Мефо́дій (болг. Методий, в миру То́дор (Тоде) Йо́вчев Ку́сев; 1838, Прилеп — 1 листопада 1922, Стара Загора) — болгарський священик і громадський діяч, архімандрит і протосинкел пловдивської болгарської метрополії, єпископ Православної церкви Болгарії.
Мефодій Кусев | |
---|---|
болг. Методий Кусев | |
Народився | 1838 Прилеп |
Помер | 1 листопада 1922 Стара Загора |
Діяльність | Єпископ Православної церкви Болгарії |
Знання мов | болгарська |
Посада | митрополит |
Конфесія | православ'я |
Діти | d, d і d |
Автограф | |
|
Біографія
Народився у вересні 1838 року в місті Прилеп, Македонія. Був шостою дитиною у родині тютюнового купця Йовче та його дружини Катерини. Батьки Мефодія рано померли. Здобув початкову освіту в своєму рідному місті в приватній школі, потім — у грецькій середній школі. 1867 року відкрив недільну болгарську школу і заснував болгарський громадський центр у рідному Прилепі. Став одним з лідерів болгарського церковного руху в Прилепі, очоливши молодіжну партію в муніципалітеті.
З 1896 по 1904 рр. і з 1920 по 1922 рр. — Старозагорський митрополит.
Громадсько-політична діяльність
Був одним із лідерів руху за церковну національну незалежність під час національного відродження та національного об'єднання Болгарії, а також активним учасником громадського життя міста, ерудованим, енергійним болгарським священиком, палким патріотом і націоналістом.
Кусев також зробив значний внесок як дипломат у захист болгарської справи великими державами під час Східної кризи 1876—1878 років.
Як протосинкел Болгарського екзархату Мефодій Кусев багато зробив для просування болгарської влади в Македонії після підписання Берлінського договору 1878 року. Він є видатним захисником болгарських національних інтересів у Македонії і палким викривачем усіх ворогів болгарської державності, як внутрішніх, так і зовнішніх, серед яких він вважав соціалістів і москвофілів.
14 березня 1919 року написав лист до президента США В. Вільсона, закликаючи до припинення вогню, щоб недопустити конфлікту між Македонією, Добруджею і Болгарією, посприявши таким чином якнайшвидшому підписанню майбутнього мирного договору.
Письменницька діяльність
Мефодій Кустев є автором багатьох статей і брошур з церковних і національних справ. Дві його роботи мають велике значення для Болгарії — його книга 1913 року «Македонія має тільки сербів серед своїх жителів» і брошури «Погроми Болгарії. Винуватець», в якому він повністю зображує російську «визвольну місію» і звинувачує російську імперську політику в першій національній катастрофі Болгарії і розпаді Македонії.
Смерть
Мефодій Кусев помер 1 листопада 1922 року у місті Стара Загора (Болгарія). Похований в парку «Акамото», поруч з церквою «Св. Теодора Тірона».
Увічнення пам'яті
Мефодій Кусев був одним з найвизначніших болгарських православних священиків у всій сучасній історії Болгарської православної церкви. Болгарський письменник Димитр Талев увічнив Мефодія Кусева, що став прототипом для Лазара Глаушева — героя його роману «Залізний світильник». У книзі Талев описує справжнє повстання, яке Мефодій Кусев підняв проти грецьких священиків у місті Прилеп.
Джерела
- Биография в www.pravoslavieto.com [ 13 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Митрополит Методий Кусев и националният въпрос [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Из «Погрома на България. Виновникът» [ 20 липня 2017 у Wayback Machine.]. Електронно издателство LiterNet, достъп от 07.09.2013.
- Коста Църнушанов. Големият български възрожденец митрополит Методий Кусев. С., 1992. [ 29 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Недю Александров, Цветана Кьосева. С Христос и Македония в сърцето. Страници от живота на митрополит Методий Кусев (1838 – 1922). С., 2000, 130—153. [ 12 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- , Владимир Г. Кусев
- Кусев, Методий. «Възпитанието в духа на християнството или безбожието», Глава «За безбожието и социализма», 1895 година. [ 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Митрополит Методий Кусев за лъжливия социализъм. Из «Възпитанието в духа християнството», митрополит Методий Кусев. Център за анализи и образование.
- Фондация «Методий Кусев», дело на Маргарита Кусева [ 4 квітня 2003 у Wayback Machine.]
- Кусев, Методий — «Македония в своите жители само сърби няма» второ издание, София 1913 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Методий Кусев — «Погрома на България. Виновникът», Стара Загора, 1914 година [ 24 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Методий Кусев — «Възпитанието в духа на християнството», Казанлък, 1895 — извадки, публикувани в списание «Разум», бр. 2, 2003, с. 177—196. [ 13 червня 2017 у Wayback Machine.]
- «Войната Спасителна за България» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], Методий Кусев, Стара Загора, 1917 година
Література
- Ендиклопедија Бугарија, том 4, Издаваштво на БАН, Софија, 1984 (статијата е под името Методиј Кусевич)
- Биографија во www.pravoslavieto.com [ 13 травня 2017 у Wayback Machine.]
Примітки
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mefo dij bolg Metodij v miru To dor Tode Jo vchev Ku sev 1838 Prilep 1 listopada 1922 Stara Zagora bolgarskij svyashenik i gromadskij diyach arhimandrit i protosinkel plovdivskoyi bolgarskoyi metropoliyi yepiskop Pravoslavnoyi cerkvi Bolgariyi Mefodij Kusevbolg Metodij KusevNarodivsya1838 PrilepPomer1 listopada 1922 1922 11 01 Stara ZagoraDiyalnistYepiskop Pravoslavnoyi cerkvi BolgariyiZnannya movbolgarskaPosadamitropolitKonfesiyapravoslav yaDitid d i dAvtograf Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya u veresni 1838 roku v misti Prilep Makedoniya Buv shostoyu ditinoyu u rodini tyutyunovogo kupcya Jovche ta jogo druzhini Katerini Batki Mefodiya rano pomerli Zdobuv pochatkovu osvitu v svoyemu ridnomu misti v privatnij shkoli potim u greckij serednij shkoli 1867 roku vidkriv nedilnu bolgarsku shkolu i zasnuvav bolgarskij gromadskij centr u ridnomu Prilepi Stav odnim z lideriv bolgarskogo cerkovnogo ruhu v Prilepi ocholivshi molodizhnu partiyu v municipaliteti Z 1896 po 1904 rr i z 1920 po 1922 rr Starozagorskij mitropolit Gromadsko politichna diyalnistBuv odnim iz lideriv ruhu za cerkovnu nacionalnu nezalezhnist pid chas nacionalnogo vidrodzhennya ta nacionalnogo ob yednannya Bolgariyi a takozh aktivnim uchasnikom gromadskogo zhittya mista erudovanim energijnim bolgarskim svyashenikom palkim patriotom i nacionalistom Kusev takozh zrobiv znachnij vnesok yak diplomat u zahist bolgarskoyi spravi velikimi derzhavami pid chas Shidnoyi krizi 1876 1878 rokiv Yak protosinkel Bolgarskogo ekzarhatu Mefodij Kusev bagato zrobiv dlya prosuvannya bolgarskoyi vladi v Makedoniyi pislya pidpisannya Berlinskogo dogovoru 1878 roku Vin ye vidatnim zahisnikom bolgarskih nacionalnih interesiv u Makedoniyi i palkim vikrivachem usih vorogiv bolgarskoyi derzhavnosti yak vnutrishnih tak i zovnishnih sered yakih vin vvazhav socialistiv i moskvofiliv 14 bereznya 1919 roku napisav list do prezidenta SShA V Vilsona zaklikayuchi do pripinennya vognyu shob nedopustiti konfliktu mizh Makedoniyeyu Dobrudzheyu i Bolgariyeyu pospriyavshi takim chinom yaknajshvidshomu pidpisannyu majbutnogo mirnogo dogovoru Pismennicka diyalnistMefodij Kustev ye avtorom bagatoh statej i broshur z cerkovnih i nacionalnih sprav Dvi jogo roboti mayut velike znachennya dlya Bolgariyi jogo kniga 1913 roku Makedoniya maye tilki serbiv sered svoyih zhiteliv i broshuri Pogromi Bolgariyi Vinuvatec v yakomu vin povnistyu zobrazhuye rosijsku vizvolnu misiyu i zvinuvachuye rosijsku impersku politiku v pershij nacionalnij katastrofi Bolgariyi i rozpadi Makedoniyi SmertMefodij Kusev pomer 1 listopada 1922 roku u misti Stara Zagora Bolgariya Pohovanij v parku Akamoto poruch z cerkvoyu Sv Teodora Tirona Uvichnennya pam yatiMefodij Kusev buv odnim z najviznachnishih bolgarskih pravoslavnih svyashenikiv u vsij suchasnij istoriyi Bolgarskoyi pravoslavnoyi cerkvi Bolgarskij pismennik Dimitr Talev uvichniv Mefodiya Kuseva sho stav prototipom dlya Lazara Glausheva geroya jogo romanu Zaliznij svitilnik U knizi Talev opisuye spravzhnye povstannya yake Mefodij Kusev pidnyav proti greckih svyashenikiv u misti Prilep DzherelaBiografiya v www pravoslavieto com 13 travnya 2017 u Wayback Machine Mitropolit Metodij Kusev i nacionalniyat vpros 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Iz Pogroma na Blgariya Vinovnikt 20 lipnya 2017 u Wayback Machine Elektronno izdatelstvo LiterNet dostp ot 07 09 2013 Kosta Crnushanov Golemiyat blgarski vzrozhdenec mitropolit Metodij Kusev S 1992 29 veresnya 2018 u Wayback Machine Nedyu Aleksandrov Cvetana Koseva S Hristos i Makedoniya v srceto Stranici ot zhivota na mitropolit Metodij Kusev 1838 1922 S 2000 130 153 12 grudnya 2018 u Wayback Machine Vladimir G Kusev Kusev Metodij Vzpitanieto v duha na hristiyanstvoto ili bezbozhieto Glava Za bezbozhieto i socializma 1895 godina 20 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Mitropolit Metodij Kusev za lzhliviya socializm Iz Vzpitanieto v duha hristiyanstvoto mitropolit Metodij Kusev Centr za analizi i obrazovanie Fondaciya Metodij Kusev delo na Margarita Kuseva 4 kvitnya 2003 u Wayback Machine Kusev Metodij Makedoniya v svoite zhiteli samo srbi nyama vtoro izdanie Sofiya 1913 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Metodij Kusev Pogroma na Blgariya Vinovnikt Stara Zagora 1914 godina 24 lipnya 2017 u Wayback Machine Metodij Kusev Vzpitanieto v duha na hristiyanstvoto Kazanlk 1895 izvadki publikuvani v spisanie Razum br 2 2003 s 177 196 13 chervnya 2017 u Wayback Machine Vojnata Spasitelna za Blgariya 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Metodij Kusev Stara Zagora 1917 godinaLiteraturaEndiklopediјa Bugariјa tom 4 Izdavashtvo na BAN Sofiјa 1984 statiјata e pod imeto Metodiј Kusevich Biografiјa vo www pravoslavieto com 13 travnya 2017 u Wayback Machine PrimitkiIdentifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi