Його Високопреосвященніша Високість брат Метью Фестінґ англ Matthew Festing 30 листопада 1949 Нортумберленд Велика Брита

Його Високопреосвященніша Високість брат Метью Фестінґ (англ. Matthew Festing; 30 листопада 1949, Нортумберленд, Велика Британія — 12 листопада 2021, Валлетта, Мальта) — 79-й Князь і Великий магістр Суверенного військового Ордену Госпітальєрів Святого Івана Єрусалимського, лицарів Родосу і Мальти (2008—2017).

Роберт Метью Фестінґ
Robert Matthew Festing

Прапор

79-й Князь і Великий магістр Суверенного військового Ордену Госпітальєрів Святого Іоана Єрусалимського, лицарів Родосу і Мальти.

11 березня 2008 — 28 січня 2017

Попередник:

Спадкоємець:

Джакомо Далла Торре

Народження:

30 листопада 1949
Нортумберленд, Англія

Смерть:

12 листопада 2021 (71 рік)
Валлетта, Мальта

Країна:

Велика Британія

Релігія:

католицтво

Освіта:

^d і ^d

Рід:

Фестінґи

Батько:

Фельдмаршал сер

Мати:

Леді Мері Сесілія Рідделл

Нагороди:

Великий Орден Короля Томислава зі стрічкою та Великою Даницею

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 30 листопада 1949 року в англійському графстві Нортумберленд, Велика Британія. Син фельдмаршала і начальника імперського Генерального штабу Великої Британії (з 1958 по 1961 рр.) сера , який перейшов у католицтво й став лицарем Мальтійського ордену, та Мері Сесілії Рідделл. Великий магістр з сторони матері є нащадком роду баронетів Трокмортонів та кавалера Мальтійського ордену блаженного , замученого в 1539 році. Отримав історичну освіту в Історичній школі бенедиктинців у Йоркширі і в Коледжі Св. Іоанна у Кембриджі. Проходив службу в гренадерських частинах і має чин полковника резерву. Був заступником лорда-лейтенанта Нортумберленду. У 1977 році стає членом Ордену. У 1993–2008 роках — Великий пріор Великої Британії. Здійснював керівництво гуманітарними місіями Ордену в Боснії, Сербії, Хорватії і Косово. 11 березня 2008 року був обраний 79-м Князем і Великим магістром Суверенного військового гостинного ордену Святого Іоанна, Єрусалиму, Родосу і Мальти.

24 січня 2017 року на прохання Папи Римського Франциска залишив свою посаду через розбіжності з приводу відставки в грудні 2016 року Великого Канцлера Альбрехта фон Бослагера.

Смерть

Метью Фестінґ раптово впав під час відвідування заходу у Валлетті 4 листопада 2021 року і помер через вісім днів у лікарні. Йому був 71 рік.

Нагороди та відзнаки

Офіцер ордена Британської імперії (1998)
Кавалер Великого хреста на ланцюгу ордена Зірки Румунії (2008)
Кавалер Великого Хреста на ланцюгу ордена «За заслуги перед Італійською Республікою» (Італія, 27 жовтня 2008 року)
Кавалер ордена Короля Томислава зі стрічкою і Великою Зіркою (Хорватія, 19 листопада 2008 року)
Орден «Стара Планина» зі стрічкою (Болгарія, 13 травня 2009 року)
Кавалер Великого хреста ордена Трьох зірок (Латвія, 14 жовтня 2008 року)
Кавалер Великого хреста ордена Святого Карла (Монако, 2009 рік)
Кавалер Великого ланцюга ордена Сантьяго і меча (Португалія, 23 листопада 2010 року)
Велика зірка (2011 рік)

Примітки

Суверенна Рада Мальтійського Ордену прийняла відставку Великого Магістра. «Радіо Ватикан»
. Архів оригіналу за 25 січня 2017. Процитовано 9 червня 2019.
Сайт орденської канцелярії Румунії [ 13 березня 2013 у Wayback Machine.] (рум.)
Інформація про нагородження на офіційному сайті gazzettaufficiale.it(італ.)
Narodne novine: Odluka o odlikovanju Njegove Uzorite Visosti Fra Matthewa Festinga, Princ i Veliki meštar Suverenoga viteškoga malteškoga reda, Veleredom kralja Tomislava s lentom i Velikom Danicom [ 21 червня 2015 у Wayback Machine.] (хор.)
Указ Президента Болгарії від 13 травня 2009 року № 120^{[недоступне посилання з квітня 2019]}(болг.)
Ar Triju Zvaigžņu ordeni apbalvoto personu reģistrs apbalvošanas secībā, sākot no 2004. gada 1.oktobra [ 12 травня 2013 у Wayback Machine.](лат.)
Ordine di Malta, Gran Maestro riceve il principe Alberto di Monaco^{[недоступне посилання з липня 2019]}(італ.)
Інформація на сайті Президента Португалії [ 2013-03-03 у Wayback Machine.](порт.)
Besuch des Malteser Ritter-Ordens in Liechtenstein [ 6 січня 2014 у Wayback Machine.](нім.)

Посилання

Біографія на сайті Мальтійського Ордену [ 16 травня 2008 у Wayback Machine.] (італ.)
Великий Магістр [ 12 січня 2010 у Wayback Machine.] (італ.)
Обраний новий Великий Магістр Мальтійського ордену [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

[1] Суверенна Рада Мальтійського Ордену прийняла відставку Великого Магістра. «Радіо Ватикан»

[2] . Архів оригіналу за 25 січня 2017. Процитовано 9 червня 2019.

[3] Сайт орденської канцелярії Румунії [ 13 березня 2013 у Wayback Machine.] (рум.)

[4] Інформація про нагородження на офіційному сайті gazzettaufficiale.it(італ.)

[5] Narodne novine: Odluka o odlikovanju Njegove Uzorite Visosti Fra Matthewa Festinga, Princ i Veliki meštar Suverenoga viteškoga malteškoga reda, Veleredom kralja Tomislava s lentom i Velikom Danicom [ 21 червня 2015 у Wayback Machine.] (хор.)

[6] Указ Президента Болгарії від 13 травня 2009 року № 120^{[недоступне посилання з квітня 2019]}(болг.)

[7] Ar Triju Zvaigžņu ordeni apbalvoto personu reģistrs apbalvošanas secībā, sākot no 2004. gada 1.oktobra [ 12 травня 2013 у Wayback Machine.](лат.)

[8] Ordine di Malta, Gran Maestro riceve il principe Alberto di Monaco^{[недоступне посилання з липня 2019]}(італ.)

[9] Інформація на сайті Президента Португалії [ 2013-03-03 у Wayback Machine.](порт.)

[10] Besuch des Malteser Ritter-Ordens in Liechtenstein [ 6 січня 2014 у Wayback Machine.](нім.)