Збір соціологічної інформації — важливий та трудомісткий процес в соціологічному дослідженні. У своїй практиці соціологи використовують різноманітні методи — від найпоширенішого анкетування до складнішого експерименту.
Аналіз документів
Термін «документ» у соціології трактується як матеріальний об'єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію про факти, події, явища об'єктивної дійсності та про діяльність людини і спеціально призначений для її передачі в часі і просторі.
Цінність документальних джерел для соціологічного дослідження і необхідність їх використання зумовлюються передусім тим, що потоки документальної інформації пронизують усі сфери життєдіяльності сучасного суспільства, характеризують соціальні процеси на різних рівнях дослідження, їх динаміку, свідомість людей, види, зміст і результати їхньої діяльності. Соціологічна інформація, яку містять документи, іноді дублює дані, одержані іншими методами (опитування, спостереження). Тоді вона стає засобом для перевірки і контролю їхньої дійсності.
Аналіз документів дає соціологу можливість побачити важливі сторони соціальної дійсності, допомагає виявити норми і цінності, притаманні суспільству, одержати відомості, необхідні для опису тих або інших соціальних структур і систем, простежити динаміку взаємодії між різними соціальними групами і окремими людьми.
Щоб добре орієнтуватися в багатоманітності документів, перш за все необхідна їх класифікація, підвалиною якої слугує форма, в якій той або інший документ фіксує вміщену в ньому інформацію.
Від форми, в якій зафіксована інформація, залежить цілі його використання і методи аналізу.
1. За формою фіксації інформації документи діляться на:
- письмові документи (в них відомості подаються у формі тексту);
- статистичні дані (цифрова форма викладу):
- іконографічна документація (кіно-відео-фотодокументація, картини);
- фонетичні документи (аудіозаписи).
Письмові документи — найпоширеніший вид документації. Джерелами цього типу документів для соціолога є: державні і центральні архіви, архіви організацій і установ, підприємств, фірм, архіви емпіричних даних в машинописній формі, в тому числі, INTERNET, наукові публікації, преса, особистісні документи (листи, автобіографії, мемуари, щоденники, промови тощо).
Існують і інші способи класифікації документів. За статусом джерела документи ділять на офіційні і неофіційні. З точки зору спонтанності появи документи ділять на мимовільні (створені незалежно від дослідника); задані (створені спеціально на прохання дослідника). За ступенем опосередкованості виділяють первинні і вторинні документи — одні створені на основі безпосереднього досвіду автора, другі — на базі узагальнення первинних документів. За критерієм авторства документи класифікують на індивідуальні, створені одним автором, і колективні, створені декількома авторами, групою.
В соціологічних дослідженнях найпоширенішими є традиційний (класичний) і формалізований (якісно-кількісний) метод аналізу документів. Саме під традиційним, класичним аналізом розуміється вся багатоманітність розумових операцій, спрямованих на інтеграцію відомостей, що містяться в документі з певної точки зору, застосованого дослідником в кожному конкретному випадку. Традиційний аналіз документів дає можливість соціологу дати свою інтерпретацію змісту документа, проникнути в сутність явища, що вивчається, виявити логічні зв'язки і протиріччя між ними, оцінити ці явища і факти з певних дослідницьких позицій.
Бажання позбутися суб'єктивності традиційного аналізу обумовило появу принципово нового, формалізованого методу аналізу документів, який одержав назву «контент-аналіз». Контент-аналіз, або науковий аналіз змісту тексту (документа), — це метод дослідження, який застосовується в різних гуманітарних дисциплінах. Але розвиток цього методу переважно пов'язаний з соціологічними дослідженнями ЗМІ. З часом метод контент-аналізу став застосовуватися і при вивченні інших галузей соціальної реальності, іншого типу документів, зокрема, невербальних, іконографічних (портрети, фотографії тощо), а також відповідей на відкриті запитання соціологічної анкети. Цей метод дуже часто використовується різними спецслужбами: до 80 відсотків таємної інформації здобуваються за його допомогою і зараз.
Суть цього методу зводиться до того, щоб знайти такі ознаки, риси, властивості документа (наприклад, частота вживання певних термінів), які з необхідністю віддзеркалювали б певні суттєві сторони змісту. Тоді зміст документа стає вимірюваним, доступним точним обчислювальним операціям. Разом з тим обмеженість контент-аналізу полягає в тому, що далеко не все багатство змісту документа може бути виміряне за допомогою формальних (кількісних) показників.
Для здійснення контент-аналізу соціологу треба мати такі документи:
- таблицю контент-аналізу;
- інструкцію кодувальника;
- кодувальну картку.
Таблиця контент-аналізу містить список категорій і підкатегорій і присвоєні їм коди.
Інструкція кодування містить опис одиниць аналізу і рахунку, в ній закладені правила кодування, обумовлюються можливі труднощі. Реєстрація одиниць аналізу здійснюється в спеціальних таблицях, кодувальник картках. Останні включають всі класифікаційні одиниці — категорії і підкатегорії. Одиниці аналізу, виявлені в документі, фіксуються у відповідних графах кодувальної картки.
В контент-аналізі передбачається своя вибірка. Масив документів, об'єднаних загальною ознакою, представляє генеральну сукупність, яка має бути вивчена. Якщо перед аналітиком-соціологом стоїть завдання провести контент-аналіз кампаній по виборах президента України, то в межі генеральної сукупності треба включити всі документи, які опубліковані у зв'язку з виборами з моменту початку кампанії до її завершення.
Для формування вибіркової сукупності документів для контент-аналізу зазвичай використовують суцільний і випадковий відбір. Щодо застосування скерованого типу відбору, то він виключається через відсутність даних про розподіл в генеральній сукупності документів.
Робота з документами вимагає від соціолога крім спеціальних знань великої винахідливості, вона завжди є дослідницьким пошуком.
Анкетування
Серед розповсюджених методів опитування респондентів важливе місце займає метод анкетного опитування. Надзвичайна популярність цього методу пояснюється різноманітністю і якістю соціологічної інформації, яку можна одержати за його допомогою. Цей метод засновується на висловлюваннях окремих осіб і проводиться з метою виявлення найтонших нюансів в думках респондентів.
Анкета, як правило, починається з преамбули — звернення до респондента. В ньому вказується, хто проводить дослідження, описується мета дослідження, характер використання результатів, підкреслюється анонімний характер, спосіб заповнення анкети, а також висловлюється подяка (вона можлива і в кінці анкети) за участь в анкетуванні. Далі йде основна частина анкети, яка містить блоки запитань до опитуваних, і третя частина — паспортичка, в якій представлені відомості про опитуваних (стать, вік, освіта, місце мешкання, соціальний стан і т. д.).
За способом розповсюдження анкет опитування поділяються на:
- роздаткові — коли анкетер особисто вручає анкету і чекає, поки вона заповнюється, і тут же одержує її — очне роздаткове опитування, або одержує заповнену анкету через декілька днів — заочне роздавальне опитування;
- поштове — анкета висилається і одержується поштою за попередньою домовленістю або без неї;
- пресове — анкету пропонують заповнити читачеві газети чи журналу і надіслати в редакцію;
- інтернет — опитування — (за цим способом розповсюдження і збір анкети здійснюється через електронний зв'язок).
За типом дослідницьких завдань опитування бувають:
- стандартизоване — націлене на одержання статистичної інформації;
- фокусоване — збираються дані за умов конкретної ситуації;
- глибинне — спрямоване на одержання пошукової інформації. За рівнем компетентності респондентів розрізняють:
- масове опитування (думка неспеціалістів з тої чи іншої теми);
- масове опитування у співробітництві з дослідником (передбачає інформаційну допомогу респонденту з боку анкетера в осмисленні ситуації, що аналізується);
- симптоматичне опитування (достатнє знання у респондента загальної інформації без глибокого осмислення цілей і завдань дослідження);
- експертне опитування (опитування спеціалістів з проблеми, що вивчається).
Соціометрія
Соціометричний метод — це метод опитування, націлений на виявлення міжособистісних відносин шляхом фіксації взаємних почуттів симпатії і неприязні серед членів групи (наприклад, студентської групи).
Наявність анкети-питальника, характер її заповнення, вимоги до контакту з опитуваним — ці та деякі інші ознаки дають підставу вважати соціометричний метод, попри наявність відмінних рис, одним із видів опитування. Його особливість та відмінність від інших традиційних методів опитування (анкетного і інтерв'ю) полягає у цілеспрямованій орієнтації дослідження особливостей міжособистісних відносин в малих групах.
Інтерв'ю
Достатньо розповсюдженою формою соціологічних опитувань є інтерв'ю (англ. Interview). Найхарактерніша його особливість як специфічного виду опитування полягає в тому, що інтерв'юер (той, хто опитує) і респондент (той, кого опитують) зводяться обличчям в обличчя, що інформація, яка цікавить дослідника, міститься у відповідях індивіда на задане йому в усній формі запитаннях.
Інтерв'ю — це метод одержання необхідної інформації шляхом безпосередньої цілеспрямованої бесіди інтерв'юера з респондентом. Напрям бесіди визначається тією проблемою, яка цікавить інтерв'юера і є предметом прикладного соціологічного дослідження.
Види інтерв'ю:
- вільне інтерв'ю, коли, як правило, немає плану і завчасно сформульованих запитань.
- глибинне інтерв'ю має за мету отримати інформацію, яка засвідчує не лише наявність того чи іншого соціального факту, явища, але й пояснює причини появи даних фактів, явищ;
- фокусоване спрямоване інтерв'ю — вивчення громадської думки відносно конкретної події, факту, ситуації;
- стандартизоване (формалізоване) інтерв'ю, коли формулювання запитань, їх порядок, кількість і перелік можливих альтернативних відповідей, їх кодування і форма запису передбачаються заздалегідь і суворо фіксуються в своїй одноманітності.
Спостереження
Спостереження як метод збирання соціологічної інформації не можна віднести до специфічних методів соціології. Остання запозичила його ще з часів перших соціологів із раніше сформованих галузей емпіричного знання і в кінцевому рахунку із природничих наук. В соціологічно-природничому симбіозі спостереження можна в першому наближенні визначити як планомірне цілеспрямоване сприйняття явищ, результати якого в тій або іншій формі фіксуються дослідником і потім перевіряються.
При цьому збирається і фіксується за допомогою технічних приладів (кінокамера, фотоапарат, магнітофон, телевізійна та інша техніка) лише та інформація, яка може бути використана для опису, а потім і пояснення проблемної ситуації, яка досліджується.
Розрізняють також відкрите спостереження, яке характеризується тим, що членам досліджуваної групи факт спостереження за ними відомий, від групи він не приховується, і спостереження інкогніто, коли члени спостережної групи не підозрюють, що за ними ведеться спостереження.
Можна також виділити спостереження:
- нестандартизоване, у якого немає чіткого плану дій, приписуваних ззовні;
- стандартизоване, у якого є чітко фіксовані приписи відносно предмета і процедури спостереження. Кожний вид (тип) спостереження має свої позитивні і негативні сторони.
Як основний метод збирання первинної інформації метод спостереження є досить ефективним в монографічних дослідженнях, тобто дослідженнях окремого випадку, а також в дослідженнях, які не вимагають великого обсягу вибірки.
Експеримент — це загальнонауковий метод одержання в контролюючих і управляючих умовах нового знання. В соціологію він прийшов із галузі наук про природу. Точиться низка дискусій про можливості проведення соціологічних експериментів, їх- етичність. Саме через ці причини проведення експерименту поставлене в жорсткі рамки.
Література
- Батыгин Г. С. Лекции по методологии социологических исследований. — М., 1995.
- Волович Ю. П. Надежность информации в социологическом исследовании. — К., 1974.
- Городяненко В. Г. Социологический практикум. Учебно-методическое пособие. — К., 1999.
- Гречихин В. Лекции по методике и технике социологических исследований. — М., 1988.
- Иберла К. Факторный анализ. — М., 1980.
- Как провести социологическое исследование? 2-е изд. — М., 1990.
- Кракович Д., Сердюк А. Интервьюирование в социологическом исследовании.— К., 1992.
- Лободинсъка О. М., Магазинщикова I. П., Мельникова Н. В. Соціологічний практикум: навч. посібник. — К., 1998.
- Масленников Е. В. Метод интеграции концепций экспертов в социологических исследованиях. — М., 1992.
- Паніна Н. В. Технологія соціологічного дослідження. — К., 1996.
- Піча В. М., Вовканич С. И., Маковецький В. М. Як підготувати, провести і узагальнити результати соціологічних досліджень? — Львів, 1996.
- Темиров Н. С. Анкетирование без анкет // СОЦИС. — 1993. — № б.
- Ядов В. А. Социологическое исследование: методология, программа, методы. — Самара, 1995.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zbir sociologichnoyi informaciyi vazhlivij ta trudomistkij proces v sociologichnomu doslidzhenni U svoyij praktici sociologi vikoristovuyut riznomanitni metodi vid najposhirenishogo anketuvannya do skladnishogo eksperimentu Analiz dokumentivTermin dokument u sociologiyi traktuyetsya yak materialnij ob yekt sho mistit u zafiksovanomu viglyadi informaciyu pro fakti podiyi yavisha ob yektivnoyi dijsnosti ta pro diyalnist lyudini i specialno priznachenij dlya yiyi peredachi v chasi i prostori Cinnist dokumentalnih dzherel dlya sociologichnogo doslidzhennya i neobhidnist yih vikoristannya zumovlyuyutsya peredusim tim sho potoki dokumentalnoyi informaciyi pronizuyut usi sferi zhittyediyalnosti suchasnogo suspilstva harakterizuyut socialni procesi na riznih rivnyah doslidzhennya yih dinamiku svidomist lyudej vidi zmist i rezultati yihnoyi diyalnosti Sociologichna informaciya yaku mistyat dokumenti inodi dublyuye dani oderzhani inshimi metodami opituvannya sposterezhennya Todi vona staye zasobom dlya perevirki i kontrolyu yihnoyi dijsnosti Analiz dokumentiv daye sociologu mozhlivist pobachiti vazhlivi storoni socialnoyi dijsnosti dopomagaye viyaviti normi i cinnosti pritamanni suspilstvu oderzhati vidomosti neobhidni dlya opisu tih abo inshih socialnih struktur i sistem prostezhiti dinamiku vzayemodiyi mizh riznimi socialnimi grupami i okremimi lyudmi Shob dobre oriyentuvatisya v bagatomanitnosti dokumentiv persh za vse neobhidna yih klasifikaciya pidvalinoyu yakoyi sluguye forma v yakij toj abo inshij dokument fiksuye vmishenu v nomu informaciyu Vid formi v yakij zafiksovana informaciya zalezhit cili jogo vikoristannya i metodi analizu 1 Za formoyu fiksaciyi informaciyi dokumenti dilyatsya na pismovi dokumenti v nih vidomosti podayutsya u formi tekstu statistichni dani cifrova forma vikladu ikonografichna dokumentaciya kino video fotodokumentaciya kartini fonetichni dokumenti audiozapisi Pismovi dokumenti najposhirenishij vid dokumentaciyi Dzherelami cogo tipu dokumentiv dlya sociologa ye derzhavni i centralni arhivi arhivi organizacij i ustanov pidpriyemstv firm arhivi empirichnih danih v mashinopisnij formi v tomu chisli INTERNET naukovi publikaciyi presa osobistisni dokumenti listi avtobiografiyi memuari shodenniki promovi tosho Isnuyut i inshi sposobi klasifikaciyi dokumentiv Za statusom dzherela dokumenti dilyat na oficijni i neoficijni Z tochki zoru spontannosti poyavi dokumenti dilyat na mimovilni stvoreni nezalezhno vid doslidnika zadani stvoreni specialno na prohannya doslidnika Za stupenem oposeredkovanosti vidilyayut pervinni i vtorinni dokumenti odni stvoreni na osnovi bezposerednogo dosvidu avtora drugi na bazi uzagalnennya pervinnih dokumentiv Za kriteriyem avtorstva dokumenti klasifikuyut na individualni stvoreni odnim avtorom i kolektivni stvoreni dekilkoma avtorami grupoyu V sociologichnih doslidzhennyah najposhirenishimi ye tradicijnij klasichnij i formalizovanij yakisno kilkisnij metod analizu dokumentiv Same pid tradicijnim klasichnim analizom rozumiyetsya vsya bagatomanitnist rozumovih operacij spryamovanih na integraciyu vidomostej sho mistyatsya v dokumenti z pevnoyi tochki zoru zastosovanogo doslidnikom v kozhnomu konkretnomu vipadku Tradicijnij analiz dokumentiv daye mozhlivist sociologu dati svoyu interpretaciyu zmistu dokumenta proniknuti v sutnist yavisha sho vivchayetsya viyaviti logichni zv yazki i protirichchya mizh nimi ociniti ci yavisha i fakti z pevnih doslidnickih pozicij Bazhannya pozbutisya sub yektivnosti tradicijnogo analizu obumovilo poyavu principovo novogo formalizovanogo metodu analizu dokumentiv yakij oderzhav nazvu kontent analiz Kontent analiz abo naukovij analiz zmistu tekstu dokumenta ce metod doslidzhennya yakij zastosovuyetsya v riznih gumanitarnih disciplinah Ale rozvitok cogo metodu perevazhno pov yazanij z sociologichnimi doslidzhennyami ZMI Z chasom metod kontent analizu stav zastosovuvatisya i pri vivchenni inshih galuzej socialnoyi realnosti inshogo tipu dokumentiv zokrema neverbalnih ikonografichnih portreti fotografiyi tosho a takozh vidpovidej na vidkriti zapitannya sociologichnoyi anketi Cej metod duzhe chasto vikoristovuyetsya riznimi specsluzhbami do 80 vidsotkiv tayemnoyi informaciyi zdobuvayutsya za jogo dopomogoyu i zaraz Sut cogo metodu zvoditsya do togo shob znajti taki oznaki risi vlastivosti dokumenta napriklad chastota vzhivannya pevnih terminiv yaki z neobhidnistyu viddzerkalyuvali b pevni suttyevi storoni zmistu Todi zmist dokumenta staye vimiryuvanim dostupnim tochnim obchislyuvalnim operaciyam Razom z tim obmezhenist kontent analizu polyagaye v tomu sho daleko ne vse bagatstvo zmistu dokumenta mozhe buti vimiryane za dopomogoyu formalnih kilkisnih pokaznikiv Dlya zdijsnennya kontent analizu sociologu treba mati taki dokumenti tablicyu kontent analizu instrukciyu koduvalnika koduvalnu kartku Tablicya kontent analizu mistit spisok kategorij i pidkategorij i prisvoyeni yim kodi Instrukciya koduvannya mistit opis odinic analizu i rahunku v nij zakladeni pravila koduvannya obumovlyuyutsya mozhlivi trudnoshi Reyestraciya odinic analizu zdijsnyuyetsya v specialnih tablicyah koduvalnik kartkah Ostanni vklyuchayut vsi klasifikacijni odinici kategoriyi i pidkategoriyi Odinici analizu viyavleni v dokumenti fiksuyutsya u vidpovidnih grafah koduvalnoyi kartki V kontent analizi peredbachayetsya svoya vibirka Masiv dokumentiv ob yednanih zagalnoyu oznakoyu predstavlyaye generalnu sukupnist yaka maye buti vivchena Yaksho pered analitikom sociologom stoyit zavdannya provesti kontent analiz kampanij po viborah prezidenta Ukrayini to v mezhi generalnoyi sukupnosti treba vklyuchiti vsi dokumenti yaki opublikovani u zv yazku z viborami z momentu pochatku kampaniyi do yiyi zavershennya Dlya formuvannya vibirkovoyi sukupnosti dokumentiv dlya kontent analizu zazvichaj vikoristovuyut sucilnij i vipadkovij vidbir Shodo zastosuvannya skerovanogo tipu vidboru to vin viklyuchayetsya cherez vidsutnist danih pro rozpodil v generalnij sukupnosti dokumentiv Robota z dokumentami vimagaye vid sociologa krim specialnih znan velikoyi vinahidlivosti vona zavzhdi ye doslidnickim poshukom AnketuvannyaSered rozpovsyudzhenih metodiv opituvannya respondentiv vazhlive misce zajmaye metod anketnogo opituvannya Nadzvichajna populyarnist cogo metodu poyasnyuyetsya riznomanitnistyu i yakistyu sociologichnoyi informaciyi yaku mozhna oderzhati za jogo dopomogoyu Cej metod zasnovuyetsya na vislovlyuvannyah okremih osib i provoditsya z metoyu viyavlennya najtonshih nyuansiv v dumkah respondentiv Anketa yak pravilo pochinayetsya z preambuli zvernennya do respondenta V nomu vkazuyetsya hto provodit doslidzhennya opisuyetsya meta doslidzhennya harakter vikoristannya rezultativ pidkreslyuyetsya anonimnij harakter sposib zapovnennya anketi a takozh vislovlyuyetsya podyaka vona mozhliva i v kinci anketi za uchast v anketuvanni Dali jde osnovna chastina anketi yaka mistit bloki zapitan do opituvanih i tretya chastina pasportichka v yakij predstavleni vidomosti pro opituvanih stat vik osvita misce meshkannya socialnij stan i t d Za sposobom rozpovsyudzhennya anket opituvannya podilyayutsya na rozdatkovi koli anketer osobisto vruchaye anketu i chekaye poki vona zapovnyuyetsya i tut zhe oderzhuye yiyi ochne rozdatkove opituvannya abo oderzhuye zapovnenu anketu cherez dekilka dniv zaochne rozdavalne opituvannya poshtove anketa visilayetsya i oderzhuyetsya poshtoyu za poperednoyu domovlenistyu abo bez neyi presove anketu proponuyut zapovniti chitachevi gazeti chi zhurnalu i nadislati v redakciyu internet opituvannya za cim sposobom rozpovsyudzhennya i zbir anketi zdijsnyuyetsya cherez elektronnij zv yazok Za tipom doslidnickih zavdan opituvannya buvayut standartizovane nacilene na oderzhannya statistichnoyi informaciyi fokusovane zbirayutsya dani za umov konkretnoyi situaciyi glibinne spryamovane na oderzhannya poshukovoyi informaciyi Za rivnem kompetentnosti respondentiv rozriznyayut masove opituvannya dumka nespecialistiv z toyi chi inshoyi temi masove opituvannya u spivrobitnictvi z doslidnikom peredbachaye informacijnu dopomogu respondentu z boku anketera v osmislenni situaciyi sho analizuyetsya simptomatichne opituvannya dostatnye znannya u respondenta zagalnoyi informaciyi bez glibokogo osmislennya cilej i zavdan doslidzhennya ekspertne opituvannya opituvannya specialistiv z problemi sho vivchayetsya SociometriyaSociometrichnij metod ce metod opituvannya nacilenij na viyavlennya mizhosobistisnih vidnosin shlyahom fiksaciyi vzayemnih pochuttiv simpatiyi i nepriyazni sered chleniv grupi napriklad studentskoyi grupi Nayavnist anketi pitalnika harakter yiyi zapovnennya vimogi do kontaktu z opituvanim ci ta deyaki inshi oznaki dayut pidstavu vvazhati sociometrichnij metod popri nayavnist vidminnih ris odnim iz vidiv opituvannya Jogo osoblivist ta vidminnist vid inshih tradicijnih metodiv opituvannya anketnogo i interv yu polyagaye u cilespryamovanij oriyentaciyi doslidzhennya osoblivostej mizhosobistisnih vidnosin v malih grupah Interv yuDostatno rozpovsyudzhenoyu formoyu sociologichnih opituvan ye interv yu angl Interview Najharakternisha jogo osoblivist yak specifichnogo vidu opituvannya polyagaye v tomu sho interv yuer toj hto opituye i respondent toj kogo opituyut zvodyatsya oblichchyam v oblichchya sho informaciya yaka cikavit doslidnika mistitsya u vidpovidyah individa na zadane jomu v usnij formi zapitannyah Interv yu ce metod oderzhannya neobhidnoyi informaciyi shlyahom bezposerednoyi cilespryamovanoyi besidi interv yuera z respondentom Napryam besidi viznachayetsya tiyeyu problemoyu yaka cikavit interv yuera i ye predmetom prikladnogo sociologichnogo doslidzhennya Vidi interv yu vilne interv yu koli yak pravilo nemaye planu i zavchasno sformulovanih zapitan glibinne interv yu maye za metu otrimati informaciyu yaka zasvidchuye ne lishe nayavnist togo chi inshogo socialnogo faktu yavisha ale j poyasnyuye prichini poyavi danih faktiv yavish fokusovane spryamovane interv yu vivchennya gromadskoyi dumki vidnosno konkretnoyi podiyi faktu situaciyi standartizovane formalizovane interv yu koli formulyuvannya zapitan yih poryadok kilkist i perelik mozhlivih alternativnih vidpovidej yih koduvannya i forma zapisu peredbachayutsya zazdalegid i suvoro fiksuyutsya v svoyij odnomanitnosti SposterezhennyaSposterezhennya yak metod zbirannya sociologichnoyi informaciyi ne mozhna vidnesti do specifichnih metodiv sociologiyi Ostannya zapozichila jogo she z chasiv pershih sociologiv iz ranishe sformovanih galuzej empirichnogo znannya i v kincevomu rahunku iz prirodnichih nauk V sociologichno prirodnichomu simbiozi sposterezhennya mozhna v pershomu nablizhenni viznachiti yak planomirne cilespryamovane sprijnyattya yavish rezultati yakogo v tij abo inshij formi fiksuyutsya doslidnikom i potim pereviryayutsya Pri comu zbirayetsya i fiksuyetsya za dopomogoyu tehnichnih priladiv kinokamera fotoaparat magnitofon televizijna ta insha tehnika lishe ta informaciya yaka mozhe buti vikoristana dlya opisu a potim i poyasnennya problemnoyi situaciyi yaka doslidzhuyetsya Rozriznyayut takozh vidkrite sposterezhennya yake harakterizuyetsya tim sho chlenam doslidzhuvanoyi grupi fakt sposterezhennya za nimi vidomij vid grupi vin ne prihovuyetsya i sposterezhennya inkognito koli chleni sposterezhnoyi grupi ne pidozryuyut sho za nimi vedetsya sposterezhennya Mozhna takozh vidiliti sposterezhennya nestandartizovane u yakogo nemaye chitkogo planu dij pripisuvanih zzovni standartizovane u yakogo ye chitko fiksovani pripisi vidnosno predmeta i proceduri sposterezhennya Kozhnij vid tip sposterezhennya maye svoyi pozitivni i negativni storoni Yak osnovnij metod zbirannya pervinnoyi informaciyi metod sposterezhennya ye dosit efektivnim v monografichnih doslidzhennyah tobto doslidzhennyah okremogo vipadku a takozh v doslidzhennyah yaki ne vimagayut velikogo obsyagu vibirki EksperimentEksperiment ce zagalnonaukovij metod oderzhannya v kontrolyuyuchih i upravlyayuchih umovah novogo znannya V sociologiyu vin prijshov iz galuzi nauk pro prirodu Tochitsya nizka diskusij pro mozhlivosti provedennya sociologichnih eksperimentiv yih etichnist Same cherez ci prichini provedennya eksperimentu postavlene v zhorstki ramki LiteraturaBatygin G S Lekcii po metodologii sociologicheskih issledovanij M 1995 Volovich Yu P Nadezhnost informacii v sociologicheskom issledovanii K 1974 Gorodyanenko V G Sociologicheskij praktikum Uchebno metodicheskoe posobie K 1999 Grechihin V Lekcii po metodike i tehnike sociologicheskih issledovanij M 1988 Iberla K Faktornyj analiz M 1980 Kak provesti sociologicheskoe issledovanie 2 e izd M 1990 Krakovich D Serdyuk A Intervyuirovanie v sociologicheskom issledovanii K 1992 Lobodinska O M Magazinshikova I P Melnikova N V Sociologichnij praktikum navch posibnik K 1998 Maslennikov E V Metod integracii koncepcij ekspertov v sociologicheskih issledovaniyah M 1992 Panina N V Tehnologiya sociologichnogo doslidzhennya K 1996 Picha V M Vovkanich S I Makoveckij V M Yak pidgotuvati provesti i uzagalniti rezultati sociologichnih doslidzhen Lviv 1996 Temirov N S Anketirovanie bez anket SOCIS 1993 b Yadov V A Sociologicheskoe issledovanie metodologiya programma metody Samara 1995