Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мечеть Паризької Богоматері рос Мечеть Парижской Богоматери антиутопічний роман російської письменниці Олени Чудінової в

Мечеть Паризької Богоматері

Мечеть Паризької Богоматері

«Мечеть Паризької Богоматері» (рос. Мечеть Парижской Богоматери) — антиутопічний роман російської письменниці Олени Чудінової, вперше надрукований російською мовою 2005 року.

Мечеть Паризької Богоматері
Мечеть Парижской Богоматери
Жанрантиутопія
Формароман
АвторОлена Чудінова
Моваросійська
Опубліковано2005
Країнаimage Росія
ISBN-13:
ISBN-10:

Події роману розгортаються 2048 році у Франції, владу в якій захопили мусульманські іммігранти. За словами письменниці, яка вважає себе християнкою, вона не вірить в діалог цивілізацій через те, що мусульмани ведуть його з позиції сили. Роман написаний під враженням від подій в Чечні, а також захоплення школярів у Беслані.

Роман перекладений на декілька мов, окрім цього, вийшло піратське видання в Туреччині. До того, як Жан Робен опублікував «Мечеть Паризької Богоматері» у Франції, 62 видавництва відмовилися випустити книгу, оскільки боялися як за своє життя, так і просто звинувачень в антимусульманських поглядах. На основі роману було знято чотирисерійний фільм, режисер — Володимир Синельников. Книга Чудінової стала лауреатом нагород «Басткон» та «Іван Калита».

Історія написання

Олена Чудінова до створення роману ніколи не писала ні про майбутнє, ні про сьогодення, а також не цікавилася раніше ісламом. Відомо, що на неї мали значний вплив події в Чечні. Проте, під час написання роману на думку автора книги тема ісламізму вже «витала в повітрі», окрім цього відбулося захоплення заручників в школі Беслана, і це переконало Чудінову в тому, що іслам — політична сила всесвітнього масштабу.

«Мечеть Паризької Богоматері» було написано за п'ять місяців, тоді як зазвичай Чудіновій на створення книги потрібно не менше ніж рік. Розповідаючи про те, чому саме Париж і Нотр-Дам були обрані для «Мечеті», Чудінова зазначає, що константинопольську Ая Софія вже переробили в мечеть таким же чином за 500 років до цього, і «Нотр-Дам — єдине, що у нас залишилося». Олена Чудінова також зазначає, що під час бесіди з представником ісламської умми Росії той зазначив, що «при зростанні числа мігрантів буде все більше й більше, а коли їх стане більше і ще більше — тут буде шаріат», що переконало її в намірі мусульман не інтегруватися в суспільство, а нав'язувати свої цінності. Письменниця також вважає неможливим вести діалог цивілізацій з представниками ісламу, оскільки вони ведуть його з позиції сили.

Закордонні публікації

Пізніше книга була перекладена декількома європейськими мовами: французькою, сербською, турецькою, англійською, польською та норвезькою. При цьому, першим закордонним виданням виявилося сербське в 2006 році, а перекладачем — Любинка Мілінчич.

Після закінчення французького перекладу тривалий період часу не вдавалося знайти видавництво, яке б насмілилося опублікувати роман у Франції. Як стверджує французький книговидавець Жан Робен, він видав цю книгу у 2009 році, після того, як 62 видавництва відмовилися друкувати роман, побоюючись звинувачень в антимусульманських поглядах. Переклад книги французькою мовою був замовлений Оленою Чудіновою і на перших порах був у вільному доступі в інтернеті, але перекладач побажав залишитися анонімним, побоюючись за своє життя.

У Болгарії роман вийшов у 2013 році під назвою «Джамията „Парижката Света Богородица“ 2048 година». У Туреччині роман виданий піратським способом.

Сюжет

Події роману відбуваються в середині XXI століття (в пізнішому виданні уточнено, що події відбуваються 2048 році), коли світ під впливом ісламської агресії розділяється частини: на Європу, яка втратила культуру і традиції, Росію, яка зі своїми супутниками успішно обороняється від ісламських загарбників, а також віддалені непохитні ісламом країни, такі як Австралія. Основні події розгортаються у Франції, де основна частина населення під гнітом ісламістів покірно приймає їх релігію й при цьому навіть не пручається.

Християнська меншість проживає в гетто, деякі з яких, йдучи в катакомби, беруть участь в русі Опору. Опір очолює Софія Севазміу, прототипом якої, на думку критика Галини Юзефович, є італійська журналістка Оріана Фаллачі (це також підтверджує й сама Чудінова в інтерв'ю). Тим часом, собор Нотр-Дам перетворений мусульманами в мечеть Аль-Франконі. Один з головних героїв — Ежен-Олів'є, нащадок родини Левек, чий дід працював міністрантом собору і загинув при його захисті від ваххабітів, веде боротьбу з ненависними ватажками ісламістів. У складі Опору, яке в Парижі 2048 року називають «макісарамі» за аналогією з рухом періоду Другої світової війни, протягом роману також зустрічаються священник (отець) Лотар; юна Жанна Сентвіль та юродива Валері, а також серб Слободан Кнежевич, який втік з Косово після нападу албанців й переселився до Росії.

Після заколотів ісламісти мають намір знищити гетто «невірних», в результаті чого учасникам Опору необхідно вирішити, який крок зробити у відповідь. Вони вважають, що необхідна моральна перемога «хреста» над «півмісяцем» і вирішуються захопити мечеть Аль-Франконі, перетворивши її назад в собор Паризької Богоматері, а потім підірвати, щоб він більше не ставав святилищем іншої, релігії, залишившись назавжди християнською святинею.

Як історичні позитивні герої в романі виділяються православні християни й традиціоналісти, послідовники архієпископа Марселя Лефебвра. Водночас католики XX століття, зокрема, Іван Павло II й Олександр Мень, вважаються поганими фігурами.

Під час операцій Опору деякі персонажі згадували своє колишнє життя, в тому числі й колишні імена. Зокрема, одну з героїнь за часів вільної Франції звали Аннетт, а після революції почали називати Асет. Її чоловік, протягом усього роману відомий як Касім, перед смертю повернувся на бік макісарів, а його останніми словами були: «Я не Касім, я — Ксав'є!».

Після вдалої операції по захопленню мечеті отець Лотар переосвячує її в собор та проводить месу, а Софія Севазміу мінує собор, обидва залишаються в ньому до кінця. В той самий час молодше покоління залишає острів Сіте, слідуючи заздалегідь підготовленим планом, а також евакуює жителів гетто, які перебувають в небезпеці.

Відгуки

Роман викликав дуже широке громадське обговорення, ставши книгою-скандалом. Багато в чому це пов'язано з тим, що в романі підтримуються антиісламські погляди, вперше висловлені Оріаною Фаллачі в книзі «Лють і гордість», яка описує трагедію 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку й викликала скандал з обох сторін. На думку ж автора книги, конфлікт цивілізацій при розвитку подій неминучий, що пов'язане з надмірною політкоректністю.

Православний публіцист Володимир Карпець вважає, що ця книга, що має антиісламську спрямованість, шкідлива й руйнівна, оскільки, на його думку, для Росії підходить тільки союз з ісламським світом (зокрема через великий відсоток мусульман у Росії).

Французьке ультраправе видавництво Riposte laïque зазначає, що насправді Чудінова слабо розбирається у французькій соціологічний реальності, але водночас вважають її книгу застереженням, до якого варто прислухатися. Вони вважають, що якби подібне сталося в 1979 році і до нього б прислухалися, можливо, вдалося б уникнути терактів в редакції Charlie Hebdo, трагедії 11 вересня, а також інших потрясінь, пов'язаних з радикальним ісламізмом. За словами Жана Робена, який опублікував книгу, читачі спочатку ознайомилися з вільною версією в інтернеті, назвавши її чудовою.

За словами Чудінової, опоненти ставили їй в провину упередженість, ксенофобію, антиісламізм, зосередженість лише на радикальному ісламізмі та поверхове знання Корану. Що стосується толерантності та політкоректності, вони затавровані вже в авторських коментарях до роману.

Андрій Буровський вважає, що книга Чудінової є «блискучою й страшною», розділяючи погляди автора: що для того, щоб воювати, потрібно мати те, за що воювати. Він також допускає, що описані події можуть відбутися в реальності, але для цього потрібно «зберегти себе».

Критикують книгу також і з літературної точки зору. Французи відзначають не найкращу якість перекладу, а також специфічний, важкий для прочитання стиль оповіді, а Галина Юзефович — «реалізований на швидку руку» сюжет, визнаючи при цьому, що Чудіновій були важливі не літературні досягнення, а ідеологічні.

Фільмографія

У 2011 році знятий документальний фільм «Мечеть Паризької Богоматері» в чотирьох серіях, режисером якого — Володимир Синельников. Цей фільм входить в серію «Третя світова розпочалася», а за словами його творця, він після прочитання книги задумався про майбутню потенційну катастрофу й припускає, що точка повернення вже може бути пройдена. «Тому я з сумним настроєм завершував цю роботу», — зазначив Синельников, сказавши також наприкінці завершальної серії фільму, що «якщо не усвідомити цю проблему зараз, то всі ми приречені».

Нагороди

  • У 2005 році «Мечеть Паризької Богоматері» стала лауреатом премії «Басткон».
  • У 2006 році роман переміг в конкурсі «Іван Калита-2006».

Література

Російськомовні видання

  • Чудинова, Е. П. Мечеть Парижской Богоматери: 2048 год. — М. : Вече, 2015. — 320 с. — .
  • Чудинова, Е. П. Мечеть Парижской Богоматери: 2048 год. — М. : Лепта-Пресс, Эксмо, Яуза, 2006. — 448 с. — 10 000 прим. — .
  • Чудинова, Е. П. Мечеть Парижской Богоматери: 2048 год. — М. : Вече, Грифъ, 2012. — 320 с. — 6000 прим. — .
  • Чудинова, Е. П. Мечеть Парижской Богоматери: 2048 год. — М. : Вече, 2005. — 528 с. — 7000 прим. — .
  • Чудинова, Е. П. Мечеть Парижской Богоматери: 2048 год. — М. : Олимп, 2011. — 288 с. — 1000 прим. — .
  • Чудинова, Е. П. Мечеть Парижской Богоматери: 2048 год. — Яуза, Лепта-Пресс, Эксмо. — М. : Вече, 2005. — 528 с. — 7100 прим. — .

Іншомовні видання

  • Tchoudinova E. La mosquée Notre-Dame de Paris : année 2048 : roman-mission. — Paris : Tatamis, 2009. — 481 p. — .
  • Chudinova E., Maxwell Anderson D., Ivanišević de Berthet, S. The mosque of Notre Dame. — Forest Lake, Minnesota : The Remnant Press, 2015. — 267 p. — .
  • Чудинова, Е. П. Джамията „Парижката Света Богородица“: 2048 година. — София : Велик архонтски събор, 2013. — 304 с. — .
  • Czudinowa E. Meczet Notre Dame. Rok 2048. — Warszawa : Wydawnictwo Varsovia, 2012. — .
  • Чудинова, J., Милинчић, Љ. Богородична џамија у Паризу. — Београд : Руссика, 2009. — 237 с. — .
  • Tschudinowa, J., Lehmann, B. Die Moschee Notre-Dame: Anno 2048. — Leipzig : Renovamen Verlag, 2017. — .

Примітки

  1. . Издательство Лепта. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 29 квітня 2019.
  2. Le roman « La mosquée Notre-Dame de Paris 2048 », publié en France avec quatre ans de retard ! (фр.). Riposte Laïque. 11 травня 2009. оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 29 квітня 2019.
  3. Hurd, Dale. (15 вересня 2010). . CBN News. Архів оригіналу за 6 грудня 2010. Процитовано 7 грудня 2010.
  4. . Формат А-3. 29 серпня 2016. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 29 квітня 2019.
  5. Чудинова Е.П.]]. Мечеть Парижской Богоматери: 2048 год. — М., 2015. — 320 с. — .
  6. Юзефович, Г. Л. Начнём с фантастики. Елена Чудинова: Мечеть Парижской Богоматери // Удивительные приключения рыбы-лоцмана: 150 000 слов о литературе. — АСТ, 2016. — 430 с. — .
  7. Буровский, А. М. Глава 16. Куда идем? // Феномен мозга. Тайны 100 миллиардов нейронов. — М. : Яуза, 2011. — 300 с. — .
  8. Верховцева, Нина. (9 серпня 2006). (рос.). Взгляд. Архів оригіналу за 2 березня 2020. Процитовано 29 квітня 2019.
  9. (пол.). Stowarzyszenie Kultury Chrześcijańskiej im. Ks. Piotra Skargi. Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 29 квітня 2019.
  10. Орлова, Алиса. (16 листопада 2005). (рос.). Православие.Ru. Архів оригіналу за 19 червня 2020. Процитовано 29 квітня 2019.
  11. Ярость и гордость // Огонёк. — 2004. — № 41. — Число 17 (10). — С. 12. з джерела 2 березня 2020. Процитовано 2 березня 2020.
  12. Виктор Колмогоров (19 січня 2015). (рос.). park72.ru. Архів оригіналу за 28 травня 2019. Процитовано 29 квітня 2019.
  13. Чудинова, Е. П. От автора // Мечеть Парижской Богоматери: 2048 год. — М. : Вече, 2015. — 320 с. — .
  14. . Архів оригіналу за 21 грудня 2010. Процитовано 7 грудня 2010.
  15. . Православие.Ru. 14 вересня 2011. Архів оригіналу за 25 жовтня 2012. Процитовано 11 грудня 2013.
  16. (рос.). Агентство Политических Новостей. 1 лютого 2006. Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 29 квітня 2019.

Посилання

  • Видання роману на сайті goodreads.com

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mechet Parizkoyi Bogomateri ros Mechet Parizhskoj Bogomateri antiutopichnij roman rosijskoyi pismennici Oleni Chudinovoyi vpershe nadrukovanij rosijskoyu movoyu 2005 roku Mechet Parizkoyi BogomateriMechet Parizhskoj BogomateriZhanrantiutopiyaFormaromanAvtorOlena ChudinovaMovarosijskaOpublikovano2005Krayina RosiyaISBN 13 978 5 699 11167 1ISBN 10 5 699 11167 0 Podiyi romanu rozgortayutsya 2048 roci u Franciyi vladu v yakij zahopili musulmanski immigranti Za slovami pismennici yaka vvazhaye sebe hristiyankoyu vona ne virit v dialog civilizacij cherez te sho musulmani vedut jogo z poziciyi sili Roman napisanij pid vrazhennyam vid podij v Chechni a takozh zahoplennya shkolyariv u Beslani Roman perekladenij na dekilka mov okrim cogo vijshlo piratske vidannya v Turechchini Do togo yak Zhan Roben opublikuvav Mechet Parizkoyi Bogomateri u Franciyi 62 vidavnictva vidmovilisya vipustiti knigu oskilki boyalisya yak za svoye zhittya tak i prosto zvinuvachen v antimusulmanskih poglyadah Na osnovi romanu bulo znyato chotiriserijnij film rezhiser Volodimir Sinelnikov Kniga Chudinovoyi stala laureatom nagorod Bastkon ta Ivan Kalita Istoriya napisannyaOlena Chudinova do stvorennya romanu nikoli ne pisala ni pro majbutnye ni pro sogodennya a takozh ne cikavilasya ranishe islamom Vidomo sho na neyi mali znachnij vpliv podiyi v Chechni Prote pid chas napisannya romanu na dumku avtora knigi tema islamizmu vzhe vitala v povitri okrim cogo vidbulosya zahoplennya zaruchnikiv v shkoli Beslana i ce perekonalo Chudinovu v tomu sho islam politichna sila vsesvitnogo masshtabu Mechet Parizkoyi Bogomateri bulo napisano za p yat misyaciv todi yak zazvichaj Chudinovij na stvorennya knigi potribno ne menshe nizh rik Rozpovidayuchi pro te chomu same Parizh i Notr Dam buli obrani dlya Mecheti Chudinova zaznachaye sho konstantinopolsku Aya Sofiya vzhe pererobili v mechet takim zhe chinom za 500 rokiv do cogo i Notr Dam yedine sho u nas zalishilosya Olena Chudinova takozh zaznachaye sho pid chas besidi z predstavnikom islamskoyi ummi Rosiyi toj zaznachiv sho pri zrostanni chisla migrantiv bude vse bilshe j bilshe a koli yih stane bilshe i she bilshe tut bude shariat sho perekonalo yiyi v namiri musulman ne integruvatisya v suspilstvo a nav yazuvati svoyi cinnosti Pismennicya takozh vvazhaye nemozhlivim vesti dialog civilizacij z predstavnikami islamu oskilki voni vedut jogo z poziciyi sili Zakordonni publikaciyi Piznishe kniga bula perekladena dekilkoma yevropejskimi movami francuzkoyu serbskoyu tureckoyu anglijskoyu polskoyu ta norvezkoyu Pri comu pershim zakordonnim vidannyam viyavilosya serbske v 2006 roci a perekladachem Lyubinka Milinchich Pislya zakinchennya francuzkogo perekladu trivalij period chasu ne vdavalosya znajti vidavnictvo yake b nasmililosya opublikuvati roman u Franciyi Yak stverdzhuye francuzkij knigovidavec Zhan Roben vin vidav cyu knigu u 2009 roci pislya togo yak 62 vidavnictva vidmovilisya drukuvati roman poboyuyuchis zvinuvachen v antimusulmanskih poglyadah Pereklad knigi francuzkoyu movoyu buv zamovlenij Olenoyu Chudinovoyu i na pershih porah buv u vilnomu dostupi v interneti ale perekladach pobazhav zalishitisya anonimnim poboyuyuchis za svoye zhittya U Bolgariyi roman vijshov u 2013 roci pid nazvoyu Dzhamiyata Parizhkata Sveta Bogorodica 2048 godina U Turechchini roman vidanij piratskim sposobom SyuzhetPodiyi romanu vidbuvayutsya v seredini XXI stolittya v piznishomu vidanni utochneno sho podiyi vidbuvayutsya 2048 roci koli svit pid vplivom islamskoyi agresiyi rozdilyayetsya chastini na Yevropu yaka vtratila kulturu i tradiciyi Rosiyu yaka zi svoyimi suputnikami uspishno oboronyayetsya vid islamskih zagarbnikiv a takozh viddaleni nepohitni islamom krayini taki yak Avstraliya Osnovni podiyi rozgortayutsya u Franciyi de osnovna chastina naselennya pid gnitom islamistiv pokirno prijmaye yih religiyu j pri comu navit ne pruchayetsya Hristiyanska menshist prozhivaye v getto deyaki z yakih jduchi v katakombi berut uchast v rusi Oporu Opir ocholyuye Sofiya Sevazmiu prototipom yakoyi na dumku kritika Galini Yuzefovich ye italijska zhurnalistka Oriana Fallachi ce takozh pidtverdzhuye j sama Chudinova v interv yu Tim chasom sobor Notr Dam peretvorenij musulmanami v mechet Al Frankoni Odin z golovnih geroyiv Ezhen Oliv ye nashadok rodini Levek chij did pracyuvav ministrantom soboru i zaginuv pri jogo zahisti vid vahhabitiv vede borotbu z nenavisnimi vatazhkami islamistiv U skladi Oporu yake v Parizhi 2048 roku nazivayut makisarami za analogiyeyu z ruhom periodu Drugoyi svitovoyi vijni protyagom romanu takozh zustrichayutsya svyashennik otec Lotar yuna Zhanna Sentvil ta yurodiva Valeri a takozh serb Slobodan Knezhevich yakij vtik z Kosovo pislya napadu albanciv j pereselivsya do Rosiyi Pislya zakolotiv islamisti mayut namir znishiti getto nevirnih v rezultati chogo uchasnikam Oporu neobhidno virishiti yakij krok zrobiti u vidpovid Voni vvazhayut sho neobhidna moralna peremoga hresta nad pivmisyacem i virishuyutsya zahopiti mechet Al Frankoni peretvorivshi yiyi nazad v sobor Parizkoyi Bogomateri a potim pidirvati shob vin bilshe ne stavav svyatilishem inshoyi religiyi zalishivshis nazavzhdi hristiyanskoyu svyatineyu Yak istorichni pozitivni geroyi v romani vidilyayutsya pravoslavni hristiyani j tradicionalisti poslidovniki arhiyepiskopa Marselya Lefebvra Vodnochas katoliki XX stolittya zokrema Ivan Pavlo II j Oleksandr Men vvazhayutsya poganimi figurami Pid chas operacij Oporu deyaki personazhi zgaduvali svoye kolishnye zhittya v tomu chisli j kolishni imena Zokrema odnu z geroyin za chasiv vilnoyi Franciyi zvali Annett a pislya revolyuciyi pochali nazivati Aset Yiyi cholovik protyagom usogo romanu vidomij yak Kasim pered smertyu povernuvsya na bik makisariv a jogo ostannimi slovami buli Ya ne Kasim ya Ksav ye Pislya vdaloyi operaciyi po zahoplennyu mecheti otec Lotar pereosvyachuye yiyi v sobor ta provodit mesu a Sofiya Sevazmiu minuye sobor obidva zalishayutsya v nomu do kincya V toj samij chas molodshe pokolinnya zalishaye ostriv Site sliduyuchi zazdalegid pidgotovlenim planom a takozh evakuyuye zhiteliv getto yaki perebuvayut v nebezpeci VidgukiRoman viklikav duzhe shiroke gromadske obgovorennya stavshi knigoyu skandalom Bagato v chomu ce pov yazano z tim sho v romani pidtrimuyutsya antiislamski poglyadi vpershe vislovleni Orianoyu Fallachi v knizi Lyut i gordist yaka opisuye tragediyu 11 veresnya 2001 roku v Nyu Jorku j viklikala skandal z oboh storin Na dumku zh avtora knigi konflikt civilizacij pri rozvitku podij neminuchij sho pov yazane z nadmirnoyu politkorektnistyu Pravoslavnij publicist Volodimir Karpec vvazhaye sho cya kniga sho maye antiislamsku spryamovanist shkidliva j rujnivna oskilki na jogo dumku dlya Rosiyi pidhodit tilki soyuz z islamskim svitom zokrema cherez velikij vidsotok musulman u Rosiyi Francuzke ultraprave vidavnictvo Riposte laique zaznachaye sho naspravdi Chudinova slabo rozbirayetsya u francuzkij sociologichnij realnosti ale vodnochas vvazhayut yiyi knigu zasterezhennyam do yakogo varto prisluhatisya Voni vvazhayut sho yakbi podibne stalosya v 1979 roci i do nogo b prisluhalisya mozhlivo vdalosya b uniknuti teraktiv v redakciyi Charlie Hebdo tragediyi 11 veresnya a takozh inshih potryasin pov yazanih z radikalnim islamizmom Za slovami Zhana Robena yakij opublikuvav knigu chitachi spochatku oznajomilisya z vilnoyu versiyeyu v interneti nazvavshi yiyi chudovoyu Za slovami Chudinovoyi oponenti stavili yij v provinu uperedzhenist ksenofobiyu antiislamizm zoseredzhenist lishe na radikalnomu islamizmi ta poverhove znannya Koranu Sho stosuyetsya tolerantnosti ta politkorektnosti voni zatavrovani vzhe v avtorskih komentaryah do romanu Andrij Burovskij vvazhaye sho kniga Chudinovoyi ye bliskuchoyu j strashnoyu rozdilyayuchi poglyadi avtora sho dlya togo shob voyuvati potribno mati te za sho voyuvati Vin takozh dopuskaye sho opisani podiyi mozhut vidbutisya v realnosti ale dlya cogo potribno zberegti sebe Kritikuyut knigu takozh i z literaturnoyi tochki zoru Francuzi vidznachayut ne najkrashu yakist perekladu a takozh specifichnij vazhkij dlya prochitannya stil opovidi a Galina Yuzefovich realizovanij na shvidku ruku syuzhet viznayuchi pri comu sho Chudinovij buli vazhlivi ne literaturni dosyagnennya a ideologichni FilmografiyaU 2011 roci znyatij dokumentalnij film Mechet Parizkoyi Bogomateri v chotiroh seriyah rezhiserom yakogo Volodimir Sinelnikov Cej film vhodit v seriyu Tretya svitova rozpochalasya a za slovami jogo tvorcya vin pislya prochitannya knigi zadumavsya pro majbutnyu potencijnu katastrofu j pripuskaye sho tochka povernennya vzhe mozhe buti projdena Tomu ya z sumnim nastroyem zavershuvav cyu robotu zaznachiv Sinelnikov skazavshi takozh naprikinci zavershalnoyi seriyi filmu sho yaksho ne usvidomiti cyu problemu zaraz to vsi mi prirecheni NagorodiU 2005 roci Mechet Parizkoyi Bogomateri stala laureatom premiyi Bastkon U 2006 roci roman peremig v konkursi Ivan Kalita 2006 LiteraturaRosijskomovni vidannya Chudinova E P Mechet Parizhskoj Bogomateri 2048 god M Veche 2015 320 s ISBN 9785444445037 Chudinova E P Mechet Parizhskoj Bogomateri 2048 god M Lepta Press Eksmo Yauza 2006 448 s 10 000 prim ISBN 9785699147540 Chudinova E P Mechet Parizhskoj Bogomateri 2048 god M Veche Grif 2012 320 s 6000 prim ISBN 9785444402306 Chudinova E P Mechet Parizhskoj Bogomateri 2048 god M Veche 2005 528 s 7000 prim ISBN 5981940611 Chudinova E P Mechet Parizhskoj Bogomateri 2048 god M Olimp 2011 288 s 1000 prim ISBN 9785964803546 Chudinova E P Mechet Parizhskoj Bogomateri 2048 god Yauza Lepta Press Eksmo M Veche 2005 528 s 7100 prim ISBN 5699111670 Inshomovni vidannya Tchoudinova E La mosquee Notre Dame de Paris annee 2048 roman mission Paris Tatamis 2009 481 p ISBN 9782917617021 Chudinova E Maxwell Anderson D Ivanisevic de Berthet S The mosque of Notre Dame Forest Lake Minnesota The Remnant Press 2015 267 p ISBN 9781944241049 Chudinova E P Dzhamiyata Parizhkata Sveta Bogorodica 2048 godina Sofiya Velik arhontski sbor 2013 304 s ISBN 9786199004111 Czudinowa E Meczet Notre Dame Rok 2048 Warszawa Wydawnictwo Varsovia 2012 ISBN 9788361463030 Chudinova J Milinchiћ Љ Bogorodichna џamiјa u Parizu Beograd Russika 2009 237 s ISBN 9788686201225 Tschudinowa J Lehmann B Die Moschee Notre Dame Anno 2048 Leipzig Renovamen Verlag 2017 ISBN 9783956211287 Primitki Izdatelstvo Lepta Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2017 Procitovano 29 kvitnya 2019 Le roman La mosquee Notre Dame de Paris 2048 publie en France avec quatre ans de retard fr Riposte Laique 11 travnya 2009 originalu za 17 kvitnya 2019 Procitovano 29 kvitnya 2019 Hurd Dale 15 veresnya 2010 CBN News Arhiv originalu za 6 grudnya 2010 Procitovano 7 grudnya 2010 Format A 3 29 serpnya 2016 Arhiv originalu za 2 bereznya 2020 Procitovano 29 kvitnya 2019 Chudinova E P Mechet Parizhskoj Bogomateri 2048 god M 2015 320 s ISBN 978 5 4444 4503 7 Yuzefovich G L Nachnyom s fantastiki Elena Chudinova Mechet Parizhskoj Bogomateri Udivitelnye priklyucheniya ryby locmana 150 000 slov o literature AST 2016 430 s ISBN 978 5 17 099672 8 Burovskij A M Glava 16 Kuda idem Fenomen mozga Tajny 100 milliardov nejronov M Yauza 2011 300 s ISBN 978 5 699 45032 9 Verhovceva Nina 9 serpnya 2006 ros Vzglyad Arhiv originalu za 2 bereznya 2020 Procitovano 29 kvitnya 2019 pol Stowarzyszenie Kultury Chrzescijanskiej im Ks Piotra Skargi Arhiv originalu za 8 listopada 2017 Procitovano 29 kvitnya 2019 Orlova Alisa 16 listopada 2005 ros Pravoslavie Ru Arhiv originalu za 19 chervnya 2020 Procitovano 29 kvitnya 2019 Yarost i gordost Ogonyok 2004 41 Chislo 17 10 S 12 z dzherela 2 bereznya 2020 Procitovano 2 bereznya 2020 Viktor Kolmogorov 19 sichnya 2015 ros park72 ru Arhiv originalu za 28 travnya 2019 Procitovano 29 kvitnya 2019 Chudinova E P Ot avtora Mechet Parizhskoj Bogomateri 2048 god M Veche 2015 320 s ISBN 978 5 4444 4503 7 Arhiv originalu za 21 grudnya 2010 Procitovano 7 grudnya 2010 Pravoslavie Ru 14 veresnya 2011 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2012 Procitovano 11 grudnya 2013 ros Agentstvo Politicheskih Novostej 1 lyutogo 2006 Arhiv originalu za 12 bereznya 2018 Procitovano 29 kvitnya 2019 PosilannyaVidannya romanu na sajti goodreads com

Дата публікації:
Топ