi KritikaViznannyaChlen Soyuzu pismennikiv SRSR z 1989 Derzhavna premiya Bilorusi za knigu Starazhytnaya Belarus Starodavnya Bilorus 1992 Premiyu imeni Korotkevicha Nagorodzhenij medallyu F Skorini 1993 Vshanuvannya pam yati28 listopada 2003 r v Molodechno bulo urochisto vidkrito pam yatnij znak pochesnomu gromadyaninovi mista Mikoli Yermolovichu Torzhestvo vlashtovuvalosya miskoyu vladoyu za uchastyu gromadskosti U rik 90 richnogo yuvileyu Mikoli Yermolovicha 19 travnya 2011 roku znamennu datu vidznachali v Molodechno Vibrana bibliografiyaDaragoe belarusam imya 1970 Pa slyadah adnago mifa 1989 1 e vyd ISBN 5 343 00016 9 2 e vyd ISBN 5 343 00876 3 Starazhytnaya Belarus Polacki i Novagarodski peryyady 1990 2 e vyd ISBN 985 02 0503 2 Starazhytnaya Belarus Vilenski peryyad 1994 ISBN 985 6026 01 6 Belaruskaya dzyarzhava Vyalikae Knyastva Litoyskae 2000 ISBN 985 6576 08 3 Vybranae Ukladanne kamentar K Cvirki pradmova A Gryckevicha Mn Knigazbor 2010 640 s 8 s il Belaruski knigazbor Seryya 2 Gistoryka litaraturnyya pomniki ISBN 978 985 6976 36 3LiteraturaAndrosik L Ermalovich Mikola Demakratychnaya apazycyya Belarusi 1956 1991 Persanazhy i kantekst Mn Arhiy Najnoyshae Gistoryi 1999 ISBN 985 6374 08 1 Belaruskiya pismenniki 1917 1990 Davednik Sklad A K Gardzicki Mikola Ermalovich Belaruskiya pismenniki Biyabibliyagrafichny sloynik U 6 t pad red A I Maldzisa Yago chakala Belarus chatyry stagoddzi Zbornik dakumentay i materyyalay da 85 goddzya z dnya naradzhennya Mikoly Ermalovicha Uspaminy tvory fotamateryyaly Mn 2007 360 s 1 26 bereznya 2022 u Wayback Machine PosilannyaGutarka Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 248 Tvory na Belaruskaj Palichcy 25 serpnya 2009 u Wayback Machine Ermalovich Mikola Listy 15 veresnya 2017 u Wayback Machine Vystupy Gutarki Vershy 15 veresnya 2017 u Wayback Machine Yago chakala Belarus chatyry stagoddzi Zbornik dakumentay i materyyalay da 85 goddzya z dnya naradzhennya Mikoly Ermalovicha Uspaminy tvory fotamateryyaly Mn 2007 360 s 26 bereznya 2022 u Wayback Machine Primitkihttp jivebelarus net at this day birth of mikola yermalovich html