Мечисловас Рейніс (лит. Mečislovas Reinys; 5 лютого 1884, Село Мадагаскарас, зараз Дайгайлейська волость, Зарасайський район, Утенський повіт, Литва — 8 листопада 1953, Володимир, зараз Росія) — римсько-католицький єпископ, литовський державний і релігійний діяч, вчений-психолог.
Мечисловас Рейніс | |
---|---|
лит. Mečislovas Reinys | |
Народився | 5 лютого 1884[1] d, d, Зарасайський район, Литва |
Помер | 8 листопада 1953[1](69 років) Владимирський централ, Владимир, РРФСР, СРСР |
Країна | Російська імперія Литва |
Діяльність | дипломат, католицький священник, психолог, політик, католицький єпископ |
Alma mater | Левенський католицький університет (1835—1968) і d |
Заклад | Вільнюський університет і Університет Вітовта Великого |
Посада | d, d, титулярний єпископ і єпископ-помічник |
Партія | d |
Конфесія | католицька церква[2] |
|
Освіту
У 1900 закінчив з відзнакою гімназію в Ризі, в 1905 — католицьку Віленський духовну семінарію, католицьку Імператорську Петербурзьку духовну академію. Доктор теології (1909), майстер філософії (1912, тема дисертації: "Моральні принципи Володимира Соловйова "). Також вивчав фізику, хімію, геологію, мінералогію, біологію, анатомію, фізіологію, політичну економію. У 1912–1913 удосконалювався в Лювенському і Страсбурзькому університеті. Володів дев'ятьма іноземними мовами.
Священик
Висвячений на священика в 1907 . Під час Першої світової війни (з 1915) був воєнним капеланом в лікарні. Викладав в Віленській гімназії. З 1916 професор Віленської духовної семінарії . У 1919 вперше заарештований більшовицькими військами. У 1922 після заняття Вільно польськими військами виїхав до Литви. З 1922 професор Литовського університету в Каунасі (з 1930 Університет Вітаутаса Великого), керував кафедрою теоретичної і експериментальної психології. Один із засновників Литовської академії наук і мистецтв.
З 1923 — прелат. У 1925—1926 міністр закордонних справ Литви як представник християнсько-демократичної партії. Підписав конкордат Литви з Ватиканом, безпосереднім результатом якого було заснування Каунаської митрополії.
Єпископ
Від 5 квітня 1926 - титулярний єпископ Тидитаський, коад'ютор єпископа Вілкавішкіського . Докладав зусиль, але невдало, до відкриття католицького університету в країні. Автор статей з питань психології, етики, богослов'я, педагогіки. У 1939 опублікував монографію «Проблеми расизму». За словами професора Они Вавяриєне , В цій роботі єпископ Рейніс
глибоко досліджував суть ідеології фашизму і комунізму, а також расизм, всі форми його проявів і встановив, що ці ідеології є рівноцінними тоталітарними ідеологіями. Всі вони нелюди. У своїй книзі вчений закликав боротися з обома ідеологіями, оскільки обидві вони отруюють свідомість людей, на додаток до цього, комуністична ідеологія своїми атеїстичними ідеями віднімає у людини його душу і все його гуманістичні духовні цінності. Крім того, комуністи фальсифікують науку, вони знищили державність, в статус правителів держави висунули комуністичну партію, всі справи держави підпорядковують інтересам цієї партії, ігнорують Конституцію, кажуть неправду, на рівень державності висунули лицемірство.
У липні 1940 , після перенесення в Вільнюс столиці Литовської Республіки, єпископ Рейніс був призначений помічником архієпископа Віленського Ялбжиковського в сані титулярного архієпископа Ципселенського. У червні 1942 , після депортації архієпископа, він став главою єпархії на посаді апостольського адміністратора Могильова і Мінська . 22 серпня 1942 році він повідомляв в Рим про арешт п'ятдесяти священиків; шестеро були засуджені до смерті. Єпископ Рейніс зумів домогтися відкриття закритої німецькими властями Вільнюської духовної семінарії (в лютому 1945 вона була знову закрита, на цей раз органами радянської влади).
12 червня 1947 року був заарештований «за зв'язок з антирадянським націоналістичним підпіллям», засуджений до тривалого терміну ув'язнення, яке відбував у Володимирській тюрмі, де і помер. Відмовився від співпраці з КДБ, незважаючи на пропозиції звільнити з в'язниць і таборів його родичів. В церкві міста Володимира є пам'ятна табличка з іменами репресованих священиків, на якій значиться й ім'я єпископа Рейніса.
Пам'ять
У 1990-і почався збір інформації для подальшої канонізації архієпископа Рейніса разом з Теафілюсом Матуленісам і Вінсентом Борисевичем. У 1993 на Горі Хрестів Папа Іоанн Павло II згадав їх трьох у своїй промові.
Попередник: | 1925—1926 | Наступник: Леонас Бістрас |
Попередник: — | 1926—1940 | Наступник: |
Попередник: | 1940—1953 | Наступник: |
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #139465456 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
Література
- Книга Пам'яті. Мартиролог Католицької церкви в СРСР. М., 2000. С. 141—142.
Посилання
- Про книгу «Проблеми расизму»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mechislovas Rejnis lit Mecislovas Reinys 5 lyutogo 1884 18840205 Selo Madagaskaras zaraz Dajgajlejska volost Zarasajskij rajon Utenskij povit Litva 8 listopada 1953 Volodimir zaraz Rosiya rimsko katolickij yepiskop litovskij derzhavnij i religijnij diyach vchenij psiholog Mechislovas Rejnislit Mecislovas ReinysNarodivsya5 lyutogo 1884 1884 02 05 1 d d Zarasajskij rajon LitvaPomer8 listopada 1953 1953 11 08 1 69 rokiv Vladimirskij central Vladimir RRFSR SRSRKrayina Rosijska imperiya LitvaDiyalnistdiplomat katolickij svyashennik psiholog politik katolickij yepiskopAlma materLevenskij katolickij universitet 1835 1968 i dZakladVilnyuskij universitet i Universitet Vitovta VelikogoPosadad d titulyarnij yepiskop i yepiskop pomichnikPartiyadKonfesiyakatolicka cerkva 2 Mediafajli u VikishovishiOsvituU 1900 zakinchiv z vidznakoyu gimnaziyu v Rizi v 1905 katolicku Vilenskij duhovnu seminariyu katolicku Imperatorsku Peterburzku duhovnu akademiyu Doktor teologiyi 1909 majster filosofiyi 1912 tema disertaciyi Moralni principi Volodimira Solovjova Takozh vivchav fiziku himiyu geologiyu mineralogiyu biologiyu anatomiyu fiziologiyu politichnu ekonomiyu U 1912 1913 udoskonalyuvavsya v Lyuvenskomu i Strasburzkomu universiteti Volodiv dev yatma inozemnimi movami SvyashenikVisvyachenij na svyashenika v 1907 Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni z 1915 buv voyennim kapelanom v likarni Vikladav v Vilenskij gimnaziyi Z 1916 profesor Vilenskoyi duhovnoyi seminariyi U 1919 vpershe zaareshtovanij bilshovickimi vijskami U 1922 pislya zanyattya Vilno polskimi vijskami viyihav do Litvi Z 1922 profesor Litovskogo universitetu v Kaunasi z 1930 Universitet Vitautasa Velikogo keruvav kafedroyu teoretichnoyi i eksperimentalnoyi psihologiyi Odin iz zasnovnikiv Litovskoyi akademiyi nauk i mistectv Z 1923 prelat U 1925 1926 ministr zakordonnih sprav Litvi yak predstavnik hristiyansko demokratichnoyi partiyi Pidpisav konkordat Litvi z Vatikanom bezposerednim rezultatom yakogo bulo zasnuvannya Kaunaskoyi mitropoliyi YepiskopVid 5 kvitnya 1926 titulyarnij yepiskop Tiditaskij koad yutor yepiskopa Vilkavishkiskogo Dokladav zusil ale nevdalo do vidkrittya katolickogo universitetu v krayini Avtor statej z pitan psihologiyi etiki bogoslov ya pedagogiki U 1939 opublikuvav monografiyu Problemi rasizmu Za slovami profesora Oni Vavyariyene V cij roboti yepiskop Rejnisgliboko doslidzhuvav sut ideologiyi fashizmu i komunizmu a takozh rasizm vsi formi jogo proyaviv i vstanoviv sho ci ideologiyi ye rivnocinnimi totalitarnimi ideologiyami Vsi voni nelyudi U svoyij knizi vchenij zaklikav borotisya z oboma ideologiyami oskilki obidvi voni otruyuyut svidomist lyudej na dodatok do cogo komunistichna ideologiya svoyimi ateyistichnimi ideyami vidnimaye u lyudini jogo dushu i vse jogo gumanistichni duhovni cinnosti Krim togo komunisti falsifikuyut nauku voni znishili derzhavnist v status praviteliv derzhavi visunuli komunistichnu partiyu vsi spravi derzhavi pidporyadkovuyut interesam ciyeyi partiyi ignoruyut Konstituciyu kazhut nepravdu na riven derzhavnosti visunuli licemirstvo U lipni 1940 pislya perenesennya v Vilnyus stolici Litovskoyi Respubliki yepiskop Rejnis buv priznachenij pomichnikom arhiyepiskopa Vilenskogo Yalbzhikovskogo v sani titulyarnogo arhiyepiskopa Cipselenskogo U chervni 1942 pislya deportaciyi arhiyepiskopa vin stav glavoyu yeparhiyi na posadi apostolskogo administratora Mogilova i Minska 22 serpnya 1942 roci vin povidomlyav v Rim pro aresht p yatdesyati svyashenikiv shestero buli zasudzheni do smerti Yepiskop Rejnis zumiv domogtisya vidkrittya zakritoyi nimeckimi vlastyami Vilnyuskoyi duhovnoyi seminariyi v lyutomu 1945 vona bula znovu zakrita na cej raz organami radyanskoyi vladi 12 chervnya 1947 roku buv zaareshtovanij za zv yazok z antiradyanskim nacionalistichnim pidpillyam zasudzhenij do trivalogo terminu uv yaznennya yake vidbuvav u Volodimirskij tyurmi de i pomer Vidmovivsya vid spivpraci z KDB nezvazhayuchi na propoziciyi zvilniti z v yaznic i taboriv jogo rodichiv V cerkvi mista Volodimira ye pam yatna tablichka z imenami represovanih svyashenikiv na yakij znachitsya j im ya yepiskopa Rejnisa Pam yatU 1990 i pochavsya zbir informaciyi dlya podalshoyi kanonizaciyi arhiyepiskopa Rejnisa razom z Teafilyusom Matulenisam i Vinsentom Borisevichem U 1993 na Gori Hrestiv Papa Ioann Pavlo II zgadav yih troh u svoyij promovi Poperednik 1925 1926 Nastupnik Leonas BistrasPoperednik 1926 1940 Nastupnik Poperednik 1940 1953 Nastupnik PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 139465456 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772LiteraturaKniga Pam yati Martirolog Katolickoyi cerkvi v SRSR M 2000 S 141 142 PosilannyaPro knigu Problemi rasizmu